Головна Історія Інтелігенція і влада УЧАСТЬ В. Н. СТАНКО У СТВОРЕННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЛАБОРАТОРІЇ АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ СТЕПОВОЇ УКРАЇНИ ОНУ ім. І. І. МЕЧНИКОВА
joomla
УЧАСТЬ В. Н. СТАНКО У СТВОРЕННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЛАБОРАТОРІЇ АРХЕОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ СТЕПОВОЇ УКРАЇНИ ОНУ ім. І. І. МЕЧНИКОВА
Історія - Інтелігенція і влада

УДК 929Станко:3784(477.74-21):069

Л. М. Іваніченко

У статті досліджується питання про внесок відомого вітчизня­ного археолога В. Н. Станко в організацію і діяльність наукової лабораторії при кафедрі археології та етнології України Одесько­го національного університету ім. І. І. Мечникова. Аналізуються основні напрями її діяльності і оцінюється її роль на основі істо­ричних досліджень вчених університету та архівних джерел.

Ключові слова: Станко В. Н., лабораторія, Північно-Західне Причорномор'я, палеолітична колекція, Причорноморська археоло­гічна експедиція, поселення Анетівка, археологічні та етнологічні розвідки.

Здобутки в археології, етнології та історії Володимира Ни­кифоровича Станко поповнили вітчизняну та світову наукову скарбницю, а створені ним наукові і освітянські структури і нині успішно працюють на підготовку дослідницьких і педаго­гічних кадрів незалежної України. Вчений всесвітньо відомий археолог, історик, етнолог, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, дійсний член Російської академії при­родничих наук. Володимир Станко тривалий час був деканом історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, головою вченої ради факультету та спец - ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій при університеті та керівником міжнародних проектів. Діяльність

В. Н. Станко в організації науки втілювалася у різних напрям­ках. Один з них — створення наукових лабораторій при уні­верситетах, де він працював. Першу він створив при кафедрі археології та етнології ОНУ, другу — при Інституті історії і права МДУ (МНУ) ім. В. О. Сухомлинського. Дана стаття при­свячена ролі вченого у створенні, становленні та дослідницькій роботі наукової лабораторії в м. Одесі.

Лабораторія археології та етнології Степової України ОНУ ім. І. І. Мечникова була одним з центрів вивчення палеолі­ту степової зони України, етнологічних досліджень населення південно-західного регіону, накопичення, зберігання і наукової обробки археологічних та етнографічних матеріалів, проведен­ня теоретичних і практичних занять студентів, роботи студент­ських гуртків. Лабораторія працювала 19 років, однак до цього часу, крім поодиноких газетних публікацій, не видано жодної статті про діяльність даної установи.

Авторка використала документацію архіву Лабараторії [2-5; 9-10], роботи В. Н. Станко та його учнів [8; 11]. Опрацьовано звіти кафедри археології та етнології України ОНУ ім. І. І. Меч - никова [1; 6; 7]. За допомогою згаданих джерел та літератури вдалося окреслити причини створення, напрямки роботи, мету, основні результати її діяльності.

