Головна Історія Інтелігенція і влада РОЗВИТОК КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
joomla
РОЗВИТОК КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Історія - Інтелігенція і влада

H. М. Кіндрачук

Ключові слова: туристична діяльність, культура, міжкуль - турна комунікація, Карпатський регіон України, культурний ту­ризм.

Ключевые слова: туристическая деятельность, культура, межкультурная коммуникация, Карпатский регион Украины, культурный туризм.

Key words: tourism, culture, intercultural communication, Car­pathian région in Ukraine, cultural tourism.

Останнім часом туризм став дієвим важелем в історичному, політичному, духовному та культурному розвитку України. У цьому контексті особливого значення набуває розвиток ре­гіонального туризму. Насамперед це стосується Карпатського регіону України (КРУ), який є своєрідним ареалом збереження національної культури, духовності нашої держави, унікальним регіоном, де постійно підтримуються і зберігаються традиції та звичаї предків. Все це об’єктивно зумовлює необхідність про­ведення наукових досліджень сучасного стану та перспектив розвитку культурного туризму в Українських Карпатах.

Актуальність даного дослідження обумовлена тим значен­ням, яке отримує культурний туризм в епоху глобалізації. Саме культурний туризм дає можливість повернутися до ви­вчення культурної спадщини людства, її гуманістичного зміс­ту, він несе в собі інтегративний потенціал, що поєднує всіх подорожуючих людей в прагненні до розкриття життя у всій повноті його проявів.

Наукові дослідження історико-культурного та природного потенціалу Українських Карпат проводили Л. Бородавка [1], В. Гетьман [3] та інші. В процесі написання статті використано наукові праці в галузі історико-краєзнавчих досліджень КРУ таких авторів, як: О. Стецюк [8], В. Бурдуланюк [2]. Уваги за­слуговують й праці О. Іванова [6], О. Лесика [7], О. Стецюка [9], в яких досліджується проблематика розвитку туристичного комплексу Західного регіону України. Взаємозв’язок і взаємо­дію історичного краєзнавства та туризму проаналізували В. За­вада [5], С. Дімнич [4] та ін.

Однак окреслена тема не отримала всебічного висвітлення в науковій літературі, тому це дає нам можливість продовжити роботу у цьому перспективному напрямку.

В центрі уваги даної статті — дослідження сучасного ста­ну та перспектив розвитку культурного туризму в Карпатсько­му регіоні України з метою його подальшого використання в туристсько-екскурсійній діяльності.

Культурний туризм як один із важливіших видів туризму безпосередньо пов’язаний з проблемою збереження культурної пам’яті, культурної спадщини, що має надзвичайну актуаль­ність для відродження української культури. Карпатський ре­гіон України як цілісне туристичне утворення має тривалу істо­рію й власні традиції формування. їх витоки сягають початків освоєння термальних купалень Закарпаття в епоху Римської імперії, а сучасні «дороговкази» розвитку туристичної галузі стратегічно сформувалися на початку XXI ст. із утворенням Ради з туризму Карпатського регіону та інтеграцією організа­ційних й рекламно-інформаційних зусиль Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Закарпатської областей України з метою спільного просування на зовнішні ринки туристичних можливостей даного краю.

Карпатський регіон України — своєрідний ареал збережен­ня національної культури, духовності нашої держави, унікаль­ний регіон, де збережені національні традиції, багата історико - культурна спадщина — все це сприяє створенню потужної туристичної індустрії, що буде економічно вигідною галуззю для регіону, допоможе усунути бар’єри між людьми різних культур та національностей, сприятиме духовному зростанню шляхом засвоєння культурних цінностей. Це все створює хо­рошу базу для організації культурного туризму, закріпивши за Українськими Карпатами статус туристичного регіону між­державного значення.

