Головна Історія Інтелігенція і влада УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СФЕРІ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ (90-І РР. XX століття
joomla
УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В СФЕРІ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ (90-І РР. XX століття
Історія - Інтелігенція і влада

О. В. Цуп

Важливою складовою українсько-чеських міждержавних відносин є співробітництво в гуманітарній та культурно-духов­ній галузях, яке впливає не лише на формування дієвих меха­нізмів для взаємозбагачення духовної культури обох народів, але й на процеси взаємовпливу у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Проблема становлення системи культурного співробітництва між Україною та Чеською Республікою впродовж 1990-х років XX століття ще не стала предметом окремого дослідження в сучасній українській історіографії. Існують лише окремі нау­кові та публіцистичні розвідки щодо загальних аспектів укра­їнсько-чеського двостороннього співробітництва. Так, в “Ен­циклопедії Українознавства” під редакцією В. Кубійовича [1] міститься інформація довідкового характеру про взаємини між обома країнами від часів Київської Русі і до 1980х рр. Наступ­ний розвиток контактів на всіх рівнях міждержавних відносин наприкінці 90-х рр. проаналізовано у статті С. Устича “У руслі успішного співробітництва”[2]. У публікації Б. Заїца “У чесь­кому дзеркалі”[3] висвітлено діяльність української еміграцій­ної громади у Чеській Республіці.

Тому на основі текстів угод, архівних матеріалів Центра­льного Комітету Комуністичної Партії України, Служби Пре­зидента України з міжнародних питань за 1991-1994 роки та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, довідко­вої літератури й інформативних повідомлень періодичних ви­дань, у даній статті здійснено спробу дослідити налагодження українсько-чеської співпраці в сфері культури і освіти, про­аналізувати її стан, визначити умови та засоби для подальшої ефективної реалізації, як в контексті загального розвитку дво­сторонніх взаємин, так і в умовах культурного будівництва в державах на межі ХХ-ХХІ століть.

Українсько-чеські культурні зв’язки мають глибокі істори­чні корені і зумовлені близькістю територій, культур і тради­цій. Вони простежуються ще з часів Кирила і Мефодія, однак найбільшого розквіту досягли у ХІХ-ХХ століттях, коли че­ське відродження стимулювало культурно-політичний рух се­ред українців і навпаки. У міжвоєнний час українсько-чеські культурні відносини розвивалися у Празі, коли там виникли численні культурні установи української еміграції, у Львові, Харкові та на Закарпатті [4].

У 1980-1990-х рр. відповідальними за культурне співробіт­ництво із зарубіжними країнами, організаціями та українськи­ми об’єднаннями були Українське товариство дружби і культу­рного зв’язку та товариство “Україна”.

Так, у звіті про роботу Українського товариства дружби і культурного зв’язку за 1989 рік зазначалося про масштабні за­ходи, проведені у складних громадсько-політичних умовах в Чехо-Словаччині. А саме — виступ творчого колективу самоді­яльних і професійних артистів з України (65 осіб) на Місячни­ку чехословацько-радянської дружби [5].

Успішно розвивалися і контакти товариства “Україна” з українськими культурно-просвітницькими осередками в Чехії. Лише протягом 1989 р. за допомогою товариства в Пряшеві на будинку української школи і гімназії імені Т. Г. Шевчен­ка було встановлено пам’ятний знак на честь Кобзаря. Також, вперше у піонерських таборах союзних республік колишньо­го СРСР відпочивали діти активістів українських організацій ЧСФР [6].

На початку 90-х років після проголошення української не­залежності і утворення самостійної Чеської Республіки поси­лилися позитивні тенденції в їхніх відносинах, що не минуло безслідно і для культурно-освітніх контактів.

Встановлення дипломатичних відносин дозволило не лише продовжити започатковані традиції співробітництва в цій сфе­рі, але й наповнити його новим змістом. Українсько-чеська співпраця почала активно розвиватися у напрямі взаємообміну між мистецькими та науковими установами, участі митців у спільних культурних акціях, міжнародних фестивалях, виста­вках, конференціях співпраці з українською діаспорою.

