Головна Журналистика Контент-аналіз у системі сучасних методів дослідження публіцистичних текстів
joomla
Контент-аналіз у системі сучасних методів дослідження публіцистичних текстів
Журналистика - Журналистика

Надія Герасимчук,

Здобувачка (Київ)

УДК 007 : 304: 070.1

У статті йдеться про особливості контент-аналізу, його складники та можливість застосування для аналізу публіцистичних текстів.

Ключові слова: контент-аналіз, публіцистичний текст, дослідження, метод, сатира, "Шершень".

The features of content analysis, its constituents and possibility of application for analysis of publicistic texts are considered in the article.

Keywords: content analysis, publicistic text, research, method, satire, "Shershen".

В статье рассматриваются особенности контент-анализа, его сос­тавные части и возможности использования для анализа публицисти­ческих текстов.

Ключевые слова: контент-анализ, публицистический текст, исследование, метод, сатира, "Шершень".

Сучасна методологія зазвичай послуговується класичними (тра­диційними) методами наукового дослідження текстів. Однак дедалі більшого поширення набувають формалізовані методи, до яких на­лежить контент-аналіз.

Класичні, традиційні методи аналізу - це сукупність операцій, що дозволяє інтерпретувати текст відповідно до цілей дослідників [2, 37]. До них належать, зокрема, журналістський аналіз тексту, біографічний, історичний, літературний методи та багато інших.

Російська дослідниця Г. Лазутіна виокремлює дві процедури в журналістському аналізі тексту: виявлення основних характерис­тик тексту та оцінка їх за визначеними критеріями. "За характе­ристики приймаються тема, ідея, образний орієнтир. Слід не забу­вати, що ми маємо справу з якісним видом аналізу і тому будь-яка операція є наслідком великої вдумливої роботи, ретельного вивчен­ня документа. Коли йдеться про професійний журналістський аналіз тексту, необхідно розмежовувати аналіз з позиції журналіста матеріалів своїх колег та вивчення документів як джерела інфор­мації. Якщо в першому випадку велика увага надається композиції та літературній якості твору, то в другому вивчається зміст доку­мента і те, що за ним стоїть, досліджуються надійність і до­стовірність тексту, можливі мотиви комунікатора, а вже потім звер­тається увага на стиль документа. У цілому, методам журналіст­ського аналізу текстів приділяється певна увага в науковому світі" [4, 17], - зазначає дослідниця.

Кожен текст створюється зі своєю, особливою, метою, яка часто не збігається з цілями дослідження. Інтерпретація тексту в ході будь-якого традиційного аналізу дає змогу збагнути його сутність, виявити все, що цікавить дослідника: авторську ідею, очікуваний ефект від змісту, особливості того історичного періоду, коли він був створений. При традиційних методах аналізу не втрачаються особ­ливі риси, оригінальність текстів. Проте суб'єктивізм класичних методів дослідження очевидний, адже інтерпретація повністю зале­жить від тих настанов, з якими дослідник підходить до опрацюван­ня матеріалу. Тому досить часто в дослідженнях традиційними ме­тодами, які здійснюються різними вченими з тією самою метою, на базі тих самих текстів, висновки досить різні, іноді навіть проти­лежні. Традиційні методи можуть застосовуватися на матеріалах одного чи кількох текстів, тоді як контент-аналіз потребує великої сукупності даних.

Класичні методи аналізу дуже схожі між собою. Вони дозволя­ють, не втрачаючи оригінальних рис тексту, проникати в його сутність. Тому використання таких методів найбільш вдале, коли дослідник має справу з унікальними документами. Але, як зазначалося, значною вадою традиційних методів є суб'єктивізм. Подолати цю ваду, зробити висновки дослідження більш об'єктив­ними та переконливими дає можливість контент-аналіз.

Цей метод соціологічного аналізу з'явився у XIX ст. в Америці. По­ява контент-аналізу викликана потребою в об'єктивному, незалежно­му від вражень людини дослідженні. Новизна якісно-кількісного аналізу полягала насамперед у тому, що особисті враження дослідни­ка замінила дійова процедура формалізації та квантифікації тексту. У ході цієї процедури в стандартному контент-аналізі зміст розчленову­вали та підраховували кількість згадок одиниць аналізу, які визначав сам дослідник. У цьому полягає якісний момент у контент-аналізі.

Незалежність, строгість, системний підхід, квантифікація відрізняють цей метод від інших видів досліджень. Успіх будь-якого контент-аналітичного дослідження багато в чому залежить від пра­вильного обрання категорій аналізу, тобто створення формул. Це


Обумовлює вимоги, які ставлять до категорій. Останні мають бути вичерпними і придатними для розгляду всього змісту тексту чи тих його частин, які відповідають на питання дослідження.

