Головна Історія Інтелігенція і влада ПОВСЯКДЕННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА В 20-30-х pp. ХХ ст.: СТАН НАУКОВОГО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ
joomla
ПОВСЯКДЕННЯ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА В 20-30-х pp. ХХ ст.: СТАН НАУКОВОГО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Історія - Інтелігенція і влада

Т. Г. Савчук

Ключові слова: українська сучасна історіографія, повсякденне життя, православне духовенство, церква, держава.

Ключевые слова: украинская современная историография, по­вседневная жизнь, православное духовенство, церковь, государство.

Key words: Ukrainian modern historiography, daily life, Orthodox clergy, church, state.

В українській історичній науці проблеми повсякденна вже стали самодостатнім предметом дослідницьких пошуків. Поява нових методологічних підходів зумовила розширення кола до­сліджень світу повсякденна суспільства, зокрема, 20-30-х рр. XX ст. Неухильне зростання історичних знань з цієї проблема-


Тики зумовлює необхідність історіографічного аналізу сучасної вітчизняної наукової літератури. У даній статі спробуємо ви­світлити історіографію питання повсякденного життя право­славного духовенства в 20-30-х рр. XX ст. Стаття покликана визначити стан вивчення проблеми, з’ясувати теоретичний та фактологічний рівень, обґрунтувати перспективи подальшої роботи.

Першу групу історіографічних досліджень становлять пра­ці В. Даниленка, Г. Касьянова, Ю. Котляра, С. Кульчицького,

С. Ляха, В. Марочки, А. Морозова, Л. Новохатька, П. Панчен - ка, О. Пиріг, Р. Пирога, Ю. Шаповала, М. Шитюка та ін., які присвячені радянській історії 1920-1930-х рр. Ці публікації висвітлюють політичне та економічне становище, духовні про­цеси в період формування тоталітарного режиму.

Загальний науковий доробок з історії 1920-1930-х рр. за­клав теоретичну та фактологічну основу для вироблення нових проблемно-тематичних пріоритетів, серед яких і повсякдення православного духовенства. Без великого масиву напрацьованої літератури з історії Радянської України був би неможливий якісний перехід до вивчення нової проблематики. Досліджен­ня цих робіт допоможе у реконструкції структур повсякдення духовних осіб, з одного боку, а з іншого — дасть можливість відтворити історію повсякденного світу духовенста в контексті загальних процесів у суспільстві.

Другу групу досліджень становлять праці з історії церковних інституцій. Сучасні науковці зосереджують увагу на з’ясуванні питання ставлення більшовицької держави до церкви. Предме­том уваги здебільшого обираються тенденції розвитку церковно - державних відносин. Дослідження в такому руслі продиктова­ні пануванням в історіографії теорії тоталітаризму. Вона стала основною для досліджень політичних, соціально-економічних, духовних процесів в Українській РСР в 1920-1930-х рр. При­хильники концепції тоталітарності показують зверхність партії над державою та суспільством [1].

Увага істориків церкви теж зосереджена на розгляді питань поглинання державою конфесій та духовенства. А. Зінченко,

О. Ігнатуша, О. Нестуля, В. Пащенко, Л. Пилявець, В. Силантьев одними з перших спробували переосмислити сутність церковно - державних відносин з нових методологічних позицій [2].

Вивчення ставлення держави до церкви та духовенства, роз­витку окремих православних конфесій знайшло продовження в роботах Л. Бабенко, С. Жилюка, А. Киридон, Г. Лаврик,

І. Преловської, О. Тригуба [3].

Ключовою для робіт є ідея тотального втручання держави в життя церкви і духовенства. Зокрема, стереотипом стало твер­дження, що в 1930-х рр. із формуванням тоталітарного режиму духовенство як прошарок населення було майже ліквідовано.

Відтворення специфіки становища духовенства вимагає ви­значення не тільки впливу держави, але й різних факторів, що знаходяться і в духовній площині. Недооціненим залишається вплив на духовенство віруючих. З’ясування ролі мирян у житті духовенства можливе в контексті вивчення повсякдення.

