Головна Історія Інтелігенція і влада ДОСЛІДЖЕННЯ НОВОБУДІВНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ ВІДДІЛУ АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ІА АН УРСР (1976-1990)
joomla
ДОСЛІДЖЕННЯ НОВОБУДІВНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ ВІДДІЛУ АРХЕОЛОГІЇ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ІА АН УРСР (1976-1990)
Історія - Інтелігенція і влада

УДК 902.3(477.74)«1976-1990»

Л. М. Іваніченко

Стаття присвячена дослідженням археологічних експедицій, створених при відділі археології Північно-Західного Причорномор’я ІА НАН України у другій половині 70-х рр. минулого століття. Особлива увага приділена археологічним пошукам новобудівних експедицій. Описані основні місця їх розкопок та загальні наукові результати.

Ключові слова: Буго-Дністровська, Дунай-Дністровська, Із­маїльська новобудівні експедиції; Причорноморська палеолітична експедиція, госпдоговірна тема, курган, поховання, розкопки.

Починаючи з 50-х років XX ст. виділялися значні кошти на розвиток економіки в Україні. До зон будівництва потра­пляло дуже багато археологічних пам’яток, що потребували невідкладного дослідження. Особливо гостро ситуація постала у Північно-Західному Причорномор’ї, де проводилися великі будівельні роботи і було необхідно розпочати широкомасштабні розкопки. На Інститут археології АН УРСР та Одеський ар­хеологічний музей лягло величезне навантаження, археологи не встигали досліджувати всі знахідки. Тому згідно з Розпо­рядженням № 1559 від 27 жовтня 1975 р. на базі Одеського археологічного музею АН УРСР «з метою поліпшення археоло­гічних досліджень на території південного заходу Української РСР, а також забезпечення необхідних археологічних робіт в зонах новобудов цього регіону» був створений Відділ археології Північно-Західного Причорномор’я [2.2.280].

Робота даного Відділу напрочуд різноманітна у науковому сенсі і характеризується багатьма археологічними знахідка­ми та відкриттями, переглядом та доповненням давньої історії Одеської області. Незважаючи на це, роботі відділу не присвя­чено узагальнюючих статей, крім тієї, що написана у 1984 р.

В. Н. Станко [12].

Авторка статті поставила за мету показати основні напрям­ки роботи Відділу Північно-Західного Причорномор’я та під­сумки роботи функціонуючих експедицій за 1976-1990 рр., за роки керування першого завідувача В. Н. Станко.

Деякі згадки про учасників новобудівних експедицій зна­ходяться у статтях Федорченко [14, с. 27, 28] та О. М. При - сяжнюка [13], але без віднесення їх до конкретної експедиції та напрямку дослідження.

Серед джерел використані звіти відділу з архіву ІА НАН України [10-11] та звіти з особистого архіву відділу 1980, 1982, 1984-1989 років [1-9]. Особливістю останніх є те, що вони більш розширені, містять детальнішу інформацію про ро­боту експедицій, вхідну і вихідну документацію, відкриті лис­ти, рецензії, заяви співробітників та організацій Одеської об­ласті на проведення розкопок та інше.

Отже, коли завідувачем Відділу обрали професора, археоло­га В. Н. Станко, який до того часу став визнаним лідером у до­слідженні палеоліту та мезоліту Причорноморських степів, зі­брано кращих спеціалістів, молодих перспективних археологів, у тому числі його учнів. У різні роки науковий осередок відділу складали вчені І. Л. Алексеева, О. В. Гудкова, О. М. Дзигов - ський, А. О. Добролюбський, А. С. Островерхов, С. А. Булато­вич, Г. Г. Мезенцева, Г. Ф. Чеботаренко, С. П. Смольянінова, Л. В. Субботін, Г. М. Тощев, І. Т. Черняков, Т. М. Швайко,

А. В. Старкін та ін.

