Надія Герасимчук,
Асист. (Київ)
УДЕ 007.01
У статті йдеться про причини занепаду фейлетону як жанру та його місце в сучасній українській періодичній пресі.
Ключові слова: фейлетон, гумористично-сатиричний жанр, тенденція.
Країнська сатирична публіцистика завжди була складним, багатоаспектним і полемічним явищем. Її формування відбувалося на межі двох епох, а характерною ознакою стало поєднання елементів народної творчості з рисами, привнесеними періодом національно-визвольних змагань. Фейлетони, памфлети, сатиричні замітки та публікації інших подібних жанрів допомагали читачеві легше зорієнтуватися у вирі суспільних подій, зрозуміти, чиї інтереси відстоює та чи інша партія. Крім того, у сатиричних жанрах найяскравіше відбилася національна самосвідомість української нації, її мрії та прагнення до побудови незалежної держави. Гостро реагуючи на суспільні проблеми, публіцистика була справедливою, чесною та безкомпромісною. Останнє особливо виявилося в її сатиричних жанрах, адже внутрішня сила сатири полягає в невідповідності чинного ладу позитивним ідеалам суспільства.
Фейлетон - один із найбільш полемічних жанрів сатиричної публіцистики. Як газетно-журнальний жанр, він контрастно відрізнявся від інших матеріалів яскравими образами, деталями, живою, соковитою, самобутньою художньою мовою, відповідним оформленням фактичного матеріалу та гострим, часом несподіваним поворотом теми. Тут особливим чином поєднувались і зіставлялися документально зібрані факти. Маючи образно-емоційний вплив на читача, він сприяв викриттю недоліків у суспільстві, характерах і вчинках людей. Та сьогодні, на жаль, спостерігається занепад сатиричних жанрів, зокрема фейлетону.
Мета статті - визначити причини занепаду фейлетону як жанру та дослідити його місце в сучасній періодичній пресі. Об’єктом вивчення таких тенденцій стали публікації на шпальтах преси, що видається в Україні у 2012 р.
Професор Московського державного університету О. Тертичний зазначає, що в радянській журналістиці фейлетон посідав надзвичайно важливе місце, та з початком реформ у країні майже зник зі сторінок газет і журналів. Він вважає, що «таке «падіння» жанру пояснюється його особливостями », які полягають насамперед у тому, що «фейлетон - це засіб висміювання якогось зла. Саме так він використовувався відповідними засновниками ЗМІ (в особі Агітпропу) протягом багатьох років. Коли в ЗМІ з’явилися нові засновники в особі «грошових мішків», різних «адміністрацій», «олігархів», «фінансово-промислових груп» і т. п., то було б дивним чекати від них висміювання тих справ, які творилися в основному з їхньої волі (чи неусвідомлення) і сприймалося як зло більшою частиною населення. Крім того, на тлі різноманітних «розслідувань», «зливу» інформації, нескінченного потоку компромату, за допомогою яких різні політичні сили протягом десятиліть боролися за владу, фейлетон просто не міг мати вигляд «ударного» жанру [3, 1].
На думку О. Тертичного, нині, в умовах помітної тенденції відродження моральних орієнтирів у житті суспільства, позиції фейлетону зміцнюватимуться. Він також вважає, що втрата сучасним фейлетоном колись провідних позицій у пресі пояснюється недостатньо високим рівнем кваліфікації сучасних фейлетоністів: «навіть у тих, хто гідно представляє нинішній фейлетон, нерідко можна виявити прикрі промахи» [3, 1]. Подібну думку висловлює московський дослідник сучасної телевізійної журналістики В. Цвик, який вважає, що фейлетон пишуть фахівці найвищого рівня, які спеціалізуються на створенні текстів одного конкретного жанру [4, 37].
На противагу цим сподіванням автор дисертаційного дослідження про українську есеїстику С. Шебеліст вважає, що такі жанри, як фейлетон, нарис, памфлет, поступово, але не остаточно занепадають через їхню «неорганічність і невідповідність реаліям життя» [5, 8].
