Головна Історія Інтелігенція і влада ОДЕСЬКІ КАДЕТИ НА СТОРІНКАХ ПАРТІЙНОЇ ПРЕСИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «РЕЧЬ» ТА ЖУРНАЛУ «ВЕСТНИК ПАРТИИ НАРОДНОЙ СВОБОДЫ»)
joomla
ОДЕСЬКІ КАДЕТИ НА СТОРІНКАХ ПАРТІЙНОЇ ПРЕСИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «РЕЧЬ» ТА ЖУРНАЛУ «ВЕСТНИК ПАРТИИ НАРОДНОЙ СВОБОДЫ»)
Історія - Інтелігенція і влада

С. В. Ковальчук

Ключові слова: Одеса, партія, кадети.

Ключевые слова: Одесса, партия, кадеты.

Key words: Odessa, party, Cadets.

Росія вступила у XX сторіччя, переживаючи кризу у соціально-економічній та політичній сферах. Ставало все більш зрозумілим, що самодержавство є головним гальмом розвитку країни, яка і без того відставала від провідних розвинених кра­їн Європи. Бурхливі події революції 1905-1907 років поставили уряд та населення перед вибором, який обрати шлях розвитку у подальшому: ліберально-демократичний (проведення реформ мирними засобами, еволюція органів влади та управління) або соціалістичний (революція, знищення традиційного укладу життя, введення нових соціально-економічних та політичних відносин). Перша російська революція не вирішила цього пи­тання і час прийняття рішення протягнувся аж до 1917 року.

Об’єктом розгляду є партія конституційних-демократів (Партія Народної свободи), як головна провідниця ліберальних ідей в Російській імперії. Предметом розгляду є відділ партії конституційних демократів в місті Одесі. Хронологічні рамки


Дослідження охоплюють події 1905-1907 років. Актуальність теми полягає в тому, що разом із загальними роботами, при­свяченими партії в цілому, ми пропонуємо вивчення окремих партійних осередків конституційних-демократів у колишній Російській імперії з залученням різнопланових джерел щодо діяльності кадетів в Одесі.

Першими джерелами нашого дослідження, що мають наукове значення для вивчення діяльності людей того часу, соціально - економічних, політичних й побутових умов їх життя, особливу цінність представляють статті, замітки та інші матеріали в пе­ріодичній пресі. Особливий інтерес становить не тільки деталь­ний опис того, що відбувалося, але й суб’єктивне трактування матеріалу авторами, їх інтерпретація, яка дозволяє простежити основні напрямки ідейної, суспільно-політичної думки. Були розглянуті повідомлення місцевої ліберально-демократичної газети «Одесский листок» та «Одесские новости» про створення в Одесі комітету партії конституційних демократів, її соціаль­ний склад, чисельність та діяльність. Саме ці газети містять найбільш вагомі факти для поступового створення загальної картини діяльності комітету конституційних демократів у місті Одесі. Необхідно зауважити, що до нас цією проблемою майже ніхто не займався. В ході дослідження нами були за­лучені матеріали з таких робіт з цієї проблематики. Єдиною оглядовою роботою про одеських кадетів, крім періодичної преси, є праця Сергія Штерна «Десятилетие конституционно­демократической партии в Одессе (1906-1916)» [1], його книга містить інформацію про чисельність комітету, його діяльність, тактичні настанови, але під час виборів до І Державної Думи автора було вислано, і тому факти, які він наводить, були за­позичені ним з газет та листів друзів. Це стосується періоду

