Т. О. Ізбаш-Гоцкан

Ключові слова: антикознавство, нумізматика, мінц-кабінет, поліс, Ольвія, Боспор.

Ключевые слова: антиковедение, нумизматика, минц-кабинет, полис, Ольвия, Боспор.

Key words: study of antiquity, numismatics, Munze-kabinet, poli­cy, Olbia, Bosporus.

Монети грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я (територія сучасної України) є унікальними історичними дже­релами, що дозволяють судити не лише про економіку цих центрів, але і про їх релігійно-ідеологічні переконання і полі­тичні пріоритети. На території Північного Причорномор’я по­чинаючи з VI ст. до н. е. були засновані такі великі центри, як Ольвія, міста Боспорської держави, Херсонес Таврійський та ін. Вивчення монет цих полісів активно почалося після при­єднання Новоросійського краю до Російської імперії [2]. Одним з фахівців в галузі класичної старовини був Є. Є. Кьолер. Він більше відомий своїми працями з античної археології, але вар­то підкреслити і внесок дослідника в розробку проблем анти­чної нумізматики Північного Причорномор’я.

Грецькі поліси Північного Причорномор’я відіграли най­важливішу роль у розвитку полісів балканської і острівної Греції, поставляючи туди товари першої необхідності. Без боспорського хліба не могли б забезпечити свою життєдіяль­ність Афіни, а без скіфів-рабів багато інших грецьких дер­жав. Тому історія цих полісів є складовою частиною загально - грецької історії. Важливе значення має вивчення економіки та політики Боспору, Ольвії та інших держав Північного Причорномор’я, їх зв’язків з балканською та острівною Гре­цією. Грошовий обіг у стародавніх суспільствах є яскравим показником розвитку їх економіки. Вивчення грошового обі­гу північнопричорноморських полісів (його виникнення, роз­витку, інтенсивності) — одне з найважливіших завдань анти - кознавства.

Одним з видатних представників вітчизняного антикознав - ства можна вважати Генріха Карла (у російському звучанні Єго - ра Єгоровича) Кьолера (1765-1837), завідувача мінц-кабінету Ермітажу, дійсного статського радника. У 1803 р. Кьолер був обраний членом-кореспондентом, а в 1817 р. як ординарний академік зайняв кафедру грецької та римської старовини [13, с. 65-66]. Північне Причорномор’я, що увійшло не так дав­но до складу Російської імперії, привертало пильну увагу до­слідників різних напрямків діяльності, у тому числі і анти - козавців. У 1804 р. з веління імператора Олександра I Кьолер здійснив подорож до Криму для огляду історико-археологічних пам’яток. У 1821 р. друга подорож, після якої він надав за­писку про необхідність збереження там історичних пам’яток [13, с. 78-83]. Під час своїх подорожей Кьолер приділяв увагу не лише огляду пам’яток, але і збиранню матеріалів. Введен­ню в науковий обіг нових північнопричорноморських джерел з нумізматики та епіграфіки він присвятив ряд своїх досліджень [7, с. 99-136; 8, с. 137-161]. Більшість його праць були по­смертно перевидані Академією наук [9], що є свідченням їх наукової цінності.

Ним були уперше вивчені і введені в науковий обіг бага­то монетних типів Ольвії, Херсонеса Таврійського, Феодосії, Боспорського царства, причому з елементами їх формально - стилістичної та хронологічної класифікації. Є. Є. Кьолера мож­на сміливо назвати засновником ольвійської нумізматики [3, с. 79]. Йому належить перша класифікація ольвійських монет. У 1817 р. в листі до невідомого нумізмата, швидше за все одесь­кому антикварію І. П. Бларамбергу, Кьолер розділив усі відомі йому ольвійські монети на 11 класів. В основу своєї класифіка­ції він поклав зображення на монетах, не враховуючи при цьо­му ні вагу, ні метал, з якого вони чеканені. «Ось початок моєї класифікації : Клас 1. Голова Пана: корить (горить. — Авт.) і сокира. 2. Красива безборода голова; корить і сокира (досить велика). 3. Голова жінки; корить і сокира. 4. Голова Іракла; корить і булава. 5. Голова Іракла; булава. 6. Голова Аполло­на; корить. 7. Голова жінки; сагайдак. 8. Голова чоловіча або жіноча; сагайдак, на усіх на обороті: ВЕЕ. 9. Голова чоловіча; лук. 10. Стрілець з лука (трьох родів або підрозділів). 11. Голо­ва Марса; щит та спис».

