Головна Журналистика ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
joomla
ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Журналистика - Журналистика

Мар’яна Улиганець,

Аспірантка (Ужгород)

У ДЕ 007: 304 : 070

У статті розглянуто та проаналізовано процес впливу суспільно-політичних умов незалежної України на розвиток Закар­патської обласної державної телерадіокомпанїі.

Ключові слова: радіо, телебачення, ефір, редакція, тематичне на­повнення.

The article is devoted to the investigation and analysis of theprocess of the influence at the social-political conditions of independent Ukraine at the development of Transearpathian Regional Televisión and Radio Company.

Keywords: radio, televisión, air, editorial office, thematic filling.

В статье рассмотрен и проанализирован процесс влияния общест­венно-политических условий независимой Украины на развитие За­карпатской областной государственной телерадиокомпании.

Ключевые слова: радио, телевидение, эфир, редакция, тематичес­кое наполнение.

Регіональне мовлення як складова частина інформаційного про­стору країни - малодосліджена тема в українській науковій спад­щині. До питань ефірних традицій та особливостей регіонального телебачення України зверталась О. Головчук [2], окремим аспектам регіонального телерадіомовлення присвячено праці О. Гояна [3], регіональні та місцеві телекомпанії України на сучасному етапі досліджував М. Гриценко [4]. У науковому дослідженні В. Лизан - чука порушена тема впливу ЗМІ, в тому числі й регіональних, на формування національних ідеалів у період духовного відродження України [7]. Окремі факти з історії регіонального телерадіомовлен­ня можна з’ясувати в хроніках та енциклопедіях І. Мащенка [8; 9]. Однак інформації з історії розвитку телерадіомовлення Закарпаття у цих джерелах вкрай мало.

Оскільки в Державному архіві Закарпатської області документи Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії (далі ЗОДТРК) з 1986 р. не впорядковані, тему наукової роботи довелося досліджувати з публікацій у пресі. Основним завданням уважаємо виявити стан ЗОДТРК на початку 90-х рр. XX ст. та напрям розвит­ку обласного державного телерадіомовлення у час незалежності України.

Державне радіомовлення Закарпаття було засновано в 1945 р. і розвивалося швидкими темпами до другої половини 60-х рр., поки фінансування не почали спрямовувати на розвиток нового ЗМІ області - телебачення. Відтоді кількість радіовузлів та до­вжина ліній поступово зменшувалися через припинення будівництва нових і несправність уже існуючих структурних одиниць мережі проводового мовлення. Тож новий етап в історії України - формування незалежності - радіомовлення Закарпат­тя зустріло в стані занепаду.

Суспільно-політичні умови початку 90-х рр. XX ст. сприяли по­яві конкуренції в радіопросторі країни, і Закарпаття в тому числі. У боротьбу за місцевого слухача 1991 р. вступив незалежний регіональний радіожурнал «Ужгород-контакт», а 1992 р. - «Радіо Альтера», яке заснували студенти Ужгородського державного університету за сприяння Європейської федерації вільних радіо­станцій. Зародження конкурентоспроможних недержавних мас-медіа, які новизною та неупередженістю завойовували попу­лярність серед населення області, свідчило про необхідність при­стосування державного радіомовлення Закарпаття до нових суспільно-політичних умов. Більше ніж півстоліття державне радіомовлення Закарпаття було монопольним в області, тому при­стосуватися до ринкових умов праці поряд із новоствореними радіостанціями, які вирізнялися інформаційним та музичним на­повненням, було складно. Завдяки більшій площі покриття дер­жавне радіо витримало конкуренцію.

Відповідно до публікацій у пресі, реформування державного радіо краю почали здійснювати в 1995 р., коли ЗОДТРК очолив Пе­тро Петрик. Протягом трьох місяців обсяг радіопрограм зріс у два рази при незмінному штатному розкладі, що свідчило про збільшення продуктивності праці творчих та інженерно-технічних працівників. Однак такі зміни негативно відбилися на якості радіопродукту через брак належного технічного оснащення та него - товність працівників до нової інтенсивності роботи. У другій поло­вині 90-х рр. XX ст. для конкурентоспроможності в ринкових умо­вах, крім кваліфікованих кадрів та нових проектів, Закарпатсько­му державному радіо потрібне було технічне оновлення, на яке не вистачало фінансування.

