Головна Психологія Вісник Київського національного лінгвістичного університету ПРОБЛЕМНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
joomla
ПРОБЛЕМНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
Психологія - Вісник Київського національного лінгвістичного університету

І. В. Зайцева

Київський національний лінгвістичний університет

У статті досліджується проблемний метод навчання діалогічного мовлення майбутніх філологів; проаналізовано та уточнено завдання та цілі, розглянуто технології і прийоми, виділено та описано принципи методу проблемного навчання щодо формування мовленнєвої компетенції в діалогічному мовленні. Обгрунтовується необхідність використання у навчанні діалогічного мовлення проблемного методу.

Ключові слова: проблемний метод навчання, цілі, завдання, зміст, принципи, засоби навчання, прийоми.

И. В. Зайцева Проблемный метод обучения английской диалогической речи будущих филологов. В

статье исследуется проблемный метод как средство обучения диалогической речи будущих филологов, проанализованы и уточнены задания и цели, рассмотрены техники и приемы, выделены и описаны принципы метода проблемного обучения для формирования речевой компетенции в диалогической речи. Обосновывается необходимость использования в обучении диалогической речи проблемного метода.

Ключевые слова: проблемный метод обучения, цели, задания, содержание, принципы, средства обучения,

приемы.

I. Zaitseva. Problem method of teaching future philologists interaction in English. The article deals with problem method as a means of teaching future philologists interaction. The author analyses tasks and aims, defines more precisely teaching techniques. The study singles out principles of problem-based learning method for developing competence in speaking. The emphasis is placed on problem method in teaching interaction.

Key words: problem method, aims, tasks, content of teaching, principles, means, techniques.

Головною метою навчання майбутніх філологів іноземної мови згідно із загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти є формування здатності до міжкультурного спілкування [3, с. 3]. Реалізація цієї мети передбачає створення у навчальному процесі ситуацій практичного використання мови, а саме: моделювання ситуацій міжкультурного спілкування майбутньої діяльності, з якими студенти можуть зустрітися в реальному житті, навчання норм міжкультурного спілкування іноземною мовою; розвиток культури мовлення в умовах офіційної і неофіційної комунікації (Н. Д. Гальскова, Н. Н. Розанова, С. Г. Тер-Мінасова).

Існує багато методів навчання ІМ, зокрема, аудіо-лінгвальний (Ч. Фріз, Р. Ладо) і аудіо­візуальний (П. Губеріна, П. Ріван та ін.), сугестивний (Г. Лозанов) та метод інтенсивного навчання (Г. О. Китайгородська), комунікативний метод (Г. Уідоусан, У. Литлвуд, Ю. І. Пассов,

Н. К. Скляренко) і метод проектів (Є. С. Полат) тощо [9, с. 298, 301, 305]. Серед з них можна виділити метод проблемного навчання (метод ПН), дослідженню якого останнім часом приділяється достатньо уваги з боку методистів (І. О. Зимня, І. Я. Лернер, А. М. Матюшкін, М. І. Махмутов, Ю. І. Пассов, М. М. Скалкін). Проблемно-пошуковий метод навчання, або метод ПН почав широко застосовуватися в 70-і рр. у практиці викладання різних дисциплін, зокрема іноземних мов. На сучасному етапі розвитку методики викладання іноземних мов багато методистів знов досліджують метод ПН, який дає змогу реалізувати такі прийоми навчання, як створення на заняттях проблемних ситуацій, організація колективного обговорення можливих підходів до їх вирішення, виконання вправ, що передбачають різноманітні форми спілкування викладача і студентів, максимально наближені до умов реальної комунікації, названого навчання застосування «ініціативних» вправ (термін М. М. Скалкіна [13]), які формують вміння почати розмову, зацікавити партнера по спілкуванню, привернути увагу співрозмовника тощо.

Отже, можна стверджувати, що проблема розвитку і формування вмінь діалогічного мовлення у майбутніх філологів ІМ через метод ПН і, власне виділення принципів для відбору відповідних проблемних ситуацій, фактично залишається поза увагою методистів. Таким чином, метою цієї статті є обґрунтування характеристик методу ПН для формування компетенції студентів мовних спеціальностей у діалогічному мовленні, а саме обгрунтування його цілей, завдань, змісту, принципів, засобів навчання, шляхів і способів досягнення поставлених цілей.

