Головна Психологія Вісник Київського національного лінгвістичного університету ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
joomla
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Психологія - Вісник Київського національного лінгвістичного університету

О. П. Биконя

Київський національний лінгвістичний університет

У статті досліджуються проблеми навчання ділової англійської мови студентів економічних спеціальностей, здійснюється аналіз анкетування фахівців в економічній сфері діяльності, підкреслюється значущість англійської мови в діловому світі.

Ключові слова: ділова англійська мова, студенти економічних спеціальностей, анкетування фахівців.

О. П. Быконя. Особенности обучения деловому английскому языку студентов экономических специальностей. В статье исследуются проблемы обучения деловому английскому языку студентов экономических специальностей, проводится анализ анкетирования специалистов экономической сферы деятельности, подчеркивается значимость английского языка в деловом мире.

Ключевые слова: деловой английский язык, студенты экономических специальностей, анкетирование специалистов.

O. P. Bykonya. The peculiarities of teaching Business English the students of economic specialties. This article deals with the problems of teaching Business English the students of economic specialties, the analyze of the questionnaire of the specialists of economic sphere is being done, the meaning of English in the business world is stressed.

Key words: Business English, the students of economic specialties, the questionnaire of the specialists.

Однією з важливих проблем, що стоять перед вищою школою, є підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. Випускник вищого навчального закладу (ВНЗ) повинен не тільки отримати знання з відповідних дисциплін навчального плану, й оволодіти вміннями і навичками використання їх у майбутній професійній діяльності. А тому сучасна система освіти зацікавлена у створенні нових методик та в пошуку інноваційних методів підвищення ефективності самостійного опанування студентами навчального матеріалу, зокрема з іноземної мови (ІМ), оскільки володіння нею є невід’ємною складовою професійної підготовки сучасного фахівця.

Передусім, у Програмі з англійської мови для професійного спілкування (2005) зазначається, що створення Європейського простору вищої освіти висуває складні завдання щодо збільшення мобільності студентів, більш ефективного міжнародного спілкування, легшого доступу до інформації тощо, а тому слід розвивати комунікативну компетенцію студентів ВНЗ і ті стратегії, які їм необхідні для ефективної участі в процесі навчання та в тих ситуаціях професійного спілкування, в яких вони можуть опинитися. Сучасними міжнародними освітніми вимогами передбачається, що випускник ВНЗ - рівні С1 та С2 - за рекомендаціями Комітету Ради Європи з питань освіти має володіти ІМ на рівні, достатньому для безперешкодного спілкування із колегами. При цьому наголошується на необхідності навчання студентів англійської мови не для загальних, а для спеціальних цілей (Н. Ф. Бориско, В. Д. Борщовецька, Н. В. Зінукова, С. С. Коломієць, Е. В. Мірошниченко, О. П. Петращук, Н. С. Саєнко, О. Б. Тарнопольський, С. П. Кожушко, О. М. Устименко, Н. В. Ягельська та ін.). Зокрема, для них такою мовою професійного спілкування є те, що прийнято називати діловою англійською мовою (ДАМ) - Business English [16, с. 3; 5]. На відміну від загальновживаної англійської мови (General English) [17] (ЗАМ), яка використовується в усіх сферах спілкування, є надбанням всього народу та складає основу для всіх підмов спеціальності (термін В. А. Артьомова, 1969 [1]), ДАМ розглядається як одна з підмов спеціальності, призначена саме для ділового спілкування. Це зумовлене тим, що професійна діяльність майбутнього економіста, бізнесмена тощо пов’язана тільки зі сферою ділової активності. Під сферою ділової активності ми розуміємо професійно-трудову сферу, пов’язану з організацією та розвитком виробництва, а також рекламою, продажем, купівлею товарів та послуг.

Отже, мета статті - виявити специфіку використання англійської мови у діловій сфері спілкування, з’ясувати проблеми вибору методів й засобів організації самостійної навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей.

У ході дослідження даної проблеми ми провели анкетування, яке складалося з двох тестів (анкет). В анкетуванні взяли участь фахівці різних економічних спеціальностей, студенти економічних спеціальностей, які працюють в різних галузях економіки, менеджменту (понад 1200 осіб).

