joomla
БЛОГ ЯК НАДСУЧАСНИЙ ЗАСІБ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Образотворче мистецтво - Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури

Лілія Миколаївна Лазарєва

Аспірант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

У статті розглядаються нові надсучасні засоби масової комунікації – “блоги”. У статті дається визначення терміну “блог” та розглядається історія його виникнення.

Ключові слова: Засоби масових комунікацій, Інтернет-технології, блог, блогос-фера, види та функції блогів.

This article is devoted to consideration of blogging as one of the cutting edge of mass communication. The article defines the term “blog” and deals with the history of blogs.

Key words: Мass communications, Internet technologies, blog, blogosphere, blog types and blog functions.

У перехідні періоди для суспільства актуалізується поняття інформацій­них технологій та технологій комунікації. Вони стають частинкою поняття гло­балізації системи масової комунікації, оскільки без технологічної модернізації процесу спілкування неможливим є утворення більш потужних систем збору, обробки, передачі й поширення інформації у масовокомунікаційному просторі. На даний час найсучаснішою інформаційною технологією комунікації є мережа Інтернет.

Інтернет являє собою всесвітню інформаційну комп’ютерну мережу, яка об’єднує в єдине ціле безліч комп’ютерних мереж, що працюють за єдиними правилами.

Комп’ютерна мережа – ієрархічне об’єднання обчислювальних систем рі­зних типів, пов’язаними між собою каналами зв’язку.

Призначення мережі – комунікації та об’єднання/розділення фізичних та інформаційних ресурсів (дисків, принтерів, модемів, файлів тощо). Складові мережі: апаратна, програмна, інформаційна.

Основними засобами (служби) мережі Інтернет є: WWW (World Wide Web, “всесвітня павутина”) – сукупність взаємопов’язаних гіпермедійних до­кументів; FTP (File Transfer Protocol, протокол передачі файлів) – сховище і си­стема пересилки різноманітних файлів; E-mail (електронна пошта) – система пересилання електронних листів; групи новин (телеконференції) – глобальна розподілена система для обміну повідомленнями та ведення дискусій; система IRC (Internet Relay Chat, розмова через Internet), що реалізовує спілкування ко­ристувачів в реальному режимі часу за допомогою введення тексту з клавіату­ри; веб-форум – клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб­сайту та ін.

Одним із засобів масової комунікації в мережі Інтернет також є блог, роз­гляду якого присвячена дана стаття.

Блог (англ. blog, від “web log”, “мережевий журнал” або “щоденник подій”) – веб-сайт1, оновний зміст якого – записи, які регулярно додаються і містять текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні недовгі записи тим-


Часової значущості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку (остан­ній запис зверху). Відмінності блогу від традиційного щоденника обумовлюються середовищем: блоги зазвичай публічні і передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в публічну полеміку з автором (у коментарі до блогозапису або своїх блогах).

Сукупність усіх блогів Мережі прийнято називати “блогосферою”. Блого-сфера (від англ. Blogosphere) – термін, побудований аналогічно терміну “ноо-сфера”2 і йому подібним, і позначає сукупність усіх блогів як спільноту чи соціальну мережу. Існуючі в світі десятки мільйонів блогів зазвичай тісно по­в’язані між собою, люди, що ведуть блоги, читають і коментують, посилаються один на одного і таким чином створюють свою субкультуру. Поняття блогос-фери наголошує на одній з основних відмінностей блогів від звичайних веб-сторінок та інтернет-форумів: пов’язані між собою блоги можуть створювати динамічну всесвітню інформаційну оболонку.

Блогосфера є важливим середовищем вивчення громадської думки та но­вітніх культурних феноменів, вона часто враховується в академічних і неакаде­мічних роботах, що досліджують сучасні глобальні соціальні тенденції.

Термін “блог” був створений шляхом скорочення слова “веблог” (англ. weblog – “мережевий бортовий журнал”). Це було зроблено Пітером Мерхоль-дзом, який у квітні 1999 року розмістив у боковій вирізці свого блогу Peterme. com фразу “we blog”, що можна перекласти як “ми ведемо блог”. Тер­мін “веблог” був створений Йорном Баргером 17 грудня 1997 року для опису списку посилань на його сайті RobotWisdom. com. Ці посилання були свого роду записами в бортовому журналі (англ. log) віртуального мандрівника – за анало­гією з бортовими журналами на кораблях. Вважається, що першим сайтом та­кого роду був розділ новин на створеному Дейвом Уінером сайті 24 Hours of Democracy. При цьому сам Уінер вважає першим веблогом найперший сайт взагалі – веб-сторінку, створену піонером Інтернету Тімом Бернерс-Лі для ЦЄРН (Європейської організації з ядерних досліджень) у 1991 році [20]. Однак ця точка зору не набула поширення.

