Головна Історія Інтелігенція і влада ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 PP. В УКРАЇНІ
joomla
ПРИЧИНИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 PP. В УКРАЇНІ
Історія - Інтелігенція і влада

В. М. Осипов

Ключові слова: причини, пам’ять, нація, геноцид, злочин, по­літика, більшовики.

Ключевые слова: причины, память, нация, геноцид, преступле­ние, политика, большевики.

Key words: causes, memory, nation, genocide, crime, policy, bol­shevists.

Голод 1932-1933 pp. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано за­стосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто гено­цидом.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штуч­ним голодом було свідомим терористичним актом політичної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тіль­ки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського насе­лення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духо­вну культуру та самобутність [1].

Дослідження політики і практики тоталітарних режимів нині викликає особливу увагу вчених. Радянська система була зацікавлена в утаємниченні фактів, які суперечили офіційній історії. У цьому контексті є актуальним дослідження голодомо­ру 1932-1933 рр. в Україні та його причин.

В 26 листопада 2011 р. відзначається річниця Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Мета статті — розглянути причини, які призвели до цього голоду.

Тема Голодомору 1932-1933 рр. в Україні широко представ­лена в історіографії. Виділимо праці такиз авторів, як Р. Конк - вест, С. В. Кульчицький, О. Ф. Ботушанська, Л. І. Жаданова,

І. П. Гедз, Р. Кусьнєж, Р. Сербин.

Голодомор 1932-1933 рр. займає в історії українського на­роду особливе місце. По-перше, кількістю своїх незчисленних жертв. По-друге, тема цього голодомору була закритою для на­шого народу протягом усіх років радянської влади [2].

Правда про голод, якою б вона не була страхітливою, по­трібна не лише тим, хто пережив його, а й молодому поколін­ню, в руках якого наше майбутнє. Треба говорити про минуле задля майбутнього: безпам’ятність породжує бездуховність, а вона, як ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації — пере­креслює історію, паплюжить традиції, руйнує соціокультурну самобутність народу. Ми, як історична нація, повинні зберегти пам’ять про українських хліборобів, безвинно убієнних рукот­ворним голодомором [3].

Причиною Голодомору була диктатура сталінської політики та партійного керівництва країни. Влада намагалася остаточ­но зламати дух українських селян, які чинили опір диктату­рі влади. Шляхом насильницького вилучення всіх продуктів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі України, репресій сталінський режим створив для українців умови, не­сумісні з життям. Сталася трагедія, масштаби якої неможливо збагнути. Голод знищував націю, залишаючи на її тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які Україна відчуває донині [4].

Головною метою організації штучного голоду був підрив со­ціальної бази опору українців комуністичній владі та забезпе­чення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення [5].

Український Голодомор був складником багатоходової пре­вентивної каральної операції, спрямованої проти української нації як такої, оскільки її відродження становило загрозу єд­ності і самому існуванню радянської імперії. У ході цієї опе­рації за допомогою штучно організованого голоду було завдано нищівного удару по українському селянству з метою фізично знищити питому частину нації, а отже підірвати її визвольний потенціал [6]. В українській політиці компартії чітко просте­жувалися два моменти: з одного боку, боротьба проти селян­ства взагалі, а з іншого — проти національної самосвідомості місцевого населення [7].

Голод проголошувався правлячим режимом як каральний за­хід проти українського народу. Це, перш за все, було пов’язано з тим, що більшість колгоспів не виконали державний план заготівлі зерна. Доведені сталінські плани заготівлі виявилися просто непосильними для більшості господарств. Сталінські на­кази щодо хлібозаготівель прирекли мільйони людей на смерть від голоду [8].


Голод 1932-1933 рр. був цілком штучним, його спричинили не якісь катаклізми — посуха, війни тощо, а виключно діяння більшовиків [9].

Цей злочин скерований саме проти українців та їхньої на­ціональної незалежності [10].

Очевидно, що Сталін розглядав голод як засіб боротьби з українським націоналізмом. Ототожнюючи цю думку, одна із газет в 1930 р. писала: «Спеціальне завдання колективі­зації на Україні полягає в тому, щоб... знищити соціальну базу українського націоналізму — індивідуальне сільське гос­подарство» [11].

Це означало фізичне винищення усіх класових та національ­них «ворогів» сталінського режиму, тобто людей, які мали свою думку щодо розбудови «світлого майбутнього». Головним аргу­ментом здійснення цієї політики нерідко ставав терор, зокрема терор голодом. А Україна була головним полігоном «вирішення національного питання» та проведення індустріалізації [12].

Голодомор уже визнаний злочином і засуджений багатьма державами та міжнародними організаціями, регіональними урядами та парламентами, муніципальними радами по всьому світу [13].

Без широкого міжнародного осуду Голодомору як геноциду подібні трагедії зможуть повторюватися в інші часи і в інших куточках планети [14].

