Головна Психологія Вісник Київського національного лінгвістичного університету ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛОМОВНОЇ ДИСКУСІЇ НА ОСНОВІ АВТЕНТИЧНИХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ
joomla
ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛОМОВНОЇ ДИСКУСІЇ НА ОСНОВІ АВТЕНТИЧНИХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ
Психологія - Вісник Київського національного лінгвістичного університету

Андронік Н. П.

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

Проблема формування мовленнєвої особистості майбутнього вчителя останнім часом дедалі більше привертає увагу методистів вищої школи, оскільки навчальна та майбутня професійна діяльність вимагають від студентів володіння вміннями інтеракції та спонтанним мовленням. Не випадково ми приділяємо особливу увагу розвитку усного мовлення, зокрема дискусії. Випускник мовного вищого навчального закладу (ВНЗ) стане вчителем англійської мови не лише, а і літератури країни мови, що вивчається, отже, для ускладнення предметно - логічного змісту усних висловлювань студентів пропонуємо використовувати в якості експозиції дискусії автентичний поетичний твір (АПТ), під яким ми розуміємо віршований твір певного автора, невеличкий за розміром, але місткий за полісемантичним смислом.

Питання навчання дискусії у мовних ВНЗ є об’єктом дослідження таких методистів, як

Н. М.Топтигіна (Топтигіна 2004), Л. П.Коблова (Коблова 1973), О. В.Смірнова (Смирнова 1999), Є. В.Шантарін (Шантарин 1974), проте в цих роботах обґрунтовується переважно можливість навчання дискусії на просунутому та старшому етапах, а питання навчання іншомовної дискусії на початковому ступені у мовному ВНЗ висвітлюється недостатньо. Отже, метою нашого дисертаційного дослідження є розробка методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

З метою перевірки ефективності розробленої методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ нами було проведено експериментальне навчання, яке ґрунтувалося на основних положеннях, висунутих до методичного експерименту (Гурвич 1980; Ляховицький 1981; Штульман 1980) та відповідно до виділених у методичній літературі етапів його організації (Штульман 1971:52-56). Метою цієї статті є опис та аналіз результатів експериментальної перевірки ефективності розробленої підсистеми вправ для навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

Спираючись на класифікацію П. Б.Гурвича, експеримент може бути охарактеризований як базовий, природний, відкритий, вертикально-горизонтальний (Гурвич 1980:26-36). Його вертикальний характер дає змогу оцінити ефективність розробленої підсистеми вправ - порівнюються дискусійні вміння полілогічного мовлення студентів до та після експериментального навчання. Горизонтальний характер полягає у порівнянні двох варіантів розробленої методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

Початковий етап проведення експерименту передбачає його організацію, а саме: визначення мети експерименту, розробку гіпотези, підготовку експериментальних матеріалів, розробку критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів у полілогічному мовленні та добір учасників експерименту.

Розглянуті теоретичні положення методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ лягли в основу розробки та формулювання такої гіпотези експерименту: досягти належного рівня володіння студентами вміннями англомовної дискусії на основі АПТ можливо за умови добору необхідного навчального матеріалу, використання спеціально розробленої підсистеми вправ, а також вибору оптимальної послідовності подачі і засвоєння навчального матеріалу.

Отже, метою експериментального навчання ми визначаємо перевірку ефективності методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ, зокрема доцільність та адекватність використання укладеної нами підсистеми вправ.

Супутня мета експерименту - перевірка доцільності використання АПТ в якості експозиції дискусії, доступність відібраних АПТ та ступінь зацікавленості студентів запропонованими формами роботи.

Експериментальне навчання мало п’ять етапів: усний передекспериментальний зріз; письмовий передекспериментальний зріз; власне експериментальне навчання; усний післяекспериментальний зріз; письмовий післяекспериментальний зріз. Представимо структуру методичного експерименту в табл.. 1.

