Головна Історія Інтелігенція і влада ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ
joomla
ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ЄВРЕЙСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ
Історія - Інтелігенція і влада

Ю. Ю. Богуславська

Сьогодні підвищена увага суспільства зосереджена на питан­нях етнічної самоідентифікації особистості. Стан етнічної сві­домості стає важливим фактором розвитку, який безпосередньо впливає на хід соціально-політичних процесів. Для досліджень культурно-побутових традицій та характеру формування міжет­нічних взаємовідносин, з’ясування сучасної національної стру­ктури регіону необхідним є комплексний аналіз етнодемографі - чної ситуації, що склалась на Одещині напередодні отримання Україною незалежності. Одним із напрямків такого аналізу є вивчення найменших структурних складових територіального розміщення населення регіону — окремих населених пунктів. В цій статті ми зосередили увагу на розселенні в Одеській об­ласті євреїв. Дослідження історії розселення представників єв­рейського етносу на теренах України проводились і раніше [1], але детальна картина розміщення населення по території зали­шалась поза увагою дослідників.

Значна кількість єврейських поселенців у містах та містеч­ках Півдня України у XIX ст. була викликана наявністю “сму­ги осілості” та заохочувальними заходами царського уряду. В 1857 р. у Новоросії вони становили 3,8 % від усього місцево­го населення [2]. Але у наступні історичні періоди чисельність єврейського населення поступово зменшувалась внаслідок міг­раційних та етнічних процесів, а також масового їх винищен­ня у роки терору та окупації. Післявоєнний період позначився обмеженнями в розвитку національної культури всіх етнічних меншин. Однією з відмітних ознак офіційної національної по­літики у 70-80-х рр. стало посилення антисемітизму внаслі­док негативного ставлення до “можливих носіїв сіоністської ідеології” [3]. З одного боку, в таких умовах відроджується та набирає обертів єврейський національний рух, з іншого — по­силюються асиміляційні тенденції. Протягом кількох останніх десятиліть радянського періоду відбувалися активні міграційні процеси як на зовнішньому, так і на внутрішньообласному рі­вні, підвищувались темпи урбанізації та, як наслідок, посилю­вався процес переміщення населення до міст взагалі й, зокре­ма, до обласного центру. Ці зрушення мали внести певні зміни в історичне співвідношення національностей, що мешкали в регіоні.

Основою для отримання певних висновків стали матеріа­ли суцільних статистичних обстежень населення — Всесоюз­них переписів. У другій половині XX ст. таких переписів було проведено чотири: у 1959, 1970, 1979 та 1989 роках. Офіційні друковані джерела подавали оброблені дані переписів у вигля­ді загальних таблиць, що характеризують населення області в цілому [4]. За матеріалами Центрального статистичного управ­ління, що містять результати переписів, можна прослідкувати зміни у абсолютній та відносній кількості євреїв в Одеській області (див. табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка чисельності єврейського населення Одеської області**

1959

1970

1979

1989

Чоловік

%

Чоловік

%

Чоловік

%

Чоловік

%

Всього

121 377

6,0

117 233

4,9

92 132

3,6

69 105

2,6

Міське

118 962

12,4

116 841

8,8

91 512

5,9

68 668

4,0

Сільське

2 41 5

0,2

943

0,1

620

0,06

437

0,05

Як демонструють цифри, загальна чисельність євреїв Оде­щини зменшується, так само як і їх відсоткова частка і серед міських мешканців, і серед сільського населення. Відсоток єв­реїв в Одеській області зменшився більш ніж удвічі, серед мі­ського населення — втричі.

Серед євреїв спостерігається помітне переважання місь­ких мешканців над сільськими: у 1959 р. в міських населе­них пунктах мешкало 98,0 % єврейського населення регіону, у 1970 р. — 99,7 %, у 1979 р. — 99,3 %, у 1989 р. — 99,4 %, у 2001 р. — 98,8 %. Високо урбанізованими етносами в межах Одеської області протягом всього досліджуваного періоду зали­шаються також росіяни та білоруси, але в помітно меншій мірі (наприклад, серед росіян у 1989 р. міські мешканці становили 86,0 %, серед білорусів у тому ж році — 81,6 %).