Необхідно ще раз підтвердити необхідність збереження пам’яті, щоб ще раз разом наголосити: «Хай ніколи більше не повториться!» Усвідомлення помилок минулого стає постійною спонукою до того, щоб будувати майбутнє, більш придатне до людських потреб, щоб протидіяти будь-якій ідеології, що спо­творює життя, гідність та кращі прагнення людини.

Спогади про минулі події стануть джерелом натхнення для теперішнього й майбутнього поколінь [15].

Правда про голод, якою б вона не була страхітливою, по­трібна не лише тим, хто пережив його, а й молодому поколінню людей [16].

Ми не маємо права знехтувати уроками минулого!

Перед пам’яттю жертв голодомору мусимо стати чистішими і чеснішими, завжди пам’ятати про відповідальність влади пе­ред своїм народом [17].

Таким чином, підсумовуючи все сказане, відзначимо, що го­лод 1932-1933 pp. в Україні був викликаний рядом чинників, найважливішим із яких був сталінський режим.

Джерела та література

1. Голодомор 1932-33 рр. Найбільша історична катастрофа України XX ст.// Http://www. mfa. gov. ua/mfa/ua/publication/content/4760. htm

2. Ботушанська О. Ф. Пам’яті мільйонів жертв Голодомору в Україні // Голодомор в Україні 1932-1933 рр. Бібліографічний покажчик / під ред. Десенко М. Л., Шелестович І. С. Одеса — Львів : Видав­ництво М. П. Коць, 2001. — С. 19.

3. Там само. — С. 21.

4. Жаданова Л. І. До читачів // Голодомор 1932-1933 років у Ши - ряївському районі: Книга пам’яті жертв геноциду / Ширяївська районна державна адміністрація ; Архівний відділ Ширяївської райдержадміністрації ; [ред. кол. : Л. І. Жаданова та ін. ; упоряд. Т. В. Манжос]. — Одеса : Астропринт, 2008. — С. 7

5. Ніточко І. І. До читачів // Голодомори в Україні: Одеська область 1921-1923, 1932-1933. 1946-1947. Дослідження, спогади, докумен­ти. Праці Державного архіву Одеської області. Том XVIII / ред. кол. Ніточко І. І., Білоусова Л. Г., Боряк Г. В., Демченко Д. М., Лєсо - горов М. М., Лапай В. С., Щетников В. П. — Одеса, 2007. — С. 13.

6. У Службі безпеки України відбувся круглий стіл «Злочин Геноциду-Голодомору 1932-33 рр. в Україні» Http://www. sbu. gov. ua/sbu/control/uk/publish/article? art_id=89073&cat_id=39574

7. Роберт Конквест. Жнива скорботи //Http://zhnyva33.narod. ru/author. html

8. Гедз І. П. Порушення прав людини в процесі хлібозаготівель в 1932-1933 рр. (за матеріалами Одеської області) // Краеведческий вестник. — Одесса, 2003. — № 1. — С. 31.

9. Роберт Кусьнєж. Голодна Україні 1932-1933 рр. (за документами польських дипломатів). — С. 46 // Http://www. archives. gov. ua/ Publicat/AU/AU_3_4_2008.pdf

10. Роман Сербин. Осмислення Голодомору у світлі конвенції ООН про геноцид. — С. 53//Http://www. archives. gov. ua/Publicat/AU/ AU_3_4_2008.pdf

11. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні // Http://revolution. allbest. ru/ history/00035752_0.html

12. Слово Папи Римського до українців з приводу Дня пам’яті заги­блих під час Голодомору. Голодомор.// Http://www. ukrajinci. hu/ holod/pro_holod_papa. htm

13. Звернення Президента України до світового українства та між­народної спільноти з нагоди вшанування 75-х роковин Голодо­мору 1932-1933 років в Україні // Http://www. president. gov. ua/ news/12061.html

14. У Будапешті Президент взяв участь у відкритті пам’ятного зна­ка жертвам Голодомору 1932-1933 років // Http://www. president. gov. ua/news/13636.html

15. Слово Папи Римського до українців з приводу Дня пам’яті заги­блих під час Голодомору. Голодомор // Http://www. ukrajinci. hu/ holod/pro_holod_papa. htm

16. Кульчицький С. В. 1933: трагедія голоду. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1989. — С. 3.

17. Виступ Президента України Леоніда Кравчука на Міжнарод­ній науковій конференції «Голодомор 1932-1933 рр. в Украї­ні: причини і наслідки» //Http://www. president. gov. ua/content/ golodomor75_17.html

Анотації

Осипов В. Н. Причины Голодоморе 1932—1933 годов в Украине.

В статье рассматриваются причины, которые привели к одной из самых больших трагедий XX столетия — Голодомору 1932-1933 годов.

Osipov V. N. Causes of Golodomor of 1932—1933 in Ukraine.

Causes which led to one of the greatest tragedies of the 20th cen­tury — namely, to Golodomor of 1932-1933 — are examined in this article.