Поступово відбулося формування міжнародно-правової ос­нови українсько-чеського співробітництва в галузі культури, освіти та інформації. Визначальним став Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Чеською Респуб­лікою від 26 квітня 1995 р., в якому для регулювання співпра­ці в цій сфері було відведено окремий блок статей [7]. Відпові­дно до статті 8 Договору обидві держави з метою забезпечення необхідних умов для зближення їх народів на основі дружби і довіри, домовилися всіляко сприяти розширенню контактів між своїми громадянами, полегшувати контакти між неурядо­вими організаціями, перш за все, між політичними партіями, профспілками, церковними та релігійними організаціями, про­світницькими, науковими та культурними об’єднаннями гро­мадян, а також засобами масової інформації

На створення належних умов для підтримання безпосеред­ніх зв’язків та спільних ініціатив учених, дослідників, науко­во-дослідних інститутів, установ Академії наук та науково-ви­робничих об’єднань було спрямовано зміст 10 статті.

Заходи щодо розширення та поглиблення співробітництва в галузі культури, науки, освіти та інформації знайшли своє відображення у 15 статті документу. Інші домовленості стосу­валися покращення умов взаємовигідного партнерства в галузі охорони здоров’я, соціального забезпечення, працевлаштуван­ня громадян, туризму, спорту та молодіжних обмінів(Ст. 16), догляду за військовими похованнями та пам’ятниками на своїх територіях, їх збереження і доступу до них (Ст. 18).

Таким чином, підписання Договору про дружні відносини та співробітництво між Україною та Чеською Республікою стало поштовхом до розробки нової комплексної договірної бази між­державної співпраці в сфері культури та освіти.

З 1996 року стало можливим підписання Угоди про співро­бітництво між академіями наук України та Чехії після зустрічі Посла України А. Озадовського з президентом Академії наук Чехії Р. Заградніком. Під час зустрічі було обговорено питан­ня розвитку українсько-чеського співробітництва в науковій сфері та відзначено, що даний документ сприятиме поглиб­ленню українсько-чеських дружніх взаємовідносин. Керівник Академії наук ознайомив присутніх з досвідом демократичних перетворень у структурі академічних установ Чехії, зокрема з діяльністю незалежних експертних комісій, до складу яких входять зарубіжні вчені та професори чеських вузів. У свою чергу посол України розповів Президенту АН ЧР про заходи щодо створення в Україні міжнародного дослідно-технологіч­ного центру з проблем ліквідації наслідків ядерних та радіацій­них аварій. Було домовлено про участь чеських вчених у цих заходах [8].

Беручи також до уваги традиційно важливу роль науки у встановленні та зміцненні сприятливого клімату взаємин між державами, вчені 12 країн вжили заходів для збереження спі­льно напрацьованого наукового потенціалу і надали нового ім­пульсу його розвитку, об’єднавшись у Міжнародну асоціацію академій наук (МААН). Україна та Чеська Республіка після підписання Угоди про створення МААН стали її повноправни­ми членами і отримали можливість для ефективнішої міжнаро­дної наукової співпраці [9].

Щодо взаємодії в галузі освіти, то обидві країни сприяють розвитку прямого співробітництва між закладами освіти, орга­нізації спільних наукових заходів й задоволенню освітніх по­треб української національної меншини в Чеській Республіці та чеської національної меншини в Україні. Окрім того, існу­ють взаємні ініціативи окремих вузів. Так, кафедра богеміс - тики Київського університету ім. Тараса Шевченка підтримує тісні зв’язки з університетом у Брно, а юридичний факультет Ужгородського національного університету — з Кошицьким університетом і періодично проводять обміни студентами та ви­кладачами.

Незважаючи на недостатнє законодавче підкріплення куль­турного співробітництва, у Чеській Республіці щорічно прохо­дить низка значних культурних заходів, які ініційовані уря­дами обох країн, Посольством України в ЧР, Управлінням чеських центрів, Міністерством культури ЧР та діаспорними організаціями.

