Головна Фізична культура і спорт Актуальні проблеми фізичної культури і спорт СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)
joomla
СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)
Фізична культура і спорт - Актуальні проблеми фізичної культури і спорт

А.І. Павлік, С.В.Дрюков

Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту

Анотація. А.І. Павлік, С.В. Дрюков. Структура реакцій системи аеробної продуктивності кваліфікованих спортсменів в умовах напруженої м'язової діяльності як основа її аналізу та оцінювання (Повідомлення ІI) // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10. - С. 58-67. В умовах напруженої м'язової діяльності процеси аеробної продуктивності організму кваліфікованих спортсменів забезпечуються різним співвідношенням рівня прояву вентиляторних, газообмінних та циркуляторних реакцій кардіореспіраторної системи за комплексом низки показників, що характеризують її діяльність. Розробка підходів до виявлення оптимального характеру формування таких реакцій, а також взаємозв'язків системної (внутрішньосистемної) та міжсистемної координації процесів аеробної продуктивності відкриває додаткові можливості для подальшого вдосконалення системи об’єктивного оцінювання функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів. Аналіз отриманих результатів, наведених у цьому повідомленні свідчить про те, що кваліфіковані спортсмени з тривалістю виконання роботи граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто, протягом 20 хвилин у процесі виконання на тредбані програми бігових тестувальних навантажень граничного та помірного характеру мають у своїй основі вираженіші відмінності за ступенем прояву функціональних можливостей системи дихання та кровообігу за такими показниками як частота дихання, абсолютна величина споживання кисню, величина кисневого пульсу та абсолютна величина концентрації змішаного вуглекислого газу у видихуваному повітрі, порівняно з кваліфікованими спортсменами, у яких тривалість виконання такої роботи відбувається протягом 12 хвилин.

Ключові Слова: Кваліфіковані спортсмени, тестування спортсменів, аеробна продуктивність, спортивна працездатність, вентиляторні, газообмінні та циркуляторні реакції системи дихання та кровообігу.


Постановка Проблеми. Аналіз останніх Досліджень І Публікацій

У попередньому повідомленні I (див.
журнал: Актуальні проблеми фізичної культури
і спорту. – 2005. - № 8-9. - С. 52-66) були
обґрунтовані та розглянуті підходи, а також
наведені особливості прояву реакцій системи
аеробної продуктивності організму за
характером діяльності системи дихання та
кровообігу у двох групах кваліфікованих
спортсменів з різним рівнем спортивної
працездатності у процесі виконання на
тредбані програми бігових тестувальних
навантажень граничного та помірного
характеру. У якості навантаження граничного
характеру використовувалась робота

Потужності, що зростає ступінчасто, в режимі її виконання спортсменами "до вимушеної відмови", а у якості навантаження помірного характеру спортсмени виконували стандартну роботу.

Результати обстежень кваліфікованих
спортсменів дозволили визначити весь
комплекс реакцій системи дихання та
кровообігу, що формується в процесі
напруженої м'язової діяльності. У

Попередньому повідомленні наведені відмінні риси прояву реакцій у кваліфікованих спортсменів з різним рівнем працездатності граничного характеру упродовж виконання тестувальних навантажень за характером змін таких показників як величина легеневої вентиляції, питоме споживання кисню, частота

Серцевих скорочень та абсолютна концентрація кисню у повітрі, що видихується, які, поряд з іншими показниками, у теперішній час широко використовуються для характеристики стану системи дихання і кровообігу в практиці контролю та оцінювання функціональних можливостей спортсменів. Усього в умовах безпосереднього дослідження проявів системи дихання та кровообігу під час виконання спортсменами тестувальних навантажень реєструється як правило 13 основних показників у динаміці їх змін відповідно до того навантаження, що виконується.