В першій половині 80-х рр. XX ст. сформовано два основних напрямки у проблематиці відділу: 1. Вивчення палеоекології та палеоекономіки населення степів в епоху палеоліту та ме­золіту (керівник — В. Н. Станко); 2. Дослідження пам’яток в зонах новобудов [12, с. 105] Для цього створено такі новобу - дівні експедиції: 1. Причорноморська (керівник — В. Н. Стан - ко); 2. Буго-Дністровська (керівник — І. Т. Черняков, заст. керівника — Г. М. Тощев); 3. Дунай-Дністровська (керівник —

Л. В. Субботін, заст. керівника — А. О. Добролюбський); 4. Із­маїльська (керівник — О. В. Гудкова).

Для реалізації першого напрямку при Відділі працювала Причорноморська експедиція у складі В. Н. Станко, С. П. Смо - льянінової, Г. В. Кізь, І. В. Сапожнікова, Т. М. Швайко та

О. М. Частнікова та ін. У 1985 р. Причорноморська експедиція складається з загону В. Н. Станко та «самостійного госпрозра­хункового загону» його учениці С. П. Смольянінової [5, арк. 29]. З 1987 р. у звітах Відділу зустрічається її поділ на анетів - ський (В. Н. Станко) та кодимський загони (С. П. Смольяніно - ва) [11, арк. 2; 7, арк. 12]. Згадується і про усатівський загін [10]. Причорноморська експедиція проводила дослідження різ­номанітних пізньопалеолітичних (Анетівка, Анетівка І та ІІ, Івашкове VI, Зелений Хутір ІІ, Івашкове поле) та мезолітич­них (Мирне, Царинка, Абузова балка, Гіржево) пам’яток. На матеріалах пізньопалеолітичних пам’яток степового Побужжя зроблено спробу розробити методику стратиграфічного члену­вання комплексів, які залягали у делювіальних суглинках, при цьому вперше для цих цілей на початку 80-х використані математичні методи.

Реалізація другого напрямку — дослідження пам’яток в зонах новобудов, пов’язана з новобудівними охоронними роз­копками різночасових пам’яток, і заради цього, як показано раніше, створений відділ. Вони проводилися за допомогою трьох основних експедицій — Буго-Дністровської, Дунай - Дністровської та Ізмаїльської. Пізніше створені Буджакська та Ягорлицька експедиції, які існували короткий проміжок часу.

Виходячи з важливості та актуальності окремих питань, експедиціями проводилася робота за наступним спрямуванням:

1. Матеріальна культура племен енеоліту та бронзи. У цьо­му напрямку проводилися дослідження у зонах новобудов, а також наявності великої кількості матеріалів, зібраних ново- будівничими експедиціями у 60-70-ті рр.

2. Монетні знахідки та грошовий обіг у Північно-Західному Причорномор’ї в елліністичний час. У фондах Одеського архео­логічного музею зібрано багату колекцію монетних знахідок, на основі якої проводилася розробка економічного розвитку античних центрів регіону та їх зв’язків з варварським світом.

3. Матеріальна культура землеробських племен першої по­ловини І тис. н. е. За матеріалами археологічних досліджень ставилися питання хронології та періодизації матеріальної культури окремих груп пам’яток та їх культурно-історичного членування.

4. Матеріальна культура кочовиків ІХ-Х^ ст. Не дивля­чись на значний науковий інтерес до історії кочового населення Півдня України, до 80-х рр., за даними археології, вона прак­тично не вивчалась. У процесі новобудівничих робіт виявлений значний фонд археологічних джерел, що дозволило поставити і вирішити деякі питання етнічної атрибуції різних груп кочо­виків [2, арк. 11-13].