Таблиця 1

Структура експерименту з навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ

Етапи експерименту

Час

проведення

Кількість аудиторних / самостійних годин у кожній групі

Мета етапів

1. Усний перед­експериментальний зріз

03.11.08 - 05.11.08

2 / 1

Виявити вихідний рівень сформованості дискусійних вмінь полілогічного мовлення

2. Письмовий перед- експериментальний зріз

06.11.08 - 07.11.08

1 / 0

Виявити вихідний рівень сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти змістову, смислову та естетичну інформацію АПТ

3. Експериментальне навчання

10.11.08 - 12.12.08

22 / 15

Перевірка ефективності варіантів методики

4. Письмовий після - експериментальний зріз

15.12.08

1 / 0

Виявити досягнутий рівень сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти змістову, смислову та естетичну інформацію АПТ

5. Усний після- експериментальний зріз

16.12.08 - 19.12.08

2 / 1

Виявити досягнутий рівень сформованості дискусійних вмінь полілогічного мовлення

Неварійованими величинами були: 1) склад та рівень навченості студентів обох експериментальних груп: до кожної експериментальної групи увійшло 24 (ЕГ-1) та 27 (ЕГ-2) студентів, середній коефіцієнт навченості яких за даними усного передекспериментального зрізу був таким: ЕГ-1 - 0,46 і ЕГ-2 - 0,45; 2) тривалість експериментального навчання; 3) однакова кількість годин, яка відводилась на оволодіння дискусійними вміннями полілогічного мовлення та роботі з АПТ; 4) реалізація експериментального навчання в ЕГ1 та ЕГ2 одним викладачем-експериментатором, в ролі якого виступав автор даного дослідження; 5) критерії оцінювання рівня сформованості вмінь полілогічного мовлення; 6) завдання перед - та післяекспериментального зрізів; 7) використання однакової підсистеми вправ.

Беручи до уваги специфіку навчання англомовної дискусії на основі АПТ, до початку експерименту було сформульовано робочу гіпотезу: в процесі навчання англомовної дискусії на основі АПТ можливо досягти належного рівня сформованості вмінь полілогічного мовлення за умов використання комплексу вправ, розробленого в межах підсистеми вправ для навчання полілогічного мовлення для рівня В1+ з послідовністю подачі і засвоєння навчального матеріалу за варіантом А.

Варійованою величиною були різні варіанти методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ, яке мало місце в межах модуля "Особиста ідентифікація та родина" (варіанти А та Б), що представлено в табл.. 2. Отже, варіювання методики навчання англомовної дискусії на АПТ мало місце лише на підготовчому етапі, на основному ж етапі методика навчання в обох експериментальних групах була ідентичною.

Таблиця 2

Варіанти методики навчання англомовної дискусії на основі АПТ

Етап навчання

Мета етапу

Час

проведення

ЕГ,

кількість

студентів

Зміст варіантів методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ

Варіант

Визначення

2 модуль

ЕГ-1,

1. навчання прийомів сприйняття

А

оптимальної

(листопад -

24

змістової, смислової та

послідовності

грудень

естетичної інформації АПТ

подачі і

2008р.)

2. оволодіння дискусійними

засвоєння

вміннями полілогічного

п

а

навчального

20 годин

мовлення

т

е

матеріалу

3. оволодіння інтерактивними

й

и

ч

вміннями

в

о

т

ЕГ-2,

1. оволодіння дискусійними

Б

о

г

27

вміннями полілогічного

ід

П

мовлення

2. оволодіння інтерактивними

вміннями

3. навчання прийомів сприйняття

змістової, смислової та

естетичної інформації АПТ


Основний етап


Організація англомовної дискусії на основі АПТ - в обох групах була ідентичною.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики навчання англомовної дискусії на основі АПТ проходила у чотирьох підгрупах І курсу спеціальності "Мова та література (англійська)" філологічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г.Шевченка у жовтні-грудні 2008-2009 навчального року. Отже, учасниками методичного експерименту були 56 студентів, які здобувають кваліфікацію "Педагогіка та методика середньої освіти. / Мова та література (англійська)": підгрупа 11А - 16 студентів; підгрупа 11В - 16 студентів; підгрупа 13 А - 12 студентів; підгрупа 13В - 12 студентів. У підгрупах 11А та 13 А експериментальне навчання здійснювалося за варіантом методики А (ЕГ-

1) , а в 11В та в 13В (ЕГ-2) - за варіантом методики В. Внаслідок об’єктивних причин деякі студенти пропустили ряд занять експериментального навчання, тому констатація та інтерпретація результатів експериментального навчання здійснювалися на основі результатів роботи 24 студентів (ЕГ-1) та 27 студентів (ЕГ-2), всього - 51 студент.