Треба відзначити той факт, що бесіди зі студентами, економістами, менеджерами й викладачами спеціальних дисциплін виявили нагальну потребу у використанні ДАМ майбутніми фахівцями, пов’язаними з економікою, маркетингом, менеджментом, фінансами та кредитом, під час їх роботи з іноземними клієнтами. Спостереження за роботою фахівців, а також бесіди з ними засвідчили активне використання засобів електронного зв’язку під час вирішення виробничих проблем, звернення до різноманітних джерел інформації, продукування різних типів текстів певних жанрів. З метою конкретизації цих питань ми провели анкетування фахівців і працюючих студентів, тобто в основному заочного відділення, які проходять підготовку в економічних ВНЗ.

Підготовка, проведення, обробка й інтерпретація результатів анкетування здійснювалися з урахуванням сучасних вимог до цього методу наукового дослідження [6, c. 44-47; 15, c. 80-91, 96­115].

Отже, в рамках даної статті ми розглянемо проведений аналіз першої анкети.

До першої анкети для фахівців ми включили 12 питань. Ці питання були пов’язані зі специфікою використання англійської мови у діловій сфері спілкування. Зміст питань передбачав конкретизацію контексту використання ДАМ під час здійснення професійних функцій, а саме: канали спілкування, особливості професійно спрямованого читання (типи текстів і джерела), жанри письмових творів, роль усного мовлення (аудіювання і говоріння). Зміст запропонованих питань було укладено на основі інформації, отриманої від спостережень і бесід, а також рекомендацій Програми з АМПС, які стосуються навчання студентів усіх спеціальностей і потребують уточнення [13]. Другий блок питань був сфокусований на виявлення тих проблем, які фахівцям доводиться вирішувати найчастіше, та способу комунікації іноземною мовою. Матеріалом для цього блоку слугували виробничі завдання (їх ми співвідносимо з проблемами), докладний перелік яких представлений в ОКХ і ОПП [11; 12].

У першому блоці питань ми просили надати нам дані про самого респондента: спеціальність, місце роботи, вік та іноземні мови, якими ця людина володіє.

Цікаво, що місцем роботи респондентів було у сфері: економічного аналізу та планування, бюджетування в державних та приватних структурах; у планово-економічних підрозділах підприємств, розробка кошторису; проектно-конструкторських бюро, в планово-економічних, фінансових та інших підрозділах спільних підприємств, на митниці і в банківських установах, фінансового посередництва (комерційні і державні банки); страхування (страхові компанії, пенсійний фонд, фонди загальнообов'язкового страхування); управління фінансовими ринками (фондові і товарні біржі, брокерські компанії); оподаткування (податкова інспекція); операції з нерухомістю за дорученням третіх осіб, маркетингової діяльності, у всіх сферах торгівлі і реклами; постачання і збуту; рекламної діяльності, на підприємствах і в установах різних форм власності; у проектних та наукових установах; в організаціях державного управління та органах місцевого самоврядування, зовнішньоекономічної діяльності підприємств; у планово-економічних, фінансових та інших підрозділах спільних підприємств; туристичні компанії.

Щодо віку опитуваних, то це були люди від 19-ти до 67-ми років.

Іноземні мови, якими респонденти володіють, були англійська, німецька, арабська, французька, російська та українська (для неангломовних іноземців).

Дуже неправдиво намагалися відповідати на запитання: “Чи доводилось Вам спілкуватися із зарубіжними партнерами у діловій сфері комунікації?” Багато давало відповіді: “ні”, а потім, в інших таких запитаннях, наприклад, “Як часто ви вступаєте в контакт із зарубіжними партнерами по бізнесу?” й “Якими стосунками найчастіше характеризується Ваше спілкування із зарубіжними партнерами?” вони відповідають, що все ж таки більш-менш спілкуються, причому іноземною мовою. Таким чином, на рис. 1 та 2 ми намагалися відтворити картину першого анкетування і завдяки діаграмам показати певний відсоток відповідей на те чи інше питання.

Отже, під час опрацювання результатів ми вважали важливими ті питання анкети, на які позитивно відповіли 50 і більше відсотків респондентів.

Реакція всіх категорій респондентів на друге запитання “Чи доводилось Вам спілкуватися із зарубіжними партнерами у діловій сфері комунікації?” була такою: 90 % відповідали позитивно, решта - що не доводилось це робити.

На третє запитання: “Як часто ви вступаєте в контакт із зарубіжними партнерами по бізнесу?” - 70 % респондентів відповіли, що часто це роблять, 25% - іноді, а 5% - ніколи.

