Головна Історія Інтелігенція і влада ОДЕСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ОПІКУНСТВА ІМПЕРАТРИЦІ МАРІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ ПРО СЛІПИХ: ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ (1887-1915 рр.)
joomla
ОДЕСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ОПІКУНСТВА ІМПЕРАТРИЦІ МАРІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ ПРО СЛІПИХ: ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ (1887-1915 рр.)
Історія - Інтелігенція і влада

Т. М. Моісеєва

Соціальна підтримка інвалідів — один із важливих аспе­ктів соціальної політики та соціальної роботи. Відповідно до Рекомендацій 44-ї сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 травня 1992 р. суспільство зобов’язане адаптувати існу­ючі в ньому стандарти до особливих потреб людей, що мають інвалідність, для того, щоб вони могли жити незалежним жит­тям [1].

Проблема соціального захисту інвалідів в Україні вирішу­ється в декількох площинах: формується законодавча база (зо­крема — Закон “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”); створюється мережа державних закладів для їх утримання та обслуговування; активізується діяльність у цій сфері недержавних організацій соціальної роботи.

Поряд з цим, залишається і багато нерозв’язаних питань, труднощів (проблеми фінансування; соціальної реабілітації та адаптації інвалідів; працевлаштування; залучення приватного капіталу до участі в справі допомоги інвалідам), вирішенню яких значною мірою міг би допомогти досвід роботи відповід­них служб та закладів у минулому. Особливий інтерес стано­вить практика діяльності в цій сфері Опікунства імператриці Марії Олександрівни про сліпих.

В історіографії означена проблема представлена недостат­ньо. Стислі відомості та загальне уявлення про утворення та функціонування Відомства установ імператриці Марії дають праці кінця XIX ст. [2].

Значний внесок у дослідження проблеми становлення дер­жавної опіки та суспільної благодійності в Російській імперії кінця XVIII — 60-х років XIX ст. зроблено одеським науко­вцем I. С. Грєбцовою [3]. На основі залучення та опрацювання широкої джерельної бази, авторка аналізує процес вироблення державних підходів до організації соціальної підтримки різних категорій населення, чинники, що сприяли розвитку суспіль­ної та приватної благодійності, виокремлює характерні риси та особливості діяльності інституцій соціальної спрямованості в Одесі, в тому числі і тих, що увійшли до відомства установ імператриці Марії.

В той же час, при збільшенні уваги вчених до питань виник­нення та еволюції державної опіки та приватної доброчинності, недостатньо вивченим залишається такий аспект, як організа­ція допомоги інвалідам через спеціальні товариства і установи.

Виходячи з цього, метою статті є вивчення історії засну­вання та процесу формування структури Одеського відділення Опікунства імператриці Марії Олександрівни про сліпих.

Ідея організації допомоги сліпим прийшла до нас із Заходу. Як зазначав у своїй доповіді при освяченні нового приміщення одеської школи для сліпих дітей (1892 р.) один із засновників закладу Г. А. Міткевич: “100 лет тому назад француз Вален­тин Гаю, проходя по улицам Парижа, был поражен следующей картиной: группа слепых выпрашивала у прохожих дневное пропитание при помощи нестройного пения. Впечатление было настолько сильно, что француз поставил задачей своей жизни воспитание слепых. На помощь Гаю явилась слепая пианистка Парадиз (из Вены) и они вдвоем создали первую школу для воспитания слепых, первую не только в Париже, но и в Евро­пе” [4].

В 1806 р. перша школа для сліпих дітей з’явилася і в Ро­сії — вона була організована тим же Гаю, який приїхав до кра­їни за запрошенням Олександра І. Довгий час (75 років) це була єдина установа такого профілю.

Лише наприкінці XVIII ст. збільшення кількості інвалідів по зору в період російсько-турецької війни змусило владу зве­рнути особливу увагу на цю проблему. Так з’явилося на світ Опікунство імператриці Марії Олександрівни про сліпих, ста­тут якого був затверджений 13 лютого 1881 р. Вже за десять років діяльності організації, на теренах Російської імперії було засновано 16 виховних закладів для незрячих, в тому числі і Одеський [5].