Українські Карпати зберегли багато цікавих народних зви­чаїв, традицій, легенд, які в урбанізованому суспільстві зо­всім зникли. Центри народних промислів Карпатського регіо­ну України теж акумулюють значний потенціал для розвитку культурного туризму, адже багато регіонів зберегли й до нині свою стилістику, свій художньо-декоративний образ. Зокрема, м. Львів є давнім центром зародження різноманітних мистець­ких напрямків: тут виникли стародавні рецепти гутного скла, малярські школи; м. Коломия та м. Косів вважаються центра­ми Гуцульського етнографічного регіону, де найбільше збере­глися самобутні традиції гуцульського народного мистецтва; с. Іза Хустського району вважають столицею лозоплетіння на Закарпатті. Мукачівщина популярна неповторною угорською вишивкою скатертин і рушників, Рахівщина презентує турис­там дерев’яну коренепластику, вишивку тощо. Сучасні свята, чи то в селі, чи то в місті, відбуваються за участю народних майстрів, гончарів, килимарів, різьбярів, писанкарів, майстрів художнього ткацтва, обробки металу та шкіри, чим приваблю­ють туристів.

Для урізноманітнення турів з відвіданням осередків народ­них промислів необхідно їх сполучати з освітньо-пізнавальними програмами по замках Закарпаття, по гірськолижних курортах Карпат та з санаторно-курортними програмами оздоровлення хворих осіб [8, с. 216]. Отож, використання центрів народних промислів у туристичній діяльності Карпатського регіону Укра­їни потрібно зробити обов’язковим для всіх суб’єктів туризму.

Найбільш поширеними звичаями в Українських Карпатах є проводи на полонину, гуцульське весілля та релігійні кален­дарні свята, зокрема Різдво з новорічно-різдвяними колядками та щедрівками (у тому числі «Василя», «Водохреща», «Малан - ки», гуцульська «Розколяда») і Великдень (Пасха) з великодні­ми гаївками. Вивчення та збереження традицій і звичаїв КРУ лежить в основі подальшого розвитку культурного туризму до­сліджуваного регіону.

Багаті Українські Карпати й на проведення різного роду фестивалів, які також відіграють важливу роль у розвитку культурного туризму КРУ. Найстаршому з українських кар­патських фестивалів 18 років — це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях Укра­їнських Карпат, але неодмінно на території проживання етніч­них гуцулів.

Добре знаними є фестиваль «Гуцульські фестини», що про­ходить у м. Вижниця Чернівецької області, міжнародний бага­тожанровий фестиваль-конкурс «Танці з Карпатами у Львові», міжнародний фестиваль «Славське рок-фест», що проходить у с. Славське Сколівського району Львівської області під деві­зом «Я люблю Карпати». Метою фестивалів є популяризація національної культури, активний відпочинок серед молоді, привернення уваги молоді до проблем екології Карпатського регіону.

Важливу роль у розвитку культурного туризму КРУ віді­грають і гастрономічні фестивалі. Так, зокрема, широку попу­лярність здобув традиційний фестиваль у м. Рахові під назвою «Гуцульська бринза». Даний фестиваль-ярмарок повноправно входить у наше життя як щорічний підсумок відродження і розвитку на Рахівщині тваринництва і вівчарства, зокрема. Традиції виноградарства та виноробства в КРУ існують вже не одне століття. Про це свідчить фестиваль «Угорчанська лоза», що проходить в м. Виноградів Закарпатської області та покли­каний сприяти відновленню традицій місцевого виноградар­ства та виноробства.

В досліджуваному регіоні зосереджена значна кількість історико-культурних пам’яток, які посідають важливе місце в культурному туризмі КРУ. Тут зареєстровано понад 7000 пам’яток архітектури, що складають найбільшу атрактивність як туристичні об’єкти [5, с. 24]. Місто Львів та Львівська об­ласть займають перше місце в Україні за кількістю історико - архітектурних пам’яток [9, с. 16]. Даний регіон обіймає історичні терени Галичини і представлений всіма типами буді­вель різних історичних періодів — від «Княжої доби» до сере­дини XX ст.

Івано-Франківська область також багата на історико - культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і міс­тобудування область, одна з найменших за територією і на­селенням, займає друге місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення [2, с. 99]. Це насамперед церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев’яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України.

Чернівецька область — одна з небагатьох областей України, яка володіє архітектурно-містобудівною спадщиною, вельми різноманітною як в етнічному, так і в хронологічному, стиліс­тичному відношеннях. До найцінніших належать середньовіч­ні фортеці, муровані та дерев’яні храми, окремі будівлі та їх комплекси. В області взято на державний облік 631 пам’ятку архітектури і містобудування, з яких близько 200 — загально­державного значення [6, с. 112].