подпись: наявність євреїв у міських населених пунктах**На жаль, програми опитування, а головне — характер пу­блікації матеріалів переписів суттєво відрізняються один від одного, отже, провести порівняння вдається не завжди. Проте, завдяки збереженню в архівах Статуправління деяких первин­них таблиць, створених за матеріалами переписів 1979 та 1989 років, наявні детальні відомості щодо національного складу мі­ських населених пунктів Одеської області [5]. На підставі цих даних можна побудувати таблицю динаміки чисельності євреїв у містах та селищах міського типу протягом десятиріччя (див. табл. 2).

Населений пункт

1979

1989

Всього

Євреїв

Всього

Євреїв

Чол.

%

Чол.

%

М. Ананьїв

10 563

188

1,8

10 330

117

1,1

М. Арциз

17 091

128

0,8

20 462

71

0,3

М. Балта

20 504

759

3,7

23 157

480

2,1

М. Березівка

12 408

100

0,8

13 898

34

0,2

М. Білгород-Дніст - ровський

45 969

1 052

2,3

55 590

800

1,4

Смт. Затока

1 416

11

0,8

1 591

6

0,3

Смт. Сергіївка

2 290

15

0,7

8 163

33

0,4

Смт. Біляївка

13 066

16

0,1

13 770

9

0,07

Смт. Хлібодарське

-

-

-

2 740

13

0,5

М. Болград

16 923

156

0,9

18 388

80

0,4

Смт. Велика Михай - лівка

5 919

19

0,3

6 094

3

0,05

Смт. Цебрикове

3 676

14

0,4

3 064

5

0,2

Смт. Іванівка

2 813

15

0,5

3 470

9

0,3

Смт. Петрівка

4 825

9

0,2

5 352

9

0,2

Смт. Радісне

2 061

7

0,3

2 208

3

0,1

М. Ізмаїл

82 485

1 077

1,3

92 499

838

0,9

Смт. Суворове

6 388

-

-

5 923

-

-

Таблиця 2


** Розраховано автором за даними Всесоюзних переписів 1979, 1989 рр.



Населений пункт

1979

1989

Всього

Євреїв

Всього

Євреїв

Чол.

%

Чол.