Більш оптимістичний погляд має дослідник проблем теорії і практики журналістики О. Глушко. Наголошуючи на своєрідності, важливості та актуальності фейлетону, він зауважує, що цей жанр «має свої історичні корені, відповідні традиції,., переживав періоди як бурхливого розвитку популярності, так і занепаду, тимчасової втрати позицій та інтересу людей» [1, 55]. Як й інші жанри публіцистики, фейлетон «не припиняв свого існування, не зійшов з журналістської літературної орбіти. Навпаки, коли в динамічному розвитку життєвих подій складалися відповідні умови», він знову виходив «на авансцену журналістики, відроджуючись у всіх своїх іпостасях, а нерідко й набуваючи нових якостей, що засвідчували його життєздатність і спроможність зі свого боку активно впливати на перебіг суспільних процесів» [1, 55].
У процесі дослідження функціонування в сучасній пресі гумори - стично-сатиричних жанрів, зокрема фейлетону, було опрацьовано дев’ять періодичних видань (усього 205 номерів) за 2012 р. (січень - березень): «Голос України» (№ 1-59), «Літературна Україна», «Вечірній Київ», «Україна молода», «Газета по-укра - їнськи», «2000», «Правда Украины», «Рабочая газета», «Известия в Украине». Результати аналізу подано в табл. 1.
Таблиця 1.
Назва видання
|
Гумористично-сатиричні рубрики (жанри)
|
Фейлетон
|
Гумористичне
Оповідання
|
Анекдот
|
Пародії та епіграми
|
«Вечірній Київ» (№ 1-27)
| | | | |
«Газета по-україн - ськи» (№ 1-8)
| | |
+
| |
«Голос України» (№ 1-59)
|
+
| | | |
«2000»(№1-13)
|
—
|
—
|
+
|
—
|
«Известия в Украине» (№117-140)
| | | | |
«Літературна Україна» (№ 1-13)
| |
+
| |
+
|
« Правда У краины » (№ 1-11)
| | |
+
| |
«Рабочая газета» (№1-15)
| | |
+
| |
«Україна молода» (№ 74-110)
| | |
+
| |
Таким чином, у деяких виданнях («Вечірній Київ», «Известия в Украине») гумористично-сатиричних рубрик (і відповідно жанрів) узагалі немає. Такі газети, як «Правда Украины», «Газета по-українськи», «Україна молода», «Рабочая газета», «2000», обмежились лише анекдотами.
З’ясувалось, що тижневик «Правда Украины» має постійну рубрику «Любимая страничка», на якій здебільшого друкуються анекдоти (рубрика «Хиханьки»). У «Рабочей газете» на останній сторінці функціонує невелика рубрика «Улыбнитесь», де постійно є анекдоти. «2000» має додаток «УИКЕНД», в якому під рубрикою «Шутим» також друкуються анекдоти.
У «Літературній Україні» існує постійна рубрика «Вишняк», в якій заявлено, що це сторінка гумору, сатири, фейлетонів, усмішок і пародій. Проте в досліджуваних номерах цього тижневика фейлетонів не було, натомість були надруковані гумористичні оповідання, пародії та епіграми.
Єдиним виданням, в якому друкують фейлетони, виявився «Голос України». Незважаючи на те, що це загальнополітична газета з пріоритетним висвітленням діяльності парламенту (керівництва Верховної Ради, комітетів, депутатських фракцій і груп, окремих депутатів, в якій роз’яснюються прийняті закони та інші нормативно-правові акти України), тут існує постійна гумористич - но-сатирична суботня сторінка «Курінь». Сторінка поділена на постійні рубрики: «Казка», «Дошка пошани», «Карикатурист продовжує тему», «Тези і антитези», «7 мішків гречаної вовни».
Саме під рубрикою «Казка» друкуються твори, що за головними ознаками є фейлетонами. Ці ознаки знаходимо у визначеннях відомих науковців. О. Кузнецова вважає, що «фейлетон - середній прозовий жанр сатири, що виявляє комічну суть суспільної парадоксальної проблеми з метою її усунення, викриває систему негативних фактів через реальні та ймовірні події, різні рефлексії (сон, марення, божевілля тощо), історичні, літературні асоціації, містифікацію знахідок документів, рукописів, книжок, щоденників та інші комічні засоби» [2, 104].