1905- 1907 років. Частково проблема кадетів була порушена в радянських історичних нарисах про місто Одесу «Очерки ис­тории города-героя», «Хроника революционных событий на Одесщине в годы первой русской революции», загалом в цих роботах увага більше приділена одеському робітничому руху та діяльності більшовиків під час першої російської революції в місті. [2] Серед сучасних нарисів, в яких тою чи іншою мірою автори торкаються зазначеної проблеми, слід назвати такі пра­ці: Герлігі Патриція «Одеса. Історія міста, 1794-1914», Само - йлов Ф. О., Скрипник М. О., Ярещенко О. Т. «На початку XX століття // Історія Одеси», Малахов В. П., Степаненко Б. А. «Одеса, 1900-1920 / Люди... События..., Факты», в цих робо­тах відмічається пожвавлення ліберально-демократичного руху в місті, поява комітетів партій різного напрямку. [3] Серед ста­тей нами було знайдено одну, Є. П. Назарова «Одеські кадети у виборчих кампаніях до Державних Дум Російської імперії», невелика оглядова стаття про передвиборну кампанію кадетів при виборах до І, ІІ, ІІІ, IV Дум. [4] На ряду з цим ми ви­вчили фонди ДАОО (Державний архів Одеської області), серед яких можна виділити два фонди Є. М. Щепкіна (голова комі­тету кадетів в Одесі від заснування до обрання його депутатом

І Державної Думи) та С. Ф. Штерна (автор вище вказаної робо­ти), але, на жаль, необхідні нам справи були або знищені або втрачені під час Великої Вітчизняної війни. [5] Інші дослідже­ні нами фонди містять документи і матеріали місцевої влади. Серед них особливий інтерес мають такі справи: «Дело цензора по внутрнней цензуре. Списки повременных изданий за 1906 год», «Алфавитный указатель изъятых печатних изданий, в том числе призведений В. Ленина, Г. Плеханова, Л. Толсто­го, К. Каутского», «Периодические и непериодические издания

1906- 1909». [6] 3 цих фондів ми встановили, що з 5 газет та журналів, що видавалися одеським комітетом, вийшли у світ, максимум, два рази, після чого були закриті за наказом місце­вої влади.

Окрему групу у вивченні діяльності Одеського комітету партії конституційних демократів становлять джерела фонду департаменту поліції та охоронного відділення, їх листування під грифом «секретно» із генерал-губернатором та градоначаль­ником, фонд знаходиться в ЦДІАУ (Центральний державний історичний архів України). Документи силових структур дер­жави є невід’ємною частиною у дослідженні історії партії ка­детів, на рівні з вивченням партійних документів про з’їзди, приватні збори ЦК. Документи поліції та «охранки» дозволя­ють дослідити внутрішньопартійні, так би мовити, погляд із зовні на події, тому що партійні документи також частково, на наш погляд, носять суб’єктивний характер [7]. Вкрай важливу та цікаву інформацію з нашої проблеми містять фонди ДАРФ (Державний архів Російської Федерації). [8] Звичайно партійна преса кадетів, в якій висвітлювалася діяльність партії, містила інформацію про загальноімперські з’їзди, в ній друкувалися статті лідерів партії з основних програмних, ідеологічних та тактичних питань. Крім того, у партійній пресі висвітлювалися питання щодо діяльності відділень партії по всій імперії, при цьому зазначався час їх виникнення, взаємовідносини з дер­жавною владою та з населенням.

