Головна Історія Інтелігенція і влада СПРОБИ ПРОТИДІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ СТАНОВЛЕННЮ ТА ФУНКЦІОНУВАННЮ МИКОЛАЇВСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ (1989-1990 РР.)
joomla
СПРОБИ ПРОТИДІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ СТАНОВЛЕННЮ ТА ФУНКЦІОНУВАННЮ МИКОЛАЇВСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ (1989-1990 РР.)
Історія - Інтелігенція і влада

О. П. Шипотілова

Ключові слова: Народний Рух України, МКО/НРУ, неформаль­на преса, комуністи, обком партїі, рухівці.

Ключевые слова: Народный Рух Украины, МКО/НРУ, нефор­мальная пресса, коммунисты, обком партии, руховцы.

Key words: Narodny Rukh Ukraine, MKO/NRU, the informal press, the Communists, Obkom party, rukhists.

Вивчення новітньої історії України у час розбудови її демо­кратичних інститутів викликає підвищений інтерес, як у кра­їні, так і, зокрема, на Миколаївщині. Стає очевидним, що у процесі демократизації суспільства необхідні знання з історії зародження перших громадсько-політичних організацій та по­літичних партій в регіонах країни. У зв’язку з цим виникла потреба комплексного дослідження зародження та практичної діяльності Миколаївської крайової організації НРУ.

Проблема зародження та діяльності громадсько-політичних структур, зокрема Народного Руху України, 90-х рр. XX ст. до­сить добре розроблена і висвітлена у публікаціях Ю. Данилюка, О. Бажана [1], О. Гараня [2], А. Камінського [3], Г. Гончарука [4], В. Ковтуна [5], О. Бойка [6] та ін. Більшість цих праць ста­новить науковий доробок у питанні вивчення різних аспектів напрямків роботи НРУ, проте існує потреба дослідження діяль­ності регіональних особливостей крайових відділів Руху.

Так, наприклад, дослідженням політичної палітри Микола­ївської області присвячена наукова праця М. Шитюка [7], який зазначає передумови зародження громадсько-політичного руху в області й які чинники впливали на практичну діяльність пер­ших неформальних об’єднань.

Окрім цього дослідження, цінним історіографічним доробком в розробці проблем становлення та діяльності політичних пар­тій в області є монографія миколаївської дослідниці О. Яцун- ської [8], яка чітко відмічає важливість громадсько-політичної роботи Миколаївського Крайового Руху на теренах регіону.

Метою даного дослідження є об’єктивне висвітлення про­тистояння Миколаївської крайової організації НРУ утискам з боку Комуністичної партії УРСР від дня народження Руху в регіоні з 1989 р. — протягом 1990 р., на основі архівних доку­ментів та регіональної періодичної преси.

Невирішеними раніше частинами загальної проблеми є: ви­вчення початкового етапу роботи Крайового Руху на Миколаїв - щині (1989-1990 рр.) та визначення наслідків негативного тис­ку КПУ на його громадсько-політичні напрямки діяльності.

На Миколаївщині ідея заснування Народного Руху Украї­ни почалася з діяльності перших неформальних об’єднань, які були створенні в області протягом 1988-1989 рр. У своєрідних резервуарах екологічної асоціації «Зелений світ», Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, УГС [9] відбулося ідей­не бродіння та становлення народної опозиції — пробудженої поверненням історичної пам’яті, любові до рідної мови, до культури. Тому недивно, що члени екологічно-громадського руху стали розуміти, що займатися однією екологією безглуз­до, необхідна ще й політична боротьба. Як наслідок, на еколо­гічному мітингу 1988 р. лідером Миколаївського відділу Спіл­ки письменників УССР В. П. Бойченком було запропоновано створити в області крайовий відділ НРУ [10].

26 червня 1989 р. відбулось перше організаційне засідання, а 19 серпня — установча конференція МКО/НРУ, на якій були гості з Дніпропетровська, Києва, Вільнюса. Збори пройшли на дачі Олександра Долгих, члена ініціативної групи, бо Будинок культури будівельників, зал якого був орендований, виявився очеплений працівниками міліції та КДБ [11].

