Головна Історія Інтелігенція і влада ПОДІЛЛЯ В ДОБУ ГЕТЬМАНАТУ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
joomla
ПОДІЛЛЯ В ДОБУ ГЕТЬМАНАТУ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
Історія - Інтелігенція і влада

А. П. Антонишин,

Період національно-визвольних змагань українського наро­ду 1917-1921 рр. безсумнівно займає особливе місце в нашій історії. Як один із найяскравіших вибухів у його багатовіковій боротьбі за утвердження української нації та державності. Од­нією зі сторінок цієї доби є Гетьманат Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.).

З поразкою українського народу у визвольних змаганнях 1917-1921 рр., серед представників різних політичних сил роз­почались суперечки і звинувачення щодо причин втрати украї­нської державності. Науковці різних епох робили чимало спроб дослідити історико-політичні та соціально-економічні складові Української Держави, причини її появи та поразки.

Для кращого розуміння даної проблеми слід звернути осо­бливу увагу на регіональні дослідження Гетьманату П. Ско­ропадського. В даній статті практично вперше у вітчизняній науковій історіографії зроблено спробу зібрати в одній праці численні друковані матеріали з історії Поділля в добу Україн­ської Держави 1918 р.

Історіографія досліджуваної проблеми охоплює праці укра­їнських радянських, зарубіжних (діаспорних) та сучасних віт­чизняних дослідників.

Перші роботи, присвячені історії Поділля в добу гетьмана­ту П. Скоропадського, почали з’являтись в радянській істо­ріографії вже наприкінці 20-х років минулого століття, коли ВКП(б) ще не встановила повного контролю над історичною наукою. Так у 1927 р. вийшла праця В. Д. Гериновича “До історії Кам’янець-Подільського інституту Народної Освіти” [1].

В ній автор підкреслив важливість заснування першого місце­вого вищого навчального закладу на Поділлі, висвітлив пробле­ми, з якими зіткнулась подільська інтелігенція на шляху до відкриття університету. В тому ж році, завдяки спільним зу­силлям місцевих краєзнавців М. Бєлінського, Н. Співачевської та І. Кравецького, у Вінниці було випущено історико-бібліо - графічний збірник “Часописи Поділля” [2], присвячений 150- літтю першої газети на Україні та 10-літтю заснуванню УРСР. Редакція сподівалась, що “...збірник відкриє дослідникам доби 1838-1927 рр. на Поділлі чимало незнаних їм джерел, полег­шуючи дослідницьку працю систематичним описанням матері­алів та зазначенням місця їх переховування”.

В подальшому, головним об’єктом досліджень радянських істориків, стає діяльність більшовиків направлена на органі­зацію боротьби проти польсько-поміщицької буржуазії та авст - ро-німецьких окупаційних військ. Саме таким чином показані події у збірниках документів про події на Поділлі в 1918 році. В 1932 році вийшла спільна робота А. Кулика та П. Пташин - ського “До історії збройної спілки української буржуазії та польських поміщиків для боротьби проти пролетарської рево­люції” [3]. В ній автори підібрали ряд архівних та газетних ма­теріалів, в яких висвітлювались звірства польських легіонерів на Поділлі та Волині в 1918 році.

Повстансько-партизанська тематика в дослідженнях поділь­ських істориків знову яскраво проявилась в 1958-59 роках. А саме, 1958 р. в Хмельницькому було опубліковано спогади учасників революційної боротьби на Поділлі [4], а у Вінниці в 1959 р. вийшов збірник архівних документів і матеріалів “Поділля в роки громадянської війни (лютий 1918 — грудень 1920 рр.)” [5]. Щодо “спогадів”, то цей “витвір” подільських краєзнавців став яскравим прикладом ідеологічних потреб вла­ди. Національно-визвольні рухи на Поділлі розглядались, як “...боротьба проти гетьмансько-петлюрівського режиму селян під проводом більшовиків,” а просвітня діяльність подільської інтелігенції зводилась у рамки “...отруєння свідомості населен­ня міста й села націоналістичним чадом... ”

Подальший сплеск у дослідженнях історії Поділля 1918 року ми спостерігаємо в кінці 60-70-х років. Характерною ознакою наукових робіт цього періоду стає “зацикленість” авторів на керуючій ролі комуністичної партії в боротьбі за встановлення влади Рад на Поділлі. Не дивно, що саме в 1972 році, зважаючи на піднесення в дослідженнях національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. в радянській історіографії, у Вінниці виходить робота, присвячена історії утворення та діяльності Вінницької обласної партійної організації [6].