Отже перше відоме партійне видання — це газета «Речь», почала видаватися з 23 лютого 1906 р. У самому виданні писа­лося, що це «велика, політична, економічна та літературна газета, що виходить за участю П. М. Мілюкова та І. В. Гес­сена». «Речь» публікувала хроніку столичного, провінційного й міжнародного життя, аналітичні матеріали, висвітлювала події культури [9]. Перше повідомлення про Одесу міститься у розді­лі під назвою «Письмо из Одессы» за 23 лютого 1906 р., одесь­кий комітет повідомляв, що зібрання комітету дозволено тільки на дві години і присутніх має бути не більше 200 осіб [10]. На­ступне повідомлення з розділу «Предвыборные собрания» було опубліковане 27 лютого 1906 р. Писалося, що праві партії беш­кетують та тероризують населення, а партії Народної свободи навіть заборонено проводити зібрання комітету та повідомляти населення про адреса чергування бюро партії по місту, для за­пису нових членів до комітету [11]. «Одесский листок» вказував на те, що одеській комітет нараховує приблизно 500 осіб, це під­тверджує і «Речь» у розділі «Предвыборная кампания». Повідо­млялося, що 18 березня 1906 р. відбулося зібрання комітету, на якому було 500 осіб [12]. В газеті було офіційно повідомлено, що одеські кадети уклали союз із національними групами для спільного проведення передвиборної кампанії в Одесі [13]. Під час роботи І Думи була надрукована ще одна інформація про Одесу у розділі «Наши корреспонденты», в якій говориться про спільне зібрання одеського, тираспольського, ананієвського, по­дільського, кишинівського та єлисаветградського комітетів. Ме­тою зборів було обговорення питання про створення обласних організацій партії не за адміністративно-територіальним поді­лом, а за виокремленням відділів від губернських організацій [14]. Наступне повідомлення про одеських кадетів надруковане 24 жовтня 1906 р., в розділі «Телеграммы». В ньому йшлося про те, що член одеського комітету партії К. М. Панкеєв був ви­сланий з Одеси за проведення нелегальних зборів комітету пар­тії кадетів у власній квартирі [15]. 28 жовтня 1906 р., в розділі «Важнейшие известия», повідомлялося, що одеський генерал - губернатор доручив спеціальній комісії скласти «особливі по­станови» для всіх місцевих органів друку на час передвиборної кампанії в II Думу (цей наказ стосувався тільки опозиційних газет) [16]. Під час передвиборної кампанії у II Думу, вже в першій половині 1907 р., в газеті не опубліковано жодного по­відомлення про одеський комітет партії.

Наступний партійний орган друку кадетів журнал «Вестник Партии Народной свободы», суспільно-політичний щотижневий журнал ЦК конституційно-демократичної партії, видавався за рішенням II з’їзду партії партії кадетів (5-11 січня 1906 року). Головні рубрики: Петербурзька міська група, Московська місь­ка група, Провінціальний відділ (про життя партії), 3 життя інших партій, Парламентський тиждень, Минулі дні (огляди діяльності Державної Думи, політичні події в країні), Парла­ментська фракція партії Народної свободи тощо. Помітне місце серед публікацій займали аналітичні статті, матеріали з питань програми, тактики, діяльності партії. Мета журналу: відбивати все партійне життя загалом, простежувати виникнення й розви­ток місцевих груп, діяльність місцевих і центральних органів, індивідуальну роботу членів партії, ознайомлювати читачів із процесом і результатами партійної пропаганди, складностями, перипетіями й перспективи, проявами урядових репресій, дру­кувати статті про програму й тактику партії. Журнал почав виходити з 22 лютого 1906 р. Журнал неодноразово піддавався переслідуванням цензури [17].

У другому номері журналу від 5 березня 1906 р. вперше повідомлялося про заборону одеським кадетам передруковува­ти політичну програму партії після її II з’їзду (на з’їзді були внесені суттєві зміни у програму партії), винятком могло слу­гувати тільки те, якщо кадети викреслять з програми пара­графи 25-26 (це стосовно автономії Польщі та Фінляндії) [18]. Наступне повідомлення стосувалося Сергія Штерна, який був секретарем комітету партії кадетів в Одесі. С. Штерна зааре­штували за розповсюдження листівок, які містили, закликан­ня населення брати участь у виборах депутатів до I Держдуми, крім того, на його квартирі були конфісковані документи сто­совно діяльності комітету [19]. В повідомленні від 4 травня го­ворилося: «Місто секретаря комітету у нас знаходиться під «бойкотом влади», адміністрація арештовує секретарів один за одним. 22 квітня був заарештований Окольський, який за­мінив С. Ф. Штерна на цій посаді. В квартирі заарештованого був проведений обшук, але поліція нічого не знайшла. Біля при­міщення, де перебувало бюро комітету, був жорстоко побитий поліцією підліток Вулиж, який служив кур’єром при комітеті й звідки виходив з дорученням, хлопчик дотепер скаржиться, що погано чує» [20]. 18 травня було надруковане повідомлення про виконуючого обов’язки голови комітету професора універ­ситету М. М. Ланге, який клопотав у місцевій адміністрації про заарештованого секретаря Окольського, комітет хоче за­лучити до цієї справи Є. М. Щепкіна [21].