У цьому повідомленні наведено подальший
аналіз показників, які відтворюють особливості
прояву характеру діяльності системи дихання
та кровообігу у процесі проведення тестування
двох груп кваліфікованих спортсменів з різною
тривалістю виконуваного навантаження
граничного характеру. До розгляду
пропонуються такі показники як частота
дихання, абсолютна величина споживання
кисню, кисневий пульс та концентрація
змішаного вуглекислого газу у видихуваному
повітрі. У наступному 3-му повідомленні будуть
наведені особливості прояву процесів
аеробної продуктивності кваліфікованих
спортсменів за такими основними
показниками, що відтворюють характер
діяльності системи дихання і кровообігу як
дихальний об’єм, виділення вуглекислого газу,
дихальний коефіцієнт, вентиляційний

Еквівалент за киснем та за вуглекислим газом.


58


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


За результатами проведення досліджень
функціональних можливостей 112

Кваліфікованих спортсменів було сформовано дві групи. Перша група формувалася з тих спортсменів, які під час проведення програми тестування виконували роботу граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто, протягом 20 хвилин (з 24 до 43 хвилини тестування) і досягли при цьому середньої у групі максимальної питомої потужності роботи, яка дорівнювала 6,32 Вт·кг-1. Друга група формувалась з тих спортсменів, які виконували роботу граничного характеру протягом 12 хвилин (з 24 до 35 хвилини) з досягненням максимальної питомої потужності такої роботи на рівні 4,40 Вт·кг-1. При цьому треба відмітити, що з огляду на стандартизацію часу проведення кожної з окремих фаз тестування в обох групах спортсменів, загальний час проведення обстежень одного спортсмена у першій групі становив 51 хвилину, а в другій -43 хвилини. Величини розбіжностей поміж двома групами спортсменів за часом виконання роботи граничного характеру склали 66,7 %, а за максимальною питомою потужністю роботи такі розбіжності досягли 43,6 %.

У повнішому обсязі програма проведення досліджень спортсменів, інструментальні методи та устаткування, що для цього використовувались, відтворені у попередньому повідомленні І. Весь комплекс проведення експериментальних процедур дослідження спортсменів був схвалений Комісією з біоетики Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (протокол № 1, дата 05.07.2006).

Зв'Язок Роботи З Науковими Планами.

Робота виконувалась відповідно до теми 2.4.5.
"Координація процесів аеробної

Продуктивності кваліфікованих спортсменів при вдосконаленні витривалості" Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006 - 2010 роки.

Результати Досліджень Та Їх Обговорення

Виконання фізичного навантаження
викликає зміни практично всього комплексу
показників, які використовуються у
дослідженні особливостей прояву

Функціональних можливостей організму спортсменів [1]. Найчіткіше це виражено у функціональних можливостях системи дихання та кровообігу як основи прояву рівня аеробної продуктивності, на базовій основі якої відбувається формування одного з таких найважливіших для спортсменів циклічних видів спорту фізичної якості як витривалість [2, 3]. Тому вивчення особливостей прояву цих систем в умовах напруженої м'язової діяльності становить значний інтерес для подальшої

Розробки проблеми точнішого та повнішого оцінювання того стану спортсменів, якого вони досягають під впливом виконання тренувальних та змагальних навантажень [4].

Проведений нами у цьому повідомленні аналіз комплексу наведених показників показав, що характер їх змін також істотно відрізняється між собою у двох групах кваліфікованих спортсменів з різним рівнем працездатності граничного характеру.

У таблиці 1 наведено результати проведення досліджень функціональних проявів системи дихання у двох групах кваліфікованих спортсменів за таким показником як частота дихання відповідно до змін питомої потужності навантаження, що виконувалось. Через обмежений обсяг цього повідомлення аналогічні таблиці за кількісними величинами інших показників, які обрано для аналізу, нами далі не наводитимуться, а будуть розглядатися тільки у графічному зображенні. На рисунку 1 наведена графічна залежність характеру проявів частоти дихання між двома групами спортсменів, які були нами обстежені.