З європейськими країнами респонденти, в основному, працюють, тобто мають справу - 88%, менше вони назвали азіатські країни - 45%. На країни інших регіонів (США, африканські країни) - 48%.

“Якими стосунками найчастіше характеризується їхнє спілкування із зарубіжними партнерами?” було названо 59% - офіційними, 30% - напівофіційними та 11% - неофіційними.

Щодо п’ятого запитання: “В якій ролі Вам доводиться частіше виступати в ситуаціях ділового спілкування?” - 64% респондентів вважають, що вони спілкуються як ділові партнери.

З проблеми визначення теми нашого дослідження ми надали респондентам таке шосте запитання,: “Якими із вказаних видів мовленнєвої діяльності необхідно володіти для вирішення Ваших професійних завдань?”. Нам необхідно було, щоб респонденти вказали, яким шляхом вони вступають в комунікацію (усно чи письмово). Де у них виникають труднощі: у читанні, письмі, говорінні чи в аудіюванні, та які саме.

Отже, це запитання включало певний блок питань відносно читання, письма, говоріння та аудіювання. Розглянемо докладно цей блок.

Чи необхідно володіти читанням, респонденти відповіли, що все ж таки треба, тільки для роботи, в основному з комп’ютерною технікою, тобто читання різноманітних текстів з екрана монітора - 72%, читають суспільно-політичної літератури (журнали (47%) й газети (43%)). Порівну визначили важливість читання літератури зі спеціальності: журнали та ділова кореспонденція - по 35%.

Щодо запитань, пов’язаних з говорінням, то важливим виявилось для наших респондентів таке: 1) діалогічне мовлення зі спеціальності: вести ділові бесіди (53%), переговори з представниками іноземних фірм (54,5%) й обговорювати та укладати договори, контракти, угоди (57,3%) та 2) монологічне мовлення зі спеціальності: робити звіти (64,5%) та повідомлення (57,3%)

Труднощі у визначенні специфіки та ролі аудіювання пов’язані у респондентів з розумінням іншомовного мовлення при безпосередньому спілкуванні (78,4%). Зазначимо, що фахівці і студенти надали меншого значення розумінню іншомовного мовлення по телефону (22,4%) та відеотелефону (9,2%).

Респонденти при визначенні значущості письма надали перевагу веденню ділового листування електронною поштою (81%) та створенню структури іншомовного письмового тексту (тобто створення та написання будь-якого тексту іноземною мовою) (93,4%). Зазначимо, що, хоча існує певна кількість досліджень щодо навчання майбутніх економістів, фінансистів, маркетологів, менеджерів писемного спілкування в жанрі „діловий електронний лист”, однак це питання стає важливішим для українських бізнесменів, які спілкуються з іноземними колегами. Поки ще бракує досліджень лінгвосоціокультурних і прагматичних особливостей електронного листування, недостатньо досліджено особливості створення текстів ділових електронних листів, недостатньо розроблена методика навчання ділового електронного листування англійською мовою. За результатами проведених у 1996-1997 навчальному році О. Б.Тарнопольським опитувань майбутніх фахівців у галузі бізнесу і менеджменту було виявлено, що 85% респондентів (із 191- ої особи) відчувають потребу саме у діловому листуванні [19, с. 209-226].

Слід зауважити, що на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства ділове листування з міжнародними партнерами в процесі підготовки, узгодження, укладання та виконання контракту або угоди частіше здійснюється новітніми каналами комунікації, а саме електронною поштою. Правомірність такої комунікації в деяких ситуаціях зафіксовано міжнародними правилами укладання контрактів [7, с. 2].

Тож для наших респондентів найбільш значущими виявилось читання різноманітних текстів з екрана монітора (читання); обговорення та укладання договорів, контрактів, угод (говоріння); виступ зі звітом та повідомленням (говоріння); розуміння іншомовного мовлення при безпосередньому спілкуванні (аудювання); ведення ділового листування електронною поштою (письмо); створення структури іншомовного письмового тексту (письмо).

Отже, найважливішими для респондентів виявились такі види мовленнєвої діяльності, як говоріння та письмо (рис. 1).

