Головна Історія Інтелігенція і влада ПОЛІТИЧНІ ЗАХОДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ 1993-1994 рр
joomla
ПОЛІТИЧНІ ЗАХОДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ 1993-1994 рр
Історія - Інтелігенція і влада

Ключові слова: Народний Рух України, Миколаївська крайова організація НРУ, рухівці, виборча тактика.

Ключевые слова: Народный Рух Украины, Николаевская крае­вая организация НРУ, руховцы, избирательная тактика.

Key words: NRU, Mykolayiv regional organization of NRU, mem­bers of NRU, election tactics.

У XXI столітті ряд вітчизняних істориків, політологів почи­нають звертатися до дослідження маловисвітлених аспектів ді­яльності крайових структур громадсько-політичної організації, а згодом і партії — Народного Руху України. Не є винятком до­слідження авторки статті, яка вирішила обрати темою розвідки участь Миколаївської крайової організації НРУ у політичному житті регіону зазначених хронологічних меж.

Стосовно історіографії проблеми, то загальні аспекти ру - хівської проблематики представлені науковими доробка­ми О. В. Гараня, В. Г. Ковтуна, Г. I. Гончарука [1].

Відносно питань діяльності Миколаївської крайової органі­зації НРУ у політичних кампаніях протягом 1993-1994 рр., то вони розглянуті в монографії Олени Яцунської «Николаев от перестройки к независимости» [2].

Також у колективній монографії під загальною редак­цією М. М. Шитюка «Миколаївщина: літопис історичних по­дій» висвітлена проблема суспільно-політичного життя Мико­лаївської області зазначеного періоду [3].

На третій Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій «Народному Руху України: місце в історії та політиці» (вересень 1998 р., м. Одеса) історики М. Багмет та О. Полішкарова дослі­дили аспект участі Миколаївського Руху у виборах 1994 р. [4].

Отже, розглянувши наукові доробки дослідників, авторка статті приходить до висновку, що немає праці, що містила б систематичний аналіз політичної діяльності Миколаївської крайової організації НРУ протягом 1993-1994 рр. Цей факт й обумовлює актуальність обраної теми.


Метою статті є висвітлення головних напрямків роботи Ми­колаївської крайової організації Народного Руху України у по­літичному житті регіону напередодні та під час виборчих ма­рафонів 1994 р.

У 1993 р. Миколаївській крайовій організації НРУ місце­ві органи влади виділяють постійне приміщення на вулиці Великій Морській, 45 міста Миколаєва. Головою крайового Руху продовжує бути Ю. Діденко, головою управи — О. Ма - лицький, політичним радником — Б. Головченко, а головою прес-інформаційного центру — В. Рубан. Координатором За­водського району м. Миколаєва призначають Ф. Фундурат, Во - допійського району (Ленінський район м. Миколаїва) — А. Лу­зана, а Центральний район довірили О. Коновалову [5, арк. 3].

Головами районних осередків, згідно з матеріалами архіву крайового Руху, були: А. Орлянський — Арбузинський, О. Дра- гуновський — Баштанський, заступник Д. Карп — Березанський, М. Бренгауз — Братський, В. Обаранчук — Веселинівський, Д. Вирозуб — Вознесенський, В. Залуцький — Врадієвський, М. Фіголь — Доманівський, О. Карпець — Єланицький, А. Па - нічев — Жовтневий, В. Навольський — Казанківський, Г. Мо - гильницька — Кривоозерський, В. Цибулько — Новобузький, Чуприна — Очаківський, М. Марченко — Первомайський, Синюга — Снігурівський, Ю. Осика — Южноукраїнський [6, арк. 4].

У липні 1993 р. з ініціативи крайової організації Руху від­булося узгоджувальне засідання виборчої коаліції демократич­них сил Миколаївщини. Учасники зборів, а це представники

14 із 16 організацій, партій, союзів, спілок, клубів, підтримали ідею об’єднання зусиль у передвиборчій кампанії 1994 р. До «Демократичного центру» (така назва новоутвореного блоку) увійшли УРП, «Зелений світ», товариства «Україна», «Просві­та», Миколаївська група лібералів, Рух, Буго-Чорноморський кіш, КУН, УАПУ та ін. [7, с. 1].