Робота Відділу Північно-Західного Причорномор’я відбува­лася за установленою схемою. На місце будівництва виїжджали співробітники відділу та досліджували територію на наявність археологічного матеріалу. Якщо траплялися якісь знахідки, то між Відділом та організацією, що виконує будівництво, за - ключався договір. Далі складався державний кошторис на до­слідження археологічного об’єкта, набирався штат співробіт­ників. Організації, що планували проведення будівних робіт, повинні самі направляти до відділу прохання про проведення досліджень. Для прикладу можна навести співробітництво з конкретними установами. У звіті відділу за 1984 р. міститься вхідна документація по заключним договорам. Згідно з замов­ленням «Укрголводпроекту» 1984 р. складені договори з ін­ститутом «Укрпівденіпроводгосп» на проведення археологічної розвідки в зонах будівництва Червоноярівської та Ізмаїльської зрошувальних систем, у зоні будівництва комплексу споруд во - доподачі з р. Дунаю в оз. Ялпуг [5, арк. 250]. Подальші архео­логічні дослідження проводилися в Овідіопольському та Біля - ївському районах Одеської області, де «Укрпівденіпроводгосп» складав подібні проекти. Відомі випадки, коли при будівництві порушувалося законодавство про охорону пам’яток історії та культури. Так, у 1984 р. В. Н. Станко направив лист керівни­цтву виконкому Обласної ради депутатів трудящих Одеської області, де повідомлялося про зруйнування ряду цінних архео­логічних пам’яток при будівництві Одеської АТЕЦ і селища Теплоград та розкрадання стародавніх речей з скіфського по­ховання [5, арк. 260]. Відомі випадки, коли жителі районів

Одеської області самі зверталися до відділу перевірити різні об’єкти і зробити заключення про їх археологічну та історичну цінність [7, арк. 172].

Відділ археології Північно-Західного Причорномор’я брав участь у вирішенні інших важливих питань. У 1987 р. спільно з представниками ОАМ та ОДУ ім. І. І. Мечникова відділом розглядалося питання про доцільність створення архітектурно­го археологічного заповідника «Білгород — Тіра» та археоло­гічного заповідника «Ніконій» [7, арк. 164].

Великий об’єм досліджень припадає на початок 80-х рр. Із­маїльською, Дунай-Дністровською та Буго-Дністровською екс­педиціями проведено археологічне дослідження об’єктів на території будівництва зрошувальних систем, Одеської атомної теплоелектростанції, а також поселень та могильників, підля­гаючих руйнуванню ерозійними процесами. Замовником робіт у зоні іригаційного будівництва було Одеське обласне вироб­ниче управління меліорації та водного господарства, на Одесь­кій АТЕЦ — дирекція будівництва станції. Охоронні розкопки давніх поселень і могильників на ерозійних схилах балок, бе­регів озер і річок велися на засоби УТОПІК. Тільки у 1982 р. експедиціями розкопано 293 кургани, у яких досліджено 1 343 погребіння [3, арк. 5-6].

Ізмаїльська експедиція проводила вивчення археологічних об’єктів в зоні будівництва Костянтинівської, Татарбунарської, Приозернянської, Дмитрівської, Новосельської, Нагірнянської, Долинської, та Хаджибейської зрошувальних систем. Найбіль­шу кількість курганів відкрито та вивчено в Ренійському ра­йоні, де до 1979 р. розкопаний тільки один курган бронзово­го часу [3, арк. 9]. Експедиція також досліджувала пам’ятки першої половини І тис. н. е. біля с. Холмське Арцизького ра­йону Одеської області, зробивши чисельні знахідки. Загальна кількість вивчених пам’яток досягає 45. Серед них землянка на поселенні білозерського часу. В 44 курганах виявлено 318 поховань епохи міді-бронзи. На поселенні черняхівської куль­тури Нагірне ІІІ розкопано 270 кв. м [5, арк. 9]. З 1985 р. екс­педицію розформовують.