Після Мерхольдза в 1999 році слово “блог” стала використовувати ком­панія Pyra Labs, як позначення певного типу сайту і як дієслово, що виражає значення “вести блог”. Крім того, вони утворили похідний термін “блогер” – “людина, що веде блог”. Назвавши так свій проект Blogger. com, що надавав ко­ристувачам місце для розміщення блогів і програмне забезпечення, що істотно полегшує ведення блогу, – вони тим самим значно сприяли популяризації цих термінів. У тому ж 1999 році з’явився також цілий ряд аналогічних веб-сайтів: LiveJournal. com, OpenDiary. com, DiaryLand. com. Надання користувачам техніч­ної можливості вести блоги – у вигляді простого у використанні програмного забезпечення, що не вимагає спеціальних знань – стало основою для зростання популярності блогів, який з 1999 року відбувався лавиноподібним чином.

Другим попередником блогів, поряд з веблогом, був жанр мережевого щоденника (online diary або online journal). Першим мережевим щоденником вважається Open Diary Клаудіо Пінханеса, який публікувався на сайті MIT


Media Lab з 14 листопада 1994 року. Також у 1994 році почав вести свій мере­жевий щоденник Джастін Хол.

10 вересня 1999 Бред Греем як жарт придумав слово “блогосфера” [8]. Потім, в кінці 2001 року термін був заново придуманий і введений в обіг Уіль-ямом Квіком [15] і швидко поширився спочатку в співтоваристві військових блогів, які висвітлювали війну в Іраку, а потім і за його межі. Поняття блогос-фери швидко увійшло в побут ЗМІ, йому стали присвячувати статті та дослі­дження [12, 13]. Сьогодні під блогосферою розуміють сукупність усіх блогів як соціальну мережу і динамічну інформаційну оболонку. Існує ряд пошукових систем, які відстежують зміни в блогосфері, які виявляють зв’язок між блогами, визначають найбільш популярні теми обговорень, складають списки найбільш популярних блогерів тощо. До таких систем відносяться Technorati, BlogPulse, Tailrank, BlogScope і Яндекс-Блоги.

Починаючи з 1999 року блогосфера росла вкрай швидкими темпами, що супроводжувалося все більшим визнанням з боку науки і ЗМІ, що виражалися у численних статтях і дослідженнях [16, 17, 21], в яких блоги розглядалися як но­ве комунікативне середовище, новий жанр, нове інформаційне середовище, но­ве джерело новин, як засіб вираження громадської думки.

З початку 2000-х років жанр блогу багатьма дослідниками визнається найбільш актуальною формою комп’ютерно-опосередкованого спілкування (далі – КОК) [10]. За даними веб-сайту Technorati. com за 2008 рік, у світі налі­чується близько 133 мільйонів блогів [17]. Слід, однак, врахувати, що більшість існуючих блогів складають “мертві”, тобто неактивні блоги, а також спам-блоги. Про блогах написано сотні статей в ЗМІ. На сьогодні блогосфера є най­важливішим комунікативним середовищем в Інтернеті і – ширше – в постіндус-тріальній (інформаційній) цивілізації.

Словник Вебстера дає наступне визначення терміну “блог”: “Мережевий щоденник; персональний хронологічний журнал думок, що публікується на веб-сторінці, також називається веблогом” [18].

Словник “Мерріам-Вебстер” визначає блог як “веб-сайт, що містить ме­режевий приватний щоденник з роздумами, коментарями і часто гіперпосилан-нями, наданими автором” [14].

Вікі-словник: “Приватний чи корпоративний веб-сайт у формі мережевого щоденника, в якому нові записи з’являються в тому порядку, в якому вони на­писані; як правило, присвячений роздумам або висловленню думки і звичайно містить посилання на інші статті” [19].

У своїй статті С. Херрінг визначає блоги як “часто оновлювані веб-сторінки, в яких датовані записи розташовуються у зворотному хронологічному порядку” [10].

