Головна Журналистика ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ДМИТРА ЯРОШЕВИЧА
joomla
ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА ДМИТРА ЯРОШЕВИЧА
Журналистика - Журналистика

Євгенія Подобна,

Студентка (Київ)

У ДЕ 007: 304 : 070

У статті подано відомості про життя та творчість журналіста та редактора Дмитра Ярошевича. Розглянуто його публіцистичну, громадську та політичну діяльність, а також судові справи, порушені проти Ярошевича у зв’язку з газетою «Полтавщина».

Ключові слова: Полтава, газета, «Полтавщина», Д. Ярошевич.

This article presents facts about life and creation of journalist and editor Dmytro Yaroshevich. His publicism, social and political activities and also court cases, connected to the newspaper «Poltawshchina» are considered.

Keywords: Poltava, newspaper, «Poltawshchina», Dmytro Yaroshevich.

В статье предствлены данные о жизни и творчестве журналиста и редактора Дмитрия Ярошевича. Рассматривается его публицисти­ческая, общественная и политическая деятельность, а также судеб­ные дела, возбужденные против Ярошевича в связи с газетой «Пол­тавщина».

Ключевые слова: Полтава, газета, «Полтавщина», Д. Ярошевич.

Дмитро Йосипович Ярошевич - громадський діяч, відомий пол­тавський публіцист, редактор трьох місцевих часописів. Сьогодні ім«я цієї непересічної особистості майже забуте і згадується здебільшого в дослідженнях про публіцистичну діяльність В. Коро- ленка або в контексті Сорочинської трагедії. Нині життя і творчість Д. Ярошевича вивчає полтавський дослідник В. Коротенко, проте чимало аспектів ще чекають на своє висвітлення.

Д. Ярошевич народився 21 жовтня 1873 р. на Житомирщині в сім’ї чиновника акцизного відомства. Початкову освіту здобув у міському училищі. У 1895 р. визнаний непридатним до військової служби і звільнений від неї назавжди. Наступного року юнак, закінчивши Глухівський вчительський інститут, вирушає на Пол­тавщину, де працює бібліотекарем, викладачем історії та географії у Зіньківському міському училищі та жіночій гімназії. У 1899 р. стає секретарем Зіньківської повітової земської управи. Від 1902 р. Дмитро Йосипович мешкав у Полтаві, працюючи спочатку секрета­рем повітової земської управи. Дослідник В. Коротенко зазначає, що саме в цей час він потрапляє під нагляд охоронного відділення як «підозрілий» та «неблагонадійний» [3, 54-55].

У грудні 1904 р. місцевий громадський діяч В. Головня почав ви­давати щоденну газету «Полтавщина» - перший прогресивний ча­сопис в губернії. Восени 1905 р. гурток полтавської інтелігенції, до якого входили К. Лісовська, Я. Імшенецький, В. Короленко,

О. Смагін, М. Сосновський викупили газету, після чого офіційним видавцем газети став О. Смагін, а редактором - Д. Ярошевич (його прізвище як редактора з'являється вперше у № 298 за 1905 р.).

У цей період видання хоча й офіційно залишається без­партійним, проте активно починає поширювати ідеї консти­туційно-демократичної партії. На сторінках «Полтавщини» друку­валися матеріали, спрямовані проти свавілля чиновників (напри­клад, відома справа Філонова), діяльності чорносотенців й єврей­ських погромів, критикувалися імперські порядки, всебічно роз­глядалися політичні та суспільні проблеми. Редактора Д. Ярошеви - ча неодноразово притягали до суду за окремі публікації. Так, за публікацію статті «Сільський житель» (1906. - № 5), в якій роз­повідалось про розправу козаків над жителями с. Крива Руда 23 грудня 1905 р., проти автора статті порушено кримінальну справу за ст. 5 від. 8 «Тимчасових правил про друк» за поширення «зазда­легідь неправдивих даних». Проте за відсутністю складу злочину справу було закрито.

Ще одна справа виникла в червні 1906 р. за публікацію ре­дакційної статті «Полтава, 3 червня» (№ 63), де йшлося про підготов­ку єврейських погромів місцевими діячами партії правового поряд­ку, П. Кисельовим і статським радником М. Шипіним. У цій публікації автор розповідав про агітацію серед населення, розповсю­дження погромних прокламацій та повну бездіяльність місцевої поліції. У постанові суду сказано, що «Шипін для примирення з Яро- шевичем не з'явився в зазначений термін», після чого справу було за­крито. У № 123 за 1906 р. з’явилася кореспонденція з Лубен, підпи­сана псевдонімом Чужий, де розповідалося про антиєврейську пропа­ганду, розповсюдження листівок із закликами до погромів, а також наводився факт побиття єврея Житомирського. Після перевірки інформації, викладеної у матеріалі, Д. Ярошевича виправдали.

