Головна Історія Інтелігенція і влада СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ В ГАЛУЗІ КІНЕМАТОГРАФУ ЗА РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1991-2011 рр.)
joomla
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ В ГАЛУЗІ КІНЕМАТОГРАФУ ЗА РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1991-2011 рр.)
Історія - Інтелігенція і влада

Ю. В. Пачос

Ключові слова: Україна, Польща, кінематограф, кінофестива­лі, співпраця.

Ключевые слова: Украина, Польша, кинематограф, кинофе­стивали, сотрудничество.

Key words: Ukraine, Poland, cinema, film festivals, collaboration.

Із жодною іншою європейською країною Україна не має стільки контактів, як з Польщею. Такі взаємини між країнами пояснюються не тільки стратегічним підходом до двосторон­нього співробітництва. Зобов’язання для обох країн в рамках підготовки та проведення чемпіонату з футболу Євро-2012 ста­ли платформою для спільних зусиль України і Польщі на між­народній арені. Ця популярна тема пробудила ще більший ін­терес у поляків до України, а в українців до Польщі. В такому контексті надзвичайно актуальним питанням стає налагоджен­ня двосторонніх зв’язків в галузі культури, особливо масової. Взаємопроникнення культур, очевидно, ні в жодному виді мистецтва не досягає такої інтенсивності, як у кінематографі, оскільки фільми легко долають кордони і завдяки дубляжу чи субтитрам — мовні бар’єри. Дослідження українсько-польських зв’язків в галузі кіномистецтва, їх історії та сучасного стану є важливим елементом налагодження культурного взаємообміну, популяризації мистецтва кіно в обох країнах, поширення ві­тчизняної кінопродукції та підвищення її якості.

На жаль, в Україні та Польщі розвиток, стан та перспекти­ви співпраці між обома країнами в сфері кінематографу ще не стали темою окремих досліджень. Періодично в українських і польських ЗМІ та Інтернет-виданнях з’являються публікації та повідомлення щодо подій у кінематографі України та Поль­щі. Найбільш інформативними є публікації української газети «Дзеркало тижня», інтернет-видань «Главком», «Українсько- польський інтернет-журнал», офіційних сайтів кінофундацій та кінофестивалів України і Польщі. Серед небагатьох розвідок на окреслену тему можна виокремити статті Л. Брюховецької [1], Т. Козирєвої [6], Д. Дроздовського та Г. Трегуба [3].

Метою даної статті є дослідження історії відносин України і Польщі в сфері кінематографу, аналіз сучасного стану співпра­ці, виокремлення перспективних напрямків співробітництва.

В кінематографічному мистецтві зв’язки українських і польських митців мають свою, хоч і невелику, історію. Так, у 1911 р. відомий польський режисер, сценарист і художник Чеслав Сабінський, який приїхав до Києва з Варшави, працю­вав у кінофірмі «Тіман і Рейнгард». Пізніше Сабінський поста­вив фільм «Катерина» за поемою Тараса Шевченка на знак під­тримки руху за встановлення пам’ятника Кобзареві в Києві [1].

У 1920-1930-х рр. українські та польські кіномистецькі шляхи перетинаються у фільмах на історичну тематику. Як відгук на події польсько-української війни 1920 р. український режисер Аксель Лундін зняв у 1925 р. двосерійний фільм - хроніку «П. К. П.» (П. К. П. — напис на вагонах залізни­ці, що означає «Ройків Коїеіе Panstwowe». Українські селяни розшифрували цей напис: «Пілсудський купив Петлюру») [1]. В 1927 р. було випущено фільм «Тіні Бельведера» режисера О. Анощенка. У ньому, як написано в «Истории советского кино», за мелодраматичними сюжетними перипетіями значною мірою пропадали реальні події класової боротьби в буржуазній Польщі [4, с. 351].

З 1930 р., коли українське кіно втрачає свою автономію та підпорядковується загальносоюзному відомству, можливості для реалізації історичного фільму на українсько-польську те­матику зводяться до мінімуму. Історичні події в кіно допуска­лись тільки як ілюстрація класової боротьби. Саме такою ілю­страцією став однойменний фільм Івана Кавалерідзе про таку сторінку історії України та Польщі як Коліївщина. 1945 р. на Київській кіностудії художніх фільмів було випущено пригод­ницький фільм «Зігмунт Колосовський» (10 частин) на замов­лення Польщі, присвячений польським підпільникам і парти­занам. Але обидва фільми не були вдалими [1].

На жаль, у післявоєнний час українське та польське кіно втратило навіть найтривкіші зв’язки. Відновити та закріпити мистецькі відносини в цій галузі вдалося після здобуття неза­лежності Україною в 1991 р.