Значний об’єм роботи здійснений Буго-Дністровською екс­педицією. Вона створена Інститутом археології через серйозне відставання у вивченні археологічних пам’яток у порівнянні з сусідніми територіями в межиріччі Дунаю та Дністра, у По­бужжі та межиріччі Південного Бугу і Дніпра. Експедицією вивчалися одинадцять найменш досліджених обласних райо­нів у Буго-Дністровському межиріччі. Фінансування цих робіт взяла на себе Одеська обласна організація Українського това­риства охорони пам’яток і культури. У 1979-1981 рр. основні дослідження експедиція проводила на лівобережжі Нижнього Дністра. Це пов’язано з охоронними розкопками у зоні будів­ництва Нижньо-Дністровської зрошувальної системи. Крім цього, досліджено два кургани на західному березі р. Барабой, де відкрито 82 поховання різних епох від раннього бронзово­го віку до пізніх кочовиків [3, арк. 72, 74]. У 1983 р. основні дослідження велися в зоні будівництва Білгород-Дністровської зрошувальної системи і Одеської атомної ТЕЦ.

Розвідками експедиції досліджені курганний могильник з 50 розораних курганів в зоні будівництва біля сіл Турлаки та Полове Білгород-Дністровського району Одеської області, кур­ганний могильник з семи курганів біля с. Градениці Біляїв - ського району, а також чотири поселення античного часу на дні Дністровського лиману при проведенні підводних досліджень. В результаті розкопок курганів виявлено та досліджено 48 по­ховань усатівської, буджакської, катакомбної, багатоваликової культур, епохи пізньої бронзи, скіфів, сарматів та пізніх кочо­виків [4, арк. 3].

1974 р. експедиція вела розкопки курганів у зоні будівництва Білгород-Дністровської зрошувальної системи (ЗС) і поселення пізньобронзового часу у районі оз. Китай. Вивчено 22 кургани, які відносилися до сарматського часу (І ст. н. е.). Матеріали розкопок сарматських курганів поблизу стародавньої Тіри до­зволили більш повно вивчити взаємовідносини античних міст з кочовим світом у Північно-Західному Причорномор’ї, виділити поховальний комплекс сарматської знаті та провести етноісто - ричний аналіз сарматських племен регіону. У 1985 р. експе­дицією розкопано 13 курганів, у яких виявлено 22 поховання різних епох. Всього за період 1980-1985 рр. розкопано 35 кур­ганів, де обстежено 110 поховань [5, арк. 7-8].

З 1986 р. Буго-Дністровська експедиція під керівництвом І. Т. Чернякова розформована [9, арк. 146]. У 1988 р. експе­диція знову приступила до досліджень вже під керівництвом

І. В. Сапожнікова [8, арк. 43]. У перший рік експедицією від­крито близько 100 нових пам’яток [8, арк. 5] та перевірено міс­цезнаходження близько 20 раніше відомих. Під керівництвом

І. В. Сапожнікова проведені охоронні розкопки стоянки Вели­ка Аккаржа.

У 1979-1981 рр. Дунай-Дністровська новобудівна експеди­ція проводила охоронні розкопки курганів на території Татар - бунарського і Саратського районів Одеської області, які вхо­дили в зону меліоративних робіт, пов’язаних з будівництвом Дунай-Дністровської зрошувальної системи. До початку дослі­дження експедиції в окресленій зоні вивчений лише один архео­логічний пам’ятник (1974 р.). Створення Дунай-Дністровської новобудівничої експедиції дозволило протягом п’яти років (1977-1981 рр.) дослідити перший у Північному Причорномор’ї зольник пізньобронзового часу і 77 курганів з 609 поховання­ми, характеризуючими історію населення Буджакських степів від межі енеоліту — ранньої бронзи до кінця середньовіччя 583 поховання, культурно-історична належність яких встановлена [3, арк. 41]. Дунай-Дністровською експедицією протягом цих років підтверджені висновки про існування у ямних та усатів - ських племен особливого ритуалу досипання кургану та про до­волі широке заселення краю племенами катакомбної культу­ри. На основі дослідження другого за величиною курганного могильника усатівського типу вперше поряд з основними по­хованнями цього часу стратиграфічно задокументовані впускні поховання даного типу, простежений і принцип багатошарової побудови насипів. Встановлено, що носії ямної культури Бу - джакських степів ховали своїх одноплемінників переважно з орієнтуванням на західний сектор. За даними розкопок 1977­1981 рр., це орієнтування для всіх ямних поховань складає 67,1 %, а для основних поховань — 83,1 %. Ці та інші ста­тистичні дані показали помилковість раніше зроблених висно­вків про перевагу рівнозначних орієнтувань ямників на П-С та П-З (північо-східний та північо-західний) чи про деяку перевагу орієнтування до сходу. Підтвердженням прямих контактів, які існували між племенами ямної культури та культури кулястих амфор, стала знахідка мегалітичного поховання в ямному кур­гані біля Татарбунар. Повністю досліджений біля с. Кочковате перший у Нижньому Подунав’ї могильник білозерського етапу кіммерійської культури [3, арк. 67, 68]. За 1985-1989 рр. екс­педицією досліджено близько 120 курганів з 664 похованнями.