Проведення експерименту було розпочато нами з передекспериментального зрізу, мета якого - визначення вихідного рівня сформованості дискусійних вмінь полілогічного мовлення та вихідного рівня сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ в ЕГ-1 та ЕГ-2. Передекспериментальний зріз проводився у формі тестування і поділявся за режимом виконання на дві частини: усну та письмову.

Усний етап передекспериментального зрізу передбачав виявлення вихідного рівня сформованості дискусійних умінь полілогічного мовлення. З цією метою були підготовлені проблемні завдання за заданою комунікативною ситуацією. Усне тестування було навчальним (воно не було відірваним від навчального процесу), проходило у тріадах (оскільки мета тестування - тестування дискусійних вмінь полілогічного мовлення, студенти були організовані в групи по 3 особи), одноаспектним (фіксувалися дискусійні вміння полілогічного мовлення), дворазовим (аналогічне усне тестування було проведено на усному етапі післяекспериментального зрізу зі зміною змісту проблемної ситуації). Тривалість усного тестування - 45 хвилин на підготовчі вправи та 6-8 хвилин на кожну дискусію в тріадах. Наведемо приклади проблемних завдань усного передекспериментального зрізу:

Task: You are invited to take part at a round-table talk. The topic of the discussion is "Why is cheating so common in our society?" The resolution of the discussion is:

"Cheating is wrong. Even minor dishonesty like cheating at the university can’t be justified. " Discuss the resolution of the discussion in the groups of three. Each of you should choose one of the viewpoints:

Partner 1 thinks that cheating is wrong. Even minor dishonesty like cheating at the university can't

be justified.

Partner 2 thinks that sometimes it is O ’K to cheat during a test for the sake of a good grade.

Cheating during a test doesn’t hurt anyone. There is nothing wrong in it.

Partner 3 supports one of the viewpoints.

Для забезпечення ефективного мовлення студентів виконанню ними тестових завдань передували підготовчі вправи для актуалізації лексико-граматичного та інформаційного матеріалу з теми обговорення.

З метою якісного та кількісного аналізу дискусійних умінь полілогічного мовлення студентів їхні висловлювання фіксувалися на плівку та оцінювалися відповідно до критеріїв, які були обґрунтовані на етапі організації експериментального навчання і до яких ми відносимо: аргументованість, клішованість, інтерактивність, обсяг і кількість реплік та мовну коректність.

Таблиця 3

Середні показники рівня сформованості дискусійних умінь полілогічного мовлення

передекспериментального зрізу

Індекс

групи

Показники за критеріями оцінювання вмінь полілогічного мовлення в балах

Сума балів

Коефіцієнт

навченості

-

о

ть

нт

ес

? ’Й уа а « А

Клішова­

ність

-

в

и

ть кт Й о

(U 'S нт

І

Обсяг та кількість

Мовна

коректність

ЕГ-1

9,88

9,6

7,98

8,02

10,36

45,82

0,46

ЕГ-2

10,25

11,13

7,22

4,69

11,23

44,52

0,45

Максимальні

показники

20

20

20

20

20

100

1

Як видно з даних табл.. 3, рівень володіння студентами дискусійними вміннями полілогічного мовлення в обох експериментальних групах є досить низьким. Низькі показники за критерієм "аргументованість" свідчать про те, що висловлювання студентів недостатньо аргументовані, бракує доказів та прикладів, які б підтверджували докази. До того ж відсутнє таке явище аргументації, як "пересікання" доказів. Щодо критерію "клішованість", у висловлюваннях студентів спостерігаються кліше, що свідчить про намагання висловлювати свою думку переконливо, проте вони часто одноманітні (I think, because) та не завжди доречні. Найнижчі показники отримали студенти обох груп за критеріями "інтерактивність" й "обсяг та кількість". Це вказує на те, що у студентів не сформовані інтерактивні вміння, а саме: вміння активного слухання, толерантного ставлення до співрозмовників, ініціативність та вміння перехоплювати ініціативу в говорінні, заохочення співрозмовників тощо. Висловлювання студентів більш схожі на поодинокі монологічні висловлювання, ніж на полілогічні, оскільки замість того, щоб обговорювати проблему, кожен студент висловив свою точку зору.