Донедавна контент-аналіз був маловідомим в Україні. Про нього побіжно згадували у своїх працях В. Волович, В. Шевченко, деякі інші автори. "Навіть у двох оглядових збірках праць із соціології в Україні "Соціологія на Україні", "Соціологічні дослідження" не знайшлося місця для статей про аналіз змісту" [2, 59].

Першою в Україні ґрунтовною працею про контент-аналіз ува - жається монографія Н. Костенко та В. Іванова "Досвід контент - аналізу: Моделі та практики". Її автори вважають, що класичне визначення контент-аналізу дав Б. Берельсон: "Контент-аналіз - це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації, яка відповідає цілям її дослідника" [2, 60]. Однак це визначення не відображає всіх мож­ливостей цього методу. Адже він розвинувся в такий метод вивчен­ня текстів (документів), який може розкривати не тільки експліцитний, розгорнутий, а й імпліцитний (коли з двох вислов­лювань утворюється умовне висловлювання "якщо.., то...") зміст тексту, об'єктивність, системність і кількісність не вичерпують усіх принципів та умов контент-аналізу.

І. Кузнецов уважає, що "контент-аналіз (у перекладі з англійської означає "аналіз змісту") - один із міждисциплінарних методів соціальних наук. Як метод наукового аналізу тексту, він застосовуєть­ся в гуманітарних науках з метою поглибленого розуміння змісту тексту, соціальної позиції автора, його ціннісних орієнтацій, ідейної спрямованості як комунікатора (виробника тексту, повідомлення), так і учасників комунікації. Практично контент-аналіз може бути засто­сований для вивчення масової сукупності будь-яких текстів" [3, 40].

Окремі дослідники давали занадто прості та узагальнені визна­чення контент-аналізу. Наприклад, Т. Кеплоу вважав, що контент - аналіз - це статистичний перелік тем чи образів у письмовому чи усному повідомленні. Л. Федотова визначила термін контент - аналізу як особливу методичну процедуру аналізу всіх видів текстів, а Л. Олдирева висловлювалася за те, що контент-аналіз - система методичних прийомів розташування тексту.

Дехто з учених акцентує увагу на об'єкті дослідження. Так, Є. Прохоров уважає, що контент-аналіз - це тільки аналіз змісту текстів журналістики. Тієї ж думки дотримується В. Коробейников: контент-аналіз - метод багатогранного, комплексного дослідження змісту повідомлень засобів масової інформації. Н. Костенко, В. Іванов, фахівці з аналізу змісту залежно від мети дослідження фіксують частоту виникнення в матеріалах виділених елементів, частоту зв'яза­ності одних елементів з іншими, ставлення до цих елементів джере­ла інформації та деякі інші параметри [2, 61].

О. Баришполець вважає контент-аналіз "соціологічним способом вивчення кількісних і якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають мож­ливість точно визначити тенденції розвитку газети" [2, 64].

Інший український дослідник В. Лизанчук вивчав, як контент - аналіз може допомогти журналістові. Він вважав, що це "аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати документи. Контент-аналіз не зводиться до звичайного уважного читання ма­теріалів і зіставлення різних їх частин. Він полягає в тому, що ко­респондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує і робить певні висновки. При за­стосуванні цього методу важливо встановити одиницю дослідження, певний факт чи сукупність фактів. У результаті журналіст створює модель, яку подумки накладає на документ, і стежить, що збігаєть­ся, а що ні. Таким способом можна перевірити документи на точність, достовірність інформації" [5, 44].

Визначення контент-аналізу як процесу дали А. Алексєєв та В. Дудченко, зазначивши, що це "комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування об'єкта і формулю­вання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спосте­реження та статистичних операцій" [1, 83].

Н. Костенко та В. Іванов так визначають цей метод: "Контент- аналіз - це якісно-кількісний метод вивчення документів, який харак­теризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній (квантифікація — це кількісне вираження якісних ознак. — Н. Г.) обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійс­ності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються в документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження" [2, 66].

Серед складників цього поняття вони виокремлюють основні: "1) КА має справу з масовими сукупностями текстів.., використову­ючи при цьому типові соціологічні процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентативності; 2) КА припускає структурування, сегментацію, розчленування текс­тів чи вичленування із них смислових інваріантів, які повторюються в усіх чи ряді текстів, котрі належать до дослідницької масової су­купності; 3) Розчленування чи вичленування повинно бути однотип­ним для кожного із належних до дослідницької сукупності текстів; 4) Для забезпечення такої однотипності сегментації і вичленування


Інваріантів КА припускає високий ступінь формалізації, застосування строгих операційних правил та формальних алгоритмів у здійсненні процедур КА; 5) КА - аналітико-синтетична процедура, оскільки пе­редбачається формалізований "розділ" цілісних текстів чи вичлену - вання окремих елементів їх для наступного "збирання" цих інваріант­них елементів у великі "однорідні маси", обсяг і тип котрих характе­ризують як певну цілісність усю сукупність текстів" [2, 65].