Ідея створення лабораторії належить В. Н. Станко, який на одному з засідань кафедри давнього світу та середніх ві­ків (жовтень, 1988 р.) зазначив, що хотів її організувати ще наприкінці 80-х рр. XX ст. [1, арк. 11]. У 1990 р. рішенням вченої ради університету від 29 травня визнано доцільним створення даної установи. В одному з варіантів обґрунтуван­ня про створення Лабораторії є відомості, що прийняте рі­шення отримало підтримку від керівників Інституту архео­логії УРСР академіка П. П. Толочко, Інституту ботаніки АН УРСР академіка К. М. Ситніка, Інституту зоології АН УРСР члена-кореспондента І. А. Акімова, Інституту історії, філо­логії та філософії Сибірського відділу АН СРСР академіка А. П. Дерев’янко. Однак через різні обставини лабораторія почала працювати тільки з 1991 р., хоча неформально вже функціонувала. До цього часу обладнано приміщення, розмі­щені археологічні і палеозоологічні колекції, створена база в с. Анетівка Миколаївської області, де зібрано необхідне облад­нання для ведення археологічних розкопок [2, арк. 1]. Пері­од створення лабораторії багато в чому обумовлюється тим, що в 1993 р. В. Н. Станко створює та очолює кафедру архе­ології та етнології України на історичному факультеті ОНУ ім. І. І. Мечникова. Її створення стало необхідним для погли­блення дослідження актуальних питань, пов’язаних з пробле­мами етногенезу, палеоекології і палеоекономіки населення Північно-Західного Причорномор’я, і визначалося наявністю відповідних кадрів, результатами багаторічних досліджень та можливістю більш активного залучення студентів до науково - дослідницької роботи. Археологами кафедри накопичений ба­гатий досвід вивчення економічних структур стародавніх сус­пільств Південної України та значний фактичний матеріал, необхідний для повноцінних наукових досліджень. Результати робіт комплексної Причорноморської археологічної експедиції отримали широку відомість у вітчизняній та зарубіжній науці. Кафедра мала також невеликий досвід вивчення етнології на­селення степової зони. З початком 90-х рр. розпочата робота по вивченню сімейних і родинних відносин різних народів сте­пів, формування поселень та будівництва жител, громадського побуту та звичаєвості [3].

Спочатку Лабораторія вважалася учбово-методичною і мала наступний склад: підпорядкована завідувачу кафедри архео­логії та етнології України — В. Н. Станко; завідувач лабора­торії — О. А. Прігарін (з 1995 р. — І. В. Піструїл); старші інженери та лаборанти, співробітники кафедри археології та етнології України (А. В. Главенчук, А. В. Старкін, В. Я. Ди - ханов, О. В. Сминтина та інші в рамках тем при кафедрі) [4].

В лабораторії організоване дослідження за наступними на­уковими напрямками:

1. Палеоекологія. Проведення широкого вивчення геоморфо­логії, стратиграфії, палеоботаніки, палеозоології, комплексне датування археологічних пам’ятників і на основі одержаних даних реконструкція динаміки зміни природної обстановки в регіоні степів.

2. Палеодемографія. Проведення картографування пам’ят­ників палеоліту та мезоліту степів. Здійснено реконструкцію па - леодемографічної ситуації у Північно-Західному Причорномор’ї на основі визначення щільності заселення окремих екологічних ніш, можливостей і темпів репродуктивності степів та виявлен­ня можливих конфліктів природи і суспільства (проявлення або елементи палеоекологічних криз).

3. Палеоекономіка. Постійне проведення розкопок пам’ят­ників палеоліту і мезоліту у степовій зоні на широких площах і на цій основі вивчення структур господарської діяльності давньо­го населення. Проводиться побудова моделі просторового функ­ціонування стародавнього суспільства в умовах степів. Вивчення технологій стародавнього виробництва та розробка схем техніко- морфологічного аналізу індустрії пам’ятників степової зони, про­ведення їх кореляції між собою і з індустрією сусідніх територій. Проведення ремонтажних, трасологічних і експериментальних робіт. Реконструкція функціональної структури стародавніх по­селень на основі планіграфічних досліджень в лабораторії.

4. Вивчалася складна проблема стародавньої історії Украї­ни — складення відтворюючої економіки у Південній Україні і досліджувалася динаміка наростання кризових явищ в мислив­ському господарстві населення степів.

5. Етнологія. Розширилися пошуки етнологічного матеріа­лу для порушення питань міжетнічних зв’язків різних народів Степової України: українців, болгар, гагаузів, греків тощо. Ви­вчалися сімейні і родинні відносини у народів степів, історія формування поселень та жител [2, арк. 1—3].