Виділення характеристик для формування компетенції в діалогічному мовленні (ДМ) потребує визначення «проблемного навчання». Поняття «проблемного навчання» пов’язують із сутністю концепції проблемного навчання і дослідницькою діяльністю студента, що ґрунтується на отриманні студентами певних знань і формуванні вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем [10, с. 222]. В. Т. Кудрявцев [7, с. 5] визначає проблемне навчання як тип розвиваючого навчання, що представлене системою проблемних завдань різного рівня складності, в процесі вирішення яких студенти набувають нові знання і розвивають творчі здібності, продуктивне мислення, уяву, пізнавальну мотивацію [7; 8]. О. В. Ковалевська, у свою чергу, зазначає, що одночасно з набуттям нових знань студент також розвиває уміння в мовленнєвій діяльності [6, с. 160]. Таким чином, під проблемним навчанням науковці розуміють систему завдань, вирішення яких сприяє розвитку творчих здібностей студентів. У межах нашого дослідження, яке спрямоване на формування у майбутніх учителів іноземної мови вмінь у ДМ, ми визначаємо метод ПН як систему способів та засобів, які забезпечують можливості засвоєння нових знань, формування творчого мислення і пізнавальних інтересів особистості [14, с. 254]. Це означає створення для студентів таких умов навчання, за яких вони брали б активну участь у навчальній діяльності, і ця діяльність була б важливою для них. Під створенням умов навчання ми маємо на увазі використання спеціально підготовлених проблемних ситуацій, під час вирішення яких буде реалізовуватися пошукова діяльність студентів.

Як відомо, головною характеристикою напряму навчання є його цілі, від яких залежить вибір змісту навчання. Цілі проблемного навчання спрямовані на формування і розвиток творчих здібностей студентів шляхом активізації їх мислення на основі проблемних ситуацій, що створюються викладачем у процесі оволодіння студентами новими знаннями, формування навичок і розвитком вмінь [6, с. 7]. У межах нашого дослідження метою методу ПН є формування англомовної компетенції студентів у діалогічному мовленні шляхом активізації їхнього мислення, розвитку творчих здібностей на основі проблемних ситуацій, що створюються викладачем.

Завдання, що випливають із вищезазначених цілей, спрямовані на: формування діалогічної компетентності студентів на основі проблемних ситуацій (ПС); розвиток творчих і пізнавальних здібностей студентів; формування у студентів навичок самостійного здобуття знань; розвиток самостійності, ініціативності тощо.

Визначені цілі та завдання дослідження зумовлюють зміст навчання ДМ, що включає сфери спілкування, мовний, мовленнєвий матеріал, знання, навички, уміння. Зміст, в свою чергу, відображається у двох аспектах: предметному і процесуальному [1, с. 11]. Предметний аспект є первинним у відборі змісту, оскільки особливу роль відіграє тематика навчання. Отже, зміст навчання включає теми відповідно до сфер спілкування згідно з вимогами Програми [16]. Основним змістовно-процесуальним засобом формування компетенції у ДМ виступають проблемні завдання, на основі яких створюються ПС.

З метою ефективного використання потенціалу проблемного методу у навчанні ДМ визначимо передумови, що зумовлюють досягнення високих результатів. Будь-яка навчальна система базується на загальнодидактичних принципах, що спрямовані на її обґрунтування. Стосовно навчання іноземної мови, вони виступають у взаємодії з методичними принципами. Визначення принципів навчання має велике значення для дидактично доцільної організації навчального процесу з іноземної мови. Слідом за Г. В. Роговою під принципами навчання ми розуміємо вихідні положення, які визначають зміст, методи, організацію навчання і взаємопов'язані і взаємообумовлені [12, с. 85].