Дослідники контент-аналізу визначили загальні принципи його застосування: "1. Застосування методу рекомендується в усіх випад­ках, коли потрібний високий ступінь точності чи об'єктивності аналізу; 2. Контент-аналіз, як правило, застосовується при наявності великого за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли ускладне­но безпосереднє застосування останнього; 3. Контент-аналіз корисний у тих випадках, коли категорії, важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в досліджуваних докумен­тах; <...> 4. Контент-аналіз часто дає гарні результати, коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інфор­мації, яке вивчається, його специфічні характеристики" [7, 190].

Слід зауважити, що при дослідженні методом контент-аналізу зокрема публіцистичних творів, велике значення має не тільки час­тота появи тієї чи тієї категорії, а взагалі наявність її у досліджу­ваному тексті. Таким чином, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій і одиниць дослідження, а весь процес аналізу. Щодо принципів контент-аналізу, то перш за все треба виділити строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відтворю - ваність, повне охоплення всіх досліджуваних джерел і неуперед­женість дослідження.

Серед основних вимог до контент-аналізу всі дослідники виокремлюють насамперед об'єктивність. Аналіз має проводитися за строго визначеними правилами; його категорії та визначення мають бути однозначними, щоби будь-який дослідник на тому самому об'єкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники. Дотри­мання цієї вимоги, вимагає здійснення переходу дослідного матеріалу на мову гіпотез у таких одиницях, які дозволяють точно описати й квантифікувати текст. Тобто, перед дослідником постає проблема ви­бору категорій, одиниць аналізу та підрахунку.

Не менш важливою є вимога систематичності: увесь зміст має бу­ти упорядкованим через категорії, обрані залежно від мети дослідження, і жодна частина змісту не повинна випасти з аналізу. Ще одна вимога - вимірювальність, тобто всі елементи аналізу ма­ють бути реально наявними та зафіксованими згідно з методикою аналізу, а не інтерпретованими дослідником [6, 327].


На думку Н. Костенко та В. Іванова, для досягнення об'єктив­ності аналізу треба дотримуватись простих правил: 1. Процедура контент-аналізу складається з точно визначених дій, яким без будь - яких змін підлягають усі об'єкти даного дослідження (це забезпечує можливість перевірки результатів контент-аналізу іншими дослідниками); 2. Одиниці спостереження мають бути чіткими й визначеними, щоб не допускати тлумачення їх кодувальниками і звести до мінімуму вплив на процес обробки їх суб'єктивних думок;

3. Інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі здобуті дані; висновки мають спиратися не на якусь частину резуль­татів, а враховувати їх усі без винятку [2, 69].

Контент-аналіз вигідно відрізняється від інших видів дослідження високою достовірністю. Вона ґрунтується на тому, що дослідження дуже мало залежить від суб'єктивних думок того, хто його прово­дить. Співвідношення якісного й кількісного у контент-аналізі дозво­ляє досягти високого рівня надійності та обґрунтованості.

Обґрунтованість висновків дослідження залежить також від репре­зентативності вибірки. Обрані для аналізу тексти мають достатньо пов­но репрезентувати всю сукупність. Одиниці дослідження повинні бути обрані так, щоб у результаті квантифікаційних процедур висновки являли собою повний зріз змісту на дану тему. Інтерпретація виснов­ків, яка залежить від настанови дослідника, має важливе значення для досягнення достовірності дослідження. Значний ефект для об'єктивної інтерпретації висновків дослідження дає порівняння результатів кон- тент-аналізу з вивченням тієї самої проблеми іншими методами.

У наш час, як зазначили Н. Костенко та В. Іванов, жодне дослідження не можна здійснити без застосування методу контент - аналізу. Цей метод розвивається і "поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованго аналізу" [2, 74]. Таким чином, за допомогою контент-аналізу даєть­ся можливість вдало здійснювати найрізноманітніші дослідження, у тому числі публіцистичних творів.