Як бачимо, у наявних словникових визначеннях на перший план виходить поняття щоденника. Воно також використовується в ряді російських дослі­джень, присвячених блогам [4, 5, 7]. Таке позначення видається не зовсім пра­вомірним, оскільки блог – це не щоденник, хоча у них і є спільні риси (регулярно додаються датовані записи, в яких можуть виражатися думки авто­ра). Аналіз матеріалу показує, що найбільше відповідають дійсності два остан -


Ніх наведених визначення, оскільки в них дається найбільш повне, широке і універсальне тлумачення.

У даній статті за основу береться таке визначення блогу: “Блог” – це веб­сайт (або розділ веб-сайту), який:

1) містить датовані записи мультимедійного характеру;

2) містить записи, розташовані у ахронологічному порядку;

3) містить записи, які можливо оцінювати або коментувати на окремій веб-сторінці.

Різновиди блогів:

За Автором (авторами):

– особистий (авторський, приватний) блог – ведеться однією особою (як правило його власником);

– псевдоанонімний або “примарний” блог – ведеться від імені якої-небудь вигаданої особи або під псевдонімом;

– блог-підробка – відкривається і ведеться від імені відомого героя або якої-небудь персони: популярного артиста або актора, військового чи політика;

– колективний або соціальний блог – ведеться групою осіб за правилами, визначеним власником і модераторами;

– корпоративний блог – ведеться співробітниками однієї організації;

– рекламний блог або піар-блог – спланований захід від будь-якої компа­нії, приватної особи або групи зацікавлених осіб по завуальованій рекламі того чи іншого продукту і послуг через соціальні мережі Інтернет, щось на зразок створення помилкового “офіційного сайту” або “офіційної Інтернет-сторінки”.

За тематичним спрямуванням:

Звичайно, персональні блоги носять особистий характер. Однак у середо­вищі персональних, так само, як і в середовищі колективних та корпоративних блогів, існують спеціалізовані блоги, присвячені певним сферам життя:

– Політика – блоги, присвячені політиці. Зазвичай політичні блоги ведуть політичні лідери, представники політичних партій і політичних об’єднань, по­літологи;

– Побут – блоги, в яких зазвичай піднімаються проблеми взаємовідносин між людьми, психології, ведення домашнього господарства – всього того, що пов’язано з поняттями “побут”, “особисте життя”;

– Подорожі – блоги, в яких автори діляться своїми враженнями від поїз­док, дають поради, як поводитися в тій чи іншій країні, розповідають про тра­диції та звичаї інших народів;

– Освіта – блоги, присвячені темі освіти. Часто це блоги певних навчаль­них закладів, в яких учасники обговорюють процес навчання, проблеми освіти;

– Мода – блоги, в яких обговорюються новинки у світі моди, тренди, мо­дні покази. Тут можна прочитати думки професіоналів, поради стилістів і лю­дей, не байдужих до моди;

– Музика – блоги, в яких автори висловлюють свої музичні уподобання, обговорюють новинки в світі музики. Музичні блоги можуть бути присвячені певному музичному напрямку, а можуть висвітлювати різні музичні жанри та стилі.

За наявністю/виду мультимедіа:


– Текстовий блог – основний зміст складають тексти;

– Фотоблог – основний зміст складають фотографії;

– Музичний блог – основний зміст становить музика;

– Подкаст і блогкастинг – основний зміст блогу надиктовується і викла­дається у вигляді MP3-файлів;

– Відеоблог – основний зміст представлено у вигляді відео файлів;

– Спорт – основний зміст представлено у вигляді спортивних подій.

За особливостями Контенту:

– Контентний блог – блог, який публікує первинний авторський контент;

– Моніторинговий (контрольний) блог – блог, основним контентом якого є від коментовані посилання на інші сайти;

– Цитатний блог – блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів;

– Тамблелог, Тамбллог, Тлог – майже те саме, що і звичайний блог, з од­нією відмінністю: запис у блозі може бути тільки певного формату (наприклад цитата, відео, посилання, пісня, розмова тощо). Тамблелог – швидше не система типу щоденника, а чернетка або записна книжка;

– Сплог – спам-блог.

За технічною основою:

– Stand alone блог – блог на окремому хостингу та движку;

– Блог на блог-платформі – блог, який ведеться на потужностях блог-служби (LiveJournal, LiveInternet, Blogger та ін.);

– Моблог – мобільний веблог, який містить контент, що розміщується в мережі Інтернет з мобільних або портативних пристроїв.