27 серпня 1993 р. Миколаївська крайова організація НРУ була перереєстрована Управлінням юстиції Миколаївської об­ласті й отримала на підтвердження свідоцтво № 23 [8, арк. 6]. Відтепер дійсними членами організації були 503 чол. Протягом 1991-1993 років кількість членів Миколаївського крайового Руху зросла майже втричі, а це свідчить лише про те, що жите­лі Миколаївщини, вступаючи в Рух, бажали свідомо вплинути на соціально-економічне та політичне становище області.

Наступна V звітно-виборна конференція по роботі Миколаїв­ської крайової організації НРУ відбулася 14 листопада 1993 р. Здебільшого члени організації обговорювали економічну си­туацію в Україні загалом, та у сільській місцевості зокрема, свавілля владних структур на місцях щодо розподілу землі [9, с. 1].

Голова крайового Руху Ю. Діденко на конференції відзначив, що у регіоні приділяється значна увага пропаганді «Концепції державотворення», також на стадії створення знаходиться ру - хівська розробка плану економічного розвитку Миколаївської області. У підготовці до виборів 1994 р. він відмітив, що у біль­шості районів подано списки до виборчих комісій. Проблема є в згуртуванні людей. Однак члени НРУ продовжують вести роботу по об’єднанню усіх демократичних сил області з однієї метою: виступити на виборах єдиним антикомуністичним бло­ком [10, с. 2].

На засіданні крайового Проводу від 14 грудня 1993 р. було розглянуто питання стосовно висунення кандидатів до складу Обласної виборчої комісії. На посади членів комісії рекомендо­вано кандидатури: О. Балушкіна, Р. Шпака та С. Вдовиці [11, арк. 9].

Напередодні виборчої кампанії 1994 р. на Миколаївщину завітав голова Народного Руху України, депутат Верховної Ради В. М. Чорновіл. Він провів зустрічі з жителями Перво - майська, Вознесенська, Миколаєва, з працівниками Южно - Української АЕС, двічі виступив у прямому телеефірі, взяв участь у роботі конференції крайової організації Руху [12, с. 1].

На другому, заключному етапі V звітно-виборчої конферен­ції Миколаївського Руху (16 січня 1994 р.) були розглянуті питання про висування претендентів у кандидати в народні де­путати Верховної Ради України. Серед них: по Корабельному виборчому округу № 284 О. Юзюк, по Завадському виборчо­му округу № 283 Б. Головченко, по Ленінському виборчому округу № 285 Г. Коваль, по Миколаївському міському вибор­чому округу № 286 О. Малицький, по Центральному виборчо­му округу № 287 А. Іванюченко, по Вознесенському виборчо­му округу № 288 В. Іванченко, по Первомайському виборчому округу № 289 І. Сіленко, по Миколаївському (сільському) ви­борчому округу № 291 Л. Коваленко, по Доманівському ви­борчому округу № 290 Г. Могильницька, по Новобузькому ви­борчому округу № 292 В. Ільїн, по Снігурівському виборчому округу № 293 В. Гриценко.

До Обласної ради балотувалися: Б. Головченко (Завадський район № 1), Ю. Діденко (Корабельний район № 10), Г. Уткін (Ленінський район № 16), В. Фляк (Ленінський район № 17), А. Іваннюченко (Центральний район № 18), С. Шамян (Цен­тральний район № 21), з м. Очакова Ф. Чернієнко; І. Силен - ко, М. Гранченко з Первомайська; С. Архіпов з Баштанського району, В. Вовченко з Березанського району, П. Висоцький з Братського, Л. Ковленко з Миколаївського району [13, арк. 9].

Варто відмітити, що напередодні виборів 12-13 лютого 1994 р. серед населення міста Миколаєва було проведено те­лефонне опитування, в якому прийняло участь 400 чол. Опи­тування показало, що кожен п’ятий миколаївець вважає до­цільною приналежність депутата до якої-небудь політичної організації. На питання «якій партії Ви надаєте перевагу?», опитувані віддали Рухові — 3 % голосів. Таким чином, він по­сів третє місце серед інших, уступивши Демократичній партії (9 %) та Комуністичній (5 %) [14, арк. 12].

