Головна Історія Інтелігенція і влада ОСНОВНІ ЕТАПИ ЄВРОЇНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
joomla
ОСНОВНІ ЕТАПИ ЄВРОЇНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Історія - Інтелігенція і влада

УДК 94(447):327.39:061.1ЕФ1991/13”

Л. А. Комнат

У статті коротко окреслена історія дипломатичних відно­син України з ЄС з початку її незалежності до президентства В. А. Ющенко включно. Також визначені причини прагнення України до Європейського союзу та конкретні дії, які вона здій­снила для цієї мети.

Ключові слова: європейська інтеграція, Європейський Союз, зовнішня політика, асоціація, Світова організація торгівлі, УПС (Угода про партнерство та співробітництво).

Ми переживаємо досить відповідальний період у житті на­шої держави, пов’язаний з її інтеграцією до ЄС. На початку незалежності України були визначені основні напрямки її зовнішньої політики, названі стратегічні партнери: Європей­ський Союз (ЄС), США та Російська Федерація. З цих трьох пріоритетів найбільшим є Європейський Союз. Держава взяла курс на інтеграцію в Європу, вступ до Європейського Союзу.

Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здо­буття Україною незалежності. Його витоки — в історії нашого народу й усвідомленні права жити в демократичній, економіч­но розвинутій, соціально орієнтованій країні. Його мета — створення шляхом масштабних внутрішніх перетворень умов для входження до спільноти європейських розвинутих країн. Сьогодні цей курс є домінантою внутрішньої та зовнішньої дер­жавної політики.

Відносини України з Європейським Союзом у сучасній зо­внішньо - і внутрішньополітичній ситуації мають для неї ви­нятково важливе значення. Йдеться не просто про більш-менш активні контакти з одним із найавторитетніших зарубіжних партнерів, але й про можливість здійснення Україною страте­гічного вибору на перспективу, від якого залежатимуть місце і роль держави у новій системі міжнародних відносин, у тому числі економічних і валютно-фінансових.

Наразі як Україна, так і ЄС висловлюють зацікавлення у встановленні більш тісних відносин, які би виходили за межі співпраці й сягали поступової економічної інтеграції та погли­блення політичного співробітництва. Для України це означає проведення чергових зустрічей, появу нових ініціатив, підпи­сання нових угод, заяв, резолюцій тощо. Перед великою кіль­кістю документів і постатей можуть розгубитися навіть досвід­чені особи. Тим, хто не спеціалізується на темах ЄС, заблукати в нетрях інформації, і поготів, нескладно

Вказана тема вже була висвітлена в спеціальному навчаль­ному посібнику М. В. Кордона [1], а також можна виділити статті Д. Ковриженко, Г. Асланяна [2], Фонд Конрада Аденау - ера в Україні вніс вагомий внесок у проблематику цієї пробле­ми, випустивши «Довідник із європейської інтеграції України» [3] та інші праці, але в цілому можна стверджувати, що даний напрям досліджень є перспективним.

Метою даного дослідження є спроба коротко окреслити істо­рію дипломатичних відносин України з Європейським Союзом, визначити причини прагнення України до ЄС, показати, по­казати, якими покращеннями для країни позначиться її інте­грація, охарактеризувати конкретні дії, які вона втілила для європейської інтеграції за часи здобуття своєї незалежності.

Отже у України є декілька причин, для того щоб прагну­ти вступити до Європейського Союзу. По-перше: Європейський Союз — це система цінностей, на які орієнтується Україна — демократія, заможність, стабільність; Європейський Союз — це найбільші в світі інвестори; Європейський Союз — це вплив на світовий розвиток (після США).

Європейський Союз визнав Україну партнером у міжна­родних відносинах після проголошення нею незалежності у 1991 р. Спеціальною декларацією Міністр закордонних справ головуючих в ЄС Нідерландів, відзначила демократичний ха­рактер Всеукраїнського референдуму і закликала Україну під­тримувати з ЄС діалог.

Відносини між Україною та Європейським Союзом мають доволі динамічний характер. Офіційно вони розпочалися 1992 року, коли було проведено першу зустріч на найвищому рівні між Президентом України Л. Кравчуком та Головою Комісії Європейських Співтовариств Ж. Делором й підписано перші спільні документи. Відтоді вони почали невпинно розвивати­ся, з плином часу партнери стали безпосередніми сусідами й отримали додатковий імпульс для розширення та поглиблення співпраці. Але, зауважу, що прагнення жити «як у Європі» виникло і зміцнилося серед наших співвітчизників ще до здо­буття незалежності України, а бажання долучитися до благ Єв - росоюзу практично з перших кроків з його створення.