Науково-дослідницька та освітянська діяльність лабораторії побудована на основі розробки конкретних наукових тем в об­ласті археології та етнології степового Причорномор’я. За пе­ріод наукового керівництва В. Н. Станко спільно з кафедрою археології та етнології України, лабораторією розроблялися наступні наукові теми: «Екологія і економіка стародавніх сус­пільств Південної України» (В. Н. Станко, А. В. Старкін) — 1992-1994 рр. [5]; «Стародавні культури Північно-Західного Причорномор’я» (В. Н. Станко, А. В. Старкін) — 1993 р.; «Екологія, демографія та економіка ранньопервісної спільно­ти степової України» (В. Н. Станко, В. Я. Диханов, А. В. Гла - венчук, А. В. Старкін) — 1993-1995 рр. [6, арк. 1; 7 арк. 1]; «Етногенез та етнічна історія населення Степової України» (О. А. Прігарін, А. В. Шабашов) — 1993-1995 рр.; «Матері­альна та духовна культура болгар Бессарабії» (О. А. Прігарін,

А. В. Шабашов) — 1995 р. [4, арк. 3]; «Анетівка II. Питан­ня соціально-економічного розвитку населення Північного Причорномор’я в пізньому палеоліті» (В. Н. Станко, І. В. Пі - струїл, А. В. Старкін) — 1996-1998 рр.

За темами під керівництвом В. Н. Станко проводився ве­ликий об’єм археологічних та етнографічних досліджень. Пер­ші включали в себе археологічні розвідки та розкопки, в яких брала участь постійно діюча Причорноморська палеолітична експедиція, в яку входили співробітники кафедри археології та етнології України ОНУ ім. І. І. Мечникова. Археологічні розвідки здійснювалися з метою моніторингу стану раніше зна­йдених пам’яток археології і виявлення нових.

У 1993 р. експедицією під керівництвом В. Н. Станко про­ведені розвідки неолітичного поселення Лащівка у Первомай - ському районі Миколаївської області [5, арк. 2]. У 1996 р. згід­но з договором з управлінням культури Миколаївської обласної держадміністрації, співробітниками кафедри та лабораторії (О. А. Прігарін, І. В. Піструїл, О. М. Дзиговський) у Дома - нівському районі Миколаївської області проведені розвідки з метою виявлення археологічних та козацьких пам’яток даного регіону. В результаті розвідки знайдено 37 пам’яток різнома­нітних культурно-історичних періодів [8, с. 37-38].

Археологічні розкопки проводилися на багатьох пам’ятках переважно доби пізнього палеоліту. У 1993-2004 рр. про­водилися розкопки пізньопалеолітичних пам’яток Анетівки II (керівник — В. Н. Станко; І. В. Піструїл, А. В. Главенчук,

A. В. Старкін), 1993-1994 рр. — Анетівки XIII (керівники —

B. Н. Станко та І. В. Піструїл), 1994 р. — Анетівки XXII (керів­ник — В. Н. Станко; В. Я. Диханов). Найбільш досліджуваною пам’яткою стала Анетівка II, яку розкопувала експедиція під ке­рівництвом В. Н. Станко більше тридцяти років (1978-2007 рр.).

Науково-технічна обробка матеріалів здійснювалася шляхом проведення техніко-морфологічного аналізу колекцій, складан­ня описів та таблиць, шифровки та опису палеонтологічного матеріалу, виготовлення ілюстрацій (складання креслень, ма­люнків кременю та фотографій) та ін. Упорядковані палеолі­тичні колекції Анетівки І, Анетівки II, Анетівки XIII та Анетів­ки XXII. Упорядкуванням колекцій займалися В. Н. Станко,

А. В. Старкін, В. Я. Диханов, І. В. Піструїл. Систематизований і описаний мезолітичний матеріал лабораторії з 42 місцезна­ходжень (О. В. Сминтина). Упорядковані мезолітичні колекції з поселень Мирного, Царичанки, Абузової Балки, Трапівки та ін. [9-10].