Під час роботи в «Полтавщині» редактор потоваришував із

В. Короленком. На довгі роки Дмитро Йосипович став другом і со­ратником письменника. Після Сорочинської трагедії у грудні 1905 р., коли каральна експедиція статського радника Філонова вчинила самосуд над жителями сіл Сорочинці та Устивиця, ре­дакція «Полтавщини» стала на захист селян. Після невеликих за обсягом повідомлень і заміток, Д. Ярошевич наважується опубліку­вати у газеті «Відкритий лист статському раднику Філонову» В. Ко - роленка (1905. - 12 січ.), де розповідалося про злочинні дії чинов­ника. В результаті вихід газети було зупинено, а проти редактора та автора листа порушено справу за звинуваченням у недотриманні «Тимчасових правил про друк». Лише в листопаді 1906 р., коли слідство переконалось у правдивості викладених у статті фактів, з Д. Ярошевичаі В. Короленка було знято обвинувачення.

Крім творчої роботи, Д. Ярошевич брав активну участь у гро­мадському житті. В лютому 1905 р. на засіданні медичної ради Пол­тавського повітового земства з приводу епідемії холери публіцист виступив із пропозицією випустити доступні для населення роз’яс­нювальні брошури. Він наголошував, що текст має бути написаний українською мовою і пропонував звернутися з проханням до цен­зурних органів дозволити таке видання. Проте пропозиція Яроше - вича не мала підтримки серед консервативно налаштованих чинов­ників. У 1907 р. протягом восьми місяців журналіст очолював довідково-педагогічне бюро Полтавського земства.

Також Д. Ярошевич був прихильником конституційно-демокра­тичної партії і у 1906 р., під час виборів до Державної думи, агіту­вав за кандидатів-кадетів, у результаті чого було обрано його сорат­ника та колегу Я. Імшенецького.

У період 1905-1907 р. прізвище Ярошевича постійно з’яв­ляється на шпальтах місцевих газет, здебільшого в контексті судо­вих справ, порушених проти нього. Полтавська соціал-демократич - на газета «Колокол» (1906. - № 73-74) повідомляла про розгляд справи 20 квітня 1906 р. щодо порушення закону про збори місце­вими громадськими діячами: Струве, Ладонко та Ярошевичем. Згідно з повідомленнями, звинувачені організували «в дні жовтне­вих свобод» без дозволу адміністрації мітинг у приміщенні місько­го театру, під час якого Ярошевич начебто виголошував промову антиурядового характеру. «Ярошевича звинувачено в тому, що він закликав навіть до революції, як заявив один зі свідків, «що слу­жить при поліції», - переплутавши, очевидно поняття «еволюція» та «революція» [1, 3]. Усіх обвинувачених виправдали. Взагалі у «Колоколі» постійно з’являються матеріали про Д. Ярошевича та виступи проти «Полтавщини», оскільки ці газети були головними ідеологічними опонентами в місті. Так, у ході полеміки, вийшла стаття «Ще про п. Ярошевича та п’ятикопієчні книжки» (1906. - № 75), де автор Яків Робочий саркастично дорікав редакторові за відмову друкувати заклик організації спілки шевців до страйку та байдужість до робітничих та селянських проблем, хоча, гортаючи сторінки «Полтавщини», можемо зрозуміти, що ці обвинувачення є безпідставними.

У жовтні 1906 р. розглядали справу, порушену проти Ярошеви - ча за публікацію резолюції Об’єднаного з’їзду Соціал-демократич­ної партії, а також за оголошення маніфесту 14 робочих депутатів на шпальтах «Полтавщини». Ярошевича звинуватили ледь не в публікації заклику до державного перевороту. Адвокат Є. Сіяль - ський та Д. Ярошевич наголосили, що в «Полтавщині» вищезгадані матеріали з’явилися після публікації їх у численних друкованих органах, а тому про ці події не можна було мовчати. Дмитра Йоси­повича виправдали.

4 листопада 1906 р. відбувся розгляд справи, де Ярошевич зви­нувачувався в наклепі. За спогадами місцевих хронікерів, засідан­ня нагадувало вертеп. Позивач - офіцер Тесленко. Приводом для позову стала замітка, в якій зазначалось, що «слухається справа молодого чоловіка Ривкінда, який на лайку з боку офіцера Теслен­ко відповів: «Ти гірше жида». У слові «лайка» Тесленко побачив наклеп. Головуючий на засіданні пропонує примирення без розгля­ду, оскільки як справа була несерйозною. Тесленко відмовився і, навпаки, попросив суворо покарати Ярошевича. За свідченням оче­видців, Тесленко назвав Ривкінда жидом. Тесленко заперечував. Проте справу вирішив рапорт, написаний офіцером для начальства, де він назвав Ривкінда жидом. Після цього суд припинив розгляд та виправдав Ярошевича.

Того ж місяця Ярошевича притягнули до суду за п. З ст. 129 за публікацію у відділі місцевої хроніки замітки «Погляди губернсь­кого присутствія на союзи та спілки». У ній автор зазначав, що, за­боронивши в Полтаві профспілку прикажчиків, губернська влада тим самим дала привід для її підпільної діяльності. Відомо, що справу мала розглядати харківська судова палата. На жаль, досі не вдалося знайти документів про перебіг та результат цього процесу. У грудні 1906 р. Д. Ярошевичу вручили ще три звинувачувальні ак­ти за ст. 5 «Тимчасових правил про друк». Проте їх результати та­кож поки що не відомі.

