Головна Журналистика Бібліографування кримської періодики як джерело інформації для істориків журналістики
joomla
Бібліографування кримської періодики як джерело інформації для істориків журналістики
Журналистика - Журналистика

Світлана Кличко,

Асп.

УДК 007 : 304 : 070(048.1 )(477.75)

У статті проаналізовано бібліографічні розвідки, які містять опи­си кримських видань різних періодів. Зроблено спробу систематизува­ти матеріал учених для доведення важливості таких праць та їх зна­чення для дослідників кримської журналістики.

Ключові слова: бібліографічний покажчик, бібліографічний опис, кримська преса, етнічна періодика.

Bibliographic researches which contain the descriptions of the Crimean editions of different periods are considered in the article. The author makes an attempt to systematize material of scientists with the purpose to ground the importance of such works and their value for the researchers of the Crimean journalism.

Keywords: bibliographical index, bibliographic description, the Crimean press, ethnic periodicals.

В статье проанализированы библиографические исследования, ко­торые содержат описания крымских изданий разных периодов. Сдела­на попытка систематизировать материал учёных с целью обоснова­ния важности таких работ и их значения для исследователей крымс­кой журналистики.

Ключевые слова: библиографический указатель, библиографическое описание, крымская пресса, этническая периодика.

Важливими для істориків журналістики є дослідження, спрямо­вані на систематизацію матеріалу про періодичні видання. До цієї гру­пи наукових розвідок належать численні бібліографічні описи друко­ваних видань, що виходили на теренах Кримського півострова.

Узагалі бібліографічному складанню покажчика передує непрос­тий і часто тривалий процес аналітико-синтетичної обробки великої кількості документів. Слід звернути увагу на цінність таких досліджень, адже вони є власне тим джерелом, де науковець може знайти стислу інформацію про видання, характеристику його основних ознак. Проте бібліографічний опис має не лише інформативне навантаження, він виступає засобом ідентифікації видання, вирізнення його з-поміж решти. Крім того, це й спосіб своєрідної реєстрації періодики та ведення обліку. Саме тому необхідними критеріями бібліографічних описів періодичних видань є повнота, точність, однозначність та зрозумілість.

Мета статті - дослідити наявні праці, які містять бібліографічні описи кримських видань. Завдання - систематизувати матеріал про бібліографічні покажчики кримської преси, показати значення цих робіт для подальших журналістикознавчих розвідок.

Відомості про періодику, що виходила на кримських теренах, трапляються в різноманітних довідниках і бібліографічних покаж­чиках, проте всі вони є неповними. Перші спроби систематизації да­них про кримські видання здійснеив наприкінці XIX - на початку XX ст. А. Маркевич. Він опублікував три покажчики, що стосува­лися Криму і Таврійської губернії, склав четвертий, але так і не ви­дав його. Наступним дослідником кримської преси був Є. Гопштейн: підготував до друку кілька робіт, серед яких "Библиография периоди­ческой печати в Крыму за 150 лет", "Библиография периодической пе­чати в Крыму в годы революции" та "Печать Крыма в годы револю­ции". Проте ці дослідження так і не були опубліковані, а місцезнаход­ження рукописів нині невідоме [16, 9].

Серед інших досліджень можна згадати працю М. Веселовського, що містила анотований покажчик "Таврические губернские ведомос­ти" за 1838-1868 рр. і була використана як довідково-допоміжний матеріал для окремих статей енциклопедії [9]. У 1919 р. була підго­товлена робота В. Геймана "Библиографический указатель книг и статей по Феодосии и её окрестностям", але вченому так і не вдалося її опублікувати [9]. У 20-х рр. XX ст. В. Симоновський здійснював укладання кількох бібліографічних описів. Серед них - бібліографія російськомовних та кримськотатарських публікацій того часу, низка книг і зміст періодичних видань, які вийшли в Криму протягом 1900-1917 рр. [9]. Ще один бібліографічний покажчик праць, у тому числі й періодичних видань, що стосуються Криму, з'явився у 1930 р. Його склав дослідник Ф. Максименко в рамках підготовки матеріалів до краєзнавчої бібліографії України.