У процесі охоронних досліджень в Одеській області, прове­дених Дунай-Дністровською новобудівною експедицією, під ме­ліоративні роботи звільнено 1 300 га земель у зоні будівництва

2- ї черги Дунай-Дністровської ЗС (Білгород-Дністровський р-н) та 1 200 у зоні будівництва 1-ї черги Болградської ЗС (Болград - ський р-н) [7, арк. 4].

У 1987 р. Дунай-Дністровською експедицією виконаний об’єм госпдоговірних тем на суму 64 тис. 700 крб. Крім того, розвідками, проведеними експедицією у зонах меліоративних робіт, виявлено (у доповнення до раніше відомих) 105 пам’яток, які потребують охоронних розкопок [7, арк. 4].

З 1988 р. Дунай-Дністровська експедиція поділена на Лиман - ський (заст. начальника — О. М. Дзиговський) та Саратський (Л. В. Субботін) загони для розкопок у зоні будівництва Дунай - Дністровської ЗС [8, арк. 43]. Наступного року від експедиції формується Овідіопольський загін (О. М. Дзиговський) з окремим фінансуванням, що розкопував кургани у зоні будівництва зрошу­вальних ділянок у колгоспах ім. Дзержинського Овідіопольського району та ім. Чкалова Савранського району Одеської області.

У період за 1983-1988 рр. госпдоговірними експедиціями освоєно 605,1 тис. крб, розкопаний 301 курган, у яких дослі­джено близько тисячі поховань різних епох, проведені охоронні розкопки трьох поселень [8, арк. 13]. Отримані нові матеріали для виявлення особливостей стародавніх культур Північно - Західного Причорномор’я.

Окремо потрібно виділити роботу Буго-Дністровської та Дунай-Дністровської експедицій над темою «Охоронні архео­логічні дослідження на новобудовах Української РСР» (1986­1988 рр.). Усі археологічні дослідження велися на основі госп договорів, які заключені з «Об’єднаною дирекцією мелі­оративних систем Одеської області, що будувалися» (переваж­но), а також інститутом «Укрпівдгіпроводгосп» (на розвідкові роботи) та з Одеським відділом УТОПІК. Всього заключалося

11 госпдоговорів на загальну суму 218 360 крб [8, арк. 16].

За окреслений період Дунай-Дністровською новобудівною експедицією проведені розвідки археологічних пам’яток у зоні

12 різноманітних зрошувальних систем (ЗС) та зрошувальних установок (ЗУ), в тому числі черг Нижньо-Дністровської, Бол - градської та Дунай-Дністровської ЗС та ЗУ союзу «Дністров­ський» (Овідіопольський р-н), колгоспу «40 років Жовтня» (Любашівський р-н).