Традиційними є проведення тижнів української культури в ЧР, що включають в себе концерти найпопулярніших українсь­ких колективів, демонстрацію кінострічок та показ спектаклів українських режисерів, відкриття авторських виставок митців, презентацію традиційних страв національної кухні. Про заці­кавленість чеських громадян культурними надбаннями народу України свідчить їх численна присутність на таких акціях.

Відповідно і Україна намагається популяризувати чеську культуру серед свого народу, проводячи аналогічні традиційні культурні та мистецькі акції. Значну роботу в цьому напрямку проводить Посольство Чеської Республіки в Україні та Чеський центр.

Слід зазначити, що чималий авторитет і популярність заво­йовують численні культурно-політичні та благодійно-гуманіта­рні заходи, які відбуваються з ініціативи української громади в Чехії, об’єднаної у чотири основні організації: Українську Ініціативу, Об’єднання українців і прихильників України, То­вариство українок в ЧР, Форум українців ЧР. Вони проводять “круглі столи”, конференції, авторські виставки, вистави, ве­рнісажі, фестивалі, благодійні концерти, літературно-художні композиції, дискотеки, дитячі шоу, цикл “Українські зустрі­чі”, традиційні акції “Український день”, “Маланчин вечір”, “Зустріч культур” тощо [10].

Звичним є проведення заходів, присвячених важливим релі­гійним, державним святам, історичним подіям. Вже відомим є Маланчин вечір, який відбувається щороку в січні. У 1995 році Українська Ініціатива до цього свята підготувала для публіки (на 500 осіб) цікаву культурну програму, в якій виступили че­ські артисти разом з чеською кантрі-капелою і українським музичним колективом “Чорна Рада” з Мюнхена. Під час вечора відбулася “томбола”, пов’язана з жартами та кумедними ситу­аціями [11].

Показовим став вечір “З краю Духновича”, присвячений пам’яті відомого будителя українців-русинів східнослов’янсь­кого регіону. У переповненому залі празького “Ampia” 16 ли­стопада 1995 року зустрілися вихідці зі Східної Словаччини, шанувальники пісенного і танцювального фольклору. В при­ємній атмосфері вечора на сцені виступили Марія Мачошко з Пряшева, солісти ансамблю “Лімбора” з Праги та музика з ци­мбалами Іржі Яноушка. Концерт відобразив взаємини на тлі традицій і фольклору чехів, словаків, українців, українців-ру- синів [12].

Значна робота проводиться з організації дозвілля дітей, бли­жчого знайомства з культурою різних народів. Зокрема, під егідою Надзвичайного та Повноважного Посла України А. Оза - довського, Секретаріату Ради для національних меншин Уряду ЧР та заступника мера Праги д-ра Д. Мартиновської, відбулася зустріч “Діти — дітям”. У програмі, яку конферував відомий для дітей з чеського радіомовлення Славек Грзал, виступили діти працівників Посольства України в ЧР, дитячий колектив “Лімборка”, учні танцювальної школи з Праги, різні артисти і колектив історичного фехтування “Домінік”. Окрім розважаль­ного, ця акція мала і благодійний характер, оскільки діти при­готували подарунки для своїх ровесників з будинку-інтернату для сиріт у Вільшанах на Закарпатті.

У жовтні 1996 року та в листопаді 1998 року було проведено Міжнародні наукові конференції з нагоди 75-річчя заснування Українського Вільного університету та УВПУ імені М. Драго - манова.