Перспективним напрямком співпраці в галузі кінематографу стало документальне кіно та стрічки на спільну історичну тема­тику. Так, наприклад, у 1998 р. був відзнятий документальний фільм «Нелегке братерство», створений за ініціативою відомого польського публіциста Єжи Ґедройца та під патронатом Пре­зидента Польщі Александра Кваснєвського. «Нелегке братер­ство» — це розповідь про українсько-польський союз 1919­1921 рр., головними дійовими особами в якому виступають Симон Петлюра та Йозеф Пілсудський. У стрічці використано інтерв’ю з Є. Ґедройцем, Н. Девісом, А. Жуковським. Участь у написанні сценарію брали українські науковці Богдан Гудь та Віктор Голубко [10]. Львівський історик Б. Гудь став співавто­ром сценарію ще одного документального фільму «Братерство зброї на службі миру» (2000 р.) про українсько-польський ба­тальйон часів польсько-радянської війни 1920 р. Такі спільні документальні проекти покликані подолати стереотипи, що іс­нують в українському та польському суспільствах та заповнити історичні прогалини в українсько-польських відносинах.

Починаючи з 1990-х років і до сьогодні, значне місце в українсько-польській співпраці в галузі кінематографу займає проведення різних кінофестивалів: «Молодість», «Стожари», «Крок», на яких польські фільми, режисери, сценаристи здо­бували нагороди та призи. В останні роки фестивальний рух розширюється. Так, наприклад, популярним серед польських кіномитців став львівський «КіноЛев», фестиваль незалежного ігрового, анімаційного та документального кіно, організований львівським Музеєм Ідей, який проходить щороку з 2006 р. на початку третьої декади серпня у Львові (в рамках святкування Дня Незалежності України) [5].

23-25 вересня 2011 р. у Луцьку відбувся Перший польсько - український мандрівний кінофестиваль «Бо!», заснований з ініціативи польських та українських кінематографістів, осно­вне якого завдання, полягає у розширенні співпраці у галузі кіно. Головними організаторами фестивалю стали польська кі­ностудія «Бо!» та українська компанія «Батискаф Продакшн». Незвичайність фестивалю полягає в його мандрівному форматі, спрямованому на те, щоб якомога більша аудиторія побачила фільми своїх сусідів. В програмі були представлені польські по­внометражні картини, українські та польські документальні, короткометражні, аматорські фільми. Протягом фестивальних днів у Луцьку відбулися зустрічі з режисерами Анджеєм Кем- піньським, Ґжеґожем Брауном, Пьотром та Домініком Матвєй - чиками, Олесем Саніним [8]. Окрім Луцька, фестиваль «Бо!» пройшов у Києві, Львові, Тернополі.

Ще одним плідним напрямком співпраці України і Польщі в галузі кіномистецтва та популяризації власних кінофільмів стало проведення Днів польського кіно в Україні та україн­ського кіно в Польщі. У 2006 р. вперше пройшли Дні поль­ського кіно в Україні з ініціативи Польського інституту в Києві і з тих пір стали щорічним заходом, в рамках якого відбува­ється показ найновіших польських кінострічок, ретроспекти - ви фільмів польських режисерів К. Кесльовського, А. Вайди, Є. Гофмана, К. Зануссі, Ю. Махульського та зустрічі з діячами кіномистецтва сусідньої держави. З 2008 р. покази польського кіно стали проходити не лише в Києві, а й у Львові, Одесі та

Харкові. До традиційних організаторів долучилися Українська кінофундація та Польський інститут кіномистецтва [2]. Осо­бливістю останніх «Днів» 2011 р. стало те, що вони пройшли у семи містах України — Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирі, Києві, Львові та Севастополі.

Фестиваль «Дні українського кіно в Польщі» був відкритий восени 2008 р. та проводиться Українською кінофундацією і компанією «Nemiroff» спільно з Польським кіноінститутом і Поморською фундацією та за підтримки Міністерства культури і туризму України. В рамках першого фестивалю, що пройшов у Варшаві, Кракові та Гдині, було показано 7 повнометраж­них українських фільмів, серед яких дебютні та останні роботи корифеїв українського кінематографу Романа Балаяна («Рай­ські птахи» (2008) та «Бірюк» (1975) та Кіри Муратової («Два в одному» (2007) та «Короткі зустрічі» (1967) [9]. Наступний фестиваль у 2009 р. пройшов у Варшаві, Кракові та Сопоті, в рамках якого польські любителі кіно побачили фільми «Одного разу я прокинулася» М. Кондратьєвої, «Orange love» А. Бадое­ва, «Помаранчеве небо» і «Прощення» О. Кирієнка, «Аврора»

О. Байрак, «Молитва про гетьмана Мазепу» Ю. Іллєнка [11].

Одним з найпопулярніших художніх фільмів на спільну українсько-польську тематику став фільм Єжи Гофмана «Вог­нем і мечем» за однойменним романом Генріка Сенкевича, відзнятий у 1999 р. У цій кінострічці роль гетьмана Богдана Хмельницького зіграв український актор Богдан Ступка. Окрім того, Б. Ступка став також героєм фільму Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні» (2008), за роль у якому отримав відзнаку за найкращу чоловічу роль на ІІІ Римському кінофестивалі.

У 2008 р. Є. Гофман презентував в Україні документаль­ну стрічку «Україна. Становлення нації», на створення якої його надихнула книга колишнього президента України Леоніда Кучми «Україна — не Росія». Чотирьохсерійний фільм присвя­чений народженню, розвитку та становленню української нації від найдавніших часів до цього часу. В основу фільму покладе­ні матеріали, які Єжи Гофман збирав особисто [6].

