Головна Історія Інтелігенція і влада КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ УКРАЇНИ ОНПУ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІСТОРІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
joomla
КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ УКРАЇНИ ОНПУ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ІСТОРІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
Історія - Інтелігенція і влада

T. M. Моісеєва

Ключові слова: Одеський політехнічний університет, кафедра Історії та етнографії України, завідувач кафедри Г. І. Гончарук, методична робота, колектив кафедри.

Ключевые слова: Одесский политехнический университет, кафедра Истории и этнографии Украины, заведующий кафе­дрой Г. И. Гончарук, методическая работа, коллектив кафедры.

Key words: Odessa Polytechnic University, the department of His­tory and Ethnography of Ukraine, G. I. Goncharuk as the head of the department, methodical work, the staff of the department.

Історія заснованого майже 100 років тому Одеського полі­технічного університету, на наш погляд, ще не знайшла гідного висвітлення. Довгий час чи не єдиним джерелом інформації про ВНЗ була видана у 1968 р. книга «Одесский политехничес­кий институт» [1].

В часи незалежності інтерес науковців до цієї проблеми зростає. В цей період вийшло друком декілька публікацій, присвячених історії та діяльності Одеського політеху. Так, у 1998 р. побачила світ праця довідкового характеру, приуроче­на до 80-ї річниці вузу [2]. У 2000 та 2003 роках витримала два видання книга «История Одесского политехнического в очерках» [3].

В 2009 р. у збірнику «Труды Одесского политехническо­го университета» була надрукована стаття В. П. Малахова та

В. І. Бондаря, в якій знайшла відображення доля політеху ча­сів Другої світової війни [4].

До чергової річниці ОНПУ (90-річчя) було видано спеціаль­ний випуск «Трудов Одесского политехнического университе­та», де низка статей була присвячена історії та функціонуванню структурних підрозділів ОНПУ — інститутів та факультетів [5].

Віддаючи належне зусиллям науковців у відтворенні істо­ричного шляху «аіта mater», слід відзначити, що за винятком публікації 1968 р., одним з авторів якої був кандидат історич­них наук, завідувач кафедри історії КПРС Є. І. Цимбал, всі інші згадані праці написані не професійними істориками, а ке­рівниками внз та його структурних підрозділів.

На наш погляд, залучення до написання історії ОНПУ про­фесіоналів відкрило б перспективи підготовки фундаменталь­ної праці, що базувалася б на широкому колі архівних джерел (в тому числі нещодавно відкритих), нормативних документів органів влади та управління; врахуванні новітніх підходів іс­торичної науки до оцінки тих чи інших періодів нашої минув­шини, зокрема — періоду заснування політеху.

В історіографії ОНПУ практично не представлені наукові роз­відки, метою яких було б дослідження історії та діяльності важ­ливої ланки будь-якого внз — кафедр. Поява таких праць дала б можливість доповнити, деталізувати історію нашого вузу, зроби­ти її більш яскравою, адже велике складається з малого (підтвер­дженням цього є те, що в останні роки все більшої популярності в історичній науці набуває один з розділів історії — мікроісторія). Окрім цього, вивчення роботи кафедр допомогло б виокремити її сильні та слабкі сторони, окреслити шляхи подальшого розвитку.

Метою статті є висвітлення головних етапів формування ка­федри Історії та етнографії України та деяких аспектів її функ­ціонування. Враховуючи те, що наукова діяльність колективу вже знайшла достатнє відображення [6], ми зупинимося на ко­роткому огляді методичної роботи.

Кафедра Історії та етнографії України в її сучасному вигляді пройшла тривалий шлях становлення. Так, у 1964 р. на осно­ві кафедри марксизму-ленінізму була утворена кафедра Історії КПРС, яка проіснувала до 1988 р. Серед керівників кафедри цього періоду можна назвати канд. іст. наук Є. І. Цимбала [7], Г. О. Афіногенова.

З 1982 р. кафедру очолює Г. І. Гончарук (з 1984 р. — доктор історичних наук, з 1985 р. — професор) [8].

В подальшому кафедра зазнала ще декількох метаморфоз. У 1988 році на кадровій і матеріальній базі кафедри Історії КПРС була створена кафедра Історії та політології, а в 1991 році вона перетворилась на кафедру Історії та соціології. Після відокрем­лення від неї кафедр Політології, а також Соціології та психо­логії, у 1993 році кафедра отримала теперішню назву — Історії та етнографії України [9].

Наприкінці 2000 р. кафедра Історії та етнографії України як структурний підрозділ увійшла до складу новоутвореного Гуманітарного факультету [10].

Дуже важливі зміни в житті кафедри відбулися в останні 17 років. Зусиллями завідувача кафедри Г. І. Гончарука у 1995 р. на кафедрі вперше в технічному вищому навчальному закладі в Одесі була відкрита аспірантура, в 1997 році — докторантура, а з 2003 року колектив кафедри започаткував видання періодич­ного наукового збірника «Інтелігенція і влада» в серіях Історія (визнаний фаховим Постановою ВАК України від 19.01.2006 р. № 2-05/1), Політологія та Соціологія [11].

