Головна Історія Інтелігенція і влада ДІЯЛЬНІСТЬ РУХУ НА МИКОЛАЇВЩИНІ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ В ПАРТІЮ (ЛЮТИЙ-ГРУДЕНЬ 1992 Р.)
joomla
ДІЯЛЬНІСТЬ РУХУ НА МИКОЛАЇВЩИНІ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ В ПАРТІЮ (ЛЮТИЙ-ГРУДЕНЬ 1992 Р.)
Історія - Інтелігенція і влада

О. П. Шипотілова

Ключові слова: Народний Рух України, Миколаївська крайова організація НРУ, рухівці, IV Всеукраїнський з’їзд, збори.

Ключевые слова: Народный Рух Украины, Николаевская крае­вая организация НРУ, руховцы, IV Всеукраинский съезд, собрание.

Key words: Narodny Rukh of Ukraine, Mykolaivsky regional orga­nization of the NRU, rukhists, IV All-Ukrainian Congress, the meeting.

Бурхливі зміни у суспільстві періоду перебудови сприяли розпаду Радянського Союзу, а також спровокували появу по­літичних партій, які стали ланкою зв’язку громадян із владою, дали можливість широким верствам населення впливати на по­літику в державі. У цей час в Україні з’явилась сила, здатна переконати і повести суспільство до своєї державності — це був Народний Рух України.

Наукові дослідження рухівської проблематики спираються на праці О. В. Гараня [1], В. Г. Ковтуна [2], Г. І. Гончарука [3], а проблемі політичної палітри Миколаївської області присвяче-


Ні монографії М. М. Шитюка [4], О. О. Яцунської [5], в яких простежується процес заснування НРУ та його громадсько - політична діяльність.

Метою даного дослідження є об’єктивне висвітлення ді­яльності Миколаївської крайової організації Руху від лютого 1992 р. до IV Всеукраїнських зборів НРУ, які поклали початок трансформації Народного Руху з громадсько-політичної органі­зації у партію. Автор статті опирається на матеріали поточного архіву Миколаївської крайової організації НРУ, а також на ре­гіональну та рухівську пресу.

Напередодні III з’їзду Руху у місті Миколаєві пройшла кон­ференція крайової організації, в якій взяло участь близько 70 чол. Члени на зборах затвердили склад делегатів від МКО/НРУ на Третій Всеукраїнський з’їзд, який мав вирішити подальшу долю та роль Руху в громадсько-політичних умовах після про­голошення незалежності України. Миколаївські рухівці, як повідомив кореспондент газети «Южная правда», член секре­таріату крайової організації А. Іванюченко, будуть виступати за те, щоб НРУ залишився рухом, в якому об’єднувалися пар­тії демократичного спрямування, а також, щоб керівні органи були департизовані [6, с. 1].

Треті Всеукраїнські збори (з’їзд) НРУ проходили з 28 лю­того по березень 1992 р. У роботі з’їзду взяли участь 864 де­легати, які представляли всі 27 крайових організацій. Під час зборів мало не стався розкол НРУ, однак фракція В. Чорновола і прихильники М. Гориня змогли знайти компроміс в єдиному правильному рішенні виходу з конфлікту. Внаслідок більшої підтримки депутатством і делегатами В. Чорновола формуван­ня Центрального Проводу розподілилося принципом квотуван­ня: дві третини — від В. Чорновола, одна — від М. Гориня та І. Драча [7, с. 3].

На зборах були внесені зміни у Статут, щоб деякі політичні сили не спробували роз’єднати Рух. Територіальним структу­рам НРУ необхідно було провести роз’яснення рішень, при­йнятих на III з’їзді, у засобах масової інформації, а крайовим організаціям дотримуватись Статуту, провести фіксацію тери­торіальних організацій, які вирішили об’єднатися в Русі, неза­лежно від того, чи було відповідне рішення на загальнодержав­ному рівні [8, с. 1].

В цілому, історичне значення III з’їзду полягає у тому, що він ознаменував початок трансформації НРУ із громадсько- політичної організації у політичну партію. Рішень, які означали б проголошення Народного Руху партією, на Тре­тіх Всеукраїнських зборах не ухвалювали. Він залишився громадсько-політичною організацією, однак самостійною і не­залежною від керівників інших партій.

12 липня 1992 р. у місті Миколаєві відбулася позачергова звітно-виборча конференція Миколаївського Руху, на яку були запрошені 10 членів Центрального Проводу та секретаріату. Також присутніми були голова МКО/НРУ Б. Головченко, го­лова ревізійної комісії В. Стренадо та члени крайового відділу (всього налічувалось 49 чол.). На конференції слово було нада­не члену Центрального Проводу Л. Бірюку, який підкреслив: «З досвіду роботи крайових організацій зрозуміло, що чітка структура не визначає ініціативу районних організацій і осе­редків, зате домінує й організовує кожного члена Руху, стиму­люючи їх до відповідальності» [9, арк. 7].