Розкриваючи характер та причини розколу в українському православ’ї в 1920-1930-х рр., О. Ігнатуша відійшов від теорії тоталітаризму та намагався врахувати соціокультурні чинни­ки. Основною є ідея впливу капіталістичної та комуністичної модернізації на інституційний розвиток конфесій. У контексті означеної проблеми науковець звернув увагу на вплив новітніх тенденцій на повсякденне життя духовенства [4].

У цьому руслі продовжила вивчення становища православ­ного духовенства Т. Бобко. Уперше в кандидатській дисертації спеціальним об’єктом дослідження обрано православне духовен­ство 1920-1930-х рр. Його соціально-демографічні, національ­ні, культурницькі параметри, політичні погляди, взаємовпли­ви духовенства та віруючих стали предметом дисертаційного дослідження [5].

В історіографії проблеми варто відзначити моногра­фію А. Киридон. У контексті соціоісторичного аналізу церковно - державних відносин дослідниця зосередила увагу на питанні правового, матеріального стану духовенства, податкового тис­ку, рівня професійної підготовки служителів [6].

Антропологічний підхід в історичній науці зумовив появу численних публікацій, присвячених окремим представникам православних церков. Цю категорію праць відкривають до­слідження постатті митрополита Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) Василя Липківського [7]. Бага­тогранність постаті першоієрарха УАПЦ Василя Липківського викликає постійний інтерес [8].

Науковець С. Жилюк звернув увагу на сповнене трагізму життя волинського архієпископа Степана Орлика. Дослідник у спеціальній розвідці, спираючись на архівно-слідчі матеріали, розповів про неодноразові арешти архієрея, показав постійний тиск на нього з боку ДПУ [9].

Глибокий аналіз значного масиву архівних даних, спога­дів сучасників дав можливість А. Зінченку здійснити успіш­ну спробу осмислення ролі особи в контексті національно- церковних рухів [10]. Дослідник простежив життєвий шлях громадського діяча, духовного проповідника УАПЦ — Мико - лая Борецького, показавши визначальний вплив на розвиток церкви богослужбової, національно-просвітницької діяльності митрополита.

Окремий розділ монографії А. Зінченко присвятив ще одній досить суперечливій постаті УАПЦ - архієпископу Костянтину Кротевичу. Для розгляду громадської діяльності духовенства, їхньої культурно-просвітницької роботи цікавими є подані в монографії відомості про співробітництво Костянтина Кротеви - ча з науковим товариством у Вінниці, про публікації архієпис­копом низки статей гуманістичного характеру.

А. Зінченко зосередив увагу на вивченні життєвого шляху Івана Павловського — митрополита Харківського та всієї Укра­їни. Автор простежив його участь в українському церковному русі до 1921 р., визначив внесок Івана Павловського у справу розгортання українізації парафій на Черкащині, Чернігівщині та Слобожанщині протягом 1920-х рр., показано митрополиче служіння Івана Павловського в умовах розгрому української автокефальної церкви.

Науковці розглядали життя та діяльність ієрархів і інших православних церков. Миколаївський дослідник О. Тригуб звернув увагу на життя Херсонського єпископа Російської пра­вославної церкви (РПЦ) Прокопія Титова. О. Тригуб дійшов висновку, що авторитет єпископа став тим домінуючим чинни­ком, який сприяв меншій популярності обновленської церкви на Херсонщині та Миколаївщині [11].

Науковець у спеціальній статті спробував простежити долю архієреїв Синодальної церкви на Миколаївщині — Костянтина Спаського, Рафаіла Прозоровського, Амвросія Нагорського та єпископа Первомайської єпархії - Иосифа Михальчука [12].

Цікава спроба О. Демиденко на прикладі трагічної долі архі­єпископа Чернігівського РПЦ Пахомія Кедрова проілюструва­ти наслідки здійснення владою антицерковної політики [13].