Усвідомлюючи недостатність матеріалу, Кьолер робить ці­каві висновки зі своєї класифікації: «Розділити краще монети Ольвії на класи неможливо: не легко було цю безліч класів (близько 40) привести із смаком до ладу, щоб один мав відно­шення до іншого та слідував необхідно за іншим» [10, с. 3-4]. У визначенні відносної старовини монет і в тлумаченні ряду зображень у Кьолера є деякі похибки — прадавніми монета­ми він визнавав монети із зображенням бородатого річкового божества, в якому він упізнавав Пана або Сатира. Насправ­ді це зображення річкового божества Борисфена. Річкові боги вважалися у греків богами другого розряду, проте вони були тісно пов’язані з родючістю і тому їх зображення на полісних монетах мало важливе значення [1, с. 14-15]. У 1828 р. Кьолер надав Академії наук велике дослідження про риболовецький промисел на берегах Чорного моря, в якому цілий розділ при­свячено литим монетам Ольвії та намічена їх класифікація [5, с. 4]. Крім того, Кьолер одним з перших почав виділяти дифе­ренти на старогрецьких монетах [15, с. 6]. Так, на ольвійських монетах (борисфенах) їм було виділено близько 20 різних дифе­рентів [6, с. 101-103].

Однією з кращих колекцій античних монет у той час була колекція Імператорського Ермітажу. Туди поставлялися кращі зразки і північнопричорноморських монет, знайдені в Ново- росії, а також придбані шляхом купівлі. Увесь цей матеріал вимагав не лише збереження, але і наукової систематизації та класифікації. Кьолер виконав величезну роботу з упоряд­кування фондів нумізматики Ермітажу. Близько 1830 р. ним було складено каталог мінц-кабінету, рукопис якого зберіга­ється у бібліотеці Відділу нумізматики Державного Ермітажу [11, с. 133-144]. Завдяки захопленню Е. Е. Кьолера малові­домими у той час античними монетами північнопричорномор - ських центрів фонди Ермітажу досить швидко поповнювалися пам’ятками півдня Росії.

Не менш важливий слід залишив Кьолер в нумізматиці Херсонеса і Боспору, головним чином введенням до наукового обігу нових монетних типів [13 с. 365-371]. Йому належить пріоритет в публікації унікальної срібної дідрахми боспор - ського царя Спартока з колекції державного канцлера гра­фа М. П. Румянцева [8, с. 137-161], що нині зберігається в

Державному історичному музеї (м. Москва). «У невгамовному, але цілком зрозумілому прагненні зробити чергове відкриття в нумізматиці Кьолер через офіційні канали намагався отрима­ти інформацію про більшість нумізматичних колекцій імперії. За ініціативою Кьолера в 1828 р. Микола I повелів «з усіх, що придбаються для музеїв в Одесі і Керчі медалей, які удвічі зна­ходитися будуть, доставляти по одному екземпляру до міністра Імп. двору, для приєднання до зборів Ермітажу» [13, с. 358]. На жаль, між столичними академіками (причому за їх ініці­ативою) і любителями історії і археології на місцях склалися украй недружні стосунки. Прикладом цього може бути досить строга критика Кьолером наукових праць І. А. Стемпковсько - го. Іван Олексійович Стемпковський (1788-1832) з 1814 по 1828 р. жив в Одесі, а в 1828-1832 рр. в Керчі. Любитель археології та нумізматики Північного Причорномор’я володів прекрасною колекцією монет північнопричорноморськіх полі­сів, яку після його смерті за наказом імператора було придба­но Ермітажем [4]. Хочеться зазначити, що ця критика була викликана, швидше за все, причинами психологічного складу петербурзького академіка та його науковими ревнощами до молодого колеги, ніж науковою об’єктивністю. «Різкий тон відгуків Кьолера про праці Рауль-Рошетта, Кьопена і одеських антикваріїв часто переходив допустимі межі наукової етики. Замість спокійної конструктивної критики на перший план вийшла вередлива дратівливість та причіпки через дрібниці, які стали об’єктивним гальмом розвитку науки на периферії» [12, с. 372].

Таким чином, «початок систематизації, наукової обробки та каталогізації ермітажних колекцій класичних пам’яток відноситься до перших десятиліть XIX століття і нерозривно пов’язан з ім’ям такого блискучого дослідника античного мис­тецтва та археології, яким був в Росії у той час директор Пер­шого відділення Ермітажу, академік по літературі, грецької та римської старовини Є. Є. Кьолер» [14, с. 99].