Кафедрою було проведено дві всеукраїнські науково - методичні конференції: «Проблеми викладання історії наро­дів України в технічному вузі» 18-20 вересня 1991 року та «Проблеми поширення досвіду викладання та вивчення історії України в технічних вищих навчальних закладах» 28-29 трав­ня 1993 року (див. ст. Голудець Г. М.).

Це сприяло як активізації наукової роботи колективу кафе­дри, так і підвищенню її престижу в науковому світі.

Методична робота на кафедрі ведеться в декількох напрям­ках. Важливу роль в її організації відіграє науково-методичний семінар (керівники — проф. Гончарук Г. І., доц. Мельник О. В.), на якому дискутуються не лише актуальні проблеми сучасної історичної науки, а й питання методики викладання, пошуки та шляхи впровадження новітніх методик (в тому числі тесто­вої системи перевірки знань студентів, Болонської системи), виносяться на обговорення методичні матеріали, підготовлені викладачами кафедри.

Наприклад у 2010-2011 та 2011-2012 навчальних роках викладачі кафедри в своїх доповідях на науково-методичному семінарі робили огляд новітніх публікацій по всіх темах курсу «Історія України», що, безперечно, сприяло підвищенню якос­ті викладання предмету.

Ще одним напрямком методичної роботи є методичне забез­печення дисциплін, що закріплені за кафедрою. Слід відзначи­ти, що з утворенням Гуманітарного факультету, їх коло значно збільшилося. Так, окрім дисциплін «Історія України» та «Історія інженерної діяльності» (доц. Богуславська Ю. Ю.), викладачі ка­федри розробили та впровадили в навчальний процес наступні навчальні предмети: «Архівознавство» (доц. Дузь Л. П.), «Всес­вітня історія» (доц. Федорова А. І.), «Етнографія України» та «Основи етнопсихології» (доц. Тхоржевська Т. В.), «Історія соці­альної роботи в Україні» (доц. Моісеєва Т. М.), «Соціальна демо­графія та етнографія» (доц. Богуславська Ю. Ю.), спецкурс «Уні­верситетська освіта і Болонський процес» (доц. Мельник О. В.).

По всіх навчальних курсах було підготовлено робочі і на­вчальні програми, конспекти лекцій.

Значну увагу колектив кафедри приділяє розробці методич­них рекомендацій по окремих дисциплінах для студентів як очної, так і заочної форм навчання.

Приміром, по основному кафедральному предмету — Історія України методичні рекомендації та тематику контрольних робіт для студентів заочної форми навчання вже багато років готують проф. Гончарук Г. І., доц. Моісеєва Т. М., доц. Мельник О. В.

У формуванні планів семінарських занять (історія України) для студентів стаціонару в різні часи брали участь проф. Гонча­рук Г. І., доц. Тхоржевська Т. В., доц. Федорова А. І.

Розроблені (викладачами, які читають ці навчальні курси) і запропоновані студентам різних форм навчання методичні ре­комендації і по так званих «авторських дисциплінах», пере­ліченим вище.

У 2010 р. побачив світ навчальний посібник «Історія інже­нерної діяльності», підготовлений доцентом кафедри Богуслав - ською Ю. Ю. і рекомендований Міністерством освіти і науки України для студентів вищих технічних навчальних закладів [12].

Велика робота проводиться по створенню бази наочних при­ладь. Так, на кафедрі впродовж багатьох років створюється банк карт, схем, таблиць по різних періодах історії України, всесвітньої історії. Ведеться робота по формуванню банку до­кументальних та художніх кінострічок, присвячених тим чи іншим історичним подіям.

Аналізуючи методичну роботу кафедри, не можна не від­мітити і діяльність методичної групи (доценти Мельник О. В., Овсієнко С. Л., асистент Кучерук М. С.), завданням якої є формування модульних та екзаменаційних білетів, білетів для вступу в аспірантуру та складання кандидатського іспиту по спеціальності 07.00.01.

Але найголовніший здобуток кафедри — це люди, колектив: викладачі, аспіранти, лаборанти. Всі вони творили історію ка­федри, формували її імідж.

У свій час в колективі працювали ветерани Великої Ві­тчизняної війни Афіногєнов Г. О., Гречуха І. В., Мірошнічен - ко В. Г., Харченко І. Н., Яшніков В. Г. Вони, як і доценти Костічкіна 3. Ф., Малуха Н. Т., Хохлов В. Г., передавали свої знання, педагогічний та життєвий досвід не лише студентам, а й молодим викладачам.

Випускники нашої аспірантури та докторантури користу­ються попитом на ринку праці, займають почесні посади. Так, доктор історичних наук, професор Л. І. Сухотеріна працює завідувачем кафедри політології ОНПУ; доктор педагогічних наук, професор Л. Б. Кулікова — завідувачем кафедри історії України методики викладання Херсонського державного уні­верситету; кандидат історичних наук, доцент А. Г. 3інченко — заступником директора з наукової роботи Державного інститу­ту розвитку сім’ї та молоді, м. Київ.