В Одесі проект влаштування установи виник у 1883 р. За­снування інституцій подібного типу в нашому краї було вкрай необхідним. За даними Центрального статистичного комітету Херсонського земства за 1886 р. в Херсонській губернії нарахо­вувалося 2237 сліпих, тобто на кожні 600 жителів приходила - ся одна людина зі втратою зору (в країнах Західної Європи це співвідношення складало 1:1200/1500) [6].

З метою накопичення початкового капіталу для організації школи для сліпих дітей, колишнім градоначальником П. Ко - саговським було запропоновано направляти на користь прое­ктованої установи штрафні гроші за непродуктивний простій вагонів в Одеському порту. На січень 1886 р. ця сума складала вже 6. 080 карб і була передана Правлінням Південно-Західної залізниці в розпорядження одеської влади.

За сприяння градоначальника П. А. Зеленого, на початку 1887 р. було відкрито Одеське Відділення Маріїнського Опікун­ства для опіки сліпих (ОВМОС), четвертого березня Радою голо­вної організації (Опікунства імператриці Марії Олександрівни про сліпих) було затверджено тимчасові правила для діяльності одеського відділення, а 11 квітня 1887 р. в залі Міської Думи відбулися перші збори його 17 членів-засновників [7].

Для керівництва новоствореним товариством було обрано Раду (правління), яка складалася з голови установи, віце-голо- ви, секретаря, скарбничого та деяких інших посадових осіб.

На посту голови Ради ОВМОС в різні часи перебували такі імениті громадяни міста, як: Н. М. Зелена (дружина градона­чальника, голова Ради з часу заснування закладу до початку 1898 р.), графиня О. І. Шувалова (з 24 квітня 1898 р. до червня 1903 р.), генерал-лейтенант Д. Г. Арсеньев (з червня по серпень 1903 р.), дружина одеського градоначальника В. О. Нейдгарт (з січня 1904 р. до листопада 1905 р.), дружина одеського гра­доначальника С. О. Григор’єва (з листопада 1905 р.), К. К. Віт - те (з 1908 р.) [8].

Активну участь у діяльності ОВМОС впродовж майже 20 ро­ків (1887 — 1906 рр.) на посаді віце-голови брав відомий благо­дійник, міський Голова Г. Г. Маразлі.

Окрім Ради, яка, як ми вже зазначали, здійснювала управ­лінські функції, до складу ОВМОС входили члени-засновники, почесні та довічні члени, члени-змагальники.

Вже на першому засіданні Ради ОВМОС обговорювалися ос­новні напрямки та принципи діяльності організації, в резуль­таті чого було прийнято рішення про відкриття в Одесі школи для сліпих хлопчиків (спочатку на 10 осіб), в якій діти отриму­вали б початкову освіту, а також навчалися б ремеслам [9].

Історія ОВМОС нерозривно пов’язана з ім’ям ще одного ви­значного добродійника, почесного члена ОВМОС, статського радника М. Ф. Маврокордато. З перших днів існування Від­ділення він постійно переймався проблемами дітей-інвалідів, жертвував великі кошти для організації нормального функціо­нування закладу.

Саме завдяки пожертвуванню М. Ф. Маврокордато в розмірі 1000 карб. Рада ОВМОС змогла здійснити найом помешкання для школи на Старопортофранківській вулиці (навпроти Базар­ної) та його початкове облаштування [10]. Однак уже найближ­чим часом наймане приміщення перестало відповідати попитам закладу, в зв’язку з чим Рада ОВМОС порушила клопотання перед Одеською Міською Управою про безвідплатне виділення ділянки землі в 500 кв. сажень під будівництво власного буди­нку для школи сліпих [11].

Слід зазначити, що міська влада остаточно це питання так і не вирішила. В 1890 р. місто виділило під забудову лише 300 кв. сажень, що не могло влаштувати ОВМОС, оскільки в цей час виникла ще одна нагальна потреба — відкриття при школі відділення для дівчаток [12].

Тільки в 1892 р. проблема була розв’язана завдячуючи чер­говій крупній пожертві (25 тис. карб.) М. Ф. Маврокордато. Капітал був пожалуваний для придбання ділянки землі в 2 де­сятини з забудовами на території дачі, що належала дарителю та його матері (по дорозі на Малий Фонтан, №8), на умовах, що в подальшому маєтність не може бути продана, закладена, або використана для інших цілей. Угодою також передбача­лося передавання зазначеного майна Одеській міській Управі для будь-якого іншого благодійного закладу у випадку, якщо ОВМОС припинить свою діяльність.