Як бачимо, предметом персоналістичних студій обирало­ся передусім вище духовенство. Життя інших представників церковної ієрархїї залишається на маргінесі історичного дослі­дження. Увага науковців звернута на роль ієреїв в розвитку церкви, відносини священнослужителів та органів влади.

Цінним досвідом висвітлення повсякдення радянської Укра­їни 1920-1930-х рр. можуть послугуватися праці О. Акуніна, Н. Бем, М. Борисенка, Ю. Волосника, М. Герасимової, Н. Гого - хії, М. Дорошка, Г. Єфіменка, В. Іваненка, І. Іщенка, Г. Капус - тян, О. Коляструк, Н. Коцур, 3. Лихолобової, О. Лукашевича, О. Михайлюка, О. Мовчан, Л. Нізової, О. Сушка, В. Прилуць­кого та ін. з історії побуту, повсякденного життя селян, робіт­ників, інтелігенції, підприємців.

Важливою для реконструкції повсякдення в добу непу є монографія, підготовлена під керівництвом С. Кульчицького [14].

Ці історіографічні здобутки сприятимуть виділенню осо­бливостей повсякденного життя духовенства. Компаративний аналіз повсякдення різних соціальних груп значно поглибить історичні знання.

Публікації О. Удода містять солідну теоретичну базу для вивчення історії повсякденності священнослужителів в 1920-х рр. [15].

Нечисленну групу становлять спеціальні дослідження, в яких предметом аналізу обрано окремі аспекти щоденного жит­тя духовенства. З’ясування особливостей повсякдення духовен­ства в 1920-х рр. стало метою наукових пошуків Т. Євсєєвої [16], Т. Савчук (Бобко) [17].

Зовсім недослідженими залишаються питання повсякдення духовенства в умовах колективізації, руйнування традиційного селянського устрою під час Голодомору 1932-1933 рр.

Бракує спеціальних науково-історичних досліджень рівня задоволення духовних запитів священнослужителів, щоденних потреб, структури сімейних відносин.

Варто відтворити оцінки духовенством навколишньої дійс­ності, ставлення до впровадженя модерних моральних ціннос­тей. Крім того, емоційні реакції духовенства мають стати за­цікавленням дослідників.

Комплексне вивчення повсякдення духовенства вимагає про­ведення досліджень з урахуванням наявності трьох ступенів церковної ієрархії: єпископської, пресвітерської, дияконської.

Висвітлення повсякдення духовенства має відбуватися із врахуванням належності духовенства до різних православних конфесій. Окрім того, історик повсякдення повинен уникати слідування за нормативними актами державної влади. Зокре­ма, продуковані владою закони, циркуляри були направлені на витіснення духовенства з суспільного життя. Проте інші чин­ники: високий рівень релігійності населення, авторитет духо­венства, випадкові, нестандартні ситуації — вносили свої ко­рективи в буття священнослужителів.

Таким чином, незважаючи на велику кількість праць, при­свячених історії церкви, повсякденне життя духовенства 1920­1930-х рр. залишається малодослідженою проблемою. Недостат­ній рівень розробки цього питання можна пояснити пануванням в історіографії теорії тоталітаризму. Цей підхід не дозволяє по­вноцінно розкрити особливості становища духовенства. Однак на­явний науковий доробок становить теоретичну та фактографічну основу для необхідного дослідницького переходу від з’ясування сутності відносин держави та церкви, статусу релігійних органі­зацій до висвітлення структури повсякдення духовенства.

На сьогодні розробка повсякдення духовенства відбувається на початковій стадії, порівняно із дослідженнями інших соці­альних груп. Аналіз стану вивчення проблеми спонукає до по­дальшого пошуку та осмислення, сприяючи розвиткові студій історії повсякдення.