За радянських часів було видано кілька робіт, які містили перелік усіх періодичних видань СРСР або УРСР. Серед них - "Летопись пе­риодических изданий СССР", де наведено дані про періодику всіх союзних республік; також у книзі наявний класифікатор за місцем видання ЗМУ, що значно полегшує роботу з даними. Ця книга скла­дена працівниками відділу бібліографічної реєстрації періодичних


Видань Всесоюзної книжкової палати (Є. Івановою, Є. Гавриловою, Т. Уткіною, М. Проніною та ін.) на основі відомостей, уміщених на шпальтах ЗМІ, а також даних Архіву друку Всесоюзної книжкової палати тощо. У роботі зроблено поділ видань за тематикою, укладено додаткові покажчики, серед яких найбільшої уваги заслуговують алфавітний і покажчик видань мовами народів СРСР. Подібні книги з'являлися з періодичністю в середньому один раз на п'ять років.

До таких праць належать "Периодические издания УССР: 1951-1960 гг. (Журналы)", "Периодические издания УССР: 1917-1960 гг. (Газеты)", видані у Харкові (1964, 1965) за упоряд­куванням А. Козлової, Д. Мазус, Г. Рубан, Ю. Сироти, Н. Кисельо - вої. Періодика тут описана "de visu". Опис подається мовою оригіналу. Також наявні допоміжні покажчики: 1) систематичний (за схемою класифікації Всесоюзної книжкової палати); 2) установ та організацій, що видавали періодику; 3) змісту ЗМІ; 4) алфавітно - хронологічний (у вигляді таблиці).

Книга "Периодическая печать СССР: 1917-1949 гг." за ре­дакцією Я. Додзіна та О. Велижева містить бібліографічні покажчи­ки журналів, праць і бюлетенів з мовознавства, літературознавства, художньої літератури та мистецтва. Тут подані й деякі кримські ви­дання, проте автори згадують лише ті журнали, що видавалися на півострові у довоєнні роки.

До бібліографічного опису видань звертались і науковці тоді ще Сімферопольського державного університету (тепер Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського) М. Дорошко та М. Калмикова. У 1996 р. видано працю "Указатель периодических и продолжающихся изданий научной библиотеки СГУ 1703-1917 гг.". Ця книга фактично є першою частиною масштабного дослідження, присвяченого складанню бібліографічних описів, що відображають перелік серіальних видань, які вийшли українською і російською мовами та зберігаються в науковій бібліотеці Сімферопольського університету. Каталог містить 452 назви основного бібліографічного опису та 22 назви допоміжного опису. До збірника включено газе­ти, журнали, бюлетені, вісники, записки, праці тощо. У покажчи­ку подані найменування значної частини кримських видань, що зберігаються у фондах наукової бібліотеки вищого навчального за­кладу, зокрема видання Кримського товариства дослідників та лю­бителів природи, Нікітського ботанічного саду, Особливої зооло­гічної лабораторії, Сімферопольської міської думи, Таврійської гу­бернської земської управи, Сімферопольської вченої архівної комісії, Таврійського губернського продовольчого комітету та ін. На жаль, ця робота поки що не мала продовження.


З'являються у світ і такі покажчики, як "Періодичні видання XIX - першої чверті XX ст. у фондах Херсонської обласної універси­тетської наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара", де зазначається і 41 видання, що виходило в Сімферополі. Здебільшого такі праці систематизують наявний у фондах тієї чи тієї бібліотеки матеріал, але можуть становити і певний інтерес для істориків журналістики.

