Головна Історія Інтелігенція і влада ЧИНОВНИКИ, ІНТЕЛІГЕНЦІЯ, МІЩАНИ...: НАСЕЛЕННЯ БЕРДЯНСЬКА КІНЦЯ ХІХ СТ. ЗА СТАТИСТИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
joomla
ЧИНОВНИКИ, ІНТЕЛІГЕНЦІЯ, МІЩАНИ...: НАСЕЛЕННЯ БЕРДЯНСЬКА КІНЦЯ ХІХ СТ. ЗА СТАТИСТИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ
Історія - Інтелігенція і влада

В. М. Константінова

При все зростаючому інтересі до історичної урбаністики в цілому і до історії окремих міст Південної України зокрема минуле більшості населених пунктів все ще залишається ви­вченим недостатньо. В цьому плані досить типовою є ситуація із дослідженням історії Бердянська. Впродовж останнього деся­тиліття спостерігається справжній прорив у вивченні його мі - кроісторії: біографій окремих бердянців [1; 2], минулого окре­мих навчальних закладів тощо [3; 4]. Втім побачити загальну картину життя приморського міста заважає брак статистичних даних, які знаходяться в науковому обігу. Як не дивно, поза увагою дослідників історії Бердянська до сьогодні залишались навіть матеріали Першого загального перепису населення Ро­сійської імперії 1897 р. Заповнити існуючу лакуну і покликана ця розвідка.

Згідно з переписом, загальна кількість населення Бердян­ська становила 26 496 осіб, з них 17 823 були “місцевими”, тобто народились у Бердянську чи в Бердянському пові­ті, 1 929 народились у інших повітах Таврійської губернії, 6 193 — в інших губерніях Російської імперії і 551 — в ін­ших країнах.

За становою приналежністю бердянці розподілились таким чином: дворяни — 858, духовенство — 97, купці — 366, міща­ни — 18 882, селяни — 4 815, іноземні піддані — 1 106, інші стани — 372 [5, с. 2-3].

Згідно з більш деталізованими даними, в місті нараховува­лось (включаючи членів родин) потомствених дворян — 183 чоловіка і 212 жінок; особистих дворян і чиновників не з дво­рян — 229 чоловіків і 234 жінки; осіб духовного звання всіх християнських сповідань — 48 чоловіків і 49 жінок; потомстве - них і особистих почесних громадян — 93 чоловіка і 68 жінок; купців — 175 чоловіків і 191 жінка; міщан — 9 316 чоловіків і 9 566 жінок; селян — 2 553 чоловіка і 2 260 жінок; “інород­ців” — 5 чоловіків і жодної жінки [5, с. 56-57].

Серед осіб селянського стану (селяни, козаки, іноземні по­селенці і т. д.) 785 чоловіків і 951 жінка були “місцевими”, 357 чоловіків і 403 жінки народились у інших повітах Таврійської губернії, 1 417 чоловіків і 909 жінок — в інших губерніях Ро­сійської імперії, 6 чоловіків і 9 жінок — в інших країнах [5, с. 40-41]. Серед потомствених дворян Бердянська 48 чоловіків і 80 жінок були “місцевими”, 27 чоловіків і 29 жінок народи­лись у інших повітах Таврійської губернії, 106 чоловіків і 102 жінки — в інших губерніях Російської імперії, 2 чоловіка і 1 жінка — в інших країнах. Серед особистих дворян і чинов­ників не з дворян (із врахуванням членів родин) “місцевими” були 85 чоловіків і 100 жінок, народились в інших повітах цієї ж губернії 33 чоловіки і 34 жінки, народились в інших губерні­ях імперії 106 чоловіків і 98 жінок, у інших державах — 3 чо­ловіка і 2 жінки [5, с. 42-43].