Мотивація участі та функції блогів

Слід зазначити, що читання блогів і авторство – два різних за змістом процеси. Люди, що користуються комунікативними можливостями блогів поза контекстом ведення власного блогу, відзначають можливості спілкування з лю­дьми, з якими вони не мають можливості спілкуватися безпосередньо, наприклад з друзями, що живуть в інших містах. Альтернативна економіка повідомлень [6], яка діє в блогах, робить таку форму спілкування найбільш зручною, тому що вона не пе­редбачає обов’язкової взаємності та інших обмежень спілкування “один на один”.

Євген Горний у своїй статті [9] виділяє крім підтримки контакту з близь­кими, такі цілі, які може переслідувати читач блогів:

– отримання інформації;

– читання-розвага;

– відстеження реакції публіки на ті чи інші дії (справді, блоги представ­ляють собою готову величезну фокус-групу);

– читання заради соціалізації, відчуття себе причетним до життя відомих людей.

У процесі опитування блогерів Живого журналу, проведеного в 2005 році [1], були виділені наступні функції блогів:

Комунікативна функція

Комунікативна функція згадується найчастіше. Більшість блогерів гово­рять, що ведуть або читають блоги заради спілкування із цікавими для них лю-


Дьми. У першу чергу це можливість сказати щось один раз так, щоб це почула велика аудиторія.

Як для “читачів” так і для “письменників” можна виділити два напрямки комунікативної мотивації у використанні блогів – спілкування із знайомими та розширення кола спілкування. У той час як одні люди заводять блог для зруч­ності комунікації з наявними знайомими, інші заводять блог для того, щоб по­знайомитися з новими людьми, для розширення своєї аудиторії.

Функція самопрезентації

Існує клас блогів, призначених для публікації та обговорення творів автора (прози, віршів, фотографій, малюнків), однак і звичайний щоденник безсумнів­но несе інформацію про особу автора.

Розважальна функція

Багато людей сприймають ведення блогу, читання блогів і дискусії в ко­ментарях як розвагу, особливо, якщо вони з яких-небудь причин обмежені в ін­ших розважальних засобах, крім Інтернету, і мають досить багато вільного часу.

Деякі користувачі використовують блоги, щоб витрачати час, якого у них багато, інші ж використовують його через брак вільного часу для повноцінного спілкування. Таким чином, механізм співтовариства блогерів дозволяє вести спілкування в зручному для кожного користувача режимі і з тією інтенсивністю, яка йому потрібна (або яку він може собі дозволити).

Функція згуртовування та зберігання соціальних зв’язків

Блоги, виконуючи функції соціальних мереж, дозволяють підтримувати соціальні зв’язки, що перервалися у реальному житті та краще пізнавати своїх знайомих.

Завдяки особливості відкладеної багатокористувацької комунікації, деякі з респондентів використовують блоги з нетрадиційною метою – для організації взаємодії робочої групи, обговорення робочих питань і т. п., оскільки для бага­тьох завдань подібний спосіб виявляється більш зручнішим, ніж електронна пошта, служби миттєвих повідомлень тощо. Групи, організовані на основі спис­ків розсилання електронної пошти також можуть виконувати подібне завдання, од­нак у ситуації, коли всі учасники проекту ведуть блоги на одному сервісі, додавати ще один канал комунікації може бути зайвим.

Функція мемуарів

Як і традиційний паперовий щоденник, блог, крім нових функцій, може усвідомлюватися і як такий, що несе функцію мемуарів, як місце для записів, які можуть стати в нагоді у майбутньому, способом не забути ті чи інші події свого життя.

Респонденти, які користуються цією функцією, вважають, що ведуть що­денник для себе, для того щоб потім читати, для того щоб записувати те, що не хочеться забути. Автори створюють щось на зразок відкладеної комунікації із самим собою.

Функція саморозвитку, або рефлексії


Ця функція пов’язана з тим, що блог надає можливість учасникам створи­ти образ іншого Я, можливо, такого, до якого автор прагне. Деякі відзначають, що публічність щоденника змушує їх продовжувати його вести, а також змушує вчитися більш грамотно структурувати свої думки, що допомагає їм самим краще зрозуміти як проживається подія.

Психотерапевтична функція

Зустрічаються також згадки про психотерапевтичну функцію блогу, яка або передбачалася заздалегідь, або була усвідомлена в процесі ведення записів – “виплеснути емоції“, “викласти наболіле”. Ця функція традиційного щоденника, що ведеться в зошиті, неодноразово згадується різними авторами [1, 3, 6] і, по всьому, набула нової форми і нових можливостей, як спосіб поскаржитися на життя безлічі людей відразу і отримати у відповідь заспокійливі “прогладжування”.