Завдяки розширенню законодавчої бази 1998 р. в Україні зросла кількість нових радіостанцій. На відміну від інших областей, на За­карпатті працювали лишень дві радіоструктури - ЗОДТРК та коре­спондентський пункт чернівецької телекомпанії НБМ «Радіо 107», жодна з яких не могла повністю задовольнити потреби слухачів. Через прикордонне розташування краю конкурентами обласного державного радіо стали не новостворені місцеві радіостанції, як в інших областях України, а іноземні. «На Закарпатті новій радіос­танції отримати ліцензію було складно через необхідність її погод­ження з сусідніми державами. Друга перешкода у створенні радіоканалу полягала в малопотужній економіці регіону, а відповідно, в невеликому рекламному ринку» [1]. Тож, наприкінці минулого тисячоліття державне радіомовлення Закарпаття було практично монопольним у висвітленні місцевих подій і мало серй­озну конкуренцію в розважальній сфері з боку іноземних станцій.

В історії державного радіомовлення Закарпаття 2004 р. ознаме­нувався участю ЗОДТРК у конкурсі Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення на отримання ліцензії та радіотелевізійних частот, за підсумками якого через рік Закар­патська обласна державна телерадіокомпанія дістала можливість працювати на передавачах у режимі РМ в Ужгороді, Хусті, Рахові, Міжгір’ї, Великому Березному 24 години на добу. «Завдяки ру­мунським колегам розпочалося технічне переоснащення державної радіокомпанії Закарпаття, що сприяло спрощенню та пришвид­шенню процесу виготовлення медіапродукту» [10]. Реалізація «Програми розбудови обласної радіомовної мережі краю» була за­вершена в 2006 р., на її впровадження витратили 10 млн. 225 тис. гривень.

Сьогодні до структури обласної державної радіокомпанії Закар­паття належить радіо «Ужгород», що транслюється на АМ-хвилі, та новостворений радіоканал «Тиса-РМ». Ураховуючи вікові, національні, мовні та соціальні особливості слухачів, творчі та інженерно-технічні колективи двох підрозділів Закарпатського державного радіо намагаються задовольняти інформаційні потреби населення області. Особливістю радіо «Ужгород» є відсутність плинності кадрів, наявність досвідчених спеціалістів, нестача мо­лодих фахівців, стале програмно-тематичне наповнення, незначна кількість нових проектів та сучасних форм подання матеріалів, лексико-стилістична заштампованість. Радіо «Тиса-РМ» вирізняється сучасним музичним наповненням, оперативними інформаційними повідомленнями, щоденними розважальними програмами, які виходять у прямому ефірі, динамічним інтерак­тивним спілкуванням, новими цікавими проектами, налагодженою співпрацею із рекламодавцями. Одним із останніх нововведень радіо «Тиса-РМ» став запуск спільного з телеканалом «Тиса-1» про­екту «Нічний канал», що полягає в одночасній радіо- та телетранс - ляції прямого ефіру щотижневої програми, в якій порушують соціальні питання.

Обласне державне телевізійне мовлення Закарпаття почало функціонувати з 1973 р. на основі радіокомітету області. Завдяки значним державним фінансовим вкладенням розвиток державного телемовлення області відбувався швидкими темпами до початку 80-х рр. У період «перебудови» через брак належного державного фінансування обласне телебачення Закарпаття почало занепадати: трансляція відбувалася зі значними технічними проблемами, час­тина населення краю залишилася поза зоною приймання. Отже, як і радіомовлення області, на початку 90-х рр. державне телебачення Закарпаття перебувало не в кращому стані.

Реформування державної телекомпанії Закарпаття почали здійснювати 1995 р., коли ЗОДТРК очолив П. Петрик. Оцінити зміни, які відбулися в обласному телемовленні другої половини 90-х рр., важко, оскільки в пресі минулого століття публікували протилежні аргументи. Новий керівник запевняв, що на закар­патському телебаченні відбувався процес еволюції: зріс обсяг те­левізійного мовлення, продуктивність праці колективу, змінилася програма передач, засновано оригінальні проекти та створено нові редакції. Натомість колишні працівники ЗОДТРК стверджували, що обласне державне телевізійне мовлення на Закарпатті в другій половині 90-х рр. перебувало у стадії стагнації.

Через технічну недосконалість та необ’єктивність відеоматеріалів у новому тисячолітті державне телебачення Закарпаття стрімко втрачало глядацьку аудиторію. У 2003 р. закарпатські журналісти осудили ЗОДТРК за неетичну поведінку, визнали її найбільш заанга- жованим засобом масової інформації краю й вручили приз «Мадам за викликом», що символізував продажність журналістики. «Телека­нал ігнорує одну з головних заповідей журналістики - наведення альтернативних думок і різних точок зору. На екранах закарпатсько­го телебачення відсутні люди, що не представляють владні структу­ри. У журналістських колах вважають, що керівництво державного телеканалу підлаштовується під окрему політичну силу. Доказом цього стало висвітлення виборів міського голови в Мукачеві, коли ка­нал відверто агітував за одного з кандидатів» [11].