9-11 березня 1994 р. (м. Київ) — перша зустріч Україна — Трійка ЄЄ на рівні міністрів закордонних справ. Правова осно­ва відносин була закріплена 14 червня 1994 р. у Люксембурзі, де було підписано Угоду про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною, з одного боку, і Європейськими Співто­вариствами та їх державами-членами, з іншого боку. Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

11 червня 1998 р. (м. Киів) — Президент України затвердив Стратегію інтеграції України до ЄС, якою визначаються пріо­ритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мають бути створені передумови для на­буття Україною статусу асоційованого члена ЄС.

16 Жовтня 1998 р. (м. Відень) — перший саміт Україна — ЄС після набуття чинності УПС. Відносини між Україною та ЄС визначені як «стратегічне партнерство», обговорено питан­ня співробітництва у сфері зовнішньої політики.

10 грудня 1999 р. (м. Гельсінкі) — Європейська Рада ухва­лила Спільну стратегію ЄС щодо України (ССУ), спрямовану на зміцнення відносин «стратегічного партнерства» між Укра­їною та ЄС (у документі відзначаються європейські прагнення України і схвалюється її проєвропейський вибір; ЄС підтвердив свої зобов’язання щодо підтримки політичних та економічних перетворень в Україні, які мають забезпечити подальше її на­ближення до ЄС).

На основі Стратегії інтеграції України до ЄС розроблено га­лузеві програми та національну Програму інтеграції України до ЄС, затверджену Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. Програмою передбачені розробка комплексу конкретних практичних заходів щодо реалізації загальних принципів спів­робітництва з ЄС, подальше розгортання інститутів сприяння розвитку відносин з ЄС на всіх рівнях — національному, регіо­нальному й місцевому, на рівнях державних і недержавних ор­ганізацій, а також систематичне й цілеспрямоване формування в українському суспільстві стійкої проєвропейської більшості. З метою організаційного забезпечення реалізації національної Програми інтеграції України до ЄС, відповідно до Указу Прези­дента України від 26 листопада 2001 p., запроваджено інститут Уповноваженого України з питань європейської інтеграції.

Програмою були визначені короткострокові (2000—2001), середньострокові (2002—2003) та довгострокові (2004—2007) завдання інтеграції України до ЄС. Серед пріоритетних за­вдань: гармонізація законодавства відповідно до норм ЄС; як­найшвидше набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ); проведення консультацій і переговорів щодо заснування зони вільної торгівлі з ЄС; укладання двосторонніх угод про вільну торгівлю з державами — кандидатами на вступ до ЄС; послідовне здійснення кроків для забезпечення участі України в роботі Європейської Конференції, заходах у межах Спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС, спільних проек­тах у межах програм фінансової підтримки ЄС — PHARE і TACIS із прикордонного співробітництва.

8 лютого 2002 р. (м. Киів ) — нарада у Президента Украї­ни з питань реалізації стратегії європейської інтеграції Укра­їни. Президент України JI. Кучма визначив стрижнем Стра­тегії соціально-економічного розвитку України на наступне десятиріччя практичну реалізацію до кінця 2011 року завдань, пов’язаних із створенням необхідних передумов для вступу на­шої держави до Євросоюзу. Завданням найближчої перспекти­ви Президент України JI. Кучма визначив набуття не пізніше 2007 року нашою державою асоційованого статусу з Європей­ським Союзом.

В лютому 2005 року до влади приходить Віктор Андрійович Ющенко. Євроінтеграція уже не перший рік була пріоритетним напрямом зовнішньої політики українського керівництва. Про­те на шляху його реалізації завжди стояло немало проблем. За попередньої влади Євросоюз не сприймав усерйоз заяви офіційного Києва, розцінюючи їх як просте загравання: сьо­годні головний вектор — російський, завтра — європейський. По-іншому в Брюсселі почали ставитися до команди Віктора Ющенка: з відвертою приязню, свідченням чого стали постійні візити представників ЄС до України, ініціювання десяти кро­ків по зближенню з Києвом [4].