Інформація про діяльність комітету після розпуску І Думи (у липні, серпні, вересні та жовтні) в журналі відсутня. Наступ­не повідомлення у розділі «Провинциальный отдел» з’явилося 5 листопада 1906 р., з початком передвиборної кампанії в Одесі відбулися вибори членів виборчих комісій, за даними журналу, ними стали, як і в минулий раз, майже всі члени комітету пар­тії Народної свободи [22]. Також у розділі «Провинциальный отдел» повідомлялося, що соціал-демократи провели перед­виборне анкетування серед населення Одеси. Виявилося, що більшість населення була на боці кадетів та робітничої курії соціал-демократів. Загалом, ліві зробили висновок, що, незва­жаючи на відсутність передвиборної агітації з боку кадетів в Одесі, вони користуються великим успіхом серед населення [23] У розділі «Провинциальный отдел» повідомлялося, що після того, як поліцією було розгромлено зібрання комітету в жов­тні 1906 р. на квартирі К. М. Панкеєва (див. «Речь». — 1906, 24 октября), зібрань більше не відбувалося. До міста повернув­ся Є. М. Щепкін, було вирішено виділити 5 осіб для ведення агітації негласним шляхом. Було укладено угоду із національ­ним єврейським комітетом, їм віддали 33 міста з 80 міст ви - борщиків. Згідно з угодою із соціал-демократами (меншовика­ми) їм віддали 14 місць, 5 місць соціалістам-революціонерам і

2 Місця польським соціалістам (всього 21 місце), тільки лівім, щоб вони не утворили окремий соціалістичний блок. На других виборах не було укладено угоди із українською організацією «Просвіта», хоча під час першої передвиборної кампанії угода з нею існувала [24, л. 20-21]. На цей раз вони підтримали «мир- нооновленців». В кінці-кінців, на основі вищевказаних угод в Одесі виник список кандидатів у виборщики від прогресивно - демократичного блоку, про який писалося в «Одесском лист­ке» [25], загалом якщо б кадети діяли в Одесі відкрито, вони створили б ще сильнішу опозицію владі та правим у місті [26]. І останнє повідомлення, яке ми зустріли в журналі знову у роз­ділі «Провинциальный отдел», О. Я. Пергамент, один із лідерів одеського комітету, переміг на виборах і став депутатом від Одеси у ІІ Думі, за це він почав отримувати листи із погрозами, що його чекає та ж доля, що й М. Я. Герценштейна (видний член партії кадетів, член фракції «Народної свободы» I Думи, вбитий після її розпуску невідомими) [27].

Отже ми бачимо, що газета «Речь» та журнал «Вестник Пар­тии народной свободы» одночасно почали друкуватися, тому деякі факти та статті членів партії в них збігалися, це ж стосу­валося й інформації про одеський комітет. Але якщо порівню­вати повідомлення обох видань, то, на нашу думку, «Вестник Партии народной свободы» надавав більш цікаві та інформа­тивні дані щодо одеського комітету. Стосовно всіх повідомлень про одеських кадетів, то на наш погляд є підстави вважати, що вони стосуються взаємовідносин кадетів з владою. Є правди­ві факти того, що кадети піддавалися жорстоким репресивним заходам з боку влади, яскравим прикладом може слугувати одеський комітет.

Джерела та література

1. Штерн С. Десятилетие конституционно-демократической партии в Одессе // Одесский листок. — 1915. — 14 с.