Таким чином, як свідчать результати передекспериментального зрізу, середній коефіцієнт навченості в обох групах є нижчим від мінімально достатнього за В. П.Беспальком: в ЕГ-1 -

0, 46; в ЕГ-2 - 0,45.

Письмовий етап передекспериментального зрізу передбачав виявлення вихідного рівня сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ. З цією метою були підготовлені тестові завдання на основі АПТ Роберта Фроста: "Stopping by woods on a snowy evening", який пропонуємо нижче.


STOPPING BY WOODS ON A SNOWY EVENING

by Robert Frost



Whose woods these are I think I know. His house is in the village though;

He will not see me stopping here To watch his woods fill up with snow.

My little horse must think it queer To stop without a farmhouse near, Between the woods and frozen lake The darkest evening of the year.

He gives his harness bells a shake To ask if there is some mistake.

The only other sound’s the sweep Of easy wind and downy flake.

Glossary Queer - strange Harness - leather belts used to control a horse

Shake - to move suddenly from side to side

Sweep - long swinging movement

Downy - soft like little feathers

Flake - a small thin piece that breaks away easily from something else



The woods are lovely, dark and deep. But I have promises to keep,

And miles to go before I sleep,

And miles to go before I sleep.

Task 1: Read the poem suggested above, mark pauses in the poem by putting symbols || - for a stop (a long pause) and | - for a pause (a short pause) in the places you think they must be in the poem.

Task 2: To see how you understood the poem, choose True (a) or False (b) under each statement. Correct the false ones, using the words from the poem:

1) The poet interrupts his journey to watch the woods fill up with snow.

a. True

b. False_________________________________________________________

2) The poet stops near a farmhouse.

a. True

b. False_________________________________________________________

3) The poet knows the owner of the woods.

a. True

b. False_________________________________________________________

4) The poet is alone in the vicinity.

a. True

b. False_________________________________________________________

5) The poet decided to continue his journey because the horse didn’t like the woods.

a. True

b. False_______________________________________________________

Task 3: Pick out the words from the poem that appeal to the senses of:________

Sight

Touch

Sound

Words: snow, downy flake, the sweep of the wind, darkness, harness bells.


Task 4: Match a figurative device to its definition:

1. simile

2. metaphor

3. personification

4. alliteration

5. onomatopoeia

a. - repetition of a sound at the beginning of two or more neighboring words;

b. - a comparison between two objects without the use of "like" and "as";

c. - words that sound like their meaning;

d. - a comparison between two objects using "like" or "as";

e. - human characteristics such as emotions, personality, behaviour and so on attributed to an animal, object or idea.

Answer:

Identify each of the figurative devices (simile, metaphor etc.) below:


1. I wandered lonely as a cloud

2. _________________ They heard the buzzing of bees

3. _________________ The wind stood up and gave a shout

4. _________________ A little brown house like a ground-bird’s nest

5. A fluttering forest of feathers

6. _________________ Life is a rollercoaster

7. _________________ Only the ticking of a clock was heard in the room

8. A friend is like an owl, both beautiful and wise

9. _________________ The sun is the eye of heaven

10 .________________ The mountains hid their heads in the sky

Task 5: Explain the ground for the following figurative devices:

a. He is like a bull in china shop____________________________________

b. Life is a terrible race___________________________________________

c. A wedding is the entrance to a marriage____________________________

d. The house looked like a grave____________________________________

e. My love is like a red, red rose____________________________________

Task 6: What do the following symbols mean in the poem (underline one variant):

a. Woods - isolation, nature, challenge in life

b. Miles - years, distance, road

c. Winter - old age, season of the year, difficult situation

d. Darkness - evil, night, unknown

Task 7: Which statement best explains the poet’s literal meaning in these lines:

"The woods are lovely, dark and deep / But I have promises to keep".

a. He would like to stay and look at the woods, but he has other responsibilities

b. The woods are beautiful, but they are owned by someone else.

c. The woods are beautiful, but they are also somewhat frightening.

d. The woods are beautiful, but he is afraid of getting lost in them.