Серед всіх “немісцевих” бердянських чоловіків 4 народились в Астраханській губернії, 34 — Бессарабській, 32 — Віденській, 25 — Вітебській, 45 — Володимирській, 2 — Вологодській, 22 — Волинській, 38 — Воронезькій, 1 — В’ятській, 64 — Гродненській, 113 — Області Війська Донського, 623 — Кате­ринославській, 11 — Казанській, 33 — Калузькій, 69 — Київ­ській, 28 — Ковенській, 6 — Костромській, 5 — Курляндській, 462 — Курській, 7 — Ліфляндській, 103 — Мінській, 66 — Могильовській, 36 — Московській (з них 9 безпосередньо у Мо­скві), 20 — Нижегородській, 8 — Новгородській, 1 — Олонець - кій, 3 — Оренбурзькій, 276 — Орловській, 10 — Пензенській, 8 — Пермській, 24 — Подільській, 280 — Полтавській, 5 — Псковській, 22 — Рязанській, 30 — Самарській, 20 — Санкт - Петербурзькій (з них 16 безпосередньо у Санкт-Петербурзі), 1 — Саратовській, 12 — Симбірській, 18 — Смоленській, 60 — Тамбовській, 8 — Тверській, 67 — Тульській, 1 — Уфимській, 147 — Харківській, 130 — Херсонській, 156 — Чернігівській, 1 — Естляндській, 6 — Ярославській [5, с. 44]. Таким чином, з-поміж “європейських” губерній Російської імперії лише одна (Архангельська) відсутня в списку регіонів народження меш­канців Бердянська. Додамо сюди бердянців, народжених у так званих “привіслинських”, кавказьких, сибірських губерніях, в Акмолинській губернії (остання з-поміж 9 середньоазійських губерній Російської імперії є єдиною, де народились мешканці Бердянська) [5, с. 48], в Нюландській губернії (єдиній серед 8 губерній Великого Князівства Фінляндського) [с. 52]. Щодо інших держав, то в Австро-Угорщині народився 21 мешканець Бердянська чоловічої статі, в Болгарії — 8, Великобританії — 5, “в Німеччині загалом” — 17, Голландії — 1, Греції — 120, Іта­лії — 36, Пруссії — 21, Румунії — 4, Саксонії — 1, Сербії — 7, Туреччині — 84, Франції — 4, Чорногорії — 9, “інших євро­пейських державах” — 1. Крім того бердянці були народжені в Персії, не уточнених державах Азії і Центральної Америки [5, с. 52].

З вищезазначеною категорією не слід ототожнювати підда­них інших держав. Серед населення Бердянська були піддані Австро-Угорщини (23 чоловіка і 35 жінок), Болгарії (відповід­но 4 і 3), Великобританії (12 і 22), Німеччини (95 і 132), Греції (191 і 134), Італії (52 і 54), Румунії (9 і 10), Сербії (14 і 14), Ту­реччини (149 і 92), Франції (12 і 9), Чорногорії (10 і 8), Швей­царії (2 і 4), Персії (14 чоловіків і жодної жінки), “держав Центральної Америки” (1 чоловік і 1 жінка) [5, с. 90-91].

При домінуванні українського та російського населення, в місті були широко представлені інші етноси (виділені за мов­ною ознакою): налічувалось 105 поляків, 11 чехів, 130 болгар,

4 молдаванина, 733 німця, 418 греків, 74 вірменина, 2 771 єврей,

6 естонців, 290 татар, 50 турок. На відміну від більшості інших міст краю, в Бердянську не була відмічена наявність циган. За конфесійною приналежністю населення міста структурувалось таким чином: православні з єдиновірцями — 20 785, староо­брядці і такі, що ухиляються від православ’я, — 1 153, вірмено - григоріани та вірмено-католики — 64, римо-католики — 532, протестанти — 624, магометани — 24, іудеї — 3 048, караї­ми — 258 [5, с. 2-3].

За віком мешканці Бердянська розподілились так: діти до 1 року — 444 хлопчики і 396 дівчат, від 1 до 9 років включно — 3 042 і 2 960, 10-19 років — 2 890 і 3 291, 20-29 років — 2 064 чоловіки і 2 095 жінок, 30-39 років — 1 734 і 1 541, 40-49 ро­ків — 1 333 чоловіки (кількість жінок у наявному примірни­ку Перепису розібрати не вдалося), 50-59 років — 887 і 836, 60-69 років — 545 і 568, 70-79 років — 248 і 265, 80-89 ро­ків — 80 і 81, 90-99 років — 9 і 13, 100-109 років — 2 і 3, 110 років або старше — 1 чоловік. У 7 чоловіків і 10 жінок вік не відомий [5, с. 10-11].

За сімейним станом у відповідності до вікових груп населен­ня міста розподілилось так (див. табл. на с. 28).

Важливими є дані щодо освітнього рівня бердянців. Так, серед потомствених і особистих дворян, чиновників не з дво­рян (враховуючи членів родин) були неписьменними 83 чо­ловіки і 92 жінки (причому відповідно 6 і 24 у віці старшо­му за 19 років), тоді як письменними були 329 чоловіків і 354 жінки. З цих письменних мали університетську або іншу вищу освіту 44 чоловіки і лише 1 жінка, в спеціальних і тех­нічних вищих навчальних закладах здобули освіту — 7 чо­ловіків і жодної жінки, в спеціальних середніх навчальних закладах — 21 чоловік і 5 жінок, в середніх навчальних закладах — 99 чоловіків і 189 жінок, у вищих військових навчальних закладах — 1 чоловік і в середніх військових навчальних закладах 14 чоловіків. Серед неписьменних осіб духовного звання християнських сповідань і членів їх родин нараховувалось 9 чоловіків і 18 жінок.

Серед неписьменних почесних громадян, купців, міщан та інших міських станів було 4 349 чоловіків (проти 5 235 писем­них) і 6 692 жінки (проти лише 3 133 письменних). Серед всіх цих письменних лише 14 чоловіків і 1 жінка закінчили універ­ситети або “інші вищі навчальні заклади”, 4 і 1 — спеціальні і технічні вищі навчальні заклади [5, с. 64-65].