За даними газети «Южная правда» від 20 серпня 1989 р., на питання, чому не з’явилася інформація про установчу ре­гіональну конференцію Руху на сторінках місцевої преси, дав роз’яснення секретар виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів Є. Д. Степанов. Він заявив: «До виконкому міськради звернувся мешканець м. Миколаєва І. С. Грасевич

Із заявою, в якій просив дозволити провести 19 серпня ц. р. у Будинку культури будівельників «Миколаївську регіональну конференцію Народного Руху України» [12].

За існуючим порядком заява була розглянута на засіданні виконкому в присутності заявника, І. С. Грасевичу були задані питання з цієї справи: скільки приблизно делегатів буде брати участь у конференції, кого вони представляють, хто є співзас - новниками створюваної організації, які її цілі та форми діяль­ності. З’ясувалося, що заявник, який представляв ініціативну групу, мав дуже нечіткі погляди щодо діяльності організації, не мав чіткої програми.

Слід врахувати і те, що більшість питань, якими передба­чала займатися, на думку ініціаторів, організація Народного Руху, вже реалізувалися нещодавно створеною обласною Коор­динаційною радою громадських організацій. Тому було схвале­но, що група громадян, які входять до складу ініціаторів ство­рення обласної організації Народного Руху України, не мають реальної підтримки у широких верств населення та не виража­ють їх бажань, прагнень [13].

З архівних матеріалів повідомляється, що рішенням викон­кому міської ради народних депутатів № 266 від 18.08.89 було відмовлено громадянину І. С. Грасевичу, наклавши заборону на проведення установчої конференції Миколаївської регіональної організації Народного Руху України за перебудову [14].

Проте місцевій владі міста не вдалося залякати ініціативну групу Миколаївського Руху. Установчі збори відбулись, при­сутніх налічувалось понад 100 чоловік.

Однак не встигла Миколаївська крайова організація засну­ватися та розпочати свою діяльності в регіоні, як почались по­ширюватись проти неї провокаційні наклепи та звинувачення в «націоналізмі». З архіву Крайового Руху відомо, що 16 ве­ресня 1989 р. кількома провокаторами, які не мали ніякого відношення до громадсько-політичної організації, безцеремон­но вивісили провокаційні антиросійські та антисемітські гасла на Сухому фонтані міста Миколаєва. Але ніхто не дав відсіч цій групі, не затримав, не з’ясував, що це за люди і чому жон­глюють символікою українського народу під маскою Народного Руху України [15].

В цей час в газеті «Южная правда» було опубліковано інтерв’ю секретаря ідеологічного активу Ленінського райкому Комуністичної партії Миколаївської області, в якому було за­значено, що з активізацією діяльності НРУ, граючи на труд­нощах нинішнього етапу країни, його активісти займаються очорнюванням КПРС, партійних і радянських органів. Це стало недавно підтвердженим на установчому з’їзді НРУ. Ат­мосфера характеризувалася відвертим націоналізмом, нападка­ми на Комуністичну партію, закликами до боротьби за владу. У цій ситуації комуністи області повинні визначити для себе чітку лінію, за якою треба працювати з людьми, протистояти ворожим вигадкам [16].

У зв’язку з активізацією в республіці, в тому числі і в Мико­лаївській області, неформальних організацій, насамперед На­родного Руху України за перебудову /РУХ/, відділами обкому партії були вжиті заходи, спрямовані на консолідацію здорових сил в цьому об’єднанні з партійними, радянськими органами. Як зазначено в документі «Інформація про виконання постано­ви бюро обкому партії № Б 3/1 від 21 лютого 1989 р.», в квітні

1989 Р. з ініціативи громадських організацій було створено об­ласну Координаційну раду. Головою якої затвердили громадя­нина Ю. М. Агеєва, завідувача відділу газети «Южная правда». На основі зведеного плану всіх громадських формувань рада сприяла кращій організації їх діяльності [17].