Отже, блоги є асинхронними системами з одностороннім передаванням повідомлень і високим ступенем сталості записів. Розмір буфера повідомлень становить десятки тисяч знаків у випадку стандартних блогів і 140 знаків – у разі мікроблогів. Блоги допускають ті самі засоби мультимедіа, що і звичайні веб-сторінки (текст, зображення, аудіо, відео). У блогах можливі анонімні ко­ментарі (але неможливі анонімні блог-записи), особисті повідомлення, фільтра­ція повідомлень, проте, як правило, відсутні спеціальні засоби для цитування повідомлень. У блогах записи з’являються у зворотному хронологічному по­рядку і складаються з заголовка, дати, тіла запису, міток запису, вказівки на кі­лькість коментарів, посилання на додавання коментаря і постійного посилання на запис. Що стосується коментарів до блог-записів, то вони складаються з іме­ні користувача, зображення користувача, часу відправлення коментаря, факуль­тативного поля “заголовок” і тіла коментаря. Залежно від блог-платформи коментарі можуть розташовуватися один за одним (нагадуючи структуру фо­румів) або ж мати деревоподібну структуру, наявність якої стимулює полеміку між користувачами.

Що стосується соціальних параметрів, то блоги характеризуються струк­турою участі одного-багатьох у разі блог-записів (за винятком записів у колек­тивних блогах) і багатьох-багатьом у випадку коментарів до блог-записів. Для блогів характерно розкриття власної особистості. Аудиторія одного блогу ко­ливається від декількох чоловік до десятків тисяч людей. Учасники спілкуван­ня, а також мета, тема, тональність і норми комунікації можуть бути вкрай різноманітними.

Блог та його утворення пов’язані з можливістю висловитися. Більш абст­рактно комунікативну мету блогозапису можна представити як бажання повід­омити що-небудь світу. Блог – це засіб зв’язку індивідуума з широким колом людей, свого роду персональне ЗМІ.

Специфічний характер концепції адресата у випадку з блогозаписами по­лягає в тому, що, з одного боку, адресатами є відомі автору постійні читачі, а з іншого, записи можуть прочитати абсолютно незнайомі автору люди, які не входили спочатку до кола прямих адресатів.


У відповідності з образом майбутнього блогозапис передбачає його обго­ворення: у коментарях до нього, а також у нових записах інших авторів.

Потрібно підкреслити, що істотними факторами, які впливають на спіл­кування в Мережі, є його анонімність і дистантність. Ці фактори поряд з фізич­ною непредставленістю учасників спілкування, можливістю “приєднатися” або “від’єднатися” в будь-який момент від спілкування в Мережі, відсутність ін­струментів примусу сприяє, з одного боку, посиленню девіантної комунікатив­ної поведінки: знижується до мінімуму відповідальність за свої провини в Мережі. З іншого боку, ці чинники стимулюють встановлення та підтримання віртуальних контактів. Ситуація встановлення і підтримання контакту призво­дить до комунікативного новаторства, роблячи це спілкування небуденним і оригінальним. Креативність мовної віртуальної особистості в комунікативному просторі мережі постійно зростає. Більше того, комунікативний простір Інтер-нету надає унікальний полігон для побудови віртуальної особистості: способам її самопрезентації та творчої самореалізації.

Розглянувши у даній роботі історію блогів і етимологію слова “блог”, да­вши визначення блогу, простеживши історію наукового вивчення блогів, ми дійшли висновку, що блог слід розрізняти як цифровий жанр масової комуніка­ції. Блог є гіпержанром, до складу якого входить ряд жанрів, набір яких визна­чається функцією сталого повторюваного поєднання типових значень ряду параметрів, до числа яких були віднесені кількість авторів, переважаючий тип мультимедіа, допустимий розмір записів і тематика.

Отже, можна сказати, що виділився новий жанр комунікації в мережі Ін-тернет – блог. На сьогоднішній день блоги продовжують розвиватися, утворю­ючи окрему єдину мережу – блогосферу та виконуючи свої, притаманні тільки їм, функції у сучасному інформаційному суспільстві.

Таким чином, блог як надсучасний засіб масової комунікації потребує подальшого вивчення як з боку вчених-культурологів, так і з боку науковців у галузях соціології, психології та педагогіки.

Примітки

1 Веб-сайт (від англ. Website: web – “павутина”, “мережа” і site – “місце”, букв.
“Місце, сегмент, частина в мережі”), або просто сайт, – в комп’ютерній мережі
об’єднана під однією адресою (доменним ім’ям або IP-адресою) сукупність електро­
нних документів (файлів) приватної особи або організації.