У 1994 р. під керівництвом О. А. Прігаріна проведені етно­графічні дослідження у дев’яти селах Доманівського, Возне - сенського і Арбузинського районів Миколаївської області. Для створення кабінету етнографії населення Степової України при­везений етнографічний матеріал. У листопаді 1994 р. відбулося етнографічне дослідження болгар Задністров’я с. Главани Ар - цизського району Одеської області (О. А. Прігарін, Т. А. Ага - фонова, А. В. Шабашов) та пошук предметів культури і побуту для поповнення колекції лабораторії. Зібрані записи, бесіди, відповіді на анкети, фотографії, малюнки, креслення, на основі яких співробітники лабораторії відтворили особливості матері­альної (поселення, житло, начиння, вбрання) та духовної куль­тур (календарні і насіннєві свята, сімейний і суспільний побут, народні звичаї та вірування українського населення Степового Побужжя [10, арк. 3].

У 1995 р. співробітниками лабораторії проведені етногра­фічні дослідження традиційної культури населення Бессарабії: українського — с. Шевченково Кілійського, с. Білолісся Та- тарбунарського, с. Михайлівка Саратського районів Одеської області (липень — серпень 1995 р.); болгарського — с. Новосе - лівка Кілійського, сс. Владичень, Червоноармійське, Огороднє, Нові Трояни Болградського, с. Зоря Саратського районів Одесь­кої області (липень — серпень 1995 р.); російського — с. При­морське Кілійського, Іванівка Білгород-Дністровського районів Одеської області (липень 1995 р., березень 1996 р.) [4, арк.2].

Працівниками лабораторії та студентами ОНУ (тоді ОГУ) упорядкований матеріал по етнографії Степового Побужжя, складені інвентарні картки і ведеться опис предметів культури і побуту даного регіону (О. А. Прігарін, Т. А. Агафонова, М. За - харченко) [4, арк. 1-2].

Під керівництвом В. Н. Станко проводилася міжнародна до­слідницька програма «Греки Півдня України» у 2001 р., спрямо­вана на всебічне вивчення історії, культурно-побутових традицій і сучасного стану представників даної етнічної групи в місцях їх компактного проживання (Крим, Приазов’я, Південно-Західна Україна). У складі експедиції працювало 10 представників від культурних центрів та вузів України, серед яких завідувач ла­бораторії археології та етнології Степової України — О. А. Прі­гарін. Зібрано колекцію фотографій (кін. XIX ст.) з понад 200 одиниць, зафіксований масив сімейних переказів [11, с. 535]. Деякі експонати з проведеної історико-етнографічної експедиції зберігаються у лабораторії. Роль В. Н. Станко у даному проце­сі — участь та контроль за етнографічними розвідками, редагу­вання наукових праць з етнології та написання власних, науко­ве керівництво. Результати наукових досліджень використані в освітянському процесі (підготовка наукових програм, навчаль­них дисциплін та посібників тощо).

У напрямку навчально-методичної роботи відбувалася орга­нізація і проведення археологічної практики студентів історич­ного факультету ОНУ на пам’ятках археології в селах Анетів - ка Доманівського району Миколаївської області (В. Н. Станко, І. В. Піструїл, А. В. Главенчук, О. А. Прігарін, В. Я. Диханов). При розкопках Анетівки студенти проводили планіграфічну фіксацію знахідок, розвідки навколишніх територій з метою пошуку нових пам’яток, камеральною обробкою матеріалів розкопок. У такий спосіб відбувалася підготовка дослідників кам’яного віку, які б продовжили вивчення палеоліту Північ­ного Причорномор’я.

Етнографічна практика проводилася в селах Саратського, Кодимського, Татарбунарського, Болградського та Кілійського районів Одеської області (керівники — В. Г. Кушнір, О. А. Прі­гарін).

На базі лабораторії за період завідування В. Н. Стан­ко працювали два студентських наукових гуртки: археології кам’яного віку (спочатку керівник — В. Я. Диханов, потім — І. В. Піструїл) та етнографії (керівник О. А. Прігарін). Сис­тематично проводилися консультації студентів та аспірантів з проблем археології і етнографії, методики написання курсових і дипломних робіт. Зі студентами в лабораторії періодично про­водилися практичні заняття, де вони навчалися практичним навичкам роботи з археологічними матеріалами, азів техноло­гії обробки кременю та морфології виробів, вивчали правила і техніку малювання кременю, класифікацію готових виробів.