Поряд з цим у публікаціях І. Ф. Слизького, А. Ф. Сурового, Ц. М. Фірштейна та К. С. Гуменюка актуальними залишились питання “народних повстань... проти німецьких окупантів на Поділлі в 1918 р.” та впливу “1-го з’їзду КП(б)У на боротьбу трудящих Поділля проти австро-німецьких інтервентів” [7].

Характерною ознакою досліджень радянської історіографії стало те, що в них діяльність національних державних утво­рень, які були альтернативними радянській формі держав­ності, викривалась або замовчувалась. Радянські дослідники історії Поділля проігнорували питання розвитку української культури та освіти на Поділлі за доби Гетьманату. А головним об’єктом в їх дослідженнях стала підпільно-терористична дія­льність більшовиків, спрямована на повалення антинародного “гетьманського-петлюрівського” режиму.

На відміну від радянської історіографії зарубіжна (діаспо - рна) представляє собою спогади учасників подій 1918 року на Поділлі. Основна частина спогадів припадає на середину 30-х років, коли на сторінках науково-популярного журналу “Наша культура” почергово було опубліковано мемуари скар­бника університету Ю. Гудзія, відомих культурних і громад­сько-політичних постатей краю О. Пащенко та В. Приходька, першого ректора університету І. Огієнка [8]. Вже в період не­залежності в Кривому Розі було опубліковано спогади В. Бід - нова [9]. Читаючи ці спомини, ми ніби поринаємо у ту бурх­ливу революційну пору. Через призму часу спостерігаємо за труднощами, які стояли перед свідомою частиною подільської інтелігенції у справі заснування першого вищого навчального закладу на Поділлі.

Окрім спогадів культурно-освітніх діячів, привертають до себе увагу спогади Д. Кетроса (Косаківського) “Так творилось українське військо (1917-1919)” [10]. Значна частина згаданої праці присвячена партизансько-повстанському рухові в Ям- пільському повіті. Дані спогади стали фактичним заперечен­ням радянської історіографії у питанні керівної ролі більшови­ків у повстанській боротьбі на Поділлі.

Аналізуючи зарубіжну історіографію, ми можемо прийти до висновку, що головним недоліком спогадів є їх недостатня за­безпеченість документальною базою, викликана неможливістю авторів працювати в архівах радянської України. Це призвело до певних необ’єктивних висновків і тенденційності істориків. Часто емоційне викладення власних поглядів шкодило науко­вому дослідженню. Однак позитивною рисою зарубіжної укра­їністики, на відміну від радянської історіографії, стало висвіт­лення минулого з позиції національної ідеології.

Після проголошення в 1991 р. незалежної України дослі­дженню історії Поділля періоду Гетьманату П. Скоропадського присвячено ряд монографічних досліджень, десятки брошур, статей і розвідок.

Перш за все, увагу дослідників історії Поділля 1918 р. при­вернули до себе окремі аспекти регіонального державотворення, зокрема питання державного устрою, аналізу правового статусу місцевих органів влади та управління. Згадані проблеми най­повніше розкрито в працях вінницьких дослідників гетьманату О. М. Кравчука [11], П. С. Григорчука та О. І. Яременко [12]. В своїх працях характеризували період Гетьманату на Поділлі “...в деякій мірі політично і соціально стабільним... таким, що давав умови для нормальної розбудови держави [13]”.

На відміну від державників Григорчука та Яременка, з кри­тикою суспільно-політичної діяльності гетьманських органів місцевого самоврядування виступив В. С. Лозовий [14]. Визна­ючи, що селяни під час встановлення гетьманської влади на Поділлі “...не стали на захист УНР, тому що вона була, з їх точки зору, слабкою та недієздатною”, автор вказує на те, що і “...влада гетьмана не мала соціальної бази, а трималась лише на австрійських багнетах,... проводячи вузько класову політи­ку, спрямовану на задоволення інтересів власників та вищих суспільних верств” [15].