1999 рік став чи не найкращим для популяризації українсь­кої культури в ЧР. Так у рамках міжнародного кінофестивалю “Фебіофест” проходили Дні українського кіно, під час яких де­монструвалось близько 20 кінострічок українських режисерів. Під час міжнародного фестивалю “Прага — серце народів” у Чеській Республіці виступив мистецький колектив з України. У приміщенні національної бібліотеки ЧР відбувся вернісаж творів професорів і студентів Української студії пластичних мистецтв. У школі мистецтв міста Оломоуц з успіхом пройшла прем’єра спектаклю “Снігова королева”, музику до якої напи­сала українська композиторка Ж. Колодуб. У рамках IX між­народного фестивалю духовного мистецтва в Празі у приміщен­ні православного храму Св. Кирила і Мефодія було відкрито авторську виставку творів відомого українського художника Прокопа Колісника, який живе і працює в Пряшеві (Словаччи­на). Свої твори демонстрували у чеській столиці художники зі Львова — П. Сипняк, О. Скоб, В. Федорук [13].

У Празі протягом жовтня 2000 року з ініціативи друзів Укра­їни в Чеській Республіці та за активної підтримки Посольства України в Чехії відбувся фестиваль українського мистецтва. Організаторами фестивалю, який мав форму культурно-мис­тецьких акцій під символічною назвою “11 років мовчання”, виступили чеська приватна продюсерська фірма “Otherside” та українська продюсерська фірма “Арт Велес”. Цю культурну акцію підтримали Посольство ЧР та Чеський центр в Украї­ні, депутати парламенту ЧР, чеське радіо, друковані видання. За програмою фестивалю відбулися: прес-конференція, показ фотовиставки “Розріз” Миколи Троха у празькому Тинському літературному кафе, демонстрація української художньої стрі­чки “Украдене щастя” І. Франка, поетичні читання за участю поета, літератора та видавця дитячої літератури І. Малковича, презентація сучасної української естрадної музики в записах на аудіокасетах в молодіжних кафе-клубах [14].

Чеська Республіка ініціює заходи і в Україні. Як приклад, діяльність пана Петра Ладина, який не один рік докладає зу­силь для зближення і розширення контактів між обома кра­їнами в організації гуманітарних поїздок українських дітей у Чехію. Тепер до культурних ініціатив додалася підтримка широкого кола гуманітарних візитів українців у Чехію, насам­перед курортного оздоровлення школярів, що проживають у неблагополучних районах. Партнером в Україні цього проекту став фонд “Діти Чорнобиля”.

Позитивне відношення української влади до чеської діаспо­ри підтвердив фестиваль чеської культури в Одесі, куди з’їха - лися творчі колективи з різних регіонів України і на якому був присутній Посол ЧР в Україні Карл Штіндл. У фестивалі брали участь і дорослі, і діти, що пекли, танцювали, ставили сцени зі спектаклів, показували майстерність вишивки. Цей фестиваль став вже сьомим за рахунком. Українські чехи, яких налічу­ється близько 10 000 в Україні, намагаються зберігати свої на­ціональні традиції і передавати їх молоді [15].

Україна також отримує від різних громадських організацій Чехії істотну гуманітарну допомогу. Серед гуманітарних орга­нізацій ЧР варто відзначити чеські громадські товариства “Ка - рітас” та “Адра”. Протягом 2000 року в Празі та інших чеських містах за участю чеського благодійного “Товариства допомоги” відбувся ряд концертів, кошти від проведення яких були вико­ристані для оздоровлення українських дітей.

Отож, аналіз стану співробітництва України та Чеської Рес­публіки в сфері культури, освіти, науки й інформації у 90-х рр. XX століття дозволяє стверджувати, що така співпраця є досить ефективною, хоча і не має достатньої законодавчої бази. Ба­гатовікова історія культурної взаємодії між країнами зробила можливим продовження традиції ефективної співпраці і розви­вати її уже в нових історичних та політичних умовах. Важлива роль у здійсненні такого співробітництва відводиться основним державним інституціям обох держав: уряду, парламенту, міні­стерствам і відомствам, посольствам, громадським, діаспорним і благодійним організаціям та іншим структурам. За їх сприян­ня відбуваються численні акції, які допомагають громадянам краще пізнати історію, географію, культуру та традиції обох країн. Обмін інформацією про системи освіти та плани їхнього розвитку, результатами наукових досліджень, а також студен­тами і викладачами зробили взаємовигідним і співробітництво в науковій галузі та освіті. Поповнення ж договірної бази но­вими документами з українсько-чеських культурних взаємин дозволить значно поліпшити умови для подальшого розвитку співпраці у цій сфері.