Підкреслюючи важливий внесок Кьолера в розвиток анти - кознавства, треба визначити і його роль в розвитку вивчення монетної справи північнопричорноморських полісів. У першій половині XIX ст. нумізматичні дослідження, у тому числі і в галузі античної нумізматики, досягли значних успіхів. І це було пов’язано з діяльністю не лише таких зосереджених до­слідників, яким був академік Кьолер, але і з виникненням визначних наукових співтовариств. У 1S39 р. було заснова­но Одеське товариство історії та старожитностей, а в 1S46 р. Санкт-Петербурзьке археолого-нумізматичне товариство. Од­ним з його членів-засновників став Василь Єгорович Кьолер, що продовжив наукові традиції батька.

Джерела та література

1. Дюков Ю. Л. Речные боги на греческих монетах II XIV Всероссий­ская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообще­ний. — СПб., 2007. — С.14-15.

2. Избаш Т. А. Основные этапы изучения монетного дела античных городов Северного Причерноморья в России в XVIII — начале XX вв. II Археология и этнология Восточной Европы: Материа­лы и исследования (сборник научных работ, посвященный 60-ле­тию В. Н. Станко). — Одесса, 1997. — С. 206-21S.

3. Избаш Т. А. Академик Е. Е. Кёлер и начало античной нумизма­тики в России II Древнее Причерноморье. Сборник статей, посвя­щенных 85-летию профессора Петра Осиповича Карышковского. Одесса, 2006. — C.78-82.

4. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вер - надського НАНУ. — Ф. V. — Спр. 11S9.

5. Карышковский П. О. Монетное дело и денежное обращение Оль - вии (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). — Одесса, 2003.

6. Koehler H. K. E. Lettre sur plusieurs médailles de la Sarmatie d’Europe et de la Chersonesé Taurique II Nova Acta Academiae Petropolitanae. — XIV. — 1S05.

7. Кёлер Е. Е. Рассуждения о памятнике царицы Комосарии II Археолого-нумизматический сборник, содержащий в себе сочине­ния и переводы относительно Тавриды вообще и Босфора Кимме­рийского частно, изданный Г. Спасским. — М., 1S50. — С. 99-136.

S. Кёлер Е. Е. Описание медали Спартока, царя Босфора Киммерий­ского, находящейся в Кабинете государственного канцлера гра­фа Румянцева II Археолого-нумизматический сборник, содержа­щий в себе сочинения и переводы относительно Тавриды вообще и Босфора Киммерийского частно, изданный Г. Спасским. — М., 1S50. — С. 137-161.

9. Koehler H. K. E. Gesammelte Schriften I Hrsg. von Ludolf Stefani. SPb., 1S50-1S53. Bd.1: Serapis. Thei! 1. 1S50. 236 S.; Bd. 2: Serapis. Theil 2. 1S50. 246 S.; Bd. 6: Kleine Abhandlungen vermischten Inhalts. 1S53. 374 S.

10. Кёлер Е. Письмо академика Кёлера к неизвестному нумизмату, писанное из Санкт-Петебурга в 1S17 г., 2 марта II ЗООИД. — 1S94. — Т. 17. — Отд. 4. — С. 3-4.

11. Спасский И. Г. Нумизматика в Эрмитаже: Очерк истории Минц - кабинета — Отдела нумизматики // Нумизматика и эпиграфика. 1970. — Т. 8. — С. 133-144.

12. Тункина И. В. Иван Алексеевич Стемпковский: Материалы к биографии // ZY2ZITIA: Памяти Юрия Викторовича Андреева. — СПб., 2000. — С. 357-379.

13. Тункина И. В. Русская наука о классических древностях юга Рос­сии (XVIII — середина XIX в.). — СПб., 2002.

14. Уткина Л. М. Академик Е. Е. Келер и Эрмитаж // Немцы в Рос­сии: Петербургские немцы. — СПб., 1999. — С. 99-118.

15. Фролова Н. А. Монеты Ольвии в собрании Государственного исто­рического музея. Каталог. — М., 2005.

АнотацИ

Избаш-Гоцкан Т. О. Проблемы нумизматики Северного При­черноморья в работах академика Е. Е. Кёлера.

В статье раскрывается роль академика Егора Егоровича Кёле­ра (1765-1837) в становлении античной нумизматики Северного Причерноморья, отмечается его вклад в изучение ольвийского и боспорского монетного дела и в создание первой классификации ольвийских монет.

Izbash-Gotskan T. O. Problems of numismatics of Northern Black Sea region in the works of E. E. Ке1ег.

The article reveals the role of academician E. E. Ке1ег (1765-1837) in the formation of ancient numismatics of Northern Black Sea re­gion. His contribution to the investigation of coinage production in Olbia and Bosporus and to creation of the first classification of Olbian coins is marked in this article.