Окремо створеною Буго-Дністровською експедицією (І. В. Са - пожніков) проведені охоронні розкопки на стоянці Велика Аккаржа (Овідіопольський р-н) та розвідкові роботи як на за­планованій 3-й черговій Дунай-Дністровській ЗС, так і у мало - досліджених районах Півночі Одеської області [8, арк. 14, 15]. За звітний період, крім археологічних розвідок, експедиціями проведені розкопки 102 курганів, у яких досліджено 455 похо­вань, розкопано 450 кв. м поселення ІІ-ІІІ ст. н. е. Кубейське, 32 кв. м стоянки Велика Аккаржа та 14 розрізів Нижнього Тро - янового валу [8, арк. 16].

З 1986 р. у звітах відділу археології повідомляються резуль­тати роботи Одеської обласної експедиції. З 1989 р. у відділі археології Північно-Західного Причорномор’я формується Бу - джакська експедиція та Ягорлицька новобудівна експедиція.

Буджакська експедиція під керівництвом О. В. Гудкової вела розкопки на черняхівському могильнику Нагірне ІІ, який систематично досліджувався вперше. Розкопано та досліджено 18 поховань, в основному непограбованих, в результаті чого отримана велика колекція поховального інвентарю і палеоан­тропологічні матеріали [9, арк. 7]. Також велися польові дослі­дження біля с. Новосільське Ренійського району, де знайдені залишки дороги римського часу.

Ягорлицька новобудівна експедиція — начальник А. С. Ост - роверхов, об’ємом фінансування 5 000 крб. Проведені дослі­дження у зоні Ягорлицької та Тендровської заток (Голопристан- ський р-н Херсонської обл.), виявлено поселення катакомбного періоду на о. Орлов. На основі договору про творче співробіт­ництво частина людей працювала в Ольвійській периферійній експедиції на розкопках скіфо-античного поселення біля с. Со - фіївка на березі Дніпровського лиману [9, арк. 8].

Добуті експедиціями матеріали науково оброблені, по ним писалися наукові звіти, які потім здавалися до наукового архіву ІА АН УРСР, до Одеського археологічного музею та замовникам. Написана серія статей по темам дослідження, які лягли в основу спільних збірників Відділу та ОАМ або передані в інші видання.

Отже, нові матеріали, накопичені польовими дослідженнями, дозволили розширити та поглибити діапазон наукових дослі­джень, поставити та вирішити ряд конкретних питань давньої історії краю. Отримані нові дані по стратиграфії та планіграфії поховань енеоліту і бронзи, що дало можливість уточнити хро­нологію та культурно-історичні зв’язки населення степів і сусід­ніх територій. На основі отриманих матеріалів у кінці 70-х — початку 80-х рр. територія Північно-Західного Причорномор’я включена в область розповсюдження катакомбної культури. В цей час вперше виявлені пам’ятки кінця бронзового — по­чатку залізного віку (білозерського типу) у Північно-Західному Причорномор’ї. Відкриття нових скіфських могильників на Нижньому Подунав’ї не тільки змінило усталену думку про аре­ал їх розповсюдження, але й дозволило простежити особливос­ті поховального обряду цього регіону (Ізмаїльська експедиція). Встановлені специфіка та рівень окремих виробництв у Північно - Західному Причорномор’ї. Вперше доказана наявність місцевого античного склоробного виробництва на північних берегах Чор­ного моря у УІ ст. до н. е. Дослідження Ізмаїльської експеди­ції дозволили поглибити, а багато в чому і по-іншому уявити розвиток етнічного процесу в степах Північного Причорномор’я в перших століттях н. е. У вигляді гіпотези вперше поставле­не питання про виділення тут своєрідного скіфо-сарматського конгломерату. Отримані нові оригінальні матеріали по історії сарматського та черняхівського населення. Вперше виявлено со­лідний пласт скіфських пам’яток на Нижньому Дунаї, розкопа­но своєрідні сарматські поховання. Серед них — досить багаті захоронення сарматської знаті в межиріччі Дністра і Дунаю; досліджено багатющі гунські захоронення; вивчено соціально - економічну структуру середньовічних кочівників.