Нині контент-аналіз не вважається суто соціологічним методом, адже за його допомогою можна здійснити повний цикл досліджен­ня будь-якого документального об'єкта. Він являє собою са­мостійний шлях наукового підходу, тобто метод. Контент-аналіз приніс у сучасні наукові методи дослідження квантифікацію, роз­крив зв'язок між тематикою змісту та кількістю інформації. Мето­дика контент-аналізу дає можливість дослідити та безперечно довес­ти напрям будь-якого засобу масової комунікації.

Важливе значення контент-аналізу полягає в тому, що він допома­гає об'єктивно, повно й достовірно досліджувати широке коло питань,


Пов'язаних із текстами, причому повнота розгляду певної проблеми залежить тільки від завдань дослідження, від того, наскільки ґрунтов­но і в якому напрямі обрано категорії аналізу.

У процесі дослідження своєрідності жанрів сатиричної публіцисти­ки в українськомовній пресі початку XX ст. було застосовано елементи контент-аналізу, зокрема при дослідженні сатирично-гумористичного тижневика на громадські й політичні теми "Шершень". Він виходив у Києві протягом 1906 р. (редактор і видавець В. Лозинський). У жур­налі друкувалися твори таких письменників, як: М. Вороний, О. Кан - диба, Г. Коваленко, О. Коваленко, М. Коцюбинський, А. Кримський,

О. Маковей, В. Самійленко, Л. Старицька-Черняхівська, І. Стешенко,

В. Стефаник, І. Франко, Г. Хоткевич, Г. Чернявський.

Таблиця 1

Категорія

Одиниці

Сатиричне

Спрямування

Суто

Гумористичне

Спрямування

Всього

Жанри

Фейлетон

6

0

6

Замітка

5

5

10

Вірш

31

8

39

Афоризм

2

0

2

Парафраз

2

0

2

Діалог-мініатюра

2

2

4

Стаття

4

0

4

Політичний

Огляд

3

0

3

Внутрішній огляд

4

0

4

Хроніка

2

0

2

Телеграма

4

0

4

Оголошення

4

0

4

Нарис

1

0

1

Було опрацьовано 14 чисел тижневика за період із 17 січня 1906 р. до 14 липня 1906 р. Мета дослідження - зміст тижневика, місце фейлетона в ньому.

1. Зміст тижневика (жанри, спрямування творів - гумористичне, сатиричне).

2. Фейлетон у тижневику (числа, в яких друкувалися фейлето­ни; кількість авторів; провідна тематика; кількість згадувань про Державну думу; кількість згадувань Маніфесту про свободи).

Отже, на практичному матеріалі за допомогою контент-аналізу здійснено дослідження жанрової специфіки сатиричного журналу "Шершень" та місця фейлетона в ньому, у результаті якого виявлено, що фейлетон у тижневику (14 чисел) становить 7,05 % від усіх згаданих у дослідженні жанрів.

Наведені в таблицях дані вказують на значну сатиричну спрямо­ваність журналу. Домінує політична тематика, яку відображають різні автори.

Таблиця 2

Категорії

Одиниці

Всього

Фейлетон

Числа, в яких друкувалися фейлетони

6

Автори

4

Політична спрямованість

6

Кількість згадувань про Думу

12

Кількість згадувань Маніфесту про свободи

7

Завдяки контент-аналізу було з'ясовано суто сатиричне спряму­вання фейлетонів у журналі "Шершень" початку XX ст., його тісний взаємозв'язок із поточними політичними подіями в державі, що свідчить про діяльність тижневика як вагомого чинника в прагненні української інтелігенції до свободи. Дані таблиць дають можливість розширити межі досліджень у системі сучасних методів аналізу публіцистичних текстів.

1. Алексеев А. О специфике контент-анализа как социологического метода / А. Алексеев, В. Дудченко // Социальные проблемы семьи и молодежи : сб. ст. / под ред. И. И. Леймана. - Л., 1972.

2. Костенко Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики : мо­нографія / Н. Костенко, В. Іванов. - К., 2003.

3. Кузнецов И. Диссертационные работы: методика подготовки и оформления / И. Кузнецов. - М., 2007.

4. Лазутина Г. Технология и методика журналистского творчества: метод, указания к курсу "Теория и практика советской журналистики" для студ.-заочников фак-тов и отд-ний журналистики гос. ун-тов / Г. Лазутина. - М., 1988.

5. Лизанчук В. Методи збирання і фіксації інформації в жур­налістиці / В. Лизанчук, О. Кузнецова. - К., 1991.

6. Пэнто Р. Методы социальных наук / Р. Пэнто, М. Гравиц. - М., 1972.

7. Рабочая книга социолога / отв. ред. Г. В. Осипов. - М., 1976.

8. Шершень. - К., 1906. - № 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 18, 19, 25/26.


Дослідження у різних сферах використання, особливо в найновішій царині - мас-медіа.