Аналіз отриманих даних, які наведені на рисунку показує, що у стані відносного спокою (3 хвилини в положенні стоячи, 1 - 3 хвилина тестування) істотних відмінностей у показниках частоти дихання між двома групами спортсменів з різною у подальшому тривалістю виконання роботи граничного характеру не відмічається. Середні значення досліджуваного показника перебувають у спортсменів у межах 15 - 17 дихань·хв-1. Це підтверджує сформовані уявлення про те, що за проявами функції дихання у стані спокою показники спортсменів різного рівня підготовленості між собою істотно не відрізняються. Водночас існують також літературні дані про те, що у тренованих спортсменів частота дихання у стані спокою може становити 10 - 15 і навіть 6 - 8 дихань·хв-1 [5].

Здійснюючи подальший аналіз змін частоти дихання у спортсменів у процесі виконання програми тестування можна відмітити, що деякі розбіжності між величинами у двох групах починають проявлятися вже в умовах ходьби (3 хвилини зі швидкістю 5 км·год-1, 4 – 6 хвилина тестування). До моменту її закінчення величина таких розбіжностей є ще незначною і становить у цих умовах всього 2 - 3 дихання·хв-1.

Але найзначущіші розбіжності за величинами частоти дихання починають відбуватися під час виконання спортсменами обох груп стандартної роботи (12 хвилин бігу зі швидкістю 10 км·год-1, 7 - 18 хвилина тестування). Загальний характер особливості змін показника, що аналізується, для обох груп спортсменів полягає в тому, що з самого початку роботи і до її завершення відбувається неухильне збільшення величин частоти дихання. Але у групі спортсменів з більшою у подальшому тривалістю виконання роботи


59


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.

Таблиця 1. Показники частоти дихання за 10 секундними інтервалами часу у продовж проведення обстежень у двох групах кваліфікованих спортсменів з тривалістю виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто, протягом 20 та 12 хвилин (n=20)

Час, хв:с

Load [W/kg]

BF_20 [1/min]

BF_12 [1/min]

Час, хв:с

Load [W/kg]

BF_20 [1/min]

BF_12 [1/min]

Час, хв:с

Load [W/kg]

BF_20 [1/min]

BF_12 [1/min]