2. Очерки истории города-героя. — Одесса: «Главиздат», 1956. — 319 с.; Хроника революционных событий на Одесщине в годы Первой российской революции (1905-1907 гг.). — Одесса, 1976. — 206 с.

3. Очерки истории Одесской областной партийной организации. — Одесса, 1981. — С. 60-84; Герлігі Патриція. Одеса. Історія міста, 1794-1914. — К., 1999. — С. 281-285; Самойлов Ф. О., Скрип­ник М. О., Ярещенко О. Т. На початку ХХ століття // Історія Одеси. — Одеса, 2002. — С. 225-242; Малахов В. П., Степанен­ко Б. А. Одеса, 1900-1920 // Люди... События... Факты. — Одеса, 2004. — С. 82-117 та ін.

4. Назарова Є. П. Одеські кадети у виборчих кампаніях до Держав­них Дум Російської імперії // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. — К., 2009. — Вип. 23. — С. 1-10.

5. ДАОО: Ф. 151. — Оп. 1. — Спр. 112. — Арк. 6.; Ф. 45. — Оп. 19. — Спр. 569. — Арк. 23; Ф. 45. — Оп. 9. — Спр. 17. — Арк. 509; Ф. 156. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 5; Ф. 5250. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 12; Ф. 42. — Оп. 35. — Спр. 438. — Арк. 5.

6. ДАОО: Ф.9. — Оп. 1. — Спр. 473. — Арк. 10, Ф.12. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 150, Ф.12. — Оп.1. — Спр. 6. — Арк. 152.

7. ЦДІАУ: Ф. 385. — Оп.1. — Спр.1696. — Арк. 20-39; ЦДІАУ: Ф. 335. — Оп.1. — Спр.1. — Арк. 60-72; ЦДІАУ: Ф. 268. — Оп. 2. — Спр.14. — Арк. 45.

8. ГАРФ: Ф. 523 (Конституционно-демократическая партия, кадеты. Санкт-Петербург. 1905-1906. Партия народной свободы. Петро­град. 1906-1917); Ф. 579 (Милюков Павел Николаевич, историк, лидер конституционно-демократической партии, депутат III и IV Государственных Дум, министр иностранных дел Временного пра­вительства).

9. Речь. — 1906. — 23 февр.

10. Там само.

11. Речь. — 1906, 27 февр.

12. Там само. — 19 марта.

13. Там само. — 8 апр.

14. Там само. — 21 мая.

15. Там само. — 24 окт.

16. Там само. — 28 окт.

17. Вестник партии народной свободы. — 1906. — № 1. — Стб. 1.

18. Там само. — № 2. — Стб. 113-114.

19. Там само. — № 5. — Стб. 302.

20. Там само. — № 9. — Стб. 631.

21. Там само. — № 11. — Стб. 756.

22. Там само. — № 35. — Стб. 1842.

23. Там само. — 1907. — № 1. — Стб. 106.

24. ЦДІАУ. — Ф. 385. — Оп. 1. — Спр. 1696. — Арк. 72.

25. Одесский листок. — 1907. — 18 января.

26. Вестник партии народной свободы. — 1907. — № 7. — Стб. 478­480.

27. Там само.


Ковальчук С. В. Одесские кадеты на страницах партийной прессы (по материалам газеты «Речь» и журнала «Вестник Пар­тии народной свободы»).

Статья посвящена изучению создания и деятельности партии конституционных демократов в Одессе на основе привлечения разноплановых источников, в первую очередь, архивных матери­алов и партийной периодической пресы, в которой в значитель­ной мере освещена деятельность партии в целом и ее партийных отделов.

Kovalchuk S. V. Odessa cadets on the pages of party press (by materials of newspaper «Rech’» and magazine «Vestnik Partii naro - dnoy svobody»).

This article covers creation and activity of party of constitutional democrats in Odessa by application of the different sources. In the first place except for the archived sources it is the party’s periodic press which reviewed activity of party and party separations on the whole.

Похожие статьи