Життєвий шлях Подільського губернського старости С. Ки - сельова досліджували у своїх роботах С. М. Єсюнін, К. В. За - вальнюк та Т. В. Стецюк [16]. Ще одна робота С. Єсюніна присвячена утворенню та діяльності Проскурівського повітово- охоронного куреня [17].

Становище єврейських громад у добу гетьманату П. Скоро­падського та взаємовідносини містечкового населення Право­бережної України і австро-угорської та німецької військової адміністрації розкрив у своїх публікаціях О. Б. Комарніцький [18].

Страйковий та селянсько-повстанський рухи на Поділлі — це питання, які і надалі цікавили представників пострадянської історичної школи. Гаврищук А. П., Григоренко О. П., Бондар­чук В. П. у своєму дослідженні “Партизанський рух на Поділлі проти німецько-австрійських окупантів (1918 р.)” всю повстан­ську боротьбу на Поділлі зводять до загального повстання під проводом більшовиків та частин Червоної Армії [19].

В дослідженні А. Сурового спостерігається певне потепління щодо гетьманського режиму. Автор відзначає “...певні здобут­ки у створенні дійового адміністративного апарату, в розвитку освіти й культури”. Разом з тим і надалі ототожнює гетьманат з “...монархічно-настроєними елементами колишньої царської адміністрації...” [20].

Неоднозначно оцінюють дослідники культурно-освітню дія­льність гетьманату на Поділлі. Поряд з позитивізмом у роботах О. Алтухової, Н. Вінідіктової [21], які відзначають намагання гетьманського уряду піднести українську освіту і культуру, ми спостерігаємо і негативні відгуки в роботі В. Коваля щодо соці­ального забезпечення подільського вчительства [22].

Однак найбільша кількість праць дослідників присвячена заснуванню та діяльності Кам’янець-Подільського українсь­кого державного університету [23]. Особливу увагу привертає дослідження Завальнюка О. М. В його доробку декілька мо­нографій та десятки статей і публікацій, присвячених періоду утворення, становлення та діяльності університету [24]. Дослі­джено участь місцевих громад та інтелігенції у заснуванні пер­шого вищого навчального закладу Поділля [25].

Підводячи підсумок аналізу літератури та визначаючи стан історіографічної розробки теми дослідження, слід відзначити суттєвий внесок істориків у дослідження питань становлення і розвитку освіти на Поділлі, перебування австро-угорських оку­паційних військ та спричинений через це селянсько-повстан­ський рух. По-новому піднято питання суспільно-політичних перетворень в регіоні.

Однак поряд із цими успіхами в дослідженні історії Поділля 1918 року ми спостерігаємо й “білі плями” в питанні соціаль­но-економічного розвитку краю. Вимагають повного перегля­ду також дослідження селянсько-повстанського і страйкового рухів та участі в них профспілкових і громадсько-культурних організацій Поділля.

Джерела та література

І. Геринович В. До історії Кам’янець-Подільського інституту народ­ної освіти // Зап. Кам.-Подільського і-ту нар. освіти. — Кам’янець - Подільський, 1927.

2.Часописи Поділля. Історико-бібліографічний збірник. — Вінниця, 1927. — 146 с.

3. До історії збройної спілки української буржуазії та польських по­міщиків для боротьби проти пролетарської революції / Документи підібрали А. Кулик та П. Пташинський // Архів Радянської Укра­їни, — X., 1932. — №4/5. — С. 184-236.

4. “В боях за Жовтень “Спогади учасників революційної б-би на По­діллі”// За ред. Зеленюк І. С. — Хмельницький, 1958. — 230 с.

5. Поділля в роки громадянської війни (лютий 1918 — грудень 1920 рр.). Документи й матеріали. — Вінниця, 1959. — 488 с.

6. Нариси історії Вінницької обласної партійної організації / Редкол.:

А. Ф. Олійник (відп. ред.) та ін. — Одеса:, 1972. — 328 с.

7. Слизький І. Ф. Народні повстання на Поділлі проти німецьких оку­пантів у 1918 році // Матеріали ІІ Подільської іст.-краєзн. конф. [Кам’янець-Подільський, квіт. 1967 р.] — Львів, 1968. — С. 35­42; Суровий А. Ф. Діяльність більшовицької організації Поділля у профспілках в період громадянської війни (1918-1920 рр.) // Там само. — С. 29-32; Фірштейн Ц. М. 1-й з’їзд КП(б)У і бороть­ба трудящих Поділля проти австро-німецьких інтервентів // Там само. — С. 32-35; Гуменюк К. С. Боротьба трудящих Поділля з австро-німецькими окупантами в 1918 р. // Боротьба за владу Рад на Україні. — К., 1977.