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Стан спокою

08:20

2,0

27,0

30,8

17:00

2,0

30,7

36,5

00:10

0

18,3

16,4

08:30

2,0

27,1

32,2

17:10

2,0

30,6

38,1

00:20

0

17,0

16,2

08:40

2,0

27,9

32,6

17:20

2,0

30,4

39,3

00:30

0

16,7

17,0

08:50

2,0

28,8

32,4

17:30

2,0

31,1

37,3

00:40

0

17,3

16,4

09:00

2,0

27,3

32,7

17:40

2,0

31,5

40,0

00:50

0

17,3

16,6

09:10

2,0

28,8

31,6

17:50

2,0

31,9

40,0

01:00

0

17,2

17,4

09:20

2,0

28,4

34,3

18:00

2,0

31,2

39,0

01:10

0

17,4

17,5

09:30

2,0

27,8

32,9

Період відновлення

01:20

0

15,9

15,7

09:40

2,0

28,3

34,7

18:10

1,1

32,1

39,5

01:30

0

17,7

16,8

09:50

2,0

28,4

33,4

18:20

0,75

29,3

34,8

01:40

0

15,6

16,2

10:00

2,0

28,8

31,8

18:30

0,75

26,0

31,3

01:50

0

15,7

17,0

10:10

2,0

26,9

34,0

18:40

0,75

26,8

31,3

02:00

0

15,4

15,5

10:20

2,0

31,0

32,8

18:50

0,75

24,4

30,9

02:10

0

17,4

16,4

10:30

2,0

29,9

33,5

19:00

0,75

24,5

31,4

02:20

0

17,8

16,4

10:40

2,0

28,5

33,0

19:10

0,75

25,7

29,7

02:30

0

17,0

16,8

10:50

2,0

29,7

34,5

19:20

0,75

24,9

30,4

02:40

0

16,3

16,3

11:00

2,0

27,9

33,8

19:30

0,75

23,9

29,7

02:50

0

16,9

16,2

11:10

2,0

30,1

33,9

19:40

0,75

22,9

29,0

03:00

0

16,7

15,4

11:20

2,0

29,5

34,0

19:50

0,75

23,5

29,8

Ходьба

11:30

2,0

30,1

34,6

20:00

0,75

23,4

28,4

03:10

0,75

19,0

19,6

11:40

2,0

28,4

35,1

20:10

0,75

24,0

29,7

03:20

0,75

23,8

21,2

11:50

2,0

30,1

35,6

20:20

0,75

23,0

29,7

03:30

0,75

21,7

22,8

12:00

2,0

30,3

35,9

20:30

0,75

23,4

27,9

03:40

0,75

22,8

21,0

12:10

2,0

31,0

36,0

20:40

0,75

22,7

27,8

03:50

0,75

21,1

21,8

12:20

2,0

30,3

35,9

20:50

0,75

23,7

28,5

04:00

0,75

20,9

22,8

12:30

2,0

29,3

35,7

21:00

0,75

23,4

27,3

04:10

0,75

20,6

21,5

12:40

2,0

29,5

36,0

21:10

0,75

21,6

27,9

04:20

0,75

20,8

21,0

12:50

2,0

29,6

35,0

21:20

0,75

23,2

28,0

04:30

0,75

21,5

22,3

13:00

2,0

30,6

36,5

21:30

0,75

23,5

27,4

04:40

0,75

22,1

22,9

13:10

2,0

29,9

36,0

21:40

0,75

23,1

26,3

04:50

0,75

22,2

23,4

13:20

2,0

29,3

36,5

21:50

0,75

22,5

27,2

05:00

0,75

21,6

23,2

13:30

2,0

29,1

36,5

22:00

0,75

23,0

27,4

05:10

0,75

21,8

22,5

13:40

2,0

30,2

35,7

22:10

0,75

24,0

26,2

05:20

0,75

20,8

22,8

13:50

2,0

30,5

36,2

22:20

0,75

24,4

28,4

05:30

0,75

21,8

22,8

14:00

2,0

31,7

36,4

22:30

0,75

22,9

27,8

05:40

0,75

21,5

23,9

14:10

2,0

29,8

37,6

22:40

0,75

22,9

27,0

05:50

0,75

21,3

23,7

14:20

2,0

30,1

36,1

22:50

0,75

25,4

27,2

06:00

0,75

21,6

23,7

14:30

2,0

30,8

36,4

23:00

0,75

25,6

28,6

Стандартна робота

14:40

2,0

31,9

37,1

Робота потужності, що зростає ступінчасто

06:10

0,4

26,6

27,4

14:50

2,0

30,3

36,6

06:20

2,0

27,1

29,3

15:00

2,0

29,7

38,1

23:10

2,0

26,3

30,6

06:30

2,0

25,8

27,9

15:10

2,0

31,0

36,9

23:20

2,0

30,1

32,4

06:40

2,0

27,6

28,2

15:20

2,0

29,4

37,8

23:30

2,0

31,7

32,3

06:50

2,0

26,4

28,9

15:30

2,0

30,3

36,5

23:40

2,0

29,6

32,1

07:00

2,0

26,1

28,7

15:40

2,0

30,7

37,1

23:50

2,0

30,0

32,9

07:10

2,0

27,3

27,3

15:50

2,0

29,8

36,8

24:00

2,0

31,7

34,0

07:20

2,0

26,1

28,8

16:00

2,0

30,7

36,2

24:10

2,0

30,3

33,3

07:30

2,0

27,5

29,1

16:10

2,0

31,3

36,2

24:20

2,0

30,6

34,5

07:40

2,0

28,4

28,5

16:20

2,0

31,5

38,5

24:30

2,0

30,5

35,2

07:50

2,0

28,6

29,9

16:30

2,0

30,1

37,4

24:40

2,0

31,1

34,6

08:00

2,0

27,9

31,3

16:40

2,0

30,5

39,5

24:50

2,0

31,9

35,4

08:10

2,0

27,1

30,2

16:50

2,0

31,5

37,2

25:00

2,0

29,8

35,8

60


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.