Також з 10 по 20 лютого 1994 р. було проведено соціологіч­не дослідження серед населення Ленінського і Центрального району міста Миколаєва з питань передвиборної кампанії до Верховної Ради України. У дослідженні прийняло участь 600 виборців, серед яких голосували 59,8 %. Серед рейтингу інших політичних партій Миколаївщини за Рух віддали голоси — 13,4 % , серед них ознайомленими з передвиборною платфор­мою НРУ були 12,8 % опитаних. Незважаючи на наближення кінця передвиборної кампанії, соціологічне дослідження пока­зало, що партіям Миколаївської області не вдалося ознайомити більшість виборців з своєю платформою краще ніж НРУ [15, арк. 15].

Рухівці в виборчій гонці користувалися традиційною такти­кою боротьби, а саме: розклеєння листівок, плакатів, виступи кандидатів по телебаченню та радіо, зустрічі з виборцями тощо. Характерним є те, що основна увага в усній та друкованій агі­тації, зокрема на шпальтах газети «Український південь», зо - середжувалася не на роз’ясненні передвиборчої платформи і позиції партії, поясненні її пропозицій щодо подолання кризи в суспільстві, а на викритті діяльності КПРС-КПУ, радянсько­го способу життя, а також критиці тих керівників та канди­датів у народні депутати, які підтримувалися компартійними організаціями [16, с. 1—3].

Під час першого туру виборів від 27 березня 1994 р. у Верховну Раду України від Миколаївщини здобули перемо­гу представники демократичних сил. Підтримані Миколаїв­ський Рухом це були — О. Юзюк — Корабельний округ № 284,

О. Толстих — Ленінський округ № 285, А. Іванюченко — Цен­тральний округ № 287, В. Іванченко — Вознесенський № 288, Первомайський № 289 І. Сіленко і В. Ільїн — Новобузький округ № 292 [17, с. 1].

Однак за результатами повторного голосування 10 квітня 1994 р. В. Ільїну, О. Юзюку та В. Іванченку не вдалося здобути перемогу. Так, наприклад О. Юзюку по Корабельному округу Миколаєва вдалося перемогти члена Президії Верховної Ради М. Білоблоцького, але через чітко зафіксовані спостерігачами злочинні діі адміністрації та членів дільничних і окружних комісій він нібито не добрав усього кілька голосів, щоб стати депутатом. В двох округах Центральному № 287 та Первомай - ському № 289, в яких були представники від Руху А. Іваню - ченко, І. Сіленко, депутати не були обрані, а нове голосування призначили під кінець липня. Але депутат був обраний лише в Первомайському районі та й не І. Сіленко, а А. Агафонов, зав. голови Первомайського районної ради народних депутатів.

На таку специфіку остаточних результатів вплинуло проти­стояння владної номенклатури області, яка не бажала перемоги кандидатів від НРУ. Напередодні виборчих баталій на кандида­тів С. Свіщенка, І. Сіленка (Первомайський округ № 289) були розповсюджені листівки з компрометуючими матеріалами. Первомайська районна організація Руху спростувала матеріа­ли даних листівок і заявила, що в хаосі боротьби між різними кланами чомусь вигідна дискредитація НРУ [18, с. 1]. Окрім цього, прокуратура міста Первомайська намагалася незаконно притягнути до кримінальної відповідальності кандидата на по­саду голови І. Силенка. Голова міськради В. Головчанський, його заступник М. Тищук та суперник на виборах до Верховної

Ради I. Грицай подали позов на І. Сіленка, за те що він ви­ступив під час міської сесії з критикою роботи голови облради. Отже, для того, щоб не допустити перемогу на виборах І. Сілен - ка, номенклатура міста всіма засобами прагнула вибити його з виборчої кампанії [19, с. 1].