8. Гудзій Ю. З життя Кам’янець-Подільського державного україн­ського університету: Спомини лікар. помічника й скарбника Ун­ту, 1918-1920 // Наша культура. — Варшава, Львів, 1936. — Кн. 3/4; Пащенко О. Заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету // Наша культура. — Львів, 1936. — Кн. 5/6; Приходько В. К. Повстання Українського Університету в Кам’янці на Поділлю // Відбитка з “Нашої культури” 1935-1936 рр. — Варшава, 1936; Огієнко І. Моє життя: Автобіографічна хро­нологічна канва // Наша культура. — Львів, 1936. — Кн. 8/9.

9. Біднов В. Перші два академічні роки українського державного уні­верситету в Кам’янці-Подільському: уривок зі спогадів [1918-1920] // Кур’єр Кривбасу. — Кривий Ріг, 1997. — №60/70. — С. 64-74.

10. Кетрос Д. Так творилось українське військо (1917-1919). — Лон­дон, 1958. — 64 с.

11. Кравчук О. М. Становлення гетьманської системи управління в Подільській губернії (1918р.) // Поділля у контексті української історії. — Вінниця, 2001. — С. 172-177.

12. Григорчук П. С. Політичне становище на Поділлі в період Геть­манату Павла Скоропадського // Україна: минуле, сьогодення, майбутнє. — К., 1999. — С. 183-188; Григорчук П. С., Яреме­нко О. І. Реалізація реформи органів державного управління та самоврядування в Подільській губернії в 1918 р. // Матеріали X Подільської істор.-краєзн. конф. — Кам’янець-Подільський, 2000. — С. 361-364; Яременко О. І. Встановлення на Поділлі вла­ди гетьмана П. Скоропадського // Матеріали ІХ-ої Подільської істор.-краєзн. конф. — Кам’янець-Подільський, 1995. — С. 246­248.

13. Григорчук П. С., Яременко О. І. Поділля в період гетьманату: деякі аспекти політичного розвитку // Поділля і Волинь у контексті іс­торії українського національного відродження. — Хмельницький, 1995. — С. 60-65.

14. Лозовий В. С. Встановлення гетьманської влади на Поділлі (травень 1918 р.) // Наук. праці Кам.-Подільського держ. у-ту: Зб. присвяч. 85-й річниці Укр. нац.-демокр. револ.: В 2-х томах. — Кам’янець- Подільський, 2002. — Т. 1. — С. 96-98; Лозовий В. С. Кам’янець - Подільський в період гетьманату (травень-грудень 1918р.) // Мате­ріали X Подільської іст.-краєзн. конф. — Кам’янець-Подільський, 2000. — С. 357-360; Лозовий В. С. Перебування австро-угорського окупаційного війська на Поділлі в добу Гетьманату // Наук. праці Кам.-Подільського держ. університету: іст. науки. — Кам’янець- Подільський, 2003. — Т. 11. — С. 186-191.

15. Лозовий В. Поділля в період гетьманату (1918р.): Навч.-метод. по - сіб. — Кам’янець-Подільський, 2003. — 35 с.; Лозовий В. Поділ­ля в період Гетьманату // Над Дніпром і Віслою. — Київ-Торунь. 2003-2004. — № 2-3. — С. 83-92.

16. Єсюнін С. М. С. Кисельов: від “молодшого юриста” до губернсь­кого старости // Матеріали X Подільської істор.-краєзн. конф. — Кам’янець-Подільський, 2000. — С. 365-371; Завальнюк К. В., Стецюк Т. В. Подільський губернський староста доби Гетьманату (1918 р.) С. І. Кисельов // Місто Хмельницький в контексті історії України. — Хмельницький, 2006. — С. 86-94.

17. Єсюнін С. М. Проскурівський повітовий вартово-охоронний ку­рінь (1918 р.) // Гетьман П. Скоропадський та українська держава 1918 р.: [Студії з архівної справи та документознавства. — Т. 5.] — К., 1998. — С. 237-239.