У 1997 р., після тривалої перерви, було поновлено видання бібліографічних покажчиків періодичних видань України. Ця ро­бота вийшла у двох частинах, де в першій подано опис журналів, бюлетенів, збірників та бібліографічних видань (матеріал система­тизовано за скороченою схемою розміщення бібліографічних за­писів на основі Універсальної десяткової класифікації), у другій - газет (матеріал згруповано у вигляді таблиці за типами газет у такій послідовності: загальнодержавні, республіканські, обласні, міські, районні, низові, приватні, рекламно-інформаційні, інші, додатки) [6, V]. Доречність такої класифікації газет викликає сумніви, адже в ній поєднуються різні типоформуючі ознаки (сфе­ра розповсюдження, тематична спрямованість), але розкриті вони не в повному обсязі. Загалом опис здійснено за такими характе­ристиками: місце видання, видавець, кількість номерів, річний тираж, мова, засновник.

Серед бібліографічних досліджень кримської періодики варто зга­дати і роботу В. та А. Зарубіних, які склали перелік газет і журналів, що виходили на теренах Криму з березня 1917 р. до листопада 1920 р., дали їх коротку характеристику. Стаття "Періодичні видан­ня Криму в роки громадянської війни (1917-1920)" містить важливу бібліографічну інформацію, проте написана вона не за канонами бібліографування. Дослідники наводять назви видань у хронологічно­му порядку їх появи чи зникнення відповідно до конкретних історич­них подій. На жаль, у статті немає єдиної системи опису. Так, здебільшого подана назва та місце видання, рідше наводяться такі ха­рактеристики, як орган-видавець, редактор, засновник, політичне та/або тематичне спрямування, кількість виданих номерів тощо. Але варто зазначити цінність цього дослідження, адже воно розкриває складні перипетії появи, поновлення та припинення виходу деяких друкованих видань протягом 1917-1920 рр. Автори вказали понад 90 назв періодичних видань різного спрямування [2, 162].

Важливою є робота А. Непомнящого, що суттєво відрізняється від описаних вище бібліографічних розвідок, але займає свою окре­му нішу в спектрі досліджень цього напряму. Науковець є автором багатьох праць, серед яких інтерес для журналістикознавців станов­лять "Бібліографічна спадщина історико-етнографічних досліджень


Криму в кінці XVIII - на початку XX ст.", "Вивчення російськомов­ної дорадянської періодичної преси Таврійської губернії у сучасно­му кримознавстві", "Из истории изучения Крыма в Москве в XX ве­ке: малоизвестное творчество изчестных учёных", "К вопросу о раз­витии Крыма в последней трети XIX - первой трети XX века", "Краеведение Крыма на страницах местной периодической печати в XIX - начале XX века" та ін. У першому дослідженні автор здійснив багатопрофільний джерелознавчий і бібліографічний ана­ліз, виявив низку історико-бібліографічних матеріалів, класифіку­вав їх та склав повний зведений і систематизований за предметно - логічним принципом, формами та видами історико-бібліографічний довідник усіх творів друку та неопублікованих праць, пов'язаних із краєзнавством Криму. До бібліографічного опису історико-краєзнав - чої спадщини кримознавців увійшло 10 тис. 616 бібліографічних позицій, більшість яких переважно уперше залучена до наукового обігу [7, 7]. У ході виконання цієї роботи А. Непомнящий опрацю­вав низку періодичних видань, зокрема місцевих. До того ж автор, аналізуючи краєзнавчі публікації, на сторінках друкованих видань розкрив роль матеріалів місцевої періодичної преси у відтворенні повного бібліографічного спектра матеріалів, які торкаються питань історії та етнографії Криму.

Проте вихід книги "История и этнография народов Крыма: библи­ография и архивы (конец XVIII - начало XX века)" (2001), де систе­матизовано досліджений матеріал, був сприйнятий неоднозначно. Так, О. Хоменок наголосив на значущості розвідки: "Ця праця робить серйозний внесок у розвиток кримознавства. Автор провів гігантську роботу з перевірки вже наявних бібліографічних даних та виведення нових матеріалів з бібліографії та етнографії Криму, у тому числі і до­революційної періодики" [16, 10]. Проте рецензент побачив і певні хи­би. Зокрема, він вважає, що дослідник залишив без уваги деякі кримські видання (наприклад, "Балаклавский курортный журнал", "Севастопольский авиационный иллюстрированный журнал" тощо), що містили публікації з історії Криму. На думку О. Хоменка, помил­ково зазначені деякі хронологічні межі певних видань [16, 11]. Варто зауважити, що ці два дослідники часто критикують роботи один одно­го, залишаючи простір для справжньої наукової дискусії.