Рис. 1. Види мовленнєвої діяльності, якими необхідно володіти для вирішення


професійних завдань

а - читання суспільно-політичної літератури, а саме: журналів б - читання різноманітних текстів з екрана монітора, газети в - ділові бесіди з партнерами (говоріння) г - переговори з представниками іноземних фірм (говоріння) д - звіти (говоріння) е - повідомлення (говоріння)

ж - розуміння іншомовного мовлення при безпосередньому спілкуванні (аудквети) з - ведення ділового листування електронною поштою (письмо) к - створення структури іншомовного письмового тексту (письмо)

Як ми бачимо з рис. 2, значна увага приділяється переговорам (97%), обговоренню та укладанню договорів, контрактів, угод (79%), професійній бесіді (75,6%), презентації (фірми, товару) (54%), семінарам (48%). Зазначимо, що респонденти мали можливість вибирати декілька варіантів відповідей, тобто, в яких ситуаціях ділового спілкування їм доводилось брати участь.

В яких ситуаціях ділового спілкування Вам доводилось брати участь?

а; 27; 6%

Рис. 2 Важливість ситуацій ділового спілкування для наших


респондентів

|Ра Рб Рв Рг Рд Ре Рз|

а. у прес-конференціях

б. у семінарах

в. у переговорах

г. у презентації (фірми, товару)

д. в обговоренні та укладанні договорів, контрактів, угод

е. у вирішенні ділових питань з партнером по телефону з. у професійній бесіді

Далі ми відкрито запитали, чи відчувають наші респонденти труднощі у процесі спілкування іноземною мовою. На жаль, 83% людей відчувають будь-які труднощі, коли спілкуються з іноземцями. В основному вони зазначили, що під час розмови з діловим партнером вони відчувають себе некомпетентним щодо етикету ділового іншомовного спілкування (представника даної культури) (85,6%), їм психологічно складно працювати з людиною іншої країни (58,2%). Передусім зазначимо, що дисципліни “Бізнес-етикет” [3], “Етикет ділового спілкування”, “Культура і тактика ведення ділових переговорів”, “Корпоративна культура” [3; 4] почали вводити в навчальний план економічних ВНЗ тільки з 2009 року.

Також респонденти зазначили, що вони не завжди можуть дати відповідь іноземною мовою (57%) з різних причин. Дуже складно виявилося для них спілкуватися та висловлювати свою думку у письмовій формі (27%).

У десятому запитанні треба були визначитися з труднощами у розумінні усного та писемного іншомовного мовлення зі спеціальності, пов'язаної з формою повідомлення. 50% назвали незнайомі терміни, вирази та словосполучення зі спеціальності, 70% - складні граматичні структури. Були зафіксовані такі відповіді: “помилки у мові (партнера, якщо він не англієць, але розмовляє чи пише англійською мовою) ”, “некоректна назва чогось на іноземній мові партнером по бізнесу, швидкість мовлення, скороченість слів тощо.

Відповідаючи на одинадцяте запитання: “Що могло б полегшити Ваші мовленнєві контакти з діловими партнерами?” - респонденти визначили усну практику ділового спілкування іноземною мовою (58%), написання різноманітних текстів, пов’язаних з роботою (e-mail, угоди, звіти тощо) (79%).

Також вони окремо записали, що для того, щоб покращити свої мовленнєві контакти з діловими партнерами, їм необхідна:

1) досконаліша робота на комп’ютері з вивченням іноземної мови,

2) побільше тренувальних вправ та завдань, щоб працювати самостійно і перевіряти себе за допомогою ключів, а не комп’ютерної програми (вона обмежує у часі виконання),

3) ведення щоденника (мабуть, мовного портфеля).

Що стосується таких моментів, як поглиблене вивчення термінологічної лексики (27%), більш глибоке знання граматики іноземної мови (36%) та читання літератури за фахом (33%), то респонденти дещо недооцінюють ці проблеми, які досить часто, як показує практика, виникають у професійній діяльності економіста, менеджера, бізнесмена.

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до мовної освіти майбутнього фахівця - формування автономного індивіда, здатного керувати навчальною діяльністю впродовж всього життя, враховуючи професійні інтереси і здібності. Звідси для нашого дослідження стосовно організації самостійної роботи студентів немовних спеціальностей вивчення АМ без прямого керівництва викладача, що передбачає свободу студента у виборі навчального матеріалу, вправ для аудиторної і позааудиторної роботи, прийомів їх організації, а також засобів контролю й оцінювання успішності, ми запропонували респондентам відповісти, які конкретно труднощі у них виникають, коли вони працюють самостійно.