На думку професора Ю. Ярмиша, фейлетон - це «художньо-публіцистичний жанр, у якому комічне підґрунтя якихось негативних явищ або ситуацій розкривається шляхом інверсійної, асоціативної розробки теми з використанням засобів алегоричності, інакомовно- сті» [6, 7]. Йому властиві «іронія, сарказм, своєрідна деформація подій, фактів, образів, коли прояснюється їх комічний зміст» [6, 8].
Фейлетони в рубриці «Казка» пишуть постійні автори: М. Ми - лорадович, Ю. Большак. Твори під цією рубрикою мають дотепні заголовки, як-от: «Молочний шлях «Мілкі вей» М. Милорадовича (2012. - № 6). У процесі дослідження фейлетону на шпальтах газети «Голос України» було застосовано елементи контент-аналізу. В опрацьованих 59 номерах за період з 4 січня 2012 до 31 березня 2012 р. сторінку гумору і сатири «Курінь» виявлено в 12 номерах, а саме: № 6, 12, 17, 22, 27, 32, 37, 42, 44, 49, 54, 59.
Результати дослідження подано в табл. 2.
Отже, на практичному матеріалі частково за допомогою кон - тент-аналізу здійснено дослідження місця фейлетону в сучасній періодиці. Сучасна преса майже не використовує такий цікавий і важливий жанр, як фейлетон. 5 із 9 досліджуваних газет віддали перевагу анекдотові. Також визначено місце фейлетону серед
Таблиця 2.
Категорія
|
Одиниці
|
Змістове
Наповнення
|
Кількість
|
%
|
Рубрики
|
Казка
|
Фейлетон
|
6
|
13,6
|
Дошка пошани
|
Сатиричні коментарі до висловлювань представників влади
|
12
|
27,2
|
Карикатурист продовжує тему
|
Карикатури
|
9
|
20,5
|
Тези і антитези
|
Гумористично - сатиричні вислови
|
8
|
8,2
|
7 мішків гречаної вовни
|
Афоризми
|
9
|
20,5
|
Інших гумористично-сатиричних творів у газеті «Голос України» (59 номерів за січень-березень 2012 р.), у результаті якого виявлено, що фейлетон (59 номерів) становить 13,6 % від інших жанрів. Здійснений аналіз свідчить про те, що в сучасних виданнях складається тенденція до зникнення фейлетону з газетних шпальт. Щоб зупинити її, треба зацікавити молодих журналістів вивченням історії цього жанру, стимулювати їх до професійного зростання, до прагнення бути носіями не тільки інформації, а й високої моральності та духовної культури.
1. Глушко О. К. Художня публіцистика : європейські традиції і сучасність : моногр. / О. К. Глушко. - К. : Арістей, 2010. - 192 с.
2. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в українській пресі / О. Д. Кузнецова. - Львів: Видавн. центр ун-ту ім. І. Франка, 2003. -250 с.
3. Тертычный А. А. Жанры периодической печати : учеб. пособ. /
А. А. Тертычный. - М. : Аспект Пресс, 2000 // Режим доступу: Http://evartist. narod. ru/text2/06.htm.
4. Цвик В. Л. Телевизионная журналистика : история, теория, практика : учеб. пособ. / В. Л. Цвик. - М. : Аспект Пресс, 2004. - 382 с.
5. Шебеліст С. В. Особливості розвитку сучасної української есеїсти - ки в системі журналістських жанрів : автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунік.: 27.00.04 / Шебеліст Сергій Вікторович. - К., 2010. - 18 с.
6. Ярмиш Ю. Ф. Жанри сатиричної публіцистики / Ю. Ф. Ярмиш. - К., 2003. - С. 7-8.
В статье рассматриваются причины упадка фельетона как жанра и его место в современной украинской прессе.
Ключевые слова: фельетон, юмористически-сатирический жанр, тенденция.
In the article it is about the reasons of feuilleton’s decline as a genre and, his place in the modern Ukrainian press.
Keywords: feulleton, satiric genre, tendency.
|