Попри численні фестивалі та культурні акції українське кіно так і залишається практично невідомим для широкого загалу польських глядачів. За словами відомого польського режисера Марека Павловського, у Польщі знають лише Бог­дана Ступку [3]. Популярна польська акторка та телеведуча, українка за походженням, Вероніка Марчук-Пазура зазначає, що більше було зроблено для Польщі в Україні, ніж навпаки. Наразі вона намагається через роботу Товариства Акторів Кіно і Телебачення підтримати українських колег у лобіюванні за­кону прав акторів на досвіді Польщі та створити спільну базу даних акторів [7].

Отже, українсько-польська співпраця в галузі кінематогра­фу протягом XX ст. (до початку 1990-х рр.) відбувалася на рів­ні участі кіностудій, режисерів, акторів, сценаристів у творенні фільмів, переважно на історичну тематику. Зі здобуттям Укра­їною незалежності напрямки співробітництва з Республікою Польща у цій галузі значно розширились: документальне кіно на спільну історичну тематику, проведення кінофестивалів та днів кіно в обох державах. Аналіз активності країн у сфері кінематографу дає підстави говорити про більшу активність з боку України, про що свідчить проведення кінопоказів поль­ських художніх та документальних стрічок. Сьогодні потрібно скористатися зацікавленістю широкого загалу Польщі до Укра­їни та її культури зокрема та підвищити ефективність співпра­ці в цій галузі.

Джерела та література

1. Брюховецька Л. Україна — Польща. Кінематографічні перетини / Л. Брюховецька [Електронний ресурс] // Українсько-польський інтернет-журнал. — Режим доступу: Http://www. ukraine-poland. com/u/kultura/kultura. php? id=12

2. Двохмісячний фестиваль польського кіно починається в Україні [Електронний ресурс] // Сайт Www. ukraine. com — Режим доступу: Http://www. ukraine. com/ukrainian/blog/2-month-festival-of-polish- cinema/

3. Дроздовський Д., Трегуб Г. Польський режисер Марек Павлов - ський: «З українських митців у нас знають лише Ступку в ролі радянського генерала» / Д. Дроздовський, Г. Трегуб [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. — 2011. — 22 липня (№ 27). — Ре­жим доступу: Http://dt. ua/CULTURE/polskiy_rezhiser_marek_ pavlovskiy_z_ukrayinskih_mittsiv_u_nas_znayut_lishe_stupku_v_ roli_radyanskogo-84953.html

4. История советского кино. 1917-1967: В 4 т. — М.: Искусство, 1969. — Т. 1. 1917-1931. — 1969. — 755 с.

5. КіноЛев [Електронний ресурс] // Сайт «Музей Ідей». — Режим доступу: Http://idem. org. ua/projects/kinolev

6. Козирєва Т. Тести з історії. Єжи Гоффман: «Мій фільм про Украї­ну не сподобається націоналістам та комуністам» / Тетяна Козирє­ва [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. — 2008. — 7 червня (№ 21). — Режим доступу: Http://dt. ua/CULTURE/testi_z_ istoriyi_ezhi_goffman_miy_film_pro_ukrayinu_ne_spodobaetsya_ natsionalistam_ta_komunistam-53921.html

7. «М’яка сила» України в Польщі [Електронний ресурс] // Глав­ком. — Режим доступу: Http://glavcom. ua/articles/5379.html

8. Такого у Луцьку ще не було [Електронний ресурс]// Сайт українсько-польського двотижневика «Волинський монітор/ Monitor Wolynski». — Режим доступу: Http://monitor-press. com/ index. php? option=com_content&view=article&id=656 % 3A2011- 09-29-09-59-54&catid=31 %3A9-muz&Itemid=46&lang=uk

9. Українська кінофундація та компанія Nemiroff представляють Фестиваль українського кіно в Польщі [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Української кінофундації. — Режим доступу: Http://ucf. org. ua/news/32

10. Trudne braterstwo [Електронний ресурс] // Internetowa baza filmu polskiego. — Режим доступу: Http://filmpolski. pl/fp/index. php/429901

11. Festiwal Filmow Ukrainskich w Polsce i Festiwal Filmow Polskich na Ukrainie 2009/2010 [Електронний ресурс] // Pomorska fundacja w Gdyni. — Режим доступу: Http://www. fundacjafilmowa. pl/info. php? id=50

Анотації

Пачос Ю. В. Сотрудничество Украины и Польши в сфере ки­нематографа за годы украинской независимости (1991—2011 гг.).

В статье рассмотрено сотрудничество Украины и Польши в от­расли кинематографа за годы украинской независимости (1991­2011 гг.), его направления и последующие перспективы.

Pachos Y. V. The cinematograph collaboration of Ukraine and Poland for years of Ukrainian independence (1991—2011).

This article deals with the cinematograph collaboration of Ukraine and Poland during the period of Ukrainian independence (1991-2011), its directions and subsequent prospects.