Отже, з даних ми бачимо, що основною проблемою для наших респондентів залишаються 1) написання різноманітних текстів іноземною мовою (90%) й 2) індивідуальне спілкування з партнером (75%). Також вони зафіксували, що труднощі у них виникають під час сприйняття інформації ділового партнера по електронній пошті, переосмислення чогось, через незнання культури поведінки іноземного партнера або його характеру тощо.

Підсумуємо результати даного анкетування. Наші респонденти досить часто працюють з іноземними колегами, в основному на офіційному рівні, і як ділові партнери. Для них найбільш важливими виявилось читання різноманітних текстів з екрана монітора (читання); обговорення та укладання договорів, контрактів, угод (говоріння); виступ зі звітом та повідомленням (говоріння); розуміння іншомовного мовлення при безпосередньому спілкуванні (аудіювання); ведення ділового листування електронною поштою (письмо); створення структури іншомовного письмового тексту (письмо).

Звідси, як ми бачимо, найважливішими для респондентів виявились такі види мовленнєвої діяльності, як говоріння та письмо. Фахівці й студенти надали меншого значення читанню та аудіюванню.

Зазначимо, що пріоритет говоріння порівняно з іншими формами мовленнєвого спілкування закладений у його природі, тому що воно є: а) найшвидшим способом передачі інформації; б) потребує від мовця найменших зусиль і спеціальних умов; в) дає змогу залучати до акту спілкування необмежену кількість людей залежно від способу спілкування (спілкування віч-на-віч або з групою людей; виступ на радіо, телебаченні тощо) [8].

Що стосується письма, то потреба спілкування та самовираження, інтерес до іншої людини і пов’язані з нею справи, з одного боку, та неможливість безпосереднього контакту з цією людиною - з іншого, можуть бути джерелом виникнення мотивів вступу у повторювані комунікативні акти засобами різного виду листування, що утворює регулярний тип писемної комунікації (термін Т. В. Радзієвської), яка розглядається як постійна, тривала діяльність без визначеної кінцевої точки [14, с. 177]. Результатом здійснення таких комунікативних актів є підтримка стабільних неофіційних стосунків. Українська культура має глибокі традиції регулярного типу спілкування, і у студентів, як правило, є деякий досвід листування з рідними та друзями в Україні або за кордоном. Тому мотиви вступу в зазначений тип спілкування не потребують спеціального формування, достатньо їх актуалізувати, привернути до них увагу.

Іншим джерелом мотивів здійснити акт писемної комунікації може бути наявність зовнішніх обставин або справи, для реалізації якої необхідна участь адресата. На основі таких мотивів формується діловий тип писемної комунікації [14, с. 171]. До зовнішніх обставин належать мовленнєві і/або немовленнєві дії іншої людини, спрямовані на реципієнта, та пов’язані з цією людиною події, на які культура англійської мови передбачає письмову вербальну реакцію. Такі події та письмова реакція на них відображають моделі комунікативної поведінки [18, с. 22]. Діловий тип комунікації, елементи якого можуть спостерігатися і в регулярному типі, менше знайомий студентам внаслідок незначного досвіду такого спілкування рідною мовою, а також розбіжностей в українській та англомовній моделях комунікативної поведінки. Тому навчання ділового типу писемного спілкування вимагає формування відповідних мотивів. Отже, для виникнення мотиву здійснення мовленнєвої діяльності, за наявності вказаної умови, необхідно формувати знання про прийняті в англомовних країнах комунікативні моделі поведінки, розвивати міжкультурну свідомість і чутливість, що є компонентами загальної і функціональної компетентностей [2, с. 9-10].

Наші респонденти частіше беруть участь в таких ситуаціях ділового спілкування, як переговори, обговорення та укладання договорів, контрактів, угод, професійна бесіда, презентація (фірми, товару) й семінари.

Під час спілкування іноземною мовою з діловим партнером вони відчувають себе некомпетентним щодо етикету ділового іншомовного спілкування (представника даної культури). Взагалі їм психологічно дуже складно працювати з людиною іншої країни. Також при розумінні усного та писемного іншомовного мовлення зі спеціальності, пов'язаними з формою повідомлення, респонденти виділили: незнайомі терміни, вирази та словосполучення зі спеціальності та складні граматичні структури.