Після чотирьохмісячних будівельних робіт, направлених на деяке перелагодження та пристосування дачі під навчальний заклад, 25 жовтня 1892 р. відбулося урочисте освячення нового приміщення школи, розрахованого на 60 дітей [13].

Таким чином, правління ОВМОС вирішило одне з невідкла­дних та нагальних завдань — переведення школи у власну бу­дову.

В подальшому увага членів Ради була зосереджена на таких основних напрямках: 1) зміцнення матеріальної та фінансової бази; 2) забезпечення умов для продуктивної роботи закладу; 3) розширення сфери його діяльності.

Щедрий дар М. Ф. Маврокордато та почесного громадянина А. С. Баржанського (в 1896 р. пожертвував 16 000 тис. карб. для будівництва другого двоповерхового флігелю для розмі­щення майстерень та різних господарських приміщень) надав широкі можливості ОВМОС для реалізації багатьох планів, пов’язаних як із підвищенням якості послуг, що надавалися дітям в закладі, так і з охопленням цими послугами більшого кола сліпців, що потребували допомоги [14].

Так, наприклад, наявність на дачі М. Ф. Маврокордато віль­них від забудов площ сприяла реалізації в 1897 р. погодженої з Головною Радою Опікунства ідеї організації власного господар­ства для забезпечення вихованців [15].

31 жовтня 1899 р. було освячено церкву при училищі, спо­руджену за рахунок ще одного пожертвування М. Ф. Мавроко - рдато в розмірі 22 787 карб. [16].

Одним із недоліків діяльності ОВМОС було те, що під опіку приймалися діти лише з 7-річного віку. В 1898 р. голова Ради

О. І. Шувалова поставила питання про влаштування дитячого притулку для прийому дітей у віці від трьох до семи років [17].

Особливу турботу членів Ради викликала подальша доля ви­хованців після закінчення закладу. Ситуація ускладнювалася тим, що в училищі змушені були продовжувати утримувати деяких юнаків, вік яких вже перевищив 18 років (21, 23 роки), оскільки вони або ще не оволоділи майстерністю, або були кру­глими сиротами і їм не було куди йти. Враховуючи це, пра­вління поставило за мету пошук необхідних фінансів для за­снування притулку (гуртожитку) з майстернями для дорослих сліпців, що закінчили училище. Передбачалося, що в майсте­рнях вони виконуватимуть замовлення, на кошти від продажу яких будуть утримуватися [18].

Закладка цього притулку з відділенням для малолітніх від­булася 6 червня 1900 р., в 1901 р. будівництво було вже завер­шено, а 22 жовтня 1903 р. заклад відкрито. Обладнання гурто­житку та майстерень здійснювалося, знову ж таки, за рахунок пожертв Г. Г. Маразлі та М. Ф. Маврокордато [19].

Робота по влаштуванню долі дорослих інвалідів по зору про­довжувалася і в наступні роки. Так, в 1909 р., не дивлячись на скрутне фінансове становище, Радою ОВМОС обговорювалося питання про спорудження сховища для випускниць училища та притулку для старих сліпців. Особливо трагічним було ста­новище незрячих дівчат, які стали тягарем для своїх сімей, тому батьки нерідко просто відмовлялися забирати їх додому після закінчення навчання. Правлінню ОВМОС доводилося по­міщати їх в богадільні, де вони не мали ні належного догля­ду, ні можливості займатися справою. Фінансовою базою для здійснення цього проекту стали організовані Правлінням срібні лотереї (1910 та 1913 рр.) та приватні пожертвування [20].

В 1913 р. гуртожиток для дівчат та притулок для старих було завершено, але вже в 1914 р., з початком Першої світової війни, ці новобудови безвідплатно були передані у відання оде­ського градоначальника під лазарет для поранених воїнів [21].

Як ми вже зазначали, одним із пріоритетних напрямків ді­яльності членів Ради було зміцнення фінансового та матеріаль­ного становища, пошук нових джерел грошових надходжень.