Модифікація методичних принципів дає змогу виділити принципи методу ПН щодо формування мовленнєвої компетенції в діалогічному мовленні:

1. Принцип активності передбачає участь у пошуковій діяльності навчання, творче виконання студентами самостійної роботи, активне засвоєння навчального матеріалу, активізацію мисленнєвої діяльності і надання навчальному процесу проблемного характеру. Урахування принципу активності зумовлює, у свою чергу:

1) розвиток мисленнєвої діяльності і механізмів мислення: проблемні завдання, які є поштовхом для реалізації принципу активності, спрямовані на розвиток механізмів мислення;

2) механізм орієнтації в ситуації, оцінки сигналів зворотного зв’язку і прийняття рішень; механізм прогнозування (результатів, змісту), механізм вибору (думок, фактів);

3) високу мотивацію у спілкуванні вже на початковому ступені навчання у мовному ВНЗ. Згідно з Програмою формування мотивації надає пріоритет темам, що є цікавими студентам [16, с. 5]. Якщо комунікативна потреба студента збігається з актуальною темою мовлення, яка відповідає його особистим та віковим особливостям, стає внутрішнім мотивом для іншомовного спілкування, саме це приводить у стан активності більш складні механізми відображення, обміркування й оперативної пам’яті [4, с. 111];

4) розвиток умінь і формування навичок самостійної роботи під час і після аудиторних занять, а також індивідуалізації навчання.

2. Принцип наочності - один із провідних дидактичних принципів, згідно з яким навчання побудоване на конкретних образах, що сприймаються студентами. Є два напрями реалізації принципу наочності на заняттях з іноземної мови: використання наочності як засобу навчання і засобу пізнання. Перший напрям - це спеціально підібрані зорові та слухові зразки (звукозапис, таблиці, схеми, ситуативні картинки і складніші для сприйняття зразки наочності - відеофільми, комп’ ютерні програми), що допомагають студентам оволодіти вимовними нормами мови, лексико-граматичними одиницями, навчитися розуміти мовлення на слух та висловлювати свої думки у межах відібраного кола тем і ситуацій спілкування. Другий напрям - засоби наочності є джерелами інформації, наприклад, інформація про країну, мова якої вивчається або майбутньої професії студента (теми «Career» - третій семестр, «Britain and the British», «English speaking countries» - четвертий семестр) [16, с. 58-65].

3. Принцип ситуативності означає, що формування діалогічної компетентності відбувається на основі і за допомогою ситуацій. Поняття «ситуація» в проблемному методі розглядається в декількох площинах:

1) Ситуація як основа навчання передбачає практичне використання мови шляхом створення ПС в аудиторних умовах, оскільки обговорення проблем стимулює до іншомовної комунікації [5, с. 252].

2) Ситуація як основа відбору і організації мовного матеріалу з метою його функціонування в життєвих ситуаціях та темах. Оскільки розвиток мовленнєвих навичок і вмінь відбувається швидше і легше, якщо процес оволодіння мовою максимально наближений до реальних умов спілкування, для навчання відбираються життєво важливі ситуації і теми спілкування, на заняттях створюється атмосфера, що імітує реальне спілкування. Згідно із програмою у першому семестрі вивчається тематичний блок «Людина», який враховує зміни у соціальному досвіді першокурсників. Зростаючий рівень мовленнєвих навичок, умінь дає можливість студентам

другого курсу працювати в руслі соціальних і культурних тем («Profession», «Health» і інші) [16, с.

5].

3) Ситуація як спосіб презентації матеріалу. Слідом за Ю. І. Пассовим під презентацією ми розуміємо показ функціонування в говорінні певного мовного зразка, в процесі чого відбувається перше знайомство студентів з новим матеріалом [11, с. 67]. Важливо, щоб це знайомство відбувалось саме в ситуативних умовах. На заняттях іноземної мови нерідко використовуються неситуативні умови. Між тим говоріння неможливо навчити поза ситуативністю. Мовні одиниці, вимовлені чи сприйняті поза ситуацією, не залишаються в пам'яті, бо не є значимі для людини. Якщо ж вони навіть і запам’ятовуються, то, не будучи відміченими ситуацією, втрачають здібність до переносу: студент знає, а використати не може.

4) Ситуація як умова формування навичок - необхідною умовою формування мовленнєвих навичок є ситуація, під час якої реалізується така якість навички як гнучкість, або здатність до переносу, здатність включатися в нові ситуації, здатність функціонувати на новому мовленнєвому матеріалі.