Історія журналістики досліджується в деяких інших наукових працях А. Непомнящого. Хоча вони стосуються здебільшого історії та етнографії Криму, але як джерело в них використовується преса. У роботах описано раніше невідомі публікації російських істори­ків, у тому числі згадуються їхні матеріали, опубліковані в крим­ських виданнях. Так, наприклад, у статті "Из истории изучения Крыма в Москве в XIX веке: малоизвестные грани творчества известных учёных" дослідник розкриває кримознавчу спадщину Д. Струкова та робить огляд деяких його матеріалів, опублікованих на сторінках місцевих видань ("Таврических епархиальных ведомостей" та газети "Крым"). Крім того, А. Непомнящий згадує і перекладену І. Гас - принським та надруковану в газеті "Терджиман" статтю А. Крим­ського "Школа, образованность и литература у российских мусуль­ман". Таким чином, кримський дослідник, здійснюючи широко­масштабне краєзнавче дослідження, подає і важливі описові та бібліографічні дані з питань функціонування кримської преси.

Українськими вченими також видана праця "Неформальна преса в Україні (1988-1991): каталог за матеріалами газетних фондів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського". Ця колективна ро­бота з'явилася завдяки наполегливій пошуковій праці таких нау­ковців, як Т. Борисейко, О. Залізнюк, О. Лук'янчук, О. Обертас,

О. Проценко. До каталогу увійшли газети різних партій, літературно - мистецьких об'єднань, товариств, різних релігійних конфесій, мо­лодіжні та сатиричні видання, а також одноразові випуски газет, які видавали вірменська, грецька, єврейська, кримськотатарська та російська меншини в Україні [10, 5-6]. Опис видань у цьому ката­лозі складається з таких основних даних, як заголовний комплекс (заголовок, підзаголовок, надзаголовок), назва організації-видавця, місце видання тощо. Цікаво, що до покажчика потрапила і низка кримських видань. Серед них - "Авдет"/"Повернення" (м. Бахчиса­рай), "Ватан"/"Батьківщина" (смт Приморське, м. Феодосія) "Го­лубь Масиса" (м. Сімферополь), "Евпаторийские ведомости" (м. Євпаторія), "Жизнь и вера" (м. Ялта), "Крым православный" (м. Сімферополь), "Меркурий" (м. Севастополь), "На волне пере­стройки" (м. Сімферополь), "Набат" (м. Севастополь), "Очевидное и невероятное" (м. Сіфмерополь), "Популярный дневник" (м. Сімфе­рополь), "Призыв" (м. Ялта), "Театральные ведомости" (м. Сімферо­поль), "Шолэм" (м. Сімферополь), "Millet" (м. Ялта) та ін. Як бачи­мо, у каталозі представлені видання різного тематичного спряму­вання. На жаль, самі укладачі відзначають неповноту цього видан­ня через низку методологічних і практичних проблем.

Серед досліджень місцевих науковців, які працювали над бібліо­графуванням кримської преси, одним із найсолідніших є праця

О. Хоменка "Дореволюционная периодическая печать Таврической губернии (1838-1916): Очерк истории и библиографический указа­тель". Дослідження містить описово-історичну частину, бібліогра­фічний та інші покажчики періодики (топографічний, алфавітний, іменний та покажчик видавничих колективів - організацій і уста-


Нов). Робота відкривається коротким нарисом із історії дореволюцій­ної періодики Таврійської губернії. До покажчика увійшли журнали, бюлетені, газети та інші видання, які випускалися не рідше одного разу на рік, періодично. Загалом автор зазначив 303 найменування. Також О. Хоменок зазначає видання Таврійської губернії, які з різних причин не були надруковані, та нелегальну пресу. Дослідник не лише подає короткий опис офіційних, партійних і приватних ви­дань, а й торкається проблеми преси національних меншин (вірменська, німецька, кримськотатарська періодика).