Не ставлячи за мету докладний аналіз фінансової сфери ОВМОС (це може бути темою окремого дослідження), зазначимо лише, що основними статтями прибутку організації були: від­сотки на капітал; членські внески, що збиралися з членів-зма - гальників; церковний коробковий збір в “тиждень о сліпих”; щорічні надходження від урядових та інших установ; субсидії від Центральної каси Опікунства; плата за утримання та опіку (дуже незначні суми); прибуток від продажу виробів сліпих; приватні пожертвування.

З 1898 р. з’явилася ще одна стаття фінансування — за іні­ціативою уповноваженого Опікунства імператриці Марії Олек­сандрівни про сліпих по Херсонській губернії І. А. Спірідонова було започатковано коробковий збір в казенних винних лавках губернії [22].

Варто відмітити, що всі ці джерела фінансування не були стабільними, відчутний вплив на обсяг надходжень справляли як внутрішньополітичні потрясіння, так і зовнішньополітична ситуація. Для ілюстрації зазначимо, що, наприклад, членські внески найнижчими були в 1906 та 1915 роках; церковний ко­робковий збір — в 1905 та 1907 роках; коробковий збір у вин­них лавках — у 1915 р. (в цей рік було зібрано всього 127 карб., для порівняння — в 1908 р. він складав 5 993 карб) [23].

Таким чином, можна зробити висновок, що заснування в Одесі на початку 1887 р. відділення Опікунства імператриці Марії про сліпих було потребою часу. Як свідчать звіти ор­ганізації, протягом 1887-1915 рр. було остаточно сформовано структуру установи, що давало можливість охопити фаховою допомогою різні категорії незрячих. Зокрема, в межах ОВМОС було відкрито такі структурні підрозділи, як: школа (пізні­ше — училище) для сліпих хлопчиків та дівчаток; відділен­ня для малолітніх; гуртожиток з майстернями для дорослих інвалідів по зору (чоловіків та жінок); притулок для старих сліпців.

Значною мірою заклад зобов’язаний розширенням сво­їх можливостей таким відомим благодійникам свого часу, як М. Ф. Маврокордато, Г. Г. Маразлі, А. С. Баржанський та ба­гатьом іншим.

Що стосується перспектив подальших досліджень окресле­ної проблеми, то, на наш погляд, для отримання цілісної кар­тини діяльності ОВМОС, доцільно було б зупинитися на аналі­зі форм та методів роботи з незрячими інвалідами в згаданих структурних підрозділах.

Джерела та література

1. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І. Д. Зверева, О. В. Без­палько, С. Я. Марченко та ін.; За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Ла - ктіонової. — K.: Центр навчальної літератури, 2004. — С. 176.

2.Обозрение учреждений императрицы Марии в 25-летие, с 1828 по 1857 г. — СПб., 1854. — 135 с.; Список учреждений Ведомства императрицы Марии. — СПб., 1890. — 31 с.; Шумигородский Е. Г. Ведомство учреждений императрицы Марии. Исторический очерк. 1797 — 1897. — СПб., 1897. — 32 с.

З. Гребцова И. С., Гребцов В. В. Становление государственного попе­чительства и общественной благотворительности в Одессе в конце XVIII — 60-е гг. ХІХ ст. (В аспекте проблемы: центр — регион): Монография. — Одесса: Астропринт, 2006. — 320 с.

4.Отчет о деятельности Одесского отделения, состоящего под августей­шим покровительством ея императорского величества государыни императрицы, попечительства Императрицы Марии Александ­ровны о слепых за 1892 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1893. — С. 15.

5. Там само. — С. 16.

6. Там само — С. 17.

7.Отчет о деятельности одесского отделения мариинского попечительства для призрения слепых за 1887 г. — Одесса: типография “Одесского Листка”, 1888. — С. 3 — 4.

8. Там само. — С. 4-5; Отчет состоящего под августейшим покро­вительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Алек­сандровны о слепых за 1898 г. — Одесса: Типография Е. И. Фе - сенко, 1899. — С. 8; Отчет состоящего под августейшим покро­вительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Алек­сандровны о слепых за 1903 г. — Одесса: Типография Е. И. Фе - сенко, 1904. — С. 3; Отчет состоящего под августейшим покро­вительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Алек­сандровны о слепых за 1905 г. — Одесса: Типография Е. И. Фе - сенко, 1906. — С. 3; Отчет состоящего под августейшим покро­вительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Алек­сандровны о слепых за 1908 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесе - нко, 1909. — С. 3;

9.Отчет. за 1887 г. — С. 5.