У 2004 р. обласний державний телеканал мав лише дві години ефірного мовлення - о четвертій годині ранку та опівдні на каналі УТ-1. Крім того, ЗОДТРК брала участь у загальнонаціональному проекті 27 регіональних студій «Україна - день за днем», що вихо­див щотижня з півгодинним інформаційним блоком на каналі УТ-1, для якого обласний державний телеканал Закарпатської об­ласті готував півтори-двохвилинні програмні випуски. Не зручний для глядача час трансляцій програми передач ЗОДТРК суттєво ско­рочував аудиторію закарпатського телевізійного мовлення. Водно­час серйозну конкуренцію обласній державній телекомпанії скла­дав медіапродукт колег із сусідніх країн - Словаччини, Угорщини та Чехії. Для вирішення назрілих проблем, за ініціативи Закар­патської обласної ради, ЗОДТРК узяла участь у конкурсі Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення, за підсумками якого отримала ліцензію на одинадцять те­левізійних частот. Перша трансляція оновленого обласного дер­жавного телеканалу під назвою «Тиса-1» відбулася 10 листопада 2005 р. Завдяки збільшенню ефірного часу на обласному телеба­ченні з’явилася можливість розширити телемовлення для нацмен­шин краю: до чотирьох редакцій національних меншин були приєднані ще дві - польська та ромська.

За даними обласного управління статистики, обсяги місцевого телемовлення в 2005 р. були такими: інформаційні програми - 58 годин, художні - 22, суспільно-політичні - 13, передачі для дітей на юнацтва - 5, спортивні - 1 година. Обсяг мовлення українською мовою у закарпатському телепросторі становив 75 годин, угор­ською - 10, іншими мовами - 13. Для задоволення інформаційних потреб краян закарпатське обласне телебачення потребувало збільшення ефірного часу, отже, уже в 2006 р. канал розпочав 14 годин щодобового мовлення - із шостої години до півночі.

У 2006 р. ЗОДТРК збільшила свою глядацьку аудиторію не лише завдяки новим проектам, а й ліцензії на супутникове мовлення: «За­карпаття через своє географічне положення украй складне для будівництва передавальної мережі, тому для економії часу й коштів було вирішено скористатися послугами шведського супутника «Сіріус», який знаходився просто над областю, а тому був здатен якісно передати сигнал «Тиси 1» в кожну закарпатську оселю» [13]. Супутниковий канал дав змогу всім 46 кабельним операторам області транслювати програму закарпатського обласного телебачення.

Телеканал «Тиса-1» забезпечив збільшення обсягів виходу в ефір обласної телерадіомовної компанії до тривалості, обумовленої ліцензією, поліпшення якості завдяки трансляції передач су­часним обладнанням, стовідсоткове поширення програм на тери­торії області. «Розбудову мережі обласного телевізійного каналу за­вершили 2006 року. На неї було витрачено п’ять мільйонів гривень із державного та обласного бюджету» [13].

Закарпатське телебачення першим серед українських обласних державних телерадіокомпаній отримало ліцензію на супутникове розповсюдження та побудувало космічний порт телезв’язку. Із пе­реходом на супутникове мовлення вирішилося дуже складне питан­ня - стовідсоткове покриття місцевою телепрограмою всієї тери­торії області. Закарпатське обласне телебачення можна дивитися на всій території України, а також за її межами - від Португалії на Заході до Уралу на Сході, від Ізраїлю на Півдні до Гренландії на Півночі.

Сьогодні ефір телеканалу закарпатського державного телебачен­ня - це мовлення 24 години на добу, три оригінальні випуски новин протягом дня, щоденні ранкові та вечірні прямі ефіри, а ще кілька авторських проектів, що активно розвиваються. Нині телеканал вирізняється тим, що має найбільше редакцій, де працюють над програмами для нацменшин краю. Мовлення на закарпатському телеканалі ведеться, крім української, угорською, словацькою, ру­мунською, ромською, німецькою, російською та русинською мова­ми. Закарпатття межує з чотирма країнами Європи: Польщею, Ру­мунією, Угорщиною та Словаччиною - на території краю проживає понад ЗО нацменшин, тому багатомовний ефір телеканалу поклика­ний забезпечувати інформаційні потреби представників усіх національностей, що проживають на території області.