Продовження таблиці 1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

25:10

2,48

31,1

37,0

34:00

4,40

34,7

48,1

42:50

6,32

52,7

÷÷÷÷÷

25:20

2,48

30,5

36,0

34:10

4,40

34,8

50,9

43:00

6,32

53,5

÷÷÷÷÷

25:30

2,48

30,9

34,8

34:20

4,40

36,2

50,4

Період відновлення

25:40

2,48

31,4

35,9

34:30

4,40

36,2

51,0

43:10

5,03

52,7

50,8

25:50

2,48

31,1

37,9

34:40

4,40

35,8

51,8

43:20

2,81

50,7

48,4

26:00

2,48

30,1

37,2

34:50

4,40

37,8

52,5

43:30

2,44

47,4

46,2

26:10

2,48

31,2

38,4

35:00

4,40

36,5

53,4

43:40

2,06

48,8

45,3

26:20

2,48

30,8

37,2

35:10

4,88

37,4

÷÷÷÷÷

43:50

1,48

46,2

43,5

26:30

2,48

31,7

38,2

35:20

4,88

37,5

÷÷÷÷÷

44:00

0,86

42,8

42,7

26:40

2,48

30,8

39,6

35:30

4,88

38,6

÷÷÷÷÷

44:10

0,75

40,0

42,6

26:50

2,48

30,9

38,2

35:40

4,88

37,6

÷÷÷÷÷

44:20

0,75

38,2

40,9

27:00

2,48

31,1

38,4

35:50

4,88

38,4

÷÷÷÷÷

44:30

0,75

37,9

41,8

27:10

2,96

32,4

39,3

36:00

4,88

39,5

÷÷÷÷÷

44:40

0,75

36,2

39,8

27:20

2,96

30,0

38,2

36:10

4,88

37,9

÷÷÷÷÷

44:50

0,75

35,9

40,6

27:30

2,96

31,7

39,1

36:20

4,88

37,4

÷÷÷÷÷

45:00

0,75

36,3

37,2

27:40

2,96

31,4

38,4

36:30

4,88

38,8

÷÷÷÷÷

45:10

0,75

36,2

37,5

27:50

2,96

30,5

39,8

36:40

4,88

39,4

÷÷÷÷÷

45:20

0,75

34,3

37,9

28:00

2,96

30,9

40,6

36:50

4,88

38,9

÷÷÷÷÷

45:30

0,75

33,4

37,2

28:10

2,96

32,0

39,3

37:00

4,88

39,9

÷÷÷÷÷

45:40

0,75

33,6

35,9

28:20

2,96

32,6

38,5

37:10

5,36

40,6

÷÷÷÷÷

45:50

0,75

33,7

38,0

28:30

2,96

32,4

38,6

37:20

5,36

41,3

÷÷÷÷÷

46:00

0,75

32,2

38,0

28:40

2,96

32,5

40,6

37:30

5,36

41,2

÷÷÷÷÷

46:10

0,75

33,9

38,2

28:50

2,96

31,5

39,9

37:40

5,36

40,6

÷÷÷÷÷

46:20

0,75

33,6

38,2

29:00

2,96

31,7

40,6

37:50

5,36

39,8

÷÷÷÷÷

46:30

0,75

30,7

36,0

29:10

3,44

32,5

42,1

38:00

5,36

41,5

÷÷÷÷÷

46:40

0,75

30,3

34,0

29:20

3,44

32,9

42,6

38:10

5,36

40,5

÷÷÷÷÷

46:50

0,75

32,1

33,9

29:30

3,44

32,4

42,8

38:20

5,36

41,9

÷÷÷÷÷

47:00

0,75

30,3

35,9

29:40

3,44

30,9

40,8

38:30

5,36

42,8

÷÷÷÷÷

47:10

