Головна Історія Інтелігенція і влада СТАН МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 1960-Х — ПЕРША ПОЛОВИНА 1980-Х РР.)
joomla
СТАН МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 1960-Х — ПЕРША ПОЛОВИНА 1980-Х РР.)
Історія - Інтелігенція і влада

Д. Г. Синельникова

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується по­мітним зростанням та пожвавленням інтересу до історії україн­ського народу. Друга половина 60-х — перша половина 80-х рр. XX століття відзначились змінами не тільки в суспільному житті, але й в економічному розвитку. Таким чином, вибір теми та її актуальність зумовлені недостатнім дослідженням обраної проблеми та можливістю залучення сучасних архівних джерел, що дає змогу по-новому охарактеризувати економіч­ний розвиток Волинської області України в другій половині

60 - х — першій половині 80-х років XX століття.

На основі опрацьованих матеріалів Державного архіву Во­линської області, статистичних даних автор намагається від­творити об’єктивну й цілісну картину розвитку молочної про­мисловості у Волинській області в другій половині 60 — першій половині 80-х рр. XX століття.

1965 року була проведена економічна реформа, якою пе­редбачалось удосконалити процес виробництва у харчовій (а саме у молочній) промисловості. На території Волинської об­ласті діяла молочна фірма “Буг”. Перед керівництвом даного об’єднання постало ряд завдань, такі як:

- модернізація обладнання;

- підвищення виробництва праці;

- введення в дію прогресивних технологічних процесів;

- зменшення застосування ручної праці. [1]

Зокрема, в 1965 році були заплановані заходи, якими пе­редбачалось покращити якість молочної продукції. По ви­готовленню масла вершкового планувалось: запустити лінію поточного виробництва масла (500-600 кг/год.) в трьох фі­ліалах — Камінь-Каширському, Локачинському та Мане - вицькому; провести механізацію маслоцехів на Луцькому, Любомльському та Локачинському. По виробництву сира жирного передбачалось провести механізацію мийки сиру в Рожищенському філіалі; встановити гідравлічні преси в Бе - рестечківському сирцеху; виготовити нові форми для ярос­лавського, голландського сирів у Горохівському та Голоб - ському сирцехах [2].

В планах було автоматизувати навантажувально-розван­тажувальні роботи: транспортування фляг, ящиків з маслом і т. д.; подачу пального в котельню; підйом барабана сепарато­ра та вантажу.

Вже в рік прийнята реформи робітники заводів присту­пили до виконання поставлених завдань. Були проведені ре­монтні роботи, однак відсутність необхідної кількості матері­алів гальмувала процес відновлення устаткування [3, с. 16]. У зв’язку з розширенням асортименту молочної продукції, підвищенням вимог до її якості, збільшенням виробництва фасованої продукції керівництво фірми “Буг” зіткнулось з низкою проблем. Зокрема, всі філіали потребували машин­ний холод, не вистачало 200 штук нових аміачних балонів, 20 пресів для випікання плоских вафель для морозива та ін. [4, с. 26].

Варто зазначити, що державний контроль за якістю про­дукції недопрацьовував. Так, 29 травня 1965 року Ковельська холодобаза після 47-добового зберігання продукції, без пере­вірки її якості, відвантажила базі “Нововолинськвуголь” гол­ландський сир в кількості 1,3 тонни. Вказаний сир виявився зіпсованим. У 1964 році були завершені роботи по будівництву Нововолинського молокозаводу, в перший рік його роботи по­тужність становила 20 тонн молока в зміну. Однак при перевір­ці якості молочної продукції на Нововолинському молочному заводі встановили, що на підприємстві порушується технологія виготовлення сира та сметани. Молокопровід, по якому переда­ється пастеризоване молоко для реалізації, виявився брудним [5, с. 29].

Частина такої продукції йшла на експорт, а саме в НДР, Польщу, Югославію та інші країни. В 1965 році перевірка даного товару показала, що він неякісний і не може бути транспортований [6, с. 2]. Випадки халатності як з боку пра­цівників, так і з боку адміністрації на виробництві були по­стійними. Варто зазначити, що влада не підготувала ґрунт для якісного проведення економічної реформи. Хоча щороку державним планом передбачалось усунути недоліки у роботі підприємств.