4. Принцип професійної спрямованості змісту матеріалу передбачає організацію навчального процесу, що спрямований на вирішення завдань спілкування, пов’язаних з професійною орієнтацією студента. Цей принцип зумовлює залучення в навчання ситуацій і тем усного професійного спілкування, а саме «Майбутня професія», «Працевлаштування» - третій семестр [16, с.58-65] .

5. Принцип новизни [11] отримав широке застосування в практиці викладання ІМ і реалізується за наявності таких критеріїв:

1) Новизна умов для формування навичок і розвитку мовленнєвих вмінь, а саме: постійна зміна мовленнєвих завдань, трансформація мовленнєвих зразків, варіативність словосполучень, компонентів тощо.

2) Новизна змісту повинна бути на такому рівні, щоб студенти відчули гостру необхідність обговорити проблему.

3) Новизна інших аспектів процесу навчання, а саме: новизна прийомів і видів роботи, новизна організаційних форм. Методично правильна реалізація цього принципу забезпечує спілкування вже на початковому ступені, що є важливою передумовою формування компетенції в говорінні, зокрема у діалогічному мовленні.

6. Принцип функціональності передбачає пред’явлення матеріалу в моделях і мовленнєвих зразках, що характерні для різноманітних сфер спілкування і зумовлюють послідовність вивчення матеріалу. Згідно з принципом функціональності об’єктом засвоєння є не мовленнєві засоби самі по собі, а функції, що виконують ці засоби. Відбір і організація матеріалу відбувається залежно від

необхідності вираження студентами мовленнєвих функцій таких, як сумнів, похвали, підтверження думки, відмови, впевненості тощо.

Описані основні принципи і прийоми методу ПН зумовлюють визначення засобів навчання і розробку спеціальної підсистеми вправ із застосуванням методу ПН і створення на її основі відповідних комплексів вправ. До засобів навчання ДМ слідом за Л. А. Сажко ми відносимо такі технології (див. табл. 1), кожна з яких має певні прийоми навчання, що представлені у табл. 1.

Таблиця 1

Технології і прийоми навчання діалогічного мовлення на основі проблемного методу

Технології

Кооперативне

Колективно-групове

Ситуативне

Опрацювання

методу ПН

навчання

навчання

моделювання

дискусійних питань

Прийоми

•робота в парах

•обговорення

•рольова гра

•метод “Прес”

методу ПН

•робота у змінних

проблеми всіма

•ділова гра

•займи позицію

трійках

студентами

•зміни позицію

•робота в малих групах

•“мозковий штурм”

•неперервна школа

•“карусель”

•вирішення проблем

думок

•“мікрофон”

•дискусія

•“дерево рішень”

•дискусія-ток-шоу

• аналіз ситуації

•оцінювальна дискусія

•дебати


Проаналізуємо виділені технології.


Кооперативне навчання - це взаємодія студентів не тільки з викладачем, а й один з одним. Названа технологія розглядається як один з найважливіших підходів для активізації мовленнєвої діяльності студентів, інтенсифікації навчального процесу та підвищення його ефективності, під час якого знання, навички та вміння всіх учасників мовби підсумовуються. Така організація навчальної діяльності дає змогу студентам вчитися один у одного, підвищуючи загальний навчальний ефект [15, с. 52]. Реалізація кооперативного навчання здійснюється через використання низки прийомів навчання, різноманітних підходів та робочих технік, де прийоми навчання розглядаються як сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети методу ПН [2, с. 320].

Колективно-групове навчання - це форма (модель) організації навчання у малих групах студентів, які об'єднані спільною навчальною метою. У сучасній педагогічній літературі поняття “колективна форма навчання” та “групова форма навчання” часто використовують як синоніми, оскільки ототожнювання понять “група” і “колектив” не дозволяє чітко виокремити їх відмінні риси. Таке навчання відкриває для студентів можливості співпраці зі своїми однолітками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню студентами кращих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Ситуативне моделювання орієнтоване на свідоме відтворення різних індивідуальних та групових ситуацій міжкультурної комунікації. Завдяки цьому інтеркультурна й емоційна енергія учасників навчального процесу спрямовується на аналіз та оцінювання ситуацій. Спрощений світ інтерактивних моделей дає змогу учасникам краще, ніж у реальній дійсності, ознайомитися і вивчити способи та види стосунків у міжкультурних контактах. Можна запропонувати обговорення проблемної ситуації, яка виникла у процесі спілкування між представниками різних культур, що відрізняються мовою, поведінкою, звичаями тощо [2, с. 8].