Незважаючи на утиски з боку влади, миколаївські рухів - ці продовжували пробудження національної свідомості через розповсюдження неформальної преси, що надсилали українці

Із Галичини — це «Голос відродження», «Дзвін», «Поступ», «Голос Карпат», «Віче», «Вісник Руху», «Вільне слово», «Рух»

[18] Та ін. А з грудня 1989 р. Миколаївська крайова організа­ція НРУ видала перший номер місцевої газети «Чорноморія»

[19] . Коштів на друк у рухівців не вистачало, тому вони були змушені звертатися до всіх жителів області з проханням по­жертви на першу незалежну «ластівку» Миколаївщини.

За таких справ прес комуністів ще більш посилився. Облас­ний комітет державної безпеки почав втручатися в роботу Ми­колаївської крайової організації НРУ з питань розповсюджен­ня рухівських та неформальних газет.

У відповідь на це Миколаївським Рухом були подані скарги в комісію обласної Ради народних депутатів з питань гласності, засобів масової інформації та зв’язкам з громадськими орга­нізаціями. Після розгляду вимог від крайового Руху комісією було вирішено, що поширення продукції засобів масової інфор­мації згідно з Законом СРСР із друку без вказівки вихідних даних забороняється [20]. Тому всі заяви рухівців були відхи­лені, залишились лише на папері до наступного розгляду під час роботи Миколаївського облвиконкому.

В газеті «Трибуна рабочего» від 1 березня 1990 р. [21] було надруковано розгромне інтерв’ю секретаря комітету комсомолу міста Миколаєва Ю. Севастьянова. Як справжній знавець по­літичної ситуації в Миколаївській області, він розповів, звісно зі своєї точку зору, про діяльності Миколаївської крайової ор­ганізацій НРУ. Як відмічає Ю. Севастьянов: «З моїх особис­тих контактів з членами миколаївських та київських комітетів НРУ можна сказати, що серед них є дуже розумні люди, але є і явно недалекі, хоча підкреслюю, що моя думка може бути суб’єктивною» [22].

На таке провокаційне інтерв’ю з боку комсомольців в газеті «Чорноморія» миколаївськими рухівцями була дана відповідь у статті під заголовком «Що ви мелете, Ю. Севастьянов?» [23]. Для того щоб вгамувати цікавість всієї партійної номенклатури області, колонку в газеті треба було надати членам Руху, котрі змогли б дебатувати з парткомом. Але «Трибуна рабочего» на­дало слово комсомольському вождю Ю. Севастьянову. Рухівці зазначили, що як головний спец з різних рухів, Ю. Севастья­нов плутав, перекручував і назви організації, і програмні за­вдання.

Таким чином, незважаючи на усілякі перешкоди, а це — низки недоліків і помилок ще недосвідчених перших активіс­тів МКО/НРУ, специфіку зрусифікованого регіону, що впли­вало на громадсько-політичну діяльність, порівняно з іншими областями, протистояння владних структур, насамперед з боку КПУ, КДБ, впродовж перших кроків існування Миколаївської крайової організації НРУ досягла значних успіхів, здійснюю­чи просвітницький вплив на світоглядні позиції людей і, без сумніву, стала суттєвим фактором політичної системи на Ми - колаївщині.

Джерела та література

1. Данилюк Ю. З., Бажан О. Г. Опозиція в Україні (дуга половина 50-х — 80-ті рр. XX ст.) / Юрій Данилюк, Олег Бажан. — К.: Рід­ний край, 2000. — 618 с.

2. Гарань О. В. Від створення Руху до багатопартійності / Олексій Ва­сильович Гарань. — К.: Видавництво товариства «Знання» Украї­ни, 1992. — 48 с. — (Сер. 1 «Час»; № 1). Він же. Убити дракона.

З історії Руху та нових партій України / Олексій Гарань. — К.: Либідь, 1993. — 198 с.

3. Камінський А. На перехідному етапі: «Гласність», «перебудо­ва» і «демократизація» на Україні / Анатоль Камінський. — Мюн­хен: Український вільний університет, 1990. — 623 с.

4. Гончарук Г. І. Народний Рух України. Історія / Григорій Іва­нович Гончарук. — Одеса: Астропринт, 1997. — 380 с.; іл.

5. Ковтун В. Історія Народного Руху України / В. Ковтун. — К.: Факт, 1999. — 407 с.