Task 8: Which statement describes a deeper level of meaning in these lines:

"But I have promises to keep / And miles to go before I sleep".

a. The speaker has many miles to travel before he reaches home.

b. The speaker has much left to do in his life.

c. The speaker has promised someone that he would return soon.

d. The speaker must finish his tasks before morning.

Письмове тестування було навчальним, груповим, одноаспектним (виявлення вмінь сприйняття та розуміння змістової, естетичної та смислової інформації АПТ), дворазовим (аналогічне письмове тестування було проведено на письмовому етапі післяекспериментального зрізу). Тривалість письмового тестування - 45 хвилин, тести виконувались кожним студентом в індивідуальному режимі. Процедура оцінювання відбувалася шляхом порівняння відповіді студента з ключем, і нараховувалася відповідна сума балів. Як вже зазначалося, для визначення рівня сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ ми скористалися формулою В. П.Беспалька для підрахунку коефіцієнта навченості: К=А/К, де А - кількість балів за правильне виконання завдання, N - максимально можлива кількість балів (Беспалько 1968:56-57). При цьому виконання завдань вважалося задовільним, якщо коефіцієнт навченості становив не менше 0,7. Середні показники рівня сформованості вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ представлені в табл.. 4.

Таблиця 4

Середні показники рівня сформованості вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ

(ЕГ 1 та ЕГ 2 )

Індекс групи

Коефіцієнт навченості за результатами передекспериментального зрізу

Коефіцієнт навченості за результатами післяекспериментального зрізу

Приріст

ЕГ 1

0,56

0,81

0,25

ЕГ 2

0,57

0,81

0,24

Як видно з даних табл.. 4, вихідний рівень сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ (ЕГ-1 - 0,56; ЕГ-2 - 0,57) не відповідає мінімально достатньому за

В. П.Беспальком - 0,7.

Таким чином, аналізуючи результати як усного, так і письмового передекспериментального зрізів, ми виявили недостатній рівень сформованості дискусійних вмінь полілогічного мовлення та недостатній рівень сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ, що підтверджує необхідність виконання спеціального комплексу вправ, побудованого на основі розробленої в дослідженні підсистеми вправ для навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

Після отримання та інтерпретації результатів передекспериментальних зрізів ми перейшли безпосередньо до експериментального навчання, в ході проведення якого були враховані

труднощі, виявлені в ході анкетування, з якими студенти зіткнулися у процесі виконання усного та письмового передекспериментального зрізів.

В експериментальному навчанні ми перевіряли ефективність варіантів розробленої методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ, яка реалізувалася у створеному комплексі вправ з теми Personal Identification and Family.

В ЕГ-1 на підготовчому етапі навчання проходило у такій послідовності:

1. формування навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ;

2. формування дискусійних умінь полілогічного мовлення;

3. формування інтерактивних умінь полілогічного мовлення.

В ЕГ-2 на підготовчому етапі навчання мало таку послідовність:

1. формування дискусійних умінь полілогічного мовлення;

2. формування інтерактивних умінь полілогічного мовлення;

3. формування навичок та вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ.

Далі, на основному етапі методика навчання в обох експериментальних групах була ідентичною.

Наприкінці експериментального навчання його результати були зафіксовані за допомогою післяекспериментального зрізу, цілі якого передбачали визначення досягнутого рівня сформованості дискусійних умінь полілогічного мовлення та рівень сформованості навичок та вмінь сприймати та розуміти смислову, змістову та естетичну інформацію АПТ в ЕГ-1 та ЕГ-2. Післяекспериментальний зріз, як і передекспериментальний, проводився у формі тестування та поділявся за режимом виконання на дві частини: усну та письмову. Завдання післяекспериментального зрізу за формою та за суттю були аналогічними завданням передекспериментального зрізу та оцінювалися за тими самими критеріями.

Середні показники перед - та післяекспериментального зрізів представлені в табл. 5 та 6.