Опрацювання дискусійних питань - це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Зазначена технологія має багато прийомів навчання ДМ, серед яких найбільш поширеними є - метод “Прес”, займи позицію, зміни позицію, неперервна школа думок, дискусія, дискусія-ток-шоу, оцінювальна дискусія, дебати тощо. З наведених прийомів ми виділяємо дискусію, яка є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення студентів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та обстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Щодо дискусії-ток-шоу, то вона проводиться з метою отримання студентами навичок публічного виступу та дискутування, висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності. Стиль ток-шоу створюється на основі використання правил проведення телевізійних програм аналогічного стилю із ведучим, запрошеними фахівцями, глядачами. Дебати є одним з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем, які можна проводити лише тоді, коли студенти навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки студентам необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Важливо, щоб учасники дебатів спілкувалися в емоційно виваженому режимі.

З описаних технологій, враховуючи індивідуально-психологічні особливості та вихідний рівень студентів I курсу (В 1.2), ми вважаємо доцільним застосування на початковому ступені навчання ДМ у мовному ВНЗ технології опрацювання дискусійних питань. Такі прийоми, як «метод прес», «займи позицію», «зміни позицію», «неперервна школа думок», готують студентів до дискусії, оскільки сприяють формуванню навичок аргументації, активного слухання, прийняття особистого рішення тощо. Використання на заняттях різних видів дискусії дають змогу розвивати такі вміння: звернутися до співбесідника, обираючи адекватні мовленнєві формули, висловити думку щодо проблеми, висловити впевненість з приводу власної точки зору або сумнів щодо сказаного партнером, аргументувати/контраргументувати точку зору з проблеми.

Наведемо приклад прийому “займи позицію”, який демонструє різноманіття поглядів на проблему і допомагає з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо спірного питання:

Приклад 1.

Завдання. Work in pairs. Below you will find a list of theingredientsforhappiness. Together with your fellow student take turns toanalyze the importance of each one to you. Explain your choice.

1. Подпись:Good health in mind and body.

2. Job satisfaction.

3. A loving marriage.

4. Hobbies and leisure activities.

5. No money worries.

Після обговорення студентами попереднього питання перейдемо до наступного прийому - «зміни позицію», що дає можливість обговорити дискусійні питання із залученням усіх студентів, а також розвивати вміння погодитися/не погодитися з точкою зору на проблему (див. Приклад 2).

Приклад 2.

Завдання. Do you agree or disagree with the following questions listed below? Discuss your ideas in small groups of three or four students, giving your reasons and valid arguments to prove your point of view. Present your findings to the whole class.

1. Do you think that happiness lies within you? Or does it depend upon other people and external

things?

2. Whatdoyouthinkisthehappiesttimeofaperson’slife - whentheyareyoungorwhentheyareold? Why?

3. Can money buy happiness?

4. “Life is a gift, and to remain happy is your choice”. How true is this statement? How do you choose to be happy?

5. Are single people happy?

6. Do you think some nations are happier than others?

Для навчання майбутніх філологів ДМ за допомогою проблемного методу ми пропонуємо застосовувати на заняттях англійської мови відеофонограму як форму роботи, що компенсує відсутність мовного середовища і водночас знайомить студентів з культурою країни, мова якої вивчається. Наведемо приклад дискусії, для розгортання якої студентам пропонується проблемна ситуація на основі уривка з художнього фільму “500 days of Summer”, де головний герой Том ділиться своїми почуттями до дівчини (див. Приклад 3).

Приклад 3.

Завдання. Watch an episode from the film “500 days of Summer”.

Tom: I don’t know, man. I think it’s official. I’m in love with Summer. I love her smile. I love her hair. I love her knees. I love a heart-shaped birth mark she has on her neck. I love the way she sometimes licks her lips before she talks. I love the sound of her laugh. I love how she looks when she’s sleeping. I love how I hear this song every time I think of her. I love how she makes me feel. Like anything’s possible. Like, I don’t know.. .like life is worth it.