10. Там само. — С. 5; Отчет о деятельности Одесского Отделения По­печительства императрицы Марии Александровны о слепых за 1888 г. — Одесса: типография “Одесского Листка”, 1889. — С. 5.

11. Отчет о деятельности Одесского отделения, состоящего под августей­шим покровительством ея императорского величества государыни императрицы, попечительства Императрицы Марии Александ­ровны о слепых за 1889 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко,

1890. — С. 4, 7.

12.Отчет о деятельности Одесского отделения, состоящего под августей­шим покровительством ея императорского величества государыни императрицы, попечительства Императрицы Марии Александ­ровны о слепых за 1890 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко,

1891. — С. 4.

13.Отчет о деятельности Одесского отделения, состоящего под августей­шим покровительством ея императорского величества государыни императрицы, попечительства Императрицы Марии Александ­ровны о слепых за 1892 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1893. — С. 6 — 7, 12, 20.

14.Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за

1896 Г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1897. — С. 5 — 6.

15.Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни

Императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за

1897 Г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1898. — С. 15.

16.Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за 1899 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1900. — С. 5, 6.

17. Отчет, за 1898 г. — С. 9, 10.

18. Отчет. за 1897 г. — С. 7; Отчет. за 1898 г. — С. 9; Отчет. за

1899 Г. — С. 13-14.

19. Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за

1900 Г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1901. — С. 4; От­чет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за

1901 Г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1902. — С. 4; От­чет. за 1903 г. — С. 4.

20. Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за 1909 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1910. — С. 4; От­чет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за

1912 Г. — Одесса: Типография под фирмой “Вестник виноделия”,

1913. — С. 4.

21. Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения по­печительства Императрицы Марии Александровны о слепых за

1913 Г. — Одесса: Типография под фирмой “Вестник виноделия”,

1914. — С. 4; Отчет состоящего под августейшим покровительст­вом государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Александровны о слепых за 1914 г. — Одесса: Типография под фирмой “Вестник ви­ноделия”, 1915. — С. 4.

22. Отчет. за 1898 г. — С. 12-13.

23. Отчет. за 1905 г. — С. 20-22; Отчет состоящего под августейшим покровительством государыни императрицы Марии Федоровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Ма­рии Александровны о слепых за 1906 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1907. — С. 18-24; Отчет состоящего под августей­шим покровительством государыни императрицы Марии Федо­ровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Александровны о слепых за 1907 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1908. — С. 18-27; Отчет состоящего под августей­шим покровительством государыни императрицы Марии Федо­ровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Александровны о слепых за 1908 г. — Одесса: Типография Е. И. Фесенко, 1909. — С. 20-29; Отчет состоящего под августей­шим покровительством государыни императрицы Марии Федо­ровны Совета одесского отделения попечительства Императрицы Марии Александровны о слепых за 1915 г. — Одесса: Типография “Порядок” С. К. Цессарского, 1916. — С. 12-21.

Анотац11

Моисеева Т. Н. Одесское отделение Попечительства императ­рицы Марии Александровны о слепых: формирование структуры и основ деятельности (1887—1915 гг.).

В статье исследуется процесс зарождения и развития Одесского отделения Попечительства императрицы Марии Александровны о слепых. Особое внимание уделяется формированию структуры ор­ганизации, роли в ее становлении и расширении сферы деятель­ности известных одесских благотворителей — М. Ф. Маврокордато, Г. Г. Маразли и др. Коротко затрагиваются проблемы финансиро­вания учреждения.

Moiseeva T. N. The department of Popechitelstvo of the empress Maria Alexander about blinds in Odessa: forming of structure and bases of activity (1887—1915).

The process of origin and development of the department of Po­pechitelstvo of the empress Maria Alexander about blinds in Odessa is investigated in the article. The special attention is paid to forming of structure of organization, roles in its forming and expansion of sphere of activity of known Odessa benefactors — M. F. Mavrokor - dato, G. G. Marazli and others. The problems of financing of estab­lishment are shortly affected.

Похожие статьи