Таблиця 5

Середні показники рівня сформованості дискусійних умінь полілогічного мовлення

післяекспериментального зрізу

Показники за критеріями оцінювання дискусійних умінь полілогічного мовлення в балах

За всіма критеріями

-

о

ть

нт

ес

уа а ю А

Клішова-

ність

Інтерактив-

ність

Обсяг та кількість

Мовна

коректність

Сума балів

Коефіцієнт

навченості

ЕГ-1

14,52

14,33

15,73

17,72

14,20

76,5

0,77

ЕГ-2

14,65

14,64

14,62

16,67

13,67

73,74

0,74

Максимальні

показники

20

20

20

20

20

100

1

Таблиця 6


Середні показники перед - та післяекспериментальних зрізів

Індекс

групи

Середні показники рівня сформованості вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ

Приріст

Середні показники рівня сформованості дискусійних вмінь полілогічного мовлення

Приріст

Перед

експериментом

Після

експерименту

Перед

експериментом

Після

експерименту

ЕГ 1

0,56

0,81

0,25

0,46

0,77

0,31

ЕГ 2

0,57

0,81

0,24

0,45

0,74

0,29

У табл. 6 представлені середні показники перед - та післяекспериментального зрізів. Як видно, наведені показники підтвердили ефективність запропонованої методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

Порівняємо ефективність двох методик з різною послідовністю подачі матеріалу. Щодо усного післяекспериментального зрізу, різниця між середніми коефіцієнтами рівня сформованості дискусійних умінь полілогічного мовлення в обох групах незначна. Вищим виявився коефіцієнт навченості в ЕГ-1 (0,77) з приростом в 0,31, студенти якої навчалися за варіантом А: формуванню дискусійних умінь полілогічного мовлення передувало формування навичок та вмінь сприйняття та розуміння АПТ. В групі, студенти якої навчалися за варіантом методики В, рівень виявився несуттєво нижчим - 0,74 з приростом 0,29.

Як видно з даних таблиці 6, отримані коефіцієнти навченості 0,77 в ЕГ-1 та 0,74 в ЕГ-2 є вищими від достатнього коефіцієнта навченості 0,7 за В. П.Беспалько, що свідчить про досягнення достатнього рівня сформованості дискусійних умінь полілогічного мовлення в обох групах. Середній коефіцієнт навченості в обох групах підвищився: в ЕГ-1 в 1,7 разу, в ЕГ-2 в 1,6 разу. Достовірність отриманих даних була перевірена за допомогою методів математичної статистики.

Таким чином, спираючись на отримані дані, можна стверджувати, що результати експерименту підтвердили нашу гіпотезу. Тобто успішне навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ можливе за умов використання комплексу вправ, розробленого в межах підсистеми вправ для навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ, а також вибору оптимальної послідовності подачі та засвоєння навчального матеріалу - формування навичок та вмінь сприймати та розуміти змістову, смислову та естетичну інформацію АПТ має передувати формуванню дискусійних вмінь полілогічного мовлення. Отже, результати експерименту дають можливість рекомендувати розроблену нами методику до впровадження в навчальний процес на початковому ступені навчання у мовному ВНЗ. Подальшим напрямком дослідження організації навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ на початковому ступені ми вбачаємо в розробці різних комплексів вправ відповідно до тем, що вивчаються.

ЛІТЕРАТУРА

Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний // Советская педагогика. - 1968. - № 4. - С. 52-69.

Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков: Спецкурс. - Владимир: Владимир. гос. пед. нт-т, 1980. - 104 с.

Коблова Л. П. Методика обучения дискуссии на третьем курсе языкового вуза (на материале немецкого языка): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - М., 1973. - 26 с.

Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков: Учеб. пособие для филол. фак. вузов. - М.: Высш. школа, 1981. - 159 с.

Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей (керівники), Ю. В. Головач та ін.; Київ. держ. лінгв. ун-т та ін. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 246 с.

Смирнова Е. В. Развитие культуры иноязычного полилогического общения в послевузовском образовании преподавателей иностранного языка: Дис. ... канд. пед. наук. - М.: 1999. - 205 с.

Топтигіна Н. М. Навчання дискусії на матеріалі художніх текстів у процесі вивчення англійської як другої іноземної мови: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 2004. - 304 с.

Шантарин Е. В. Методика проведения бесед-дискуссий при обучении устной речи в языковом вузе: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - М.: МГПИ, 1974. - 30 с.

Штульман Э. А. Теоретические основы организации научно-экспериментального методического исследования // Иностранные языки в школе. - 1980. - №1. - С. 42-47.

Похожие статьи