Головна Історія Інтелігенція і влада ЗБІРКА, ЯКА ДОПОМАГАЄ УСВІДОМИТИ (Сич О. Український націоналізм: традиція і модерн (вибрані статті, лекції, інтерв’ю, рецензії). — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. — 224 с.)
joomla
ЗБІРКА, ЯКА ДОПОМАГАЄ УСВІДОМИТИ (Сич О. Український націоналізм: традиція і модерн (вибрані статті, лекції, інтерв’ю, рецензії). — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. — 224 с.)
Історія - Інтелігенція і влада

С. Л. Овсієнко, С. А. Цвілюк

«Смію стверджувати, що всі мої політичні дії завжди були послідовними й здійснювалися в націоналістичному руслі. Я ніколи не змінював своїх ідеологічних принципів. Свідчен­ням цьому є й сотні наукових та публіцистичних праць на теми українського націоналізму та його ідеології» [1].

Ці слова належать випускникові Івано-Франківського пе­дагогічного інституту ім. Василя Стефаника, кандидату іс­торичних наук, доценту Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, заступнику голови Все­українського об’єднання «Свобода» з питань ідеології, голові Івано-Франківської обласної ради Олександру Сичу. Історик- науковець, політолог і довголітній політик-практик є автором 8 книг, 35 наукових та понад 150 публіцистичних статей, науко­вим редактором та упорядником 10 наукових збірників і праць, серед них творів провідного ідеолога ОУН Степана Ленкавсько - го у 3 томах «Український націоналізм», співорганізатор ряду наукових конференцій, що відбулися в Івано-Франківську, Дніпропетровську, Луганську.

28 березня 2012 р. у Тернополі відбулася чергова презента­ція книги О. Сича «Український націоналізм: традиція і мо­дерн». Ця збірка, яка присвячена 120-річчю від дня народжен­ня засновника і першого Провідника Організації Українських Націоналістів полковника Євгена Коновальця, містить вибра­ні статті, лекції, інтерв’ю та рецензії автора, об’єднані темою українського націоналізму.

За словами Олександра Сича, ідея збірника «Український націоналізм: традиція і модерн» виникла у процесі спілкування із друзями й однодумцями та з потреби поділитися своїми роз­думами з ними. Варто відмітити, що порушена тема є сьогодні актуальною, оскільки «...Українська Нація продовжує перебу­вати в такому стані, що вона знову потребує Героїв. Вона по­требує зразків до наслідування, бо потребує боротьби. І боротьба продовжується! Тепер уже — за наповнення посталої Україн­ської держави українським національним змістом...» [2]. Озна­йомившись із твором, читач віднайде в ньому низку думок, які концептуально важливі у сучасній політичній ситуації, що склалася в Україні. Тому суть українського націоналізму як єд­ності суспільної свідомості й політичного руху можна виразити коротким визначенням Степана Ленкавського: «Націоналізм — це мислення і діяння інтересами своєї нації» [3].

Погоджуся з дослідником, що український націоналізм, який відіграв суттєву роль у політичній історії України XX ст., був і мусить бути об’єктом дослідження історичної науки.

Автор вільно володіє та оперує знаннями, продукує власні думки: «Очевидно також, що устократ легше оволодіти мисте­цтвом цитування класиків української націоналістичної думки та перевидання її надбань, аніж самим продукувати думки, ідеї та твори, що з позицій пошуку відповідей на сучасні проблеми Української нації розвивають сучасну ідеологію українського націоналізму» [4].

У збірці автор системно окреслює історичні корені, світо­глядне підгрунтя та ідеологічно-програмні засади українсько­го націоналізму, подає власне трактування окремих сторінок процесу його становлення й поширення, знаменних подій і по­статей, визначає роль і місце націоналізму в новітній україн­ській історії, розглядає його конструктивний потенціал в про­цесі розбудови Української держави (наприклад, «...ідеологія українського націоналізму завжди була соборницькою. Тому ми і сьогодні здійснюємо науковий аналіз та визначення тих цінностей, які вже реально об’єднують різні регіони України в одну національну спільноту і в одну державу. Очевидно, що такі цінності треба не тільки визначати, але й конструювати... » [5]). Дослідники історії та діяльності Народного Руху України віднайдуть авторське бачення стосунків українського націона­лізму та його носіїв з іншими політичними рухами та ідеоло­гічними напрямками і концепціями, що, безумовно потребує уваги, оскільки чітко проводиться межа між НРУ та ВО «Сво­бода». Крім цього, обгрунтовуються потреби його принципово­го протистояння лібералізмові як ідеології глобальної денаціо­налізації.

Структура книги є чіткою та добре вибудуваною. Її зміст складається з передмови та семи розділів, які спродуковані від­повідно до порушених проблем: Розділ І. «Історія», Розділ II. «Світоглід», Розділ III. «Постаті», Розділ IV. «Націоналізм і демолібералізм», Розділ V. сЛнтерв’ю», Розділ VI. «Рецензії», Розділ VII. «Націоналістичний вишкіл». Попри окремі повто­ри думок та посилань, публікації, що хронологічно охоплюють період останніх 10 років, гнучко й логічно взаємодоповнюють одна одну, виконують поставлені завдання.

Безпосереднє ознайомлення із книгою дає нам підстави від­нести автора до когорти істориків, які творять націю, її Міфи і Дух: «...Кожна нація з Велетів духу формує Міф і на ньому виховує своїх нащадків та провідників завтрашнього дня. Бо нація, що має за плечима тривалий історичний шлях, знає, наскільки мінливою може бути її доля. А отже, знає, що хоча Велетів духу і народжує скрута, але велич духу слід плекати повсякчас — аби скрута не застала зненацька» [6].

Книга несе в собі безперечну цінність як для людей, що ви­знають ідеологію українського націоналізму та беруть участь в організованому націоналістичному русі, так і для його дослід­ників. Тому сучасний український дослідник має можливість зрозуміти сутність українського націоналізму, спираючись на дане дослідження.

Однак, на нашу думку, праця О. Сича має бути розрахована на значно більшу аудиторію читачів, котрі повинні усвідомити своє національне «Я».

Джерела та література

1. Http://pravda. if. ua/news (за 1 квітня 2012 р.)

2. Сич О. Український націоналізм: традиція і модерн (вибрані стат­ті, лекції, інтерв’ю, рецензії). — !вано-Франківськ: Місто НВ, 2011. — С. 69.

3. Там само. — С. 42.

4. Там само. — С. 96.

5. Там само. — С. 145.

6. Там само. — С. 73.


Похожие статьи