Закарпаття також унікальний в історичному і культурно­му аспекті край, адже на невеликому клаптику Української землі органічно переплітаються різні епохи і культура різних народів. Даний регіон багатий на археологічні, історичні, ар­хітектурні й етнографічні пам’ятки. 553 пам’ятки історії та культури охороняються державою [6, с. 150]. Серед них осо­бливе місце займають середньовічні замки (Ужгородський, Му­качівський, Хустський).

Звичайно, що поєднання високої пізнавальної цінності історико-культурних туристичних ресурсів з унікальними при­родними ресурсами створює сприятливі умови для розвитку всіх видів туризму.

Отже, вивчення традицій і звичаїв, історико-культурних ре­сурсів у КРУ дозволяє встановити основні напрями раціоналіза­ції їх використання: розширення культурного туризму шляхом розробки та облаштування науково-пізнавальних маршрутів і освітньо-пізнавальних екскурсійних стежок; збільшення об­сягів туристів, які будуть залучені у систему культурного ту­ризму на всій території КРУ; розвиток екстремальних видів туризму — водного, кінного та інших переважно у гірській місцевості; включення традиційних промислів у систему атрак - тивних об’єктів рекреації регіону.

Вважаємо за необхідне вживання таких заходів, здатних поліпшити становище культурної спадщини та культурного туризму в КРУ: зберігати національну культурну спадщину, турбуватися про подальший розвиток традиційної культури українців; відкривати та презентувати українську культурну спадщину світовому співтовариству; розвивати теорію та тех­нології туристичної освіти, активно включитися в діяльність ЮНЕСКО зі створення в університетах кафедр із проблем куль­турного туризму.

Джерела та література

1. Бородавка Л. Українські Карпати. Подорож / Л. Бородавака // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2006. — № 13. — С. 8-15.

2. Бурдуланюк В. Б. Пам’ятки культури Івано-Франківщини /

B. П. Бурдуланюк. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001; Грабо - вецький В. Народні музеї Львівщини / В. Грабовецький. — Львів: Книжно-журнальне видавництво, 2001. — 232 с.

3. Гетьман В. Туризм і збереження довкілля Українських Кар­пат / В. Гетьман // Географія та основи економіки в школі. — 2010. — № 3. — С. 48-52.

4. Дімнич С. Закарпатські села запрошують на відпочинок /

C. Дімнич // Туристично-інформаційний довідник. — Ужгород, 2005. — С. 35-41.

5. Завада В. Т. Архітектурна спадщина України як об’єкт туриз­му: Регіональний аспект / В. Т. Завада // Туристично-краєзнавчі дослідження. — К.: Інститут туризму. — Вип. 1. — С. 23-28.

6. Іванов О. Замки і палаци Західної України: історія, культура, туризм (Історико-архітектурні пам’ятки замкового мистецтва) /

О. Іванов. — К.: Наш світ, 2004. — 245 с.

7. Лесик О. В. Замки і монастирі України / О. В. Лесик. — Львів: Світ, 1993. — 120 с.

8. Падовська О. М. Традиційний промисел Карпат в контексті формування рекреаційного комплексу / О. М. Падовська // Інфор­матизація рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: пер­спективи культурного та економічного розвитку. — Трускавець,

2000. — С. 215-217.

9. Стецюк О. Історичний огляд туристичних об’єктів у Львівській області / О. Стецюк // Молодіжні ініціативи в історичній науці: Матеріали наук.-практ. конф. — Львів, 2000. — С. 15-18.


Киндрачук Н. М. Развитие культурного туризма в Карпатском регионе Украины: анализ современного состояния и перспективы развития.

В статье автор рассматривает современное состояние и пер­спективы развития культурного туризма в Карпатском регио­не Украины, проблемы сохранения, перспективы использования историко-культурного наследия, местных традиций и обычаев для последующего развития культурного туризма Украинских Карпат.

Kindrachuk N. M. Development of Cultural Tourism in the Car­pathian Region in Ukraine: an Analysis of the Contemporary State and Prospects for Development.

In this article the author reviews the modern state and prospects for the development of cultural tourism in the Carpathian region in Ukraine; the issues of conservation and use of its historical and cul­tural heritage, local traditions and customs for the development of cultural tourism in the Ukrainian Carpathians.