Джерела та література

1. Васильчук Г. М. Сучасна українська та зарубіжна історіографія соціально-політичного і культурно-духовного розвитку Україн­ської РСР в 20-30-і рр. XX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. іст. наук. : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерело­знавство та спеціальні історичні дисципліни» / Г. М. Василь­чук. — К., 2008. — С. 12.

2. Зінченко А. Л. Благовістя національного духу. Українська Церк­ва на Поділлі в першій третині XX ст. / А. Л. Зінченко. — К. : Освіта, 1993. — 256 с.; Ігнатуша О. М. Українська автокефальна православна церква (1917-1930 рр.) : дис. ... кандидата іст. наук : 07.00.01 / Ігнатуша Олександр Миколайович. — Харків, 1993. — 255 с.; Нестуля О. О. Доля церковної старовини в Україні. 1917­1941 рр. / О. О. Нестуля. — К. : Інститут історії України НАН України, 1995. — Ч. 1. 1917 р. — середина 20-х рр. — 280 с.; Ч. 2. Кінець 20-х — 1941 рр. — 216 с.; Пащенко В. Свобода со­вісті в Україні: Міфи і факти 20-30-х рр. ХХ ст. / Володимир Пащенко. — К. : Інститут історії України, 1994. — 252 с.; Пи - лявець Л. Хрещениця ДПУ. З історії Діяльно-Христової церкви / Л. Пилявець // Людина і світ. — 1992. — № 5-6. - С. 26-29; Силантьев В. И. Большевики и православная церковь на Украине в 20-е гг. / В. И. Силантьев. — Харьков : Харьковский госполи - технический университет, 1998. - 232 с.

3. Бабенко Л. Духовенство як об’єкт інформаційно-аналітичної діяль­ності спецслужб в Україні (20-30-ті роки ХХ століття) / Людмила Бабенко // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. — Львів : Логос, 2005. — Кн. 1. — С. 102-106; Жилюк С. І. Обновленська церква в Україні (1922-1928) / Сергій Іванович Жилюк. — Рівне : РДГУ, 2002. — 384 с.; Киридон А. Обновленство в Україні: при­чини виникнення та спроба періодизації / Алла Киридон // Істо­рична пам’ять. — 2000. — № 1-2. — С. 152-160; Лаврик Г. Пра­вова форма економічних відносин — вагомий чинник майнового становища церкви в Україні (1917-1921 роки) / Галина Лаврик // Історична пам’ять. — 2004. — № 1. — С. 40-51; Преловська І. «Собор самопізнання» Української автокефальної православної церкви / Ірина Преловська // Людина і світ. — 2001. — № 6. — С. 42-46; Тригуб О. П. Розгром української церковної опозиції в Російській православній церкві (1922-1939 рр.) : монографія / Олександр Петрович Тригуб. — Миколаїв : ТОВ «Фірма «Іліон», 2009. — 312 с.

4. Ігнатуша О. М. Інституційний розкол православної церкви в Укра­їні: генеза і характер (ХІХ ст. — 30-і рр. ХХ ст.) / Олександр Миколайович Ігнатуша. - Запоріжжя : Поліграф, 2004. - С. 220, 271.

5. Бобко Т. Г. Православне духовенство в суспільному житті України 20-30-х рр. ХХ ст.: дис. ... кандидата іст. наук : 07.00.01 / Бобко Тетяна Григорівна. — Запоріжжя, 2005. — 232 с.

6. Киридон А. М. Час випробувань: держава, церква, суспільство в ра­дянській Україні 1917-1930-х років / Алла Миколаївна Киридон. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. — С. 238-258.

7. Білокінь С. Смерть митрополита Липківського / Сергій Білокінь // Людина і світ. — 1992. - № 4. — С. 27-34.

8. Пащенко В., Рибачук М. Першоієрарх нової української церкви митрополит Василь Липківський / В. Пащенко, М. Рибачук // Український історичний журнал. — 1993. — № 2-3. — С. 48­57; Зінченко А. Визволитися вірою. Життя і діяння митрополита Василя Липківського / Арсен Зінченко. - К. : Дніпро, 1997. — 424 с.; Преловська І. Голгофа митрополита Василя Липківського / Ірина Преловська // Історія релігій в Україні. Науковий щоріч­ник. — Львів : Логос, 2004. — Кн. 1. — С. 473-476.