Джерела та література

1. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інсти­туту археології НАНУ, спр. 1 Звіт Відділу археології Північно - Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1980 р., 158 арк.

2. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Ін­ституту археології НАНУ, спр. 2 Звіт Відділу археології Північно - Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1981 р., 148 арк.

3. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інсти­туту археології НАНУ, спр. 3 Охоронні дослідження археологіч­них пам’яток в зонах новобудов Одеської області (заключний звіт), 1982 р., 147 арк.

4. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАНУ, спр. 4. Звіт Відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1984 р., 356 арк.

5. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАНУ, спр. 6. Звіт Відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР за 1985 р. і ХІ п’ятирічку, 1985 р., 384 арк.

6. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інсти­туту археології НАНУ, спр. 7 Звіт Відділу археології Північно - Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1986 р., 277 арк.

7. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інсти­туту археології НАНУ, спр. 8. Звіт Відділу археології Північно - Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1987 р., 211 арк.

8. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАНУ, спр. 9 Звіт Відділу археології Північно - Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1988 р., 168 арк.

9. Архів відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАНУ, спр. 10 Звіт Відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології АН УРСР, 1989 р., 159 арк.

10. Науковий архів Інституту археології Національної Академії наук України (далі — НА ІА НАНУ), фонд «Діловодство» Станко

В. Н. Короткий звіт про роботу Причорноморської експедиції Ін­ституту археології АН УРСР, 1985 р., 4 арк.

11. НА ІА НАНУ, Фонд «Експедиції», спр. 1987/2 «а» Станко В. Н., Краснокутський Г. Є., Старкін А. В. Звіт про роботу Причорномор­ської експедиції Інституту археології АН УРСР, 1987 р., 22 арк.

12. Станко В. Н. Отдел археологии Северо-Западного Причерноморья / В. Н. Станко // 50 лет Институту археологии АН УССР. — К., 1984. — С. 103-106.

13. Присяжнюк О. М. Висвітлення проблеми розбудови системи охоро­ни пам’яток Одеської області в радянській літературі / О. М. При - сяжнюк // Наукові праці Чорноморського державного універси­тету ім. Петра Могили. — Миколаїв, 2010: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. — Т. 121. — Вип. 108. Історія. — С. 110-114.

14. Федорченко О. С. Дослідження пізнього палеоліту Північного Надчорномор’я та Надазов’я у 70-80-х роках XX ст. / О. С. Фе­дорченко // Магістеріум: Археологічні студії: збірник. — К.: КП ВД «Педагогіка», 2007. — Вип. 27. — С. 26-31.


Анотації

Иваниченко Л. М. Исследования новостроечных экспедиций отдела археологи Северо-Западного Причерноморья ИА АН УССР (1976-1990)

Статья посвящена исследованиям археологических экспедиций, созданных при отделе археологии Северо-Западного Причерноморья ИА НАН Украины в второй половине 70-х гг. прошлого века. Особое внимание уделено археологическим поискам новостроечных экспе­диций. Описаны места их раскопок и основные научные результаты.

Ключевые слова: Буго-Днестровская, ДунайДнестровская, Из­маильская нововостроечные экспедиции; Причерноморская палео­литическая экспедиция, хоздоговорная тема, курган, захоронение, раскопки.

Ivanichennko L. M. Researches of the newly-built expeditions of North Western Black Sea archeological department at Ukrainian SSR Academy of Sciences (1976-1990).

The article is devoted to research of archaeological expeditions, organized at the Department of Archaeology of the North - Western Black Sea region IA NAS in the second half of the 1970s. Particular attention is paid to the search of newly-built archaeological expedi­tions. The places of excavations and main results are described.

Key words: Bug-Dniester, DanubeDniester, Izmail newly-built ex­pedition, The Black Sea Paleolithic expedition, economic contracts, burial places, excavations.

Надійшла дo pедaкцii 4 квітня 2Ql4 poку