%

М. Кілія

25 027

254

1,0

25 639

171

0,7

М. Вилкове

10 331

7

0,06

11 081

4

0,04

Смт. Кодима

10 197

89

0,9

11 171

54

0,5

Смт. Слобідка

3 064

3

0,1

2 695

3

0,1

Смт. Комінтернівське

4 502

15

0,3

5 250

12

0,2

Смт. Нові Бєляри

4 606

14

0,3

2 802

5

0,2

Смт. Чорноморське

-

-

-

4 272

5

0,1

М. Котовськ

40 191

500

1,2

42 604

295

0,7

Смт. Красні Окни

5 420

12

0,2

5 721

9

0,2

Смт. Любашівка

9 654

60

0,6

9 937

9

0,09

Смт. Зеленогорське

2 039

-

-

1 982

-

-

Смт. Миколаївка

3 594

8

0,2

4 094

2

0,04

Смт. Овідіополь

9 653

39

0,4

10 552

37

0,6

Смт. Великодолинське

8 257

16

0,2

9 856

11

0,1

Смт. Таїрове

-

-

-

2 102

9

0,3

М. Рені

21 186

147

0,7

23 667

96

0,4

М. Роздільна

15 338

59

0,4

17 792

41

0,2

Смт. Лиманське

8 034

20

0,2

8 965

9

0,1

Смт. Саврань

6 724

163

2,4

7 417

74

1,0

Смт. Сарата

5 396

34

0,6

6 024

13

0,2

Смт. Тарутине

5 677

18

0,3

6 259

13

0,2

Смт. Березино

4 767

2

0,04

4 419

-

-

Смт. Бородино

2 098

1

0,05

1 959

1

0,05

Смт. Серпневе

2 419

1

0,04

2 246

1

0,04

М. Татарбунари

10 653

28

0,3

11 497

18

0,2

Смт. Фрунзівка

4 892

34

0,7

5 276

15

0,3

Смт. Затишшя

3 832

4

0,1

3 455

-

-

Смт. Ширяеве

7 816

14

0,2

7 592

4

0,05

М. Іллічівськ

43 445

383

0,9

55 431

306

0,6

Смт. Олександрівка

6 424

3

0,05

4 948

8

0,2

Смт. Южне

141

-

-

15 567

52

0,3

Всього

533 774

5 494

1,0

618 971

3 787

0,6

Кількісне співвідношення та територіальне розташування взаємодіючих національних груп є важливим фактором, який впливає на інтенсивність міжнаціональних контактів. Припу­скаючи, що у середині достатньо малих територіальних осе­редків існує постійне переміщення, дифузія, можна умовно вважати такі первинні територіальні осередки структурно-одно­рідними за національним складом населення та не враховувати особливості розміщення етнічних груп всередині осередку. Для


Урбанізованих територій у якості таких первинних осередків інтенсивних контактів можна умовно прийняти окреме міське поселення. В даній роботі ми не розглядаємо Одесу — центра­льний мегаполіс області, тому що етнічні процеси у подібних крупних населених пунктах суттєво відрізняються за характе­ром і потребують окремої уваги та додаткового дослідження.

Отже, бачимо, що у жодному місті чи селищі міського типу в Одеській області єврейське населення протягом десяти років між переписами не зросло. З 1979 по 1989 роки кількість євре­їв істотно зменшувалась на фоні загального зростання абсолют­ної кількості населення, зменшилась і відсоткова частка. Най­більший відсоток євреїв спостерігався у районних містах Балті, Сараті та Білгороді-Дністровськім, але й ці національні осере­дки підпали під загальну тенденцію. Подібні процеси є цілком закономірними і пояснюються як наявністю внутрішніх мігра­цій, струмені яких спрямовано до урбанізованого центру, так і дією факторів етнічної асиміляції. За умов високої етнічної мозаїчності, індекс якої для Одеської області завжди був доволі високим (у вказані роки в середньому Р. и 0,63), представники нетитульних етносів змушені укладати шлюби з особами інших національностей. Діти частіше визначають свою етнічну прина­лежність, орієнтуючись на мову родинного спілкування, яка у неоднорідній родині та в україномовному чи російськомовному середовищі навряд чи буде іншою.

Таким чином, за часів завершення радянського періоду в Одеській області ані села, ані маленькі міста та селища місь­кого типу не стали осередками єврейського етнокультурного спілкування через суттєве зменшення й без того незначної кі­лькості свідомих представників етносу.

Джерела та література

1. Кабузан В. М., Наулко В. І. Євреї на Україні, в СРСР і світі: чисе­льність і розміщення // УІЖ. — К., 1991. — № 6.

2. Наулко В. І. Хто і відколи живе в Україні. — Київ: Головна спе­ціалізована редакція літератури мовами нац. меншин України, 1998. — С. 41-42.

З. Історія Одеси. — Одеса: Друк, 2002. — С. 461.

4. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 г. — Национальный состав населения СССР. — Ч. 1. — Книга 2. — М.: Центр. Стат. упр. при Совете Министров СССР, 1972. — С. 488-490; Население СССР: По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — М.:

Политиздат, 1980. — 32 с.; Национальный состав населения СССР (по данным Всесоюзной переписи населения 1989 г.). — М.: Фи­нансы и статистика, 1991. — 264 с.

5.Арх1в Держкомстата Украши. — Оп. 20. — Спр. 37. — Т. 6.

АнотацИ

Богуславская Ю. Ю. Динамика численности еврейского насе­ления Одесской области во второй половине XX ст.

В статье анализируются изменения в количественном соотно­шении и территориальном размещении представителей еврейского этноса на основе статистических данных, собранных в ходе Всесо­юзных переписей населения.

Boguslavska Yu. Yu. Dynamics of numbering of Jewish popula­tion in Odessa’s region in the second half of the XX century.

The article considers changes of quantity balance and territorial dislocation of Jewish population based on statistic data of all-soviets censes of population. The comparison was made at the level of a sepa­rate town settlement.

Похожие статьи