Модернізація каналу триває і стосується не лише оновлення технічної бази, а й підвищення рівня кваліфікації працівників те - лерадіокомпанії. Режисери опановують техніку монтажу, жур­налісти шукають нові форми подання матеріалів, оператори вдос­коналюють свою майстерність. Набутий досвід і сучасні можли­вості дозволяють закарпатським телевізійникам налагоджувати співпрацю з іншими телекомпаніями України. Яскравим прикла­дом такого співробітництва є телеміст між Ужгородом, Луганськом та Харковом, де не лише обговорюють важливі суспільні теми, а й обмінюються досвідом щодо вирішення проблем. Водночас ЗОДТРК має досвід співпраці не лише з українськими, а й закордонними студіями, особливо тісні контакти в телеканалу з угорськими жур­налістами: здійснюється обмін програмами та реалізація спільних проектів.

Отже, на початку 90-х рр. державне радіомовлення Закарпаття перебувало в стані занепаду, проте за роки незалежності не тільки витримало конкуренцію з боку приватних радіокомпаній, а й у перші роки нового тисячоліття, із заснуванням FM-станції. Радіоканал «Тиса-FM» вирізняється сучасним музичним наповнен­ням, оперативними інформаційними повідомленнями, динамічним інтерактивним спілкуванням, новими цікавими проектами, нала­годженою співпрацею із рекламодавцями. На початку 90-х рр. не тільки на обласному державному радіо, а й на телебаченні тривав процес стагнації, який було припинено 2006 р., коли ЗОДТРК отри­мала ліцензію на супутникове мовлення. Основним досягненням новоствореного каналу «Тиса-1» стало цілодобове мовлення, по­криття важкодоступних гірських районів та збільшння кількості національних редакцій.

1. Гаврош О. Чи матиме Закарпаття пристойне радіо / Гаврош О. // Старий замок. - 1998. - 22 жовт.

2. Головчук О. Регіональне телебачення України: ефірні традиції та реорганізація / О. Головчук // Наукові записки Інституту журналісти­ки. - Т. 22 // Http://journlib. univ. kiev. ua.

3. Гоян О. Радіостанція як ділове підприємство: методика жур­налістської творчості : посіб. для студентів Ін-ту журналістики / О. Го­ян. - К., 2001. - 62 с.

4. Гриценко М. Регіональні та місцеві телекомпанії України на су­часному етапі / М. Гриценко [Електронний ресурс] // Наукові записки Інституту журналістики. - Т. 1. - Режим доступу : Http://journlib. univ. kiev. ua.

5. Зимомря Ю. Закарпатське радіомовлення - 60 років / Ю. Зимом - ря // Закарпатська правда. - 2005. - 19-20 листоп.

6. Історія національного радіоефіру : архівні матеріали (1942-1969) / упоряд. Н. М. Сидоренко; Ін-т журналістики. - К., 2004. -115 с.

7. Лизанчук В. Засоби масової інформації і духовне відродження України : формування національних ідеалів та інтернаціональних по­чуттів / В. Лизанчук. - Львів : Вид-во Львів, ун-ту, 1990. - 350 с.

8. Мащенко І. Г. Енциклопедія електронних мас-медіа : у 2 т. /

І. Г. Мащенко. - Запоріжжя : Дике поле, 2006. - Т. 2 : Терміно­логічний словник : телебачення, радіомовлення, кіно, відео, аудіо. - 511 с.

9. Мащенко І. Г. Хроніка українського радіо і телебачення в кон­тексті світового аудіовізуального процесу / І. Г. Мащенко. - К. : Украї­на, 2005.-384 с.

10. Петрик П. Високі орбіти регіональних програм / П. Петрик // Новини Закарпаття. - 2004. - 16 листоп. - С. 5.

11. Петрів Н. «Галя» стане атрибутом історії... Та чи матимуть меш­канці глухих сіл альтернативу? / Н. Петрів // Вечірній Ужгород. -

2003. - 1 трав. - С. 1.

12. Телерадіонаміри // Закарпатська правда. - 2005. - 6-12 серп. - С. 3.

13. «Тиса-1» телеканал для закарпатців // Ужгород. - 2005. - 19 лис­топ. - С. 6.

14. Усик С. У чиїх руках опиниться Закарпатський телеефір, або Сповідь двічі звільненого / С. Усик // Срібна Земля. - 1996. - 4 трав.

15. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / за заг. ред. В. І. Шкляра. - К., 1998. - 180 с.