Член секретаріату Миколаївської крайової організації НРУ О. Малицький висловив думку, що може бути недоціль­ним, щоб голова крайового Руху Б. Головченко працював в обл­держадміністрації.

Тому, внаслідок такої пропозиції, було вирішено провести перевибори голови Миколаївського Руху. На посаду запропо­нували Б. Головченка, Ю. Діденка, О. Малицького, В. Кіпер. Під час голосування 38 осіб відповіли «так» — за Ю. Діден­ка, «проти» — 4, утримались — 8 [10, арк. 7]. Таким чином, головою Миколаївської крайової організації НРУ був обра­ний Ю. Діденко.

Ю. Діденко свою громадсько-політичну діяльність почав з посади голови Южноукраїнської міської організації «Просві­та», асоціації «Зелений світ». Протягом двох років очолював Южноукраїнську міську організацію НРУ. У політичних пере­конаннях поділяв національно-демократичні погляди, оскіль­ки, за його твердженням, лише збудувавши національну дер­жаву, можна досягти розквіту [11, с. 86-87].

Обрання головою МКО/НРУ Ю. Діденка є етапом посилення громадсько-політичної діяльності крайового відділу, оскільки, як відмічає професор Г. I. Гончарук, з його ініціатив в області стали започатковуватись нові напрямки партійної роботи. Ці рухівські справи вимагали зусиль, винахідництва, диплома­тії, мужності та впевненості, щоб у зрусифікованому регіоні продовжувати здійснення українського відродження та демо­кратичних намірів [12, с. 219-220].

З 28 липня по 6 серпня 1992 р. крайовим Рухом та ін­шими громадськими організаціями Миколаївської області був проведений другий козацький похід «Буг — козацька річка», присвячений святкуванню 500-річчя Запорізького козацтва. Були запрошені творчі колективи, дослідники історії коза­цтва, представники діаспори, інтелігенції та патріоти краю [13, арк. 23].

Мала Рада Руху в червні 1992 р. прийняла ухвалу «Про ставлення Руху до органів державної влади», в якій зазнача­лося, що НРУ вимагає від Верховної Ради України відставку уряду В. Фокіна, оскільки він гальмує реформи в державі. Кра­йовим організаціям було рекомендовано винести це питання на сесії, засідання виконкомів, міських та районних Рад; провести збір підписів, мітинги, демонстрації.

На Миколаївщині з ініціатив крайового Руху, Миколаївсько­го товариства «Меморіал», Заводського клубу виборців, місце­вої організації ПДВУ, Миколаївського відділу Союзу Украї­ни, Миколаївського відділення КДПУ була створена коаліція демократичних сил області за проведення референдуму «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Украї­ни». У заяві коаліції мова йшла про те, що представники де­мократичних сил Миколаївщини утворили рівноправний блок на принципах взаємодопомоги і невтручання по збору підписів за проведення референдуму. Перші дні заходу показали, що миколаївці досить схвально відгукнулися на проведення цієї акції — це підкреслює негативне ставлення громадян до дій то­гочасного парламенту України. За повідомленням керівництва Миколаївського Руху були створені дві ініціативні групи по збору підписів, а також одна в Очакові. Надалі керівники НРУ почали засновувати такі ініціативні громади в усіх куточках області [14, арк. 25-27].

22 листопада 1992 р. у кінотеатрі «Хроніка» міста Микола­єва відбулася обласна конференція Миколаївського Руху, яка затвердила склад делегації на IV Всеукраїнські збори НРУ. Рухівці вказували на те, що у більшості районів прагнення Руху до співпраці ігнорується місцевою владою, не надаються при­міщення місцевим організаціям. На конференції було при­йнято ряд ухвал, серед них про заборону експлуатації ЧАЕС, про небезпеку від подальшого будівництва Ташлицького гід­рокомплексу, про підтримку вимог жалобного мітингу в День політв’язня, про початок підготовки до референдуму з питання недовіри місцевим радам.