В. Н. Станко мав намір організувати при лабораторії лекційні курси для студентів із залученням співробітників ОНУ, спеціа­лістів в області археології, але ця ідея не втілена в життя.

За допомогою матеріалів лабораторії підготовлені десятки рефератів, курсових, бакалаврських і дипломних, магістер­ських робіт та дисертацій. На основі роботи з археологічними матеріалами студенти готували тези доповідей до багатьох регі­ональних та міжнародних конференцій. Це, передусім, участь в археологічних конференціях, організованих на базі кафедри і лабораторії археології та етнології Степової України: щорічній Всеукраїнській етнологічній конференції студентів і молодих вчених та Міжнародній конференції студентів і молодих вче­них «Давні культури і цивілізації Східної Європи».

За наукового керівництва В. Н. Станко лабораторією ство­рена бібліотека, яку збирали співробітники і за рахунок по­дарунків інших осіб, вона складається з рідкісних видань по історії первісного суспільства, археології, етнографії. Бібліоте­кою користувалися студенти, що спеціалізуються на кафедрі, для написання курсових і дипломних робіт і для підготовки до практичних занять і спецкурсів.

І. В. Піструїлом проводилися екскурсії: крім студентів, з колекціями лабораторії ознайомилися учні шкіл, гімназій, ет­нографічного та археологічного гуртків Центру туризму та кра­єзнавства м. Одеси [5, арк. 2].

За роки керування В. Н. Станко лабораторією розпочате складання тематичного каталогу наукової літератури з археоло­гії та етнології. Існує архів експедиційних матеріалів розкопок поселення Анетівка II. Наслідком багаторічних досліджень є те, що сьогодні в лабораторії зберігаються багаті колекції При­чорноморської експедиції, якою керував професор В. Н. Стан­ко. Ця експедиція здійснила розкопки пам’яток кам’яного віку долини ріки Бакшали (Анетівка І, Анетівка II, Анетівка XIII, Анетівка XXII, в тому числі понад 20 стоянок кам’яного віку в цьому ж регіоні). Тут зберігається частина колекції трипіль­ського поселення біля Березівської ГЕС і частина археологічної колекції з багатошарового поселення Орловка. Зібрана етногра­фічна колекція знарядь праці, предметів побуту, зразків на­родного образотворчого мистецтва, знайдених у болгарських, українських, гагаузьких, російських та молдавських селах. У різних кімнатах лабораторії оформлені стенди з деякими ко­лекціями кременевих виробів мезолітичних пам’яток Одеської області (Мирне), фотографіями пам’яток Анетівки І та II.

Завдяки В. Н. Станко лабораторія археології та етнології Степової України мала зв’язки як з українськими, так і з євро­пейськими організаціями та вищими навчальними закладами. Відбувалося співробітництво з Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського НАН України, Одеською обласною організацією Українського товариства охо­рони пам’яток історії та архітектури. Відвідувачем лабораторії був професор з Італії П. Бьйонджи (університет Ка’Фоскарі).


На 1994 р. між кафедрою археології та етнології України та Ягеллонським і Торунським університетами встановлені тісні наукові контакти (сумісні польові дослідження та публікації). Лабораторія поповнювалася новими колекціями не тільки з Анетівки, а й зі стоянок Каторжино. При цьому лабораторні дослідження продовжують і надалі відігравати важливу роль у наукових пошуках вчених ОНУ.

Таким чином, завдяки науковому керівництву В. Н. Стан - ко лабораторія археології та етнології Степової України ОНУ ім. І. І. Мечникова була місцем інтеграції дослідників кам’яного віку та етнологічних особливостей населення Північно-Західного Причорномор’я. На чолі з В. Н. Станко проведено археологічні розвідки та розкопки цінних пам’яток, що дало змогу порушити складні питання палеоекономіки, палеосоціології та палеоетно - логії. Вчений керував написанням дисертацій археологічного та етнологічного спрямування співробітників лабораторії. Завдяки

В. Н. Станко лабораторія підтримувала зв’язки з європейськи­ми вузами, проводячи спільні дослідження. Тому дослідження лабораторії, що проводилися колись, якісно поліпшили рівень наукових праць вчених ОНУ ім. І. І. Мечникова й призвели до видання ряду монографій з археології та етнології.