Сімейний

Стан

Вікові

Групи

Холості та дівиці

Ті, які пе­ребувають у шлюбі

Вдови

Розлучені

Ті, які не зазначили сі­мейного стану

Всього

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

В м. Бердянську

7994

7282

4883

4695

391

1204

10

16

8

13

13286

13210

Менше 10 років

3486

3356

-

-

-

-

-

-

-

-

3486

3356

10-12

819

850

-

-

-

-

-

-

-

-

819

850

13-14

600

641

-

-

-

-

-

-

-

-

600

641

15-16

575

727

-

5

-

1

-

-

-

-

575

733

17-19

880

939

16

126

-

-

-

1

-

1

896

1067

20-29

1141

545

910

1502

9

40

2

6

2

2

2064

2095

30-39

236

113

1463

1317

32

105

1

5

2

1

1734

1541

40-49

125

51

1152

900

54

198

2

1

-

1

1333

1151

50-59

63

31

736

527

82

274

4

3

2

1

887

836

60 р. та більше

65

27

604

314

214

583

1

-

1

6

885

930

Невідомий вік

4

2

2

4

-

3

-

-

1

1

7

10

подпись: 10
00


Серед бердянців сільського стану (селяни, козаки, іноземні поселенці тощо) нараховувалось неписьменних 1 282 чоловіки і 1 708 жінок (проти письменних відповідно 1 278 і 564). З них університетську або іншу вищу освіту мали лише 1 чоловік і 1 жінка [5, с. 66-67].

Загалом же серед бердянців нараховувалось неписьменних

5 959 чоловіків і 8 806 жінок (з них більшість у віці до 10 ро­ків — 3 149 і 3 146 відповідно), тоді як письменними були 7 327 чоловіків і 4 404 жінки. З них університети та інші вищі на­вчальні заклади закінчили тільки 68 чоловіків і 4 жінки, а спеціальні і технічні вищі навчальні заклади — 12 чоловіків і

1 жінка [5, с. 68-69].

Надзвичайно важливими є дані щодо професійних занять бердянців. Зокрема, в адміністративних установах, суді і полі­ції працювало 186 чоловіків і 4 жінки, в громадській і становій службі — 64 і 1, у сфері приватної юридичної діяльності — 14 і 1, у збройних силах — 52 і 0, у сфері навчальної і виховної діяльності — 59 і 50, науки, літератури, мистецтва — 27 і 11, лікарської і санітарної діяльності — 46 і 23. Займались “при­ватною службою”, працювали прислугою і поденщиками 1660 чоловіків і 1399 жінок, землеробством — 534 і 51, рибальством і полюванням — 293 і 7, виготовленням одягу — 593 і 287, ві­зництвом — 266 і 1 [5, с. 188].

Таким чином, інформативні можливості матеріалів Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р. щодо на­селення Бердянська важко переоцінити. У поєднанні з наявними мікроісторичними джерелами вони дають змогу побачити цілісну картину життя міста кінця XIX ст. Тож найближча перспектива розвідок у даному напрямку якраз і полягає у співвіднесенні на­ведених матеріалів статистики із джерелами мікроісторії.

Джерела та література

1. Баханов К. А., Лшман И. И. Бердянск в дневниках титулярного советника В. К. Кршжановского. Кршжановский В. К. Дневни­ки. — Запорожье: Просвіта, 2002. — 218 с., ил.

2. “Бердянський літописець” Василь Крижанівський / Упорядники: I. I. Лиман, В. М. Константінова. — Бердянськ; Київ; Едмонтон: РА “Тандем - У”, 2007. — 300 с.

3. Бердянська чоловіча гімназія (остання третина XIX століття) / Упорядники: В. М. Константінова, I. I. Лиман // Матеріали з іс­торії Бердянського державного педагогічного університету. — К.: Освіта України, 2006. — Том 1. — 528 с.

4. Бердянська чоловіча гімназія (1901 - 1919 роки) / Упорядники: І. І. Лиман, В. М. Константінова // Матеріали з історії Бердян­ського державного педагогічного університету. — К.: Освіта Укра­їни, 2007. — Том 2. — 631 с.

5. Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. XLI. Таврическая губерния. — СПб.: Паровая скоропечат - ня П. О. Яблонского, 1904. — 310 с.

Анотації

Константинова В. М. Чиновники, интеллигенция, мещане...: население Бердянска конца XIX ст. по статистическим источникам.

В статье систематизированы статистические данные о сослов­ном, профессиональном, этническом, конфессиональном, половом, возрастном составе населения Бердянска, приведена статистика, касающаяся других аспектов жизни приморского города Южной Украины конца XIX ст.

Konstantinova V. M. Officials, intelligensia, “meschane”...: popu­lation of Berdyansk in the end of XIX century according to statisti­cal sources.

The article is dedicated to systematized statistical materials, con­cerned to estate, professional, ethnic, confessional, sexual, age com­position of population of Berdyansk. Statistics, concerned to other aspects of life of the city of South Ukraine in the end of XIX century, is given.