Ще будучи кандидатом в президенти Віктор Ющенко закли­кав Євросоюз змінити своє ставлення до України та представив свій довготерміновий план євроінтеграції. Ющенко назвав чо­тири пункти свого плану євроінтеграції України: набути ста­тусу країни з ринковою економікою, вступити до СОТ, стати спочатку асоційованим членом ЄС, а з часом і повноцінним. В тому ж році на саміті в Брюсселі було офіційно затверджено План дій Україна — ЄС. Відповідальним за політику інтеграції в українському уряді був Олег Рибачук — віце-прем’єр з єв­ропейської інтеграції. Його завданням було — в найкоротший час домогтися статусу країни з ринковою економікою, вступу до Світової організації торгівлі, розпочати переговори про по­слаблення візового режиму з Євросоюзом [5]. Виконання по­літичних пріоритетів Плану дії Україна — ЄС дозволило роз­почати у березні 2007 року переговори щодо укладання нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробіт­ництво. А вже через рік під час проведення паризького самі - ту Україна — ЄС в вересні 2008 року було досягнуто рішення щодо назви нової посиленої угоди, як Угоди про асоціацію. Ця угода мала визначати якісно новий формат відносин між Укра­їною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції». Та слугувала стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні [6].

В рамках Світового економічного форуму в Давосі президент Ющенко провів зустрічі. Темами цих зустрічей стали енерге­тична безпека України та її інтеграція в європейські та євроат­лантичні структури [7].

18 лютого 2008 р. відбулося офіційне відкриття переговорно­го процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, набувають чинності угоди про спрощене оформлення віз та про реадмісію. Розпочато візовий діалог, метою якого є до­сягнення, у довгостроковій перспективі, безвізового режиму. Україна приєдналася до СОТ, відкриваючи цим шлях до пере­мовин про глибоку та всебічну зону вільної торгівлі з ЄС.

Отже, для України вступ до Європейського Союзу залиша­ється великою національною метою. Завдяки активним зо­внішньополітичним відносинам між Україною та ЄС, особли­во при президентстві Віктора Ющенка, наша держава стала ще ближчою до європейської інтеграції. Здобуття в майбут­ньому членства сприятиме розв’язанню проблем внутрішньо­го розвитку. Україна отримає доступ до внутрішнього ринку електроенергії та газу Євросоюзу та стане його повноправним учасником. Спільні політичні цілі будуть слугувати зміцнен­ню економічних зв’язків, торгівлі й інвестиціям між обома сторонами.

Джерела та література

1. Кордон М. В. Європейська та євроатлантична інтеграція Украї­ни : навч. посібник для студ. вузів / Микола Володимирович Кор­дон. — 2-ге вид. — К. : Центр учбової літ., 2010. — 171 с.

2. Асланян Г., Ковриженко Д. Проблеми удосконалення інституцій - них механизмів європейської інтеграції України / Габрієл Асла­нян, Денис Ковриженко // Часопис ПАРЛАМЕНТ. — 2005. — № 5. — Є. 19-28

3. ЄЄ у кишені (довідник з європейської інтеграції України). Пред­ставництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. — K., 2010. — 74 с.

4. Івшина Л. Чи стане Україна членом Євросоюзу? // Електронний ресурс. — Режим доступу: Http://www. day. kiev. ua/uk/article/ panorama-dnya/prognoz-ferhoygena-pid-mikroskopom

5. Жлуктенко В. Євроегоїзм? [Електронний ресурс]. — Режим досту­пу: http: //www. day. kiev. ua/uk/article/panorama-dnya/ievr oegoyizm

6. Акіменко А. Європейський вибір-2? [Електронний ресурс]. — Ре­жим доступу: Http://www. day. kiev. ua/uk/article/panorama-dnya/ de-nas-nemaie

7. Ющенко в Давосі відстоює енергобезпеку і євроїнтеграцію України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Http://www. newsru. ua/ finance/24jan2008/davos_justch. html

Анотації

Комнат, Л. А. Основные этапы евроинтеграции Украины.

В статье кратко очерчена история дипломатических отноше­ний Украины с ЕС с начала ее независимости до президентства В. А. Ющенко включительно. Также определены причины стрем­ления Украины в Европейский Союз и конкретные действия, кото­рые она осущесвила для этой цели.

Ключевые слова: европейская интеграция, Европейский Союз, внешняя политика, ассоциация, Всемирная торговая организация, ДПС.

Komnat L. A. The main stages of EU integration of Ukraine.

The article gives the brief outline of Ukrainian diplomatic rela­tions with the European Union starting from gaining independence up to Jushenko’s presidency inclusive. It gives the reasons of Ukraine’s intentions to join the EU and specific actions taken on the way.

Key words: European integration, European union, foreign policy, association, World Trade Organization.

Надійшла до редакції 15 жовтня 2013 p.

Похожие статьи