Колишні аспіранти та викладачі кафедри, які з різних при­чин залишили колектив, працюють не тільки на інших кафедрах ОНПУ — політології (Шановська О. Л., Мамонтова Е. В.), права (Воробйова Г. В., Кривдіна І. Б., Татакі Д. М., Шевченко І. Б.), культурології та мистецтвознавства (Краснокутський Г. Є., Тхоржевська Т. В.), а й в інших вишах Одеси — Одеській фі­лії Європейського університету (Дузь Л. П. — зав. кафедри соціально-гуманітарних дисциплін). Випускники нашої аспіран­тури працюють у внз Києва, Івано-Франківська, Миколаєва.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що становлення кафе­дри історії та етнографії України відбувалося шляхом еволюції назви та навчально-наукового профілю у відповідь на виклики часу.

Найбільш суттєві зрушення в діяльності кафедри пов’язані зі здобуттям Україною незалежності, що, в свою чергу, позна­чилося на активізації як наукової, так і методичної роботи ко­лективу.

Джерела та література

1. Одесский политехнический институт: краткий исторический очерк (1918-1968) / Авторы-составители: Е. И. Цымбал, В. В. Ни­кулин. — Издательство Киевского университета, 1968. — 223 с.

2. Одесский государственный политехнический университет. 1918­1998: справ. изд. / Под ред. В. П. Малахова. — Одесса: ОГПУ, Астропринт, 1998. — 168 с.

3. История Одесского политехнического в очерках / Авторы- составители Ю. С. Денисов, В. И. Бондарь; под ред. В. П. Малахо­ва. — Одесса: ОГПУ, Астропринт, 2000. — 442 с.; Изд. 2-е, пере - раб. и доп. — Одесса: ОНПУ, Астропринт, 2003. — 656 с.

4. В. П. Малахов, В. І. Бондар. Одеський індустріальний (політехніч­ний) інститут в 1941-1945 рр. // Труды Одесского политехниче­ского университета. — 2009. — вып. 1(31). — С. 256-258.

5. Андрющенко О. А., Герасимяк Р. П., Гололобов В. В. та ін. Історія наукової та навчальної діяльності Інституту електромеханіки та енергоменеджменту ОНПУ // Одеський політехнічний: 90 років творчої діяльності (1918-2008). — Труды Одесского политехни­ческого университета. — 2008. — спецвыпуск. — С. 25-44; Бака - нурський А. Г., Краснокутський Г. Є., Місюн А. В. Гуманітарний факультет // Там само. — С. 157-164; Дащенко О. Ф., Макси­мов В. Г., Гончарова О. Е. Наукові школи і досягнення Інституту машинобудування ОНПУ в 1918-2008 рр. // Там само. — С. 83­97; Нестеренко С. А., Шапо Ф. С. Інститут комп’ютерних систем // Там само. — С. 59-82; Тонконогий В. М., Лінчевський П. А., Гусарев В. С. Інститут промислових технологій, дизайну та ме­неджменту. — Там само. — С. 107-124 та ін.

6. Гончарук Г. І. Наукові дослідження на кафедрі історії та етногра­фії України Одеського національного політехнічного університету (1964-2007 р.) // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний на­уковий збірник. Вип. 10. Серія: історія. — Одеса: Астропринт, 2007. — С. 153-165; Гончарук Г. І. Історія Народного Руху як об’єкт наукових досліджень. // Інтелігенція і влада. Громадсько - політичний науковий збірник. Вип. 19. Серія: історія. — Одеса: Астропринт, 2010. — С. 199-203; Садовська Н. Ю. Інтелігенція і влада // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Вип. 19. Серія: історія. — Одеса: Астропринт, 2010. — С. 247-250.

7. Одесский политехнический институт: краткий исторический очерк (1918-1968). — С. 161, 162.

8. Http://www. nbuv. gov. ua/Portal/Soc_Gum/iiv/goncharuk. html.

9. Гончарук Г. І. Наукові дослідження на кафедрі історії та етногра­фії України Одеського національного політехнічного університету (1964-2007 р.) // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний на­уковий збірник. Вип. 10. Серія: історія. — Одеса: Астропринт, 2007. — С. 154.

10. Баканурський А. Г., Краснокутський Г. Є., Місюн А. В. Гумані­тарний факультет // Труды Одесского политехнического универ­ситета. — 2008. — спецвыпуск. — С. 157.

11. Http://hsf. next3.opu. ua/hue/faculty/history.

12. Богуславська Ю. Ю. Історія інженерної діяльності: Навчальний посібник. Частина 1. Передісторія. Стародавній світ та середньо­віччя. — Од.: ВМВ, 2010. — 192 с.

Моисеева T. H. Кафедра истории и этнографии Украины: не­которые аспекты истории и деятельности.

В статье рассматриваются важнейшие вехи становления кафе­дры истории и этнографии Украины, а также некоторые аспекты ее деятельности, в частности — основные направления и особенно­сти методической работы.

Moiseeva T. M. The department of History and Ethnography of Ukraine: some aspects of the history and activities.

The article discusses the most important milestones in the forma­tion of the department of History and Ethnography of Ukraine as well as some aspects of its activities, in particular the major trends and features of methodical work.

Похожие статьи