Головна Журналистика ПОЯВА РАНКОВИХ, ВЕЧІРНІХ І ПОЛУДЕННИХ ВИДАНЬ У КИЄВІ НА ПОЧАТКУ XX СТ
joomla
ПОЯВА РАНКОВИХ, ВЕЧІРНІХ І ПОЛУДЕННИХ ВИДАНЬ У КИЄВІ НА ПОЧАТКУ XX СТ
Журналистика - Журналистика

Анастасія Волобуєва,

Канд. наук із соц. комунік. (Київ)

У ДЕ 007: 304 : 070

У статті простежено умови появи та функціонування ранкової, вечірньої та полудневої преси, визначено особливості її діяльності та вплив на громадську думку читачів.

Ключові слова: ранкові, вечірні, полудневі видання, універсальна група, типологія.

The terms of appearance and functioning of the morning, evening and midday press traces in the article. The features of its activity and influence on readers public opinion are determined.

Keywords: morning, evening, midday press, universal group, typology.

В статье прослеживаются условия появления и функционирова­ния утренней, вечерней и полуденной прессы, определены особенности ее деятельности и влияние на общественное мнение читателей.

Ключевые слова: утренние, вечерние, полуденные издания, универ­сальная группа, типология.

Періодична преса Киева є одним із найважливіших джерел вив­чення суспільно-політичної історії України на початку XX ст. Газети й журнали як носії інформації відбивали інтереси різних соціальних верств, формуючи громадську думку та світоглядні орієнтири чи­тачів. Преса Києва досягла високого рівня розвитку, була важливим чинником, що впливав на розвиток суспільства, піднесення його культурного та політичного рівнів. Важливу роль у цьому плані відіграли вечірні та ранкові видання міста. Входячи до універсальної типологічної групи періодики, вони були «придатні для всього або для багато чого», мали «різноманітне призначення» [1, 1296].

Усього в Києві виходило 23 таких видання: 16 - вечірніх, 4 - ранкових, 1 - полудневе, 2 - виходили вранці й увечері. Газети ма­ли спільну тематику й проблематику, з’являлись у світ одночасно. Вони виникли на початку XX ст., асаме: у 1915 -4 видання, в 1906, 1914, 1917 pp. - по 3 видання. В інші роки ситуація мала такий ви-


Гляд: 1905, 1908, 1911 - по 2 видання; 1909, 1910, 1913, 1916 - по

1 виданню. Найтривалішими газетами стали «Последние новости» (1906-1919), «Киевское утро» (1909-1911), «Вечерняя газета» (1913-1917).

Редакторами і видавцями часописів виступали, як правило, приватні особи, скажімо, А. Захарченко («Вечерние новости», «Но­вости полудня»), П. Дунаевський («Вечерняя газета»), М. Дворець­кий («Киевская вечерняя почта»), Л. Антополь («Киевский го­лос»), Г. Брейтман («Последние новости»). Саме з цих видань чи­тачі отримували всебічну, оперативну, своєчасну інформацію про всі сфери життя не тільки Києва, а й інших міст півдня Росії чи й загалом усієї імперії.

У часописах, поряд із офіційними постановами, указами та різними повідомленнями уряду і місцевої влади, політичними та економічними статтями, друкувалися наукові, релігійні, літера­турні матеріали, публікації культурного спрямування та ін. Здебільшого в підзаголовках зазначалося: «Ежедневная литератур - но-политическая и экономическая газета; Выходит около 5 часов вечера», «Ежедневная политическая и литературная», «Ежеднев­ное вечернее издание», «Общественная, политическая, литератур­ная и экономическая газета. Вечерний выпуск». Слід зауважити, що переважна більшість цих видань - щоденні газети.