Представник від Руху в Доманівському районі Г. Могиль - ницька направила телеграму до голови МКО/НРУ Ю. Діденка, в якій відзначала грубі порушення «Закону про вибори» канди­датами у депутати в краї [20, с. 1].

Вибори до обласної ради практично зазначили повну по­разку НРУ, за винятком декількох районів. Так наприклад, за даними протоколів окружної комісії від 25 травня 1994 р., А. Іванюченко переміг у виборчому окрузі № 18, за нього про­голосувало — 3614 чол. [21, арк. 28].

Після виборів лідер Первомайського осередку НРУ В. Мас­ний на черговому засіданні Первомайського міськвиконкому зазначив, що штаби по проведенню виборів від Руху в бага­тьох районах Миколаївської області піддавалися політичному тиску. Для первомайських рухівців важкими були і вибори до місцевих рад, оскільки між членами НРУ не було єдності, бо кожен хотів висунути свою кандидатуру. На думку В. Масного, популярність Руху в краї дещо впала через те, що в органах влади вони не мають більшості [22, с. 2].

Відтак після виборів до Верховної та місцевих Рад розпочався новий виборчий марафон: на 26 червня 1994 р. були призначені вибори Президента України. Миколаївська крайова організація НРУ підтримала кандидата у Президенти В. Т. Ланового. Під час президентської кампанії рухівці Миколаївщини провели значну роботу — це і розповсюдження агітаційних матеріалів, роз’яснювальна робота, зустрічі з виборцями та ін. [23, с. 2].

У травні-червні 1994 р. були проведені соціологічні опиту­вання міста Миколаєва, організовані соціологічною службою «Наваль-Експрес» стосовно голосування на президентських вибо­рах. Голова Миколаївського Руху Ю. Діденко заявив: «Результа­ти опитування насторожують — Миколаїв може дати добро про - російськи орієнтованому Кучмі, прихід якого до влади скоріш за все означатиме кінець українській незалежності» [24, с. 1].

Всього по Миколаївському регіону в виборах Президен­та України взяли участь 661431 виборець (68,86 %), 12431 бюлетень був визнаний недійсним (1,9 %). В першому турі за В. Т. Ланового на Миколаївщині проголосувало 38445 (5,81 %). Таким чином, він опинився на четвертій сходинці серед інших кандидатів, а це свідчить, що йому не вдалося про­йти у другий тур президентських виборів.

В ухвалі Малої Ради НРУ «Про підсумки виборів Прези­дента України, голів та депутатів місцевих Рад» відмічено, що вибори 26 червня 1994 р. відбулися на загал не демократично, під силовим тиском владних структур, з ігноруванням законо­давства України. Особливо цинічним характером відзначалися дії органів влади у південних регіонах, в тому числі у Микола­ївській області [25, с. 1].

Таким чином, протягом 1993-1994 рр. Народний Рух України здійснив спробу стати домінуючою силою у полі­тичній системі, але з ряду зазначених у статті причин не усі суспільно-політичні заходи партії не принесли очікуваного результату.

Джерела та література

1. Гарань О. В. Від створення Руху до багатопартійності / Олексій Ва­сильович Гарань. — К.: Видавництво товариства «Знання» Украї­ни, 1992. — 48 с. — (Сер. 1 «Час»; № 1). Гарань О. Убити дракона. З історії Руху та нових партій України / Олексій Гарань. — К.: «Либідь», 1993. — 198 с. Ковтун В. Історія Народного Руху Укра­їни / В. Ковтун. — К.: Факт, 1999. — 407 с. Гончарук Г. І. Народ­ний Рух України. Історія / Григорій Іванович Гончарук. — Одеса: Астропринт, 1997. — 380 с.; іл.

2. Яцунская Е. А. Николаев от перестройки к независимости: историко-политический анализ / Е. А. Яцунская. — Николаев: «ВАРТ», «Шамрай», 2008. — 324 с., 16 с. ил.

3. Миколаївщина: літопис історичних подій / Під заг. ред. М. М. Ши - тюк. — Херсон: Олді-плюс, 2002. — 712 с.