Джерела та література

1. Енциклопедія Українознавства/ Під ред. В. Кубійовича. — Львів,

2000. — Том. 10. — 4015 с.

2. Устич С. У руслі успішного співробітництва // Політика і час. —

2001. — №3.

З. Заїц Б. У чеському дзеркалі // Політика і час. — 1997. — №4.

4. Енциклопедія Українознавства/ Під ред. В. Кубійовича. — Львів,

2000. — Том. 10. — 3740 с.

5. Записки, довідки, інформації ЦК КПРС, відділів ЦК Компартії України, Ради Міністрів УРСР, МЗС УРСР, товариства Україна, Українського товариства дружби і культурних зв’язків із зарубіж­ними країнами, інших організацій про прийом іноземних делега­цій, бесіди з дипломатичними представниками зарубіжних країн, участь УРСР у діяльності міжнародних організацій, поїздки пред­ставників України за кордон та інші питання зарубіжних зв’яз­ків^ січня 1990р. — 28 квітня 1990 р.) // Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України). — Ф. 1. — Оп. 32. — Спр. 2792. — Арк. 44-53. — с. 46.

6. Записки, довідки, інформації, листи ЦК КПРС, відділів ЦК Ком­партії України, посольства СРСР в Канаді, Ради Міністрів УРСР, міністерств і відомств СРСР і УРСР, творчих спілок, товариств “Україна”, Агентства Друку Новин і його українського відділення, іноземних фірм, про відкриття консульств, прийом іноземних де­легацій, державних, партійних і громадських діячів, дипломатів, журналістів, бізнесменів, участь УРСР у міжнародних форумах і зустрічах, в роботі 25-ї сесії ЮНЕСКО, інші питання зарубіжних зв’язків (7 липня 1989 р. — 19 вересня 1990 р.) // ЦДАГО Украї­ни. — Ф. 1. — Оп. 32. — Спр. 2572. — Арк. 292-293.

7. Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Чеською Республікою // Політика і час. — 1995. — №6. — С. 74-77.

8. Посольство України в Чеській Республіці інформує // Пороги. — 1996. — №1. — С. 9.

9. Документи про прийом іноземних делегацій, бізнесменів, підпри­ємців, громадян іноземних держав Президентом України (вербаль­ні ноти, програми, плани, протоколи, інформації, листування) (25 січня 1993 р. — 17 грудня 1993 р.) // Центральний державний ар­хів вищих органів влади та управління України. — Ф. 5233. — Оп. № 1. — Спр. 282. — Арк. 171-180.

10. Заїц Б. У чеському дзеркалі // Політика і час. — 1997. — №4. — С. 51-53.

11. Хроніка громади // Пороги. — 1995. — №3. — С. 2 — 6.

12. Хроніка громади // Пороги. — 1995. — №4. — С. 5.

13. Устич С. У руслі успішного співробітництва // Політика і час. —

2001. — №3. — С. 7.

14. Устич С. У руслі успішного співробітництва // Політика і час. —

2001. — №3. — С. 7.

15. Report on the foreign Policy of the Czech Republic between July 1998 and December 1999. — Prague, 2000. — 166-167 s.

Анотації

Цуп E. В. Украинско-чешское сотрудничество в сфере культуры и образования (90-е гг. XX века).

В статье исследуется уровень сотрудничества между Украиной и Чешской Республикой в сфере культуры, науки, образования и информации в 90-е гг. XX века. Анализируются условия и средства для его эффективной реализации.

Tsup H. V. The cooperation of Ukraine and Czech Republic in the cultural and education spheres (1990s)

The article investigates the level of Ukrainian-Czech cooperation in the spheres of culture, education and science in 1990s. The author analyses the terms and means of the effective realization of this co­operation.


Похожие статьи