О. Хоменку "вдалося розшукати газети, про існування яких вже люди забули, а також ті, про які були відомі лише назви, - пишуть про цю роботу Г. Богданович та І. Регушевська. - Це дуже важка, але дуже цінна робота... Дослідник серед більш ніж 300 періодичних ви­дань чітко окреслює проблематику їх, значення для розвитку тих чи інших аспектів життя Криму" [1, 194]. Цей покажчик періодичних видань Таврійської губернії має велике значення, адже систематизує дані півострова за 1838-1916 рр. Проте можна виокремити і певні ва­ди у цій роботі, точніше, її неповноту. Так, у дослідженні немає одно­типного підходу до опису видань; часто бракує певних даних (зазна­чаються, наприклад, лише такі елементи, як назва, місце видання, роки видання та інколи періодичність). Науковці зазначають і на­явність деяких фактологічних помилок, допущених під час бібліогра­фування періодики Таврійської губернії [8, 209].

Складанню бібліографічних покажчиків етнічної преси приділи­ли увагу такі науковці, як Н. Яблоновська та Г. Юксель. Так, ос­тання з них у роботі "Выборочный библиографический указатель крымскотатарского журнала "Илери"/"Вперёд" (№ 1-20)" подає по­кажчик публікацій, присвячених питанням національної культури, мистецтва, науки та освіти, надрукованих у 20-ти перших номерах кримськотатарського часопису "Илери" (1926-1930). Дослідниця

Н. Яблоновська включила до своєї монографії "Етнічна преса Кри­му: історія та сучасність" (2006) кілька покажчиків періодичних видань півострова. Сюди залучена етнічна періодика Таврійської гу­бернії, преса 1917-1921 рр. (до утворення Кримської АРСР) та Кримської АРСР; у вигляді таблиці подано характеристику сучас­ної періодики етносів Криму.

Н. Яблоновська, подаючи відомості про періодику того чи того часу, звертається до інших джерел, зокрема покликається на дослідження В. та А. Зарубіних, а також бібліографічний покажчик "Литература о евреях на русском языке, 1890-1947: книги, брошю­ры, оттиски статей, органы периодической печати" за редакцією М. Беніної. Опис сучасних друкованих ЗМІ Криму подано у формі таблиці, де етнічна преса проаналізована за такими параметрами: назва видання, серія та номер, дата реєстрації, вид видання, наклад (зазначено не для всіх найменувань), цільове призначення, мова ви­дання, сфера розповсюдження, періодичність та обсяг. Хоча такий опис відрізняється від стандартної бібліографічної інформації, він містить багато необхідного матеріалу для узагальнення даних про кримську періодику та подальшу роботу в цьому напрямі.

Над питаннями функціонування кримськотатарської преси на півострові працював і Б. Змерзлий. Зокрема, у статті "Издание район­ных газет на крымскотатарском языке в Крымской АССР" дослідник стисло подає інформацію про діяльність районних і колгоспних газет 1930-х рр. Автор використовує в описі такі характеристики: дата заснування, місце видання, сфера розповсюдження, обсяг, тираж, кількість номерів, мова видання; інколи наводяться дані щодо скла­ду редакційного колективу та місцезнаходження редакції газети. Безперечно, ця тема потребує подальшого опрацювання.

Отже, короткий аналіз бібліографічних описів кримської преси засвідчує необхідність проведення подібних досліджень та їх зна­чення в подальшому вивченні всіх віх розвитку кримської жур­налістики, у використанні таких праць, як інформативне джерело про періодику, що видавалася на теренах Кримського півострова.

1. Богданович Г. Ю. Из истории периодической печати Крыма / Г. Ю. Богданович, И. А. Регушевская // Культура народов Причерно­морья. - 2002. - № 44. - С. 194-195.