У 1966 році обсяг грошових вкладень в реконструкцію цехів з нецентралізованих джерел на Волині був найменшим серед молочних об’єднань в УРСР. У цьому ж році перевіркою було виявлено партію непридатного до споживання сиру на Мане - вицькому маслозаводі. Внаслідок чого, адміністрація заводу вирішила відремонтувати ванни для виготовлення сиру та по­кращити пастеризацію сировини [7, с. 74].

10 січня 1966 року вийшов наказ міністра м’ясної і мо­лочної промисловості УРСР Л. Риженка “Про передачу про­мислових підприємств і організацій в підпорядкування Го­ловного управління маслосироробної промисловості” [8, с. 1]. Таким чином, перелік підприємств молочної фірми “Буг” був таким:

1. Луцький молокозавод — головне підприємство;

2. Ковельський сирзавод;

3. Любомльський маслозавод;

4. Камінь-Каширський маслозавод;

5. Горохівський сирзавод;

6. Володимир-Волинський маслозавод;

7. Маневицький маслозавод;

8. Локачинський маслозавод;

9. Нововолинський молокозавод;

10. Ковельська маслосирбаза [9, с. 2-3].

Всі вище перелічені заводи могли переробляти молока на масло — 593 тонни в зміну, цільномолочної продукції — 53,2 тонни, сира жирного — 26,67 тонни в зміну. Значна кіль­кість заводів використовувала пастеризацію молока та верш­ків без будь-якої витримки. Підприємства були незабезпечені паровими котлами та пастеризаторами для підігріву молока [10, с. 8].

Інтенсифікація робіт на заводах проходила повільно, але певне прискорення виробництва було. Так, в 1959 році був зданий в експлуатацію Луцький молокозавод потужністю 25 тонн переробки молока на добу. За 10 років постачання сировини збільшилось с 40-50 тонн до 180-200 тонн на добу [11, с. 10].

В 1964-1965 роках були проведені роботи по розширенню і реконструкції Луцького молокозавода, Володимир-Волинського, Горохівського та ін. По всіх маслоробних цехах встановлені нові лінії по виробництву масла потужністю 500-600 кг/год. У п’яти сироробних цехах встановлені нові ванни угорського виробництва. За 1965 рік придбано обладнання для підприємств фірми на 582 тис. руб.

На 1966-1970 роки планом було намічено будівництво:

Шацького цільномолочного заводу потужністю 10 тонн в змі­ну; Володимир-Волинського маслозаводу; Рожищенського сир - заводу потужністю переробки 25 тонн молока в зміну на сир; Любязького сепараторного відділення Камінь-Каширського маслозаводу та ін.

Саме в цій п’ятирічці (1966-1970) планувалось освоїти ви­робництво нової продукції, серед них: сир костромський, кис­ломолочний напій “йогурт”, нежирні сирки, брикетне морози­во [12, с. 12]. Щодо збільшення виробництва бринзи жирної до 250 тонн та сирів м’яких до 400 тонн на рік, то у населен­ня Волинської області ці продукти не користувались попитом [13, с. 1].

Підприємствами Волинського управління молочної промис­ловості в 1967 році було виготовлено 6 890 центнерів морозива [14, с. 15]. З 1 січня 1969 року цех морозива Луцького моло­козаводу був закритий під реконструкцію на сметанний цех. Решта підприємств, за виключенням Нововолинського молоко­заводу та Ковельського сирзаводу, не мали спеціальних при­міщень для виготовлення морозива, його виробництво велося примітивним шляхом, в невеликих обсягах [15, с. 18].

Роздрібні ціни на молочну продукцію (1967 р.) [16, 2]

Найменування

Вид тари

Од.