Після перегляду відеофонограми студентам пропонується обговорення в малих групах проблемного завдання:

Завдання. Discuss with your groupmates the following problems. Prove your point of view.

When we are in love we tend to adore everything about our partner, don’t we? We see plenty of good things and stay blind to any flaws. Does it change when we break up?

Студенти аргументують свою точку зору, після чого їм пропонують подивитися, що відчуває Том, коли його почуття зникли.

Tom: I hate Summer. I hate her crooked teeth. I hate her 1960s haircut. I hate her knobby knees. I hate her cockroach splash on her neck. I hate the way she smacks her lips before she talks and I hate the sound of her laugh. I hate this song!

Завдання. Discuss with the students the following question. Present your major ideas to the whole class. These funny and sentimental episodes from “500 days of Summer” show how feelings can change. Why do you think our feelings change after breaking up?

Таким чином, застосування технології опрацювання дискусійних питань на основі методу ПН сприятиме формуванню компетентності у ДМ у майбутніх філологів.

Напрямом подальших досліджень ми вважаємо вибір найбільш ефективних технологій навчання ДМ, а також розробку підсистеми вправ із застосуванням методу ПН і створення відповідних комплексів вправ на її основі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Белякова О. А. Проблемные задания как средство формирования иноязычной коммуникативной компетенции у будущих учителей иностранного языка (на материале английского языка) : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / О. А. Белякова. - Ярославль, 2011. - 21 с.

2. Воротняк Л. І. Моделювання ситуацій міжкультурної комунікації в процесі навчання іноземної мови магістрів у вищих педагогічних навчальних закладах / Л. І. Воротняк // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. - 2010. - Вип. 3. - С. 1-10.

3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. С. Ю. Ніколаєва. - К. : 2003. - 273 с.

4. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя. - М. : Просвещение, 1985. - 160 с.

5. Игнатова И. Б. Речевая ситуация как основа обучения иностранных студентов-филологов речевому общению (этап включенного обучения) / И. Б. Игнатова, С. Е. Григоренко // Вестник Поморского университета. - Сер : Гуманитарные и социальные науки. - 2009. - № 9. - С. 246­253.

6. Ковалевская О. В. Генезис и современное состояние проблемного обучения (Общепедагогический анализ применительно к методике преподавания иностранных языков) : дисс. ... д-ра пед. наук : 13.00.01, 13.00.02 / О. В. Ковалевская. - Москва, 2000. - 417 с.

7. Кудрявцев В. Т. Проблемное обучение: истоки, сущность, перспективы / В. Т. Кудрявцев. - М. : Знание, 1991. - 80 с.

8. Лернер И. Я. Проблемное обучение / И. Я. Лернер. - М. : Знание, 1974. - 64 с.

9. Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції : Курс лекцій : [навч. - метод. посібник для студ. мовних спец. осв.-кваліф. рівня “магістр”] / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін. / за ред. С. Ю. Ніколаєвої - К. : Ленвіт, 2010. - 332 с.

10. Оконь В. Основы проблемного обучения. Пер. с польск / В. Оконь. - М. : Просвещение, 1968. - 208 с.

11. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. И. Пассов. - М. : Просвещение, 1985. - 208 с.

12. Рогова Г. В. О принципах обучения иностранным языкам / Г. В. Рогова // Иностранные языки в школе. - 1974. - № 6.

13. Скалкин В. Л. Основы обучения устной иноязычной речи / В. Л. Скалкин. - М., 1981. - С. 36­43.

14. Словарь методических терминов (теория и практика преподавания языков) / Э. Г. Азимов, А.

Н. Щукин. - СПб : Златоуст, 1999. - 427 с.

15. Тарнопольський О. Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти : Навчальний посібник / О. Б. Тарнопольський. - Д. : Вид-во ДУЕП, 2005.

- С. 8-29.

16. Типова програма для підготовки вчителя іноземних мов в середніх навчальних закладах: для університетів та інститутів/факультетів іноземних мов / С. Ю. Ніколаєва, Н. К. Скляренко, Н. О. Бражник та ін. // Іноземні мови - 1998. - № 2. - С. 5-65.


Похожие статьи