Подібна преса ставила спільні завдання: своєчасно інформувати населення міста про найактуальніші, найболючіші проблеми, повідомляти про всі найважливіші закони, укази, розпорядження влади, задовольняти потреби киян у культурному житті, ознайом­лювати читачів із телеграмами, отриманими до 4-ї години дня, а та­кож з усіма відомостями, які надійшли вранці з петербурзьких і провінційних газет: «Правдиво, безпристрасно висвітлювати все, що відбувалося в Росії, зокрема в суспільному житті Києва і провінції, та всій Європі» (Вечерняя газета. - 1905. - № 1); «Газета ця для ознайомлення народу з його правами та обов’язками, роз’яс­ненням ситуації, ознайомленням із справами вітчизни, змінами у господарстві і промисловості, в іноземних державах» (Киевский го­лос. - 1916.-М 1).

У проблемно-тематичному наповненні газети були «всеїдними»: матеріали з історії краю чергувалися з урядовими повідомленнями, архівні розвідки - з бібліографічними замітками, наукові статті - з оповіданнями і фейлетонами місцевих літераторів («Сон» П. Ду - наєвського, балада «Суміш» Н., «Проводи» А. Саксаганської, «Таємниці зеленого мотора» А. Вейсля, «Смерть» і «Маленький фейлетон» Г. Чупринки, «Хвилі» та «Перше кохання» Л. Богуш, «Критичні відображення. Про Федора Сологуба» Семена Б-іна). Перша сторінка таких видань часто надавалась для рекламних ого­лошень, указів, розпоряджень, публікацій передових статей на ак­туальні питання.

Рубрики часописів не мали ідентичних назв, але найчастіше бу­ли схожого спрямування та змістового наповнення: «Російське життя» / «По Росії»; «Внутрішні відомості» / «Міська хроніка»; «Хроніка»; «Телеграми»; «За кордоном» / «Закордонні новини» / «Іноземні відомості»; «Серед газет»; «Суміш»; культурно-мис - тецькі новини вміщувалися у розділах «Театр і музика», «Нові книги», «Бібліографія»; перебіг судових справ висвітлювався у ру­бриках «Суд» / «Судова хроніка» (це, наприклад, публікації «Міські справи», «У світі труда», «Проект реорганізації ко­мерційних суден», «Про вегетаріанство», «Недільний відпочинок у Франції», «Міжнародні аферисти», «Найближчі завдання театру», «Поблизу театрального під’їзду», «До сезону перегонів», «Напад на поїзд», «Обшук у церкві»). З довідкового відділу читачі дізнавали­ся про розклад руху поїздів, отримували іншу корисну інформацію. Рубрика «Кореспонденції» / «Вісті» більшості видань оперативно відображала події, що відбувалися в різних куточках імперії та за кордоном.

Редакції видань плідно співпрацювали з читачами, друкуючи ледь не щономера «Листи до редакції» від читачів. Оголошення за­прошували читачів надсилати свої рукописи, скажімо, «З 13.00 до 15.00 приймаються рукописи, якщо вони написані чітко, на одному боці листа і супроводжуються (для відома редакції) підписом і точ­ною адресою автора» [2].

Частина газет коштувала копійку («Вечерняя газета», 1905; «Киевская вечерняя почта», 1914; «Южная вечерняя копейка», 1915) або розповсюджувалися безкоштовно, як «Факт и реклама» (1910). «Южная вечерняя копейка» на своїх шпальтах навіть обу­рювалась, що в суспільстві існує «брехливе упередження, ніби копійчана преса - дитина бульварної сенсації» або «орган винятко­во спекулятивний, який б’є на дешевий ефект». Натомість автори часопису переконані, що саме таке видання «проникає все більше і більше в широкі маси населення, завойовуючи собі все міцнішу і міцнішу любов та увагу читачів» (№ 1.-24 черв.).

Газети, які виходили в період Першої світової війни у пере­важній більшості друкували матеріали про події на фронті, буденне життя військових, офіційні зустрічі («Чорноморський флот», «Но­вий наказ військового міністра. Полегшення положення солдата», «Важлива заява Великого Князя Миколи Миколайовича», «Приїзд нового головнокомандуючого», «Антисанітарія», «Німці у Кур­ляндії», «На межі війни та миру»).