Для того, щоб полегшити їхні мовленнєві контакти з діловими партнерами, респонденти назвали усну практику ділового спілкування іноземною мовою й написання різноманітних текстів, пов’язаних з роботою (e-mail, угоди, звіти тощо).

Отже, основною проблемою для наших респондентів залишається написання різноманітних текстів іноземною мовою та індивідуальне спілкування з партнером.

Наступним етапом нашого дослідження буде аналіз другого анкетування. Ця анкета пов’язана з організацією навчального процесу у ВНЗ, а саме проблемами вибору методів й засобів організації самостійної навчальної діяльності та впровадження комп'ютерної технології у процес навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артемов В. А. Психология обучения иностранным языкам / В. А. Артемов - М. : Просвещение, 1969. - 279 с.

2. Бебих В. В. Організація самостійної роботи майбутніх фінансистів у процесі навчання англомовного ділового писемного спілкування: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Валентина Володимирівна Бебих. - К. , 2009. - 295 с.

3. Биконя О. П. Навчально-методичний комплекс до курсу “БІЗНЕС-ЕТИКЕТ” для спеціальності “Економіка підприємства” / Оксана Павлівна Биконя. - Навчально-методичний комплекс. - Чернігів : УАБП, 2010. - 108 с.

4. Биконя О. П. Навчально-методичний комплекс до курсу “КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА” (за вимогами кредитно-модульної системи) для спеціальності “Менеджмент та адміністрування” / Оксана Павлівна Биконя. - Навчально-методичний комплекс. - Чернігів : УАБП, 2010. - 165 с.

5. Бубнова Д. В. Методика обучения деловому общению на иностранном языке на старших курсах технического вуза (на материале английского языка) : дисс. .канд. пед. наук : 13.00.02 / Динара Владимирова Бубнова. - Севастополь, 2004. - 230 с.

6. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури / Світлана Сергіївна Вітвицька. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.

7. Как заключать международные торговые контракты. - К. : Международный компьютерный клуб Украины, 1992. - 128 с.

8. Личко Л. Я. Формування у майбутніх менеджерів-економістів англомовної професійно спрямованої компетенції в говорінні : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Лідія Яковлівна Личко. - К. , 2009. - 257 с.

9. Мазунова Л. К. Система овладения культурой иноязычного письма в языковом вузе : дисс. . док. пед. наук : 13.00.02 / Лидия Константиновна Мазунова. - Москва, 2005. - 353 с.

10. Москалець О. О. Навчання студентів-філологів письма англійською мовою з використанням комп’ютерних технологій : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Олена Олександрівна Москалець. - К. , 2009. - 274 с.

11. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 - “Економіка і підприємництво” / Колектив авт. під загал. керівн. А. Ф. Павленка. - Міністерство освіти і науки України. - К. , 2003. - 42 с.

12. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 - “Економіка і підприємництво” / Колектив авт. під загал. керівн. А. Ф. Павленка. - К. : КНЕУ, 2002. - С. 23-24.

13. Програма з англійської мови для професійного спілкування / [Г. Є. Бакаєва, О. А. Борисенко,

І. І. Зуєнок та ін.]. - К. : Ленвіт, 2005. - 119 с.

14. Радзієвська Т. В. Комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення : дис. ... док. філол. наук : 10.02.15 / Тетяна Вадимівна Радзієвська. - К. , 1999. - 390 с.

15. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник /

B. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. - 2-ге видання, перероб. і доп. - К. : Знання-Прес, 2002. - 295 с.

16. Ellis M. Teaching Business English / M. Ellis, C. Johnson. - Oxford : Oxford University Press, 1994.

- 237 p.

17. General English syllabus design: curriculum and syllabus for the General English classroom / [Ed. by

C. J. Brumfit]. - Oxford : Pergamon Press and the British Council, 1984. - 82 p.

18. Tarnopolsky O. Teaching Students of English Communicative Behaviour Patterns / O. Tarnopolsky, N. Sklarenko, L. Dimova // Іноземні мови. - 1999. - № 3 - С. 22-25.

19. Tarnopolsrky O. Writing English as a foreign language: A report from Ukraine // Journal of Second Language Writing. - 2000. - 9(3). - P. 209-226.


Похожие статьи