4. Багмет М. О., Полішкарова О. О. Виборча тактика Миколаївської крайової організації Народного Руху України у 1994 і 1998 роках / М. О. Багмет, О. О. Полішкарова // Народний Рух України: міс­це в історії та політиці: Матеріали третьої Всеукраїнської наукової конференції (вересень 1998 р.). — Одеса, 1998. — С. 4-5.

5. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України (МКО/НРУ) Ф. 1 Оп. 1. Спр. 8. Склад, чисельність крайового Руху, план організованих заходів Миколаївської кра­йової організації Народного Руху України на 1993 рік та інші до­кументи та матеріали 1993 р. — 108 арк.

6. Там само.

7. Тільки факти // Радянське Прибужжя. — 1993. — № 78. — 6 липня.

8. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України (МКО/НРУ) Ф. 1. Оп. 1. Спр. 8. Склад, чисельність крайового Руху, план організованих заходів Миколаївської кра­йової організації Народного Руху України на 1993 рік та інші до­кументи та матеріали 1993 р. — 108 арк.

9. Рух — консолідуюче начало // Радянське Прибужжя. —

1993. — № 133 (449). — 16 листопада.

10. Там само.

11. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України (МКО/НРУ) Ф. 1. Оп. 1. Спр. 9. Протоколи засідан­ня Крайого Проводу Миколаївської крайової організації Народно­го Руху України 1993 р. — 112 арк.

12. Чорновіл: враження оптимістичні // Радянське Прибужжя. —

1994. — № 7. — 18 січня.

13. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України (МКО/НРУ) Ф. 1. Оп. 1. Спр. 10. Парламентські ви­бори 1994 р. 1994 р. — 126 арк.

14. Там само.

15. Там само.

16. Багмет М. О., Полішкарова О. О. Виборча тактика Миколаївської крайової організації Народного Руху України у 1994 і 1998 роках / М. О. Багмет, О. О. Полішкарова // Народний Рух України: міс­це в історії та політиці: Матеріали третьої Всеукраїнської наукової конференції (вересень 1998 р.). — Одеса, 1998. — С. 4-5.

17. Вибори в Україні відбулися // Український південь. — 1994. — число 12. — 31 березня.

18. Повідомляє «МИКОЛАЇВРУХІНФОРМ» // Український пів­день. — 1994. — № 12. — 31 березня.

19. Вендета по-миколаївські // Український південь. — 1994. — чис­ло 15. — 23 червня.

20. Повідомляє «МИКОЛАЇВРУХІНФОРМ» // Український пів­день. — 1994. — № 12. — 31 березня.

21. ДАМО Ф. Р-992 Оп. 12. Спр. 4999. Протокол виборчої (тер.) ко­місії про реєстрацію кандидатів у депутати (обласної Ради) — 25 травня 1994 р. — 178 арк.

22. Чергове засідання Первомайського міськвиконкому // Прибузь - кий вісник. — 1995. — № 5. — 17 січня.

23. Претендент на кандидата у Президенти України Лановий Володи­мир Тимофійович // Український південь. — 1994. — число 18. — 11 травня.

24. Рейтинг зростає, але.// Український південь. — 1994. — чис­ло 23. — 23 червня.

25. Ухвала Малої Ради Народного Руху України про підсумки виборів Президента України, голів та депутатів місцевих Рад // Україн­ський південь. — 1994. — число 25. — 7 липня.


Шипотилова Е. П. Политические мероприятия Николаевской краевой организации Народного Руха Украины за 1993—1994 гг.

В статье проанализирован и изучен процесс участия Николаев­ской краевой организации Народного Руха Украины в политиче­ской жизни Николаевщины за 1993-1994 гг. Автор пытался объ­ективно осветить поставленную проблему в данной научной статье, поэтому обращается к неопубликованным архивным документам, а также к руховским и региональным газетам.

Shipotilova E. P. Political activity of Mykolayiv regional organi­zation of NRU in 1993-1994.

The paper analyzes the process of participation of Mykolayiv re­gional organization of NRU in political life of Mykolayiv in 1993­

1994. The author tries to show objectively the problem posed in this research paper and uses unpublished archival documents as well as NRU and regional newspapers.