2. Зарубин А. Г. Периодические издания Крыма (март 1917 - ноябрь 1920 г.) / А. Г. Зарубин, В. Г. Зарубин // И. С. Шмелёв и литератур­ный процесс накануне XXI века : сб. материалов международ. науч. конф. - Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. - С. 162-164.

3. Змерзлий Б. В. Издание районных газет на крымскотатарском язы­ке в Крымской АССР / Б. В. Змерзлый. - <Ьйр://шшш. nbuv. gov. ua/Articles/KultNar/ кпр81/рсИ:/кпр81_88-90.рс1:1:>.

4. Летопись периодических изданий СССР 1955-1960 гг. - М. : Изд-во Всесоюзн. книжн. палаты, 1963. - Ч. 1 : Журналы. - 1024 с.

5. Летопись периодических изданий СССР 1955-1960 гг. - М. : Изд-во Всесоюзн. книжн. палаты, 1963. - Ч. 2 : Газеты. - 870 с.

6. Літопис періодичних видань. 1996 р. - К. : Кн. палата України, 1997. - Ч. 2. - 199 с.

7. Непомнящий А. А. Бібліографічна спадщина історико-етно - графічних досліджень Криму в кінці XVIII - на початку XX століть : автореф. дис. ... д. і. н.: 07.00.08 / А. А. Непомнящий. - К., 2001. - 38 с.


8. Непомнящий А Вивчення російськомовної дорадянської періодич­ної преси Таврійської губернії у сучасному кримознавстві / А. Непом­нящий, В. Бобков // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідом. IX Всеукр. наук.-теорет. конф. [Львів, 28—29 жовтня 2005 р.] / НАН України ; ЛНБ ім. В. Стефаника ; НДЦ періодики ; за ред. М. М. Романюка. - Львів, 2005. - С. 207-212.

9. Непомнящий А. А. К вопросу о развитии Крыма в последней тре­ти XIX - первой трети XX века / А. А. Непомнящий. - <Ь^р:/ /Www. gpntb. ru/win/inter-events/crimea2000/doc/tom2/ эес - йоп2/Бос92.НТМЬ>.

10. Неформальна преса в Україні (1988—1991): каталог за матеріала­ми газетних фондів Нац. б-ки ім. В. I. Вернадського. - К. : Смолоскип,

2001. - 144 с.

11. Периодические издания УССР: 1917—1960 гг. : газеты. - X. : Кн. палата УССР, 1965. - 312 с.

12. Периодические издания УССР: 1951—1960 гг. : журналы. - X. : Кн. палата УССР, 1964. - 288 с.

13. Периодическая печать СССР: 1917—1949 : журналы, труды и бюллетени по языкознанию, литературоведению, художественной лите­ратуре и искусству. - М. : Всесоюзн. кн. палата, 1958. - 218 с.

14. Симоновский В. В. Очерк библиографических работ в Крыму / В. В. Симоновский // Библиография. - 1929. - № 4. - С. 118—120.

15. Указатель периодических и продолжающихся изданий научной библиотеки СГУ. 1703—1917 / сост. М. В. Дорошко, М. М. Калмыко­ва. - Симферополь, 1996.

16. Хоменок О. С. Дореволюционная периодическая печать Тавричес­кой губернии (1838—1916) : очерк истории и библиограф, указатель /

О. С. Хоменок. - О. : АО БАХВА, 2003. - 180 с.

17. Юксель Г. 3. Выборочный библиографический указатель содер­жания крымскотатарского журнала "Илери"/"Вперёд" (№ 1—20) / Г. 3. Юксель // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 56. - Т. 2. - С. 45-49.

18. Юксель Г. 3. Кримськотатарська преса в 1917—1928 рр.: тен­денції розвитку й національна своєрідність : автореф. дис. ... к. філол. н. : 10.01.08 / Гаяне Юксель ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 1н - т журналістики. - К., 2006. - 17 с.

19. Яблоновська Н. В. Етнічна преса Криму: історія та сучасність : монографія / Н. Яблоновська. - Сімферополь : Крим, навч.-пед. держ. вид-во, 2006. - 312 с.