Дві вечірні газети («Вечерние новости», 1915; «Вечерние теле­граммы Петроградского телеграфного агентства. Война», 1914) складалися винятково з телеграфних повідомлень, основна частина яких стосувалася перебігу воєнних подій (поточна коротка інфор­мація від штабу Верховного Головнокомандуючого, «Взяття наши­ми військами с. Котюр», «До питання про виступ «Румунії», «Без­порядки у Варшаві», «Нові величезні втрати німців у Вердені», «Звернення командуючого армії до поляків», «Бійка між німецьки­ми та австрійськими офіцерами», «Рузвельт проти Німеччини», «Турецькі полонені»).

Друкувалася в Києві також одна полуденна газета «Новости по­лудня» (1915-1916) за редакцією А. Захарченко, згодом О. Крас - ницької. У підзаголовку заначалося: «Выходит в 12 часов пополуд­ни и по содержанию предупреждает вечерние газеты». Видання бу­ло одночасно доповненням до ранкових газет і водночас, своїми те­леграфними матеріалами в багатьох випадках випереджало вечірні газети. В одному з редакційних оголошень стверджувалося: «Ново­сти полудня» обслуговували потреби людей «чесно і сумлінно», друкували матеріали «суворо перевірені або отримані з солідних джерел» (1915. -№ 1. - 17 листоп.).

Чимало місця перша шпальта газети відводила під відозви, скажімо, «Допомога Червоному Хресту» (робота в лазаретах), «Київський дамський комітет». Основну увагу видання приділяло «Телеграфному відділу», як найбільш оперативному. Його підруб­рикою стали «Телеграми» (від Петроградського телеграфного агент­ства) - «Успіх нової позики», «Бойові епізоди» (нове варварство німців нафронті), «Перемога на сербському фронті», «Мирнаекспе - диція», «Положення нафронті». Інші відділи становили «Найваж­ливіші ранкові новини», «В останню хвилину», «Театр і музика», «Оголошення». Серед публікацій були такі: «Наша перемога в Афінах», «Неправильна здача на військову службу», «Розшук зник­лих вантажів», «Монастир ще тримається», «Промова канцлера».

Існували в Києві видання, які виходили і вранці, і ввечері, - «Последние новости» (1906-1919) і «Киевские отклики» (1911). Найбільш тривалою газетою такого типу були «Последние новости» за редакцією Г. та М. Брейтманів, В. Свирського, В. Семяновського та ін. Журнал «Киевский сатирикон» характеризував її, як «особу, яка перетворилася з панельної дівчини в даму напівсвіту, що не боїться скандалів. Працює вдень і вночі» [3]. Основний орієнтир га­зета вбачала в тому, щоб бути «цікавою для всіх, мати прогресивне спрямування, точно і безпристрасно відображати усі боки життя».

Зі шпальт газети читачі у стислій формі дізнавалися про найбільш важливі факти внутрішнього (крайового і міського) та за­кордонного життя. Доволі часто у газеті порушувалося питання про роль жінки в політичному житті. У статті «Жінки в політиці» Г. Трунов зазначав: «12-та стаття законопроекту про волосне земст­во трактує таке життєве нововведення в нашому політичному житті, як особисту участь у виборах голосних. Такий виступ на ко­ристь жінки небувала ще річ у нашому політичному і громадському житті і не можна, звичайно, не вітати його» (1911. - № 136).

Значна увага у виданні приділена новинам науки, літератури, мистецтва та спорту. Видання містило чимало карикатур на злобо­денні теми, шаржів, ілюстрацій тогочасного життя, портретів відо­мих людей.

Зазначеним вечірнім, ранковим та полуденним виданням цілком слушно відводилася досить важлива роль у творенні друко­ваного слова, адже вони набагато оперативніше ніж інші часописи доносили до читачів найважливішу інформацію, а проблемно-тема - тичне наповнення матеріалів всебічно відтворювало всі суспільно-політичні аспекти життя, тісно пов’язувалось з вимога­ми часу, дозволяло глибше зрозуміти тенденції розвитку, динаміку і широту тогочасних проблем.

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад., голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. — 1440 с.

2. Киевская вечерняя почта. - 1914. - № 1.

3. Киевский Сатирикон. - 1915. - № 1.