Взагалі за період функціонування «Полтавщини», а також під час виборів Д. Ярошевич став досить відомою постаттю в місті. Проте по­пулярність принесла редакторові і чимало проблем. Так, 13 листопа­да 1906 р. у Полтаві стався гучний інцидент: увечері в самому центрі міста Д. Ярошевича побив діяч місцевого відділу «Російського зібран­ня» Кузуб. Новина миттєво розлетілася містом і з’явилася на сторінках місцевої преси. У замітці в «Полтавской земской газете» за­значено, що «на мирно прямуючого Ярошевича на Олександрівській вулиці біля кіоску відомий Кузуб накинувся на нього спочатку з лай­кою, а потім підійшов і вдарив палицею по голові» (1906. - № 52). У цій же газеті Д. Ярошевич виступив з листом, у якому детально роз­повів про обставини нападу і звернувся з проханням відгукнутися свідків інциденту. Зокрема, він наголосив: «Розправа має симптома­тичний характер... З Кузубом я особисто не мав ніяких рахунків. В моїй особі він прагнув образити представника преси і потім ворожої «Союзу руського народу» партії» (1906. - № 54). Справді, згаданий Кузуб уже мав судову тяганину з редакторкою газети «Полтавское де - ло» К. Гулькевич і вкрай напружені стосунки з пресою.

З 1908 р. Ярошевич працював у редакції тижневика «Хуторя­нин» - видання, присвяченого проблемам сільського господарства. Спочатку він був помічником секретаря, а згодом став редактором цього часопису (вперше ім’я Ярошевича як редактора зазначено в №

24 за 1914 р.). Очоливши редакцію, Ярошевич працював на цій по­саді до закриття часопису в 1917 р. Він зумів у надзвичайно склад­ний воєнний та революційний час втримати видання на високому рівні. Також Дмитро Йосипович був редактором перших п’яти ви­пусків журналу «Великая европейская война», що виходив раз на тиждень як безкоштовний додаток до «Хуторянина» у 1914 р.

У 1919 р. Ярошевич разом із Короленком бере активну участь у діяльності Ліги порятунку дітей, що мала на меті забезпечення про­дуктами харчування дітей, які голодують. У листі до дружини (26 лютого 1919 р.) В. Короленко писав: «Головне зараз - допомог­ти вмираючим дітям Москви та Петрограда. Дуже діяльний Дмит­ро Йосипович. Вдалося вже за допомогою Центру союзу і тутешньо­го сільськогосподарського товариства відправити цілий поїзд (32 вагони) продовольства в Москву на ім’я Ліги. Скоро посилаємо наступний» [2, 184].

Помер Дмитро Ярошевич раптово в розквіті сил (згідно з записа­ми у щоденнику В. Короленка смерть настала в результаті кровови­ливу). Ще чимало фактів, які стосуються життєвого і творчого шля­ху полтавського діяча, а також його публіцистична та редакторська праця чекають на глибоке та серйозне дослідження.

1. Колокол. - Полтава, 1906. - № 75, 88.

2. Короленко В. Г. Листи / Короленко В. Г. // Зібр. тв. : в 10 т. - М., 1956. - Т. 10. -356 с.

3. Коротенко В. В. Доля редактора журналу «Хуторянин» (Д. Й. Ярошевич) / Коротенко В. В. // Виявлення та дослідження па­м’яток національно-визвольних змагань українського народу на Пол­тавщині (1917-1921 рр.) : матеріали конф. - Полтава, 1995.

4. Коротенко В. В. Документи з історії дворянського роду Яроше - вичів // Житомиру - 1120 (884-2004) : наук. зб. - Житомир : Косенко, 2004. - Т. 31. - 512 с.

5. Наблюдательно дело по обвинению редактора газеты «Полтавщи­на» в напечатании за подписью «Чужой» корреспонденции из г. Лубен, в которой указывалось на заранее подготавливаемые еврейские погро­мы// ДАПО. - Ф. 138. - Оп. 1. - Спр. 250. - Арк. 14.

6. Наблюдательно дело по обвинению редактора газеты «Полтавщи­на» Ярошевича Д. О. за напечатание статьи «Сельский житель», в кото­рой рассказывается о расправе казаков с крестьянами с. Кривой Руды

23 декабря 1905 года // ДАПО. - Ф. 138. - Оп. 1. - Спр. 231. - Арк. 19.

7. Наблюдательно дело по обвинению редактора газеты «Полтавщи­на» Ярошевича Д. О. о помещении статьи, в которой говорится о зара­нее подготавливаемых еврейских погромах членами партии «Русского собрания» // ДАПО. - Ф. 138. - Оп. 1. - Спр. 246. - Арк. 9.

8. Переписка с начальником Полтавской тюрьмы и Полтавским уе­здным исправником о высылке арестованных за пределы Полтавской губ., о редакторе Ярошевиче и др. вопросам // ДАПО. - Ф. 138. - Оп. 1. - Спр. 329. - Арк. 22

9. Полтавская земская газета. - 1906. - № 28, 44, 48, 57, 52, 54, 70.


Похожие статьи