2 Ноосфера (грец. νόος – “розум” і σφαῖρα – “куля”) – сфера взаємодії суспільст­
ва і природи, в межах якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором
розвитку (за В. Вернадським).

Література

1. Волохонский В. Л. Психологические механизмы и основания классификации блогов / В. Л. Волохонский // Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet. Блоги: но­вая реальность. / Под ред. Волохонского В. Л., Зайцевой Ю. Е., Соколова М. М. СПб.: Издате­льство СПбГУ, 2006. – С. 177–131.

2. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародних відносин / О. В. Зернецька. – К.: Освіта, 1999. – 351 с.


3. Зернецька О. В. Нові засоби масової комунікації / О. В. Зернецька. – К.: Наукова думка, 1993. – 128 с.

4. Рогачева Н. Б. Новые приоритеты в русском Интернет-общении: на материале жа­нра блога / Н. Б. Рогачева // Жанры речи: сб. науч. ст. – Саратов: Издательский центр “Наука”, 2007. – Вып. 5. Жанр и культура.

5. Рогачева Н. Б. Приемы языковой игры и иронии как жанрообразующий признак открытого сетевого дневника (блога). Дипломная работа / Н. Б. Рогачева. – Саратов, 2008.

6. Сафонова Т. В. Порядок интеракции в сетевых дневниках: альтернативная эконо­мика сообщений / Т. В. Сафонова // Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet. Блоги: новая реальность. / Под ред. Волохонского В. Л., Зайцевой Ю. Е., Соколова М. М. – СПб.: Издательство СПбГУ, 2006. – С. 55–75.

7. Умнова Н. С. Текстовое выражение и восприятие гендерной составляющей Интер­нет-дневников / Н. С. Умнова // Дипломная работа. – М., 2005. Режим доступа:

Http://marinadoma. narod. ru/inet/gender. html.

8. Graham B. Must See HTTP / Graham B. Режим доступу до статті:
Http://www. bradlands. com/weblog/comments/september_10_1999.

9. Gorny E. Russian LiveJournal: National specifics in the development of a virtual com­
munity. Version 1.0, 13.05.2004. Режим доступу до роботи:

Http://www. ruhr-uni-bochum. de/russ-cyb/library/texts/en/gorny_rlj. pdf.

10. Herring S. C., Scheidt L. A., Bonus S., Wright E. Bridging the Gap: A Genre Analysis of Weblogs // Proceedings of the 37th Hawaii International Conference on System Sciences, 2004.

11. Herring S. C. A Faceted Classification Scheme for Computer-Mediated Discourse / Herring S. C. – 2007. Режим доступу до статті:

Http://www. languageatinternet. de/articles/2007/761.

12. Keren M. Blogosphere: The new political arena / Michael Keren. – Lexington Books,

2006. – 176 p.

13. Kirchhoff L., Bruns A., Nicolai T. Investigating the Impact of the Blogosphere: Using
PageRank to Determine the Distribution of Attention / Kirchhoff L., Bruns A., Nicolai T. – 2007.
Режим доступу до роботи:

Http://www. alexandria. unisg. ch/EXPORT/DL/38960.pdf.

14. Merriam-Webster Online Dictionary: Http://www. merriam-webster. com.

15. Quick W. I Propose a Name / W. Quick. – 2001. Режим доступу до роботи:http: //Www. iw3p. com/DailyPundit/2001_12_30_dailypundit_archive. php#8315120.

16. Shifry D. State of the Blogosphere, April 2006 // Режим доступу до роботи: Http://www. sifry. com/alerts/archives/000432.html.

17. Technorati. State of the Blogosphere : Http://technorati. com/state-of-the-blogosphere.

18. Webster’s New Millennium™ Dictionary of English, Preview Edition. Lexico Publish­ing Group, LLC – 2007.

19. Wictionary : Http://en. wiktionary. org/wiki/Wiktionary:Main_Page.

20. Winer D. The history of weblogs /Dave Winer. – 2002. Режим доступу до статті: Http://oldweblogscomblog. scripting. com/historyOfWeblogs.

21. Wortham J. After 10 Years of Blogs, the Future’s Brighter Than Ever / Wortham J. –

2007. Режим доступу до статті:

Http://www. wired. com/print/entertainment/theweb/news/2007/12/blog_anniversary.


УДК 304.42(477)

Похожие статьи