Наступний крок до партизації НРУ був започаткований на

IV з’їзді, який Велика Рада Руху призначила на 4-6 грудня 1992 р. На ньому було покінчено із «триголів’ям». Головою Народного Руху було обрано В. М. Чорновола. З прийняттям таких рішень в ефірах каналів, у пресі була поширена досить суперечлива інформація. Зі спробою її розвінчати у газеті «Ра­дянське Прибужжя» виступив голова Миколаївської крайової організації НРУ Ю. Діденко. Він доповів: «Найважливіша різ­ниця полягає у тому, що це були робочі, конструктивні збори на відміну від попередніх, де переважали декларації. Було при­йнято дуже важливий програмний документ під назвою «Кон­цепція державотворення в Україні», над яким працювали ви­значні фахівці О. Савченко, В. Черняк, С. Головатий, Л. Танюк та ін.». На його думку, така система концептуальних принци­пів розроблена вперше. Стосовно питання про трансформацію НРУ в партію Ю. Діденко вважав, що Рух був змушений при­вести свій Статут у відповідність із «Законом про громадські організації», який допускав існування або громадських, або по­літичних організацій. Однак НРУ не перетворився в звичайну партію, а залишався громадсько-політичною організацією. Рух став політичною організацією, але не збирався припиняти свою діяльність у громадській сфері [15, с. 2].

Таким чином, у 1992 р. був започаткований процес транс­формації Руху з громадсько-політичної організації у політич­ну партію, який розпочався з визначених міркувань на Тре­тьому Всеукраїнському з’їзді НРУ. Діяльність Миколаївської крайової організації НРУ у зазначений період простежується в рамках прийнятих рішень на засіданнях з’їзду Руху, Цен­трального Проводу НРУ, Малої та Великої Ради Руху, згідно з якими рухівці провели другий козацький похід «Буг — козаць­ка річка», взяли активну участь у зборі підписів серед місцево - го населення щодо дострокового припинення повноважень уря­ду В. Фокіна, намагались не допустити подальше будівництво

Ташлицького гідрокомплексу тощо.

Джерела та література

1. Гарань О. В. Від створення Руху до багатопартійності / Олексій Васильович Гарань. — К.: Видавництво товариства «Знання» України, 1992. — 48 с.

2. Ковтун В. Історія Народного Руху України / В. Ковтун. — К.: Факт, 1999. — 407 с.

3. Гончарук Г. І. Народний Рух України. Історія / Григорій Іва­нович Гончарук. — Одеса: Астропринт, 1997. — 380 с.; іл.

4. Миколаївщина: літопис історичних подій / Під. заг. ред. М. М. Ши - тюк. — Херсон: Видавництво «Олді-плюс», 2002. — 712 с.

5. Яцунская Е. А. Николаев от перестройки к независимости: историко-политический анализ / Е. А. Яцунская. — Николаев: «ВАРТ», «Шамрай», 2008. — 324 с., 16 с. ил.

6. Старый Рух ближе новых двух // Южная правда. — 1992. — 8 февр.

7. Куди рухатися далі? (Нотатки з третього з’їзду Народного Руху) // Радянське Прибужжя. — 1992. — 10 берез.

8. Ухвала Центрального Проводу Руху з приводу спроб роз’єднання демократичних сил України // Народна газета. — 1992. — Бере­зень.

9. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народно­го Руху України (МКО/НРУ) — Протокол (витяг) Миколаївської Крайової звітно-виборчої конференції — червень 1992 р.

10. Там само.

11. Народний Рух України: Довідник: 60 біогр. / Уклали: Д. Кублиць - кий та ін. — К.: Фонд Демократії, 1996. — 420 с. — (Сер. «Пер­соналі!»).

12. Гончарук Г. І. — Вказ. пр.

13. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України (МКО/НРУ). — Дні козацької слави «Буг — козаць­ка річка» — 28 липня — 6 серпня 1992 р.

14. Поточний архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України (МКО/НРУ) — Заява коаліції демократичних сил Миколаївщини за проведення референдуму «Про дострокове при­пинення повноважень Верховної Ради України» — 1992 р.

15. Все-таки не партія // Радянське Прибужжя. — 1992. — 12 груд.


Шипотилова Е. П. Деятельность Руха на Николаевщине в про­цессе трансформации общественно-политической организации На­родного Руха Украины в партию (февраль-декабрь 1992 г.).

В статье исследована деятельность Николаевской краевой орга­низации НРУ в процессе трансформации общественно-политической организации Народного Руха в партию. Автор пытался объективно осветить поставленную проблему, поэтому обращается к неопубли­кованным архивным документам, а также к руховским и регио­нальным газетам.

Shipotilova O. P. The activity of Rukh in Mykolaivsky in the pro­cess of transformation of social-political organization of the Narodny Rukh of Ukraine into the party (February-December, 1992).

The paper analyzes the activity of Mykolaevsky regional organiza­tion Rukh in the process of transformation of social-political organi­zation of the Narodny Rukh of Ukraine into the party. The author tries to show the set problem objectively and uses unpublished archi­val documents as well as NRU and regional newspapers.