Виміру

Роздрібні ціни /в крб і коп./

1. Сметана 36 % жирності

Скляна банка

200 гр

0-37

2. Йогурт

Пляшка

0,5 л

0-14

3. Йогурт

Пляшка

0,25 л

0-08

4. Ряжанка 6 % жирності

Пляшка

0,5 л

0-20

5. Ряжанка 6 % жирності

Пляшка

0,25 л

0-11

6. Йогурт з джемом

Пляшка

0,25 л

0-08

Кількість робітників, зайнятих у молочній промисловості по Волинській області (33х) [17, 29]

Найменування цехів

Всього

Робітників

В тому числі на меха­нізованих роботах

1. По основному виробництву:

644

337

- цільномолочний

130

64

- сметанно-сирний

33

13

- маслоробний

117

70

- сироробний

184

92

- інші

180

98

2. По допоміжному виробни-

319

105

Цтву:

- теплосиловий

81

29

124

18

- ремонтний

114

58

- інші

3. По підсобному виробництві:

80

26

- заготівля сировини

- тарний

27

5

- інші

53

21

4. Навантажувально-

67

17

Розвантажувальні роботи

5. Всього по управлінню

1110

485

В 1972 році була проведена перевірка представниками Мі­ністерства м’ясної і молочної промисловості, Волинської лабо­раторії держконтролю за станом роботи вимірювальної техніки та робітниками, які працюють з цими приладами, внаслідок чого були виявлені грубі порушення в застосуванні засобів ви­мірювання.

Технічний розвиток підприємств Волинського управління молочної промисловості за 1966—1970 рр. (36х) [18, 1]

Продукція

Потужність

Нові види продукції (1966-1970 рр.)

1965 р.

1970 р.

Продукція

К-сть ви­готовленої продукції

1. Вершкове масло

25

33

Сир російський круп­ний

32,3 %

2. Сир жир­ний твердий

2,16

4,06

Сир сулугуні

За заявка­ми

3. Сир плав­лений

1,0

1,9

Сир плавлений

27,3 %

4.Цільно-

Молочна

Продукція

38,6

56,5

Сир плавл. новий 40 % Сир плавл. костром­ський 40 %

46,4 % 8,6 %

5. Молоко сухе обез­жирене

0,6

0,7

Сир плавл. копчений

0,02 %

6. Молоч­ний цукор

0,1

0,4

Молоко жирне 6 % Кисломолочний напій йогурт

Сир домашній 6 % жирн.

Сиркова масса 23 % жирн.

Виробн. скорочено За заяв­ками — 11,8 % Виробн. скорочено

Стан техніки на заводах молочної промисловості у Волинській області (1972 р.) [19, 7]

Підприємство

Перевірені

Прибори

Непригодні до застосу­вання

% непри - годності

1. Горохівський с/з

158

39

24,6

2. Володимир-Волинський м/з

91

39

42,8

3. Камінь-Каширський м/з

71

43

60,6

Підприємство

Перевірені

Прибори

Непригодні до застосу­вання

% непри - годності

4. Ковельський с/з

245

51

20,1

5. Локачинський м/з

145

55

37,9

6. Луцький м/з

158

130

82,3

7. Любомльський м/з

130

78

60,0

8. Маневицький м/з

106

35

33,0

9. Нововолинський м/з

267

82

30,7

10. Рожищенський с/з

109

34

31,2

Мали місце випадки неправильної експлуатації приборів на парових лініях, які встановлюються без сифонних трубок і в положенні, яке не підлягає правилам монтажу [19, с. 7].

За 1972-1973 роки не виконаний план по якості продук­ції, в результаті чого недоотримано прибутку за 1972 рік — 74,1 тис. руб. Неконтрольованість виробництва з боку адміні­страції призводила й до розкрадання товару. Так, наприклад, 3 вересня 1973 року майстер М. М. Кулик відвантажив покупцям без документів 124 головки сиру вагою 568,5 кг. Також була виявлена нестача іншого виду сиру на суму 5 538 руб. 78 коп. [20, с. 31].

У звітах Міністерства м’ясної і молочної промисловості УССР за восьму п’ятирічку (1965-1970 рр.) зазначається, що за рахунок нових, реконструйованих діючих заводів та цехів ви­робничі потужності з виробництва сиру збільшились в 1,6 раза. Але аналіз роботи заводів та цехів показує, що зі сторони ке­рівників та спеціалістів не здійснюється належний контроль та не надається необхідна допомога заводам в питаннях упорядку­вання їх роботи, покращення асортименту, підвищення якості продукції [21, с. 12].