9. Жилюк С. Справа архієпископа Орлика / Сергій Жилюк // Людина і світ. — 2002. — № 2. - С. 46-49.

10. Зінченко А. Ієрархи Української церкви: митрополит Миколай Бо­рецький, архієпископ Костянтин Кротевич, митрополит Іван Пав - ловський / Арсен Зінченко. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2003. — 156 с.

11. Тригуб О. П. Херсонський єпископ Прокопій та обновленський рух Півдня України (20-30-ті рр. ХХ ст.) / О. П. Тригуб // Пів­денний архів: Зб. наук. пр. (Історичні науки). — Херсон: Вид-во ХДУ, 2002. — Вип. ІХ. — С. 91-96.

12. Тригуб А. П. Обновленческие епископы 20-30-х гг. ХХ в. на Ни - колаевщине / А. П. Тригуб // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження: V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. — Миколаїв : Атол, 2004. — С. 261-263.

13. Демиденко О. Справа архієпископа Пахомія: з історії антирелігій­ної політики на Чернігівщині на початку 1920-х рр. / О. Демиден - ко // Сіверянський літопис. - 2002. — № 2. — С. 56-59.

14. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.) : Колективна монографія / Відп. ред. С. В. Куль - чицький : В 2 ч. — К. : Інститут історії України НАН України, 2009. — Ч. 1. — 445 с.; Ч. 2. - 382 с.

15. Удод О. А. Історія в дзеркалі аксіології: роль історичної науки та освіти у формуванні духовних цінностей українського народу в 1920-1930-х роках / Олександр Андрійович Удод. — К. : Ге - неза, 2000. — 292 с.; Удод О. Історія повсякденності: питання методології, історіографії та джерелознавства / Олександр Удод // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст. — К., 2004. — Т. 2. — С. 286-313.

16. Євсєєва Т. Православне духовенство / Тетяна Євсєєва // Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2010. —

Ч. 2. — С. 275-325.

17. Савчук Т. Г. Дозвілля православного духовенства в 20-х рр. ХХ ст. / Т. Г. Савчук // Історичний архів. Наукові студії: Збірник наукових праць — 2010. — Вип. 5. — С. 56-60; Савчук Т. Г. Зов­нішній вигляд православного духовенства в період комуністичної модернізації / Т. Г. Савчук // Історія релігій в Україні : науко­вий щорічник / упоряд. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. — Львів : Львівський музей історії релігії; вид-во «Логос», 2010. - Кн. 1. — С. 722-727; Савчук Т. Г. Повсякденність православного духовенства в 1920-30-х рр.: проблеми та перспективи досліджен­ня / Т. Г. Савчук // «Історія повсякденності: теорія та практика» : матеріали Всеукр. наук. конф., Переяслав-Хмельницький, 14-15 трав. 2010 р. / [Упорядники Лукашевич О. М., Нагайко Т. Ю.]. — Переяслав-Хмельницький, 2010. — С. 133-135.


Савчук Т. Г. Повседневность православного духовенства в 20— 30-х гг. XX в.: состояние научного изучения проблемы.

Статья посвящена изучению особенностей украинской современ­ной историографии повседневности православного духовенства в 1920-1930-х гг. Установлено, что разработка повседневной жизни священнослужителей находится на начальной стадии сравнительно с исследованиями других социальных групп.

Savchuk T. G. Daily orthodox clergy in the 20—30-ies twentieth century: state of scientific study of problems.

This article is devoted to the study of features of Ukrainian con­temporary historiography of everyday life of the orthodox clergy in 1920-1930s. It was found out that the development of daily life of priests is at its early stage, compared with examination of other social groups.

Похожие статьи