6. Бойко О. Д. Україна в 1985-1991 рр.: основні тенденції суспільно-політичного розвитку: [Монографія] / О. Д. Бойко. — К.: ІПіЕНД, 2002. — 306 с.

7. Шитюк М. М. Політична палітра сучасної Миколаївщини / М. М Шитюк // Шитюк М. М. Повне зібрання наукових праць. Т.3. — Миколаїв, 2010. — 493 с.

8. Яцунская Е. А. Николаев от перестройки к независимости: историко-политический анализ / Е. А. Яцунская. — Николаев: «ВАРТ», «Шамрай», 2008. — 324 с., 16 с. ил.

9. Полішкарова О. О. Політичні партії на Миколаївщині: структура, функції, особливості діяльності / О. О. Полішкарова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. ХІІ. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2001. — С. 45.

10. Друмов В. І. Цимбал Л. М. Народний Рух за утвердження держав­ності на Миколаївщині // Український південь. — 1995. — чис­ло 1. — 5 січня. — С.1

11. Там само.

12. Организация, которой нет // Южная правда. — 1989. — № 193. — 20 авг. — С. 3

13. Там само.

14. Державний архів Миколаївської області (далі — ДАМО). — Ф. Р-6077. — Оп. 1. — Спр. 11 Матеріали, звіти, резолюції членів екологічної асоціації «Зелений світ». — 25 грудня 1988-11 лютого 1990 рр. — 137 арк. — Арк. 13.

15. Архів Миколаївської крайової організації Народного Руху Украї­ни. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 1989 р. — Арк. 4.

16. Важный участок работы // Южная правда. — 1989. — № 227. — 1 окт. — С. 2.

17. ДАМО. — Ф. П-7. — Оп. 89. — Спр. 163 Материалы Николаев­ского обкома Компартии Украины по гласности, средствам мас­совой информации, о работе с неформальными организациями — 19 апреля 1988-29 декабря 1989 рр. — Арк. 56.

18. Голос відродження. — 1989. — число 6. — вересень; Дзвін. — 1989. — № 2. — Серпень; Поступ. — 1989. — № 13. — Жовтень; Голос Карпат. — 1989. — № 5. — Вересень; Віче. — 1989. — 1989. — № 2. — Липень; Вільне слово. — 1989. — № 4. — Вере­сень; Вісник Руху. — 1989. — № 1. — Липень; Рух. — 1989. — № 5. — Жовтень.

19. Чорноморія. — 1989. — № 1. — Грудень.

20. ДАМО. — Ф. 992. — Оп. 12. — Спр. 4746 «а» Документи діючої комісії обласної Ради народних депутатів з питань гласності, за­собам масової інформації та зв’язкам з громадськими організація­ми — 12 грудня 1990-15 січня 1992 рр. — Арк. 17.

21. Куда движешься, «Рух»? // Трибуна рабочего. — 1990. — № 16. — 1 марта. — С. 2.

22. Там само. — С. 3.

23. Що ви мелете, Ю. Севастьянов? // Чорноморія. — 1990. — № 7. — квітень. — С. 6.

Анотації

Шипотилова Е. П. Попытки противодействия Коммунисти­ческой партии становлению и функционированию Николаевской краевой организации Народного Руха Украины (1989—1990 гг).

В статье проанализирован и изучен процесс противостояния Ни­колаевской краевой организации Народного Руха Украины притес­нениям со стороны Коммунистической партии УССР со дня своего рождения в регионе с 1989 г. — в течение 1990 г. Автор пытался объективно осветить поставленную проблему, поэтому обращается к неопубликованным архивным документам и николаевским пе­риодическим изданиям.

Shypotilova O. P. The attempts to counter the Communist Party establishment and functioning of The Mykolaivsky regional organi­zation of the Narodny Rukh Ukraine (1989—1990).

The article is analyzed and studied the process of confrontation The Mykolaivsky regional organization of the Narodny Rukh Ukraine harassment by the Communist Party of the USSR from the date of his birth in the region since 1989 — during 1990s. Author tried to objectively illuminate the question put in this scientific article, so turned to the unpublished archival documents and the Mykolaivsky periodicals.


Похожие статьи