Щороку виділялись кошти на збільшення виробничої по­тужності заводів молочної промисловості. Так в 1970 році було виділено 224,4 тис. руб., в 1971 — 201,1 тис. руб., а в 1972 році — 241,7 тис. руб. [23, с. 5]. В 1971 році був зданий в експлуатацію Шацький цільномолочний цех, Ковельський хо­лодильник, Шклинське сепараторне відділення, а в 1972 році завершили будівництво Рожищенського сирзаводу, реконстру­ювали казеїн на Маневицькому маслозаводі [24, с. 6].

У 1974 році колгоспи Рожищенського району закупили 11 холодильних установок. Проте охолоджено ними за рік лише 44 тонни молока. У 1975 році у робочому стані була лише одна така установка — у колгоспі імені Леніна. Решта простою­вала, ржавіла — одні через некомплектність, інші тому, що нікому стежити за їх експлуатацією, своєчасно ремонтувати. Функції ці були покладені на пусконалагоджувальне управ­ління тресту “Волиньспецсільгоспмонтаж”. Але роботи його було не помітно.

Згодом керівництво зрозуміло, що потрібно не лише меха - нізовувати виробництво, але й ретельно слідкувати за якістю продукції. Генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв, ви­ступаючи на XXV з’їзді КПРС, наголосив на тому, що потрібно націлити на підвищення якості увесь механізм планування і управління, всю систему матеріального і морального заохочен­ня, зусилля інженерів і конструкторів, майстерність робітників [25, с. 2-3].

За вимогами ГОСТу від колгоспів вимагалась встановлена якість молока, а саме: жирність, чистота, кислотність. Для цього необхідно було мати прифермерські лабораторії, а отже й штатних лаборантів. Однак ця робота була покладена на облі­ковця ферми, який важить молоко, а в кращому разі визначає відсоток жирності. Встановлені на Рожищенському сирзаводі сепаратори іноземного виробництва не працюють через велику забрудненість і підвищену кислотність молока. Також перед відправкою на завод молоко часто не важать, а його вагу при­кидають по кількості бідонів, а жирність у накладній простав­ляють довільно.

В другому кварталі 1977 року в сирцеху було здійснено пер­шу пробну реконструкцію, на заводі був проведений семінар всіх колгоспних зоотехніків і обліковців молочнотоварних ферм. Було вирішено за кожним колгоспом закріпити заводського майстра чи лаборанта [26, с. 2]. Через два роки, у 1977 р., з’являється інформація у газеті “Світло жовтня”, що завод збільшив випуск продукції на 1 180 тис. крб. Приблизно 43 % всього товару ви­сокої якості. Директор заводу М. П. Камінський запевнив, що поліпшилась технічна оснащеність, близько 60 % трудомістких робіт механізовано та автоматизовано. У 1977 році завод освоїв новий самовивантажуючий сепаратор продуктивністю 10 тонн молока за зміну [27, с. 3]. Середньорічна виробнича спромож­ність зросла з 200 тонн сиру на рік до 140 тонн на місяць.


Продукція

Од.

Вим

План 1970 р.

Факт

%

Факт 1971 р.

% до 1970 р.

Факт 1972 р.

%

1971 р.

До

1972р

1972 р.

До 1970 р.

Об’єм реалізації продукції

Тис.

Руб.

39 950

40 133

100,5

41 025

102,2

46 324

112,9

115,4

Валова продукція

Тис.

Руб.