Джерела та література

1. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Кафедра історії давнього світу та середніх віків історичного факультету Одеського національного університету». — Спр. 8. Протоколи засідань кафедри, 1998 р., 101 арк.

2. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Лабораторія археології та етноло­гії Степової України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова». Доповідна записка. Про доцільність організації науково-дослідної лабораторії «Археології та етнографії Степової України», 1992 р., З арк.

3. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Лабораторія археології та етноло­гії Степової України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова». Записка про доцільність організації проблемної лабораторії, 1992 р., 1 арк.

4. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Лабораторія археології та етноло­гії Степової України Одеського національного університету імені

І. І. Мечникова». Звіт про роботу Лабораторії «Археологія і етно­графія Степової України», 1995 р., 4 арк.

5. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Лабораторія археології та етноло­гії Степової України Одеського національного університету імені

І. І. Мечникова». Календарний план виконання теми «Економіка давніх суспільств Південної України», 1992 р., З арк.

6. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Кафедра археології та етнології України історичного факультету Одеського національного універ­ситету». — Спр. 1. Звіт про науково-дослідницьку роботу кафедри археології та етнографії України та історії давнього світу та серед­ніх віків, 1993 р., 10 арк.

7. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Кафедра археології та етнології України історичного факультету Одеського національного універ­ситету». — Спр. 2. Звіт про науково-дослідницьку роботу кафедри археології та етнології України, 1994 р., 10 арк.

8. Дзиговский А. Н. Памятники археологии и казачества Доманев - ского района / А. Н. Дзиговский, А. А. Пригарин, И. В. Пистру - ил // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження: матеріали II Миколаївської обласної краєзнавчої конференції: тези дон. — Миколаїв, 1997. — Т. І. Археологія і етнографія. — С. 37-38.

9. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Лабораторія археології та етно­логії Степової України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова». План роботи Лабораторії на 1993/1994 рр., З арк.

10. ОНУ ім. І. І. Мечникова. Фонд «Лабораторія археології та етноло­гії Степової України Одеського національного університету імені

І. І. Мечникова». План роботи Лабораторії на 1994/1995 рр., 4 арк.

11. Станко В. Н. Греки Півдня України: інформація про початок до­слідницької програми / В. Н. Станко, М. А. Араджіоні, С. С. Са - марітакі // Записки історичного факультету ОДУ ім. І. І. Мечни­кова. — Одеса, 2002. — Вип. 12. — С. 534-536.

Анотації

Иваниченко Л. М. Участие В. Н. Станко в создании и деятель­ности лаборатории археологии и этнологии Степной Украины ОНУ им. И. И. Мечникова.

В статье исследуется вопрос о вкладе известного отечественного археолога В. Н. Станко в организацию и деятельность научной ла­боратории при кафедре археологии и этнологии Украины Одесско­го национального университета им. И. И. Мечникова. Анализиру­ются основные направления ее деятельности и оценивается ее роль в исторических исследованиях ученых университета.

Ключевые слова: Станко В. Н., лаборатория, Северо-Западное Причерноморье, палеолитическая коллекция, Причерноморская ар­хеологическая экспедиция, поселение Анетовка, археологические и этнологические разведки.

Ivanichenko L. M. Participation of V. N. Stanko in the creation and activity of the laboratory of archeology and ethnology of steppe Ukraine in ONU named after I. I. Mechnikov.

The article deals with the question of famous archaeologist V. N. Stanko’s contribution to the organization and activity of the scien­tific laboratory at the department of archeology and ethnology of Odessa National University. The article analyzes guidelines of its activity and estimates its role in the scientific researches of University scientists.

Key words: Stanko V. N., Laboratory, Northwestern Black Sea, a collection of Paleolithic, Black Sea archaeological expedition, settle­ment Anetivka, archaeological and ethnological exploration.

Надійшла до редакції 15 жовтня 2013 p.

Похожие статьи