18. Комарніцький О. Б. Становище єврейських громад у добу гетьма­нату П. Скоропадського (на матеріалах містечок Правобережної України) // Наук. праці Кам.-Подільського держ. у-ту: іст. нау­ки. — Кам.-Подільський, 2004. — Т. 13. — С. 165-176; Комарні - цький О. Б. Містечкове населення правобережної України і авст - ро-угорська та німецька військові адміністрації (1918 р.) // Наук. зап. Він. держ. пед. у-ту ім. М. Коцюбинського. Вип. VII. Серія: Історія. — Вінниця, 2004. — С. 27-31.

19. Гаврищук А. П., Григоренко О. П., Бондарчук В. П. Партизанський рух на Поділлі проти німецько австрійських окупантів (1918 р.) // Матеріали IX Подільської істор.-краєзн. конф. — Кам’янець-По - дільський, 1995. — С. 248-252.

20. Суровий А. Ф. Участь профспілок Поділля у страйковій боротьбі в період гетьманщини // Там само. — С. 261-264.

21. Алтухова О. Освітні процеси на Поділлі за часів Гетьманату // Ге­тьман П. Скоропадський та українська держава 1918 р.: [Студії з архівної справи та документознавства. — 1998. — Т. 5.] — К., 1998. — С. 251-256; Вінідіктова Н. Товариство “Просвіта” в націо­нальному відродженні на Поділлі (1918 р.) // Там само. — С. 256­259.

22. Коваль В. В. Становище подільського вчительства в період гетьма­нату (1918 р.). // Поділля у контексті української історії. — Він­ниця, 2001. — С. 166-172.

23. Даниленко В. М., Телячий Ю. В. Кам’янець-Подільський Держав­ний Український Університет у часи гетьманату П. Скоропадського (1918 р.) // Кам’янець-Подільський у контексті україно-європей- ських зв’язків: історія і сучасність. — Кам’янець-Подільський, 2004. — С. 104-108; Кукурудзяк М. Г., Собчинська М. М. З іс­торії створення Кам’янець-Подільського державного українського університету // Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження. — Хмельницький, 1995. — С. 66-73.

24.Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Кам’янець-Подільський державний університет (1918-2006 рр.): Історичний нарис. — Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2006. — 196 с.; Заваль - нюк О. М. Діяльність комісії із збудування Кам’янець-Подільсь- кого державного українського університету у 1918 році // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. — Вип. 12. — К., 2001. — С. 51-60; Завальнюк О. М. Збудування університету у Кам’янці - Подільському (1918 р.) // Краєзнавство. — К., 2000. — № 1-2. — С. 201-208.

25.Завальнюк О. М. “Просвіта” і заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету [жовт. 1918 р.] // Проблеми духовного і національного відродження на Поділлі. — Хмельни­цький; К., 1995. — С. 15-18; Завальнюк О. М. Міське самовряду­вання Кам’янця-Подільського і заснування місцевого Українсько­го Державного Університету (1918 р.) // Кам’янець-Подільський у контексті україно-європейських зв’язків: історія і сучасність. — Кам’янець-Подільський, 2004. — С. 98-102; Завальнюк О. М.

І. І. Огієнко і створення Кам’янець-Подільського державного укра­їнського університету // Краєзнавство. — 1999. — №1-4. — С. 24­30; Завальнюк О. М. М. П. Василенко і заснування Кам’янець-

Подільського державного українського університету (1918 р.) // Наук. праці Кам.-Подільського держ. у-ту: 36. присвяч. 85-й річ­ниці Укр. нац.-демокр. револ. — Кам’янець-Подільський, 2002. — Т. 1. — С. 91-94.

Анотації

Антонишин А. П. Подолье в период Гетьманата Павла Скоро - падского: историография проблемы.

В статье рассматривается историография Подолья в период гетманской державы П. Скоропадского (апрель-декабрь 1918 г.). Автор, анализируя литературу, посвященную данной проблеме, определяет основные этапы и направления в исследованиях отечес­твенной историографии.

Antonyshyn A. P. Podillya during the period of Pavlo Skoropad - skiy’s Hetmanat: historiography of the problem.

The article deals with Podillya during the period of hetman state of Pavlo Skoropadsky (april-december 1918). Author, throught analy­sis of the literature dedicated to this problem, defines major stages and directions in research works of domestic historiography.

Похожие статьи