41 190

40 190

95,8

41 133

102,3

46 398

112,8

115,4

Масло тваринне

Т

7 680

7 224

94,1

7 588

105,0

8 840

116,5

122,4

Сир і бринза жирні

Т

3 060

3 120

101,1

2 826

91,1

2 851

100,9

88,7

Цільномолочна

Продукція

Т

38 500

38 755

100,7

38 487

99,3

39 768

103,3

102,6

Завдання

П’ятирічки

В %

103,8

114,0


В 1979 році з’являється постанова ЦК КПРС та Ради Мі­ністрів СРСР “Про покращення планування та посилення впливу господарського механізму на підвищення ефективнос­ті та якості роботи”. Цією постановою підприємства фактично зобов’язали розробити та здійснити ряд заходів по розвитку бригадної форми організації праці. Передбачалось, що ця фор­ма в одинадцятій п’ятирічці стане основною щодо збільшення ефективності виробництва [28, с. 19]. Так, уже в 1982 році на всіх ділянках виробництва Луцького молокозаводу були впро­ваджені бригадні форми роботи. Але значна частина колективу працювала по старій системі, вже в листопаді мала працюва­ти наскрізна бригада у колективі виробничої лабораторії, але у грудні проводилась ще організаційно-підготовча робота по її створенню. У виробництві продовжують порушувати і графік доставки продукції, і якість продукції залишається не найкра­щою [25, с. 2-3].

Станом на 25 грудня 1982 року в об’єднання поступило 22 листи зі скаргами та заявами від робітників. Керівництво окремих підприємств послабили політико-виховну роботу в ко­лективах та не знають потреб підлеглих. Скарги поступають з виробничих та житлових питань, по виплаті премій та ін. [29, с. 16].

Отже, саме в 1960-х роках розпочинається новий етап роз­витку харчової, зокрема, молочної промисловості. Намагання влади відновити промисловість, збільшити потужності, механі­зувати та автоматизувати підприємства не дали очікуваних ре­зультатів. Було багато невирішених питань, таких як нестача кваліфікованих робітників, невміння користуватись технікою, що призводило до її простоювання та неефективного викорис­тання, невміння проконтролювати виробничий процес, що при­зводило до нерентабельності та неякісної продукції.

Джерела та література



1. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

2. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

3. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

4. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

5. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

6. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

7. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1

— Спр. 69. — Арк. 10.

— Спр. 69. — Арк. 12.

— Спр. 69. — Арк. 16.

— Спр. 69. — Арк. 26.

— Спр. 69. — Арк. 29.

— Спр. 70. — Арк. 2.

— Спр. 102. — Арк. 74.


S. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

1G2.

— Арк.

1.

9. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

1G2.

— Арк.

2-З

1G. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

ЮЗ.

— Арк.

S.

11. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

ЮЗ.

— Арк.

1G.

12. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

ЮЗ.

— Арк.

12.

1З. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

172.

— Арк.

1.

14. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

172.

— Арк.

15.

15. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

2G4.

— Арк.

1S.

16. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

14З.

— Арк.

2.

17. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

172.

— Арк.

29.

1S. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

25S.

— Арк.

1.

19. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

З54.

— Арк.

7.

2G. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

З54.

— Арк.

З1.

21. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

З62.

— Арк.

12.

22. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

4G6.

— Арк.

1.

2З. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

4G6.

— Арк.

5.

24. ДАВО.

— Ф.

2642.

— Оп.

1.

— Спр.

4G6.

— Арк.

6.

25. Демедюк І. Кожному виробу — гарантію якості // Світло жов­тня. — 1978. — 19 січ. — № 9. — С. 2-3.

26. Камінський М. Вимоги нові, підвищені // Радянська Волинь. — 1975. — 7 лютого. — № 27. — С. 2.

27. Зростання. Дітище п’ятирічки // Світло жовтня. — 1977. — 25 груд. — № 154. — С. 3.

28. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1. — Спр. 785. — Арк. 19.

29. ДАВО. — Ф. 2642. — Оп. 1. — Спр. 868. — Арк. 16.

Анотації

Синельникова Д. Г. Развитие молочной промышленности в Волынской области (вторая половина 1960-х — первая половина 1980-х гг.).

В статье анализируются проблемные вопросы развития мо­лочной промышленности Волынской области во второй половине 1960-х — первой половине 1980-х гг.

Synelnykova D. G. Development of milk industry in Volhyn Re­gion (the second half of 1960th and the first half 1980th).

This article analyzes the most significant questions dealing with the development of milk industry in Volhyn Region in the second half of 1960th and the first half 1980th.

Похожие статьи