0,75

29,1

35,4

29:50

3,44

32,2

41,8

38:40

5,36

41,1

÷÷÷÷÷

47:20

0,75

30,7

35,4

30:00

3,44

32,5

41,5

38:50

5,36

41,5

÷÷÷÷÷

47:30

0,75

29,6

32,3

30:10

3,44

32,8

42,2

39:00

5,36

41,7

÷÷÷÷÷

47:40

0,75

30,2

34,6

30:20

3,44

33,8

42,6

39:10

5,84

43,2

÷÷÷÷÷

47:50

0,75

31,6

33,7

30:30

3,44

33,3

42,8

39:20

5,84

42,9

÷÷÷÷÷

48:00

0,75

31,3

33,3

30:40

3,44

32,9

43,4

39:30

5,84

43,5

÷÷÷÷÷

48:10

0,75

29,9

33,7

30:50

3,44

33,1

43,6

39:40

5,84

43,5

÷÷÷÷÷

48:20

0,75

29,8

33,7

31:00

3,44

33,6

44,3

39:50

5,84

44,5

÷÷÷÷÷

48:30

0,75

28,9

32,9

31:10

3,92

33,6

44,6

40:00

5,84

44,8

÷÷÷÷÷

48:40

0,75

30,9

32,4

31:20

3,92

33,7

44,4

40:10

5,84

45,4

÷÷÷÷÷

48:50

0,75

30,4

32,1

31:30

3,92

34,2

43,9

40:20

5,84

44,9

÷÷÷÷÷

49:00

0,75

28,5

31,8

31:40

3,92

34,3

44,4

40:30

5,84

44,8

÷÷÷÷÷

49:10

0,75

28,3

32,5

31:50

3,92

34,1

45,4

40:40

5,84

45,3

÷÷÷÷÷

49:20

0,75

28,9

33,3

32:00

3,92

34,8

46,7

40:50

5,84

46,8

÷÷÷÷÷

49:30

0,75

28,0

32,9

32:10

3,92

34,9

44,1

41:00

5,84

45,9

÷÷÷÷÷

49:40

0,75

28,6

30,2

32:20

3,92

34,8

46,2

41:10

6,32

48,4

÷÷÷÷÷

49:50

0,75

28,3

31,0

32:30

3,92

33,9

45,5

41:20

6,32

47,2

÷÷÷÷÷

50:00

0,75

27,9

31,2

32:40

3,92

34,9

46,3

41:30

6,32

48,2

÷÷÷÷÷

50:10

0,75

29,0

31,1

32:50

3,92

35,7

45,6

41:40

6,32

47,8

÷÷÷÷÷

50:20

0,75

27,0

33,0

33:00

3,92

35,0

46,7

41:50

6,32

47,7

÷÷÷÷÷

50:30

0,75

26,6

30,5

33:10

4,40

37,4

47,4

42:00

6,32

49,3

÷÷÷÷÷

50:40

0,75

27,9

30,3

33:20

4,40

35,5

48,0

42:10

6,32

49,8

÷÷÷÷÷

50:50

0,75

26,7

31,2

33:30

4,40

35,5

48,5

42:20

6,32

51,5

÷÷÷÷÷

51:00

0,75

28,7

31,7

33:40

4,40

35,1

48,8

42:30

6,32

52,0

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

33:50

4,40

36,0

49,2

42:40

6,32

52,2

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

÷÷÷÷÷

Примітка: Load [W/kg] Питома потужність навантаження, що виконувалось спортсменами у продовж проведення обстежень; BF_20 [1/min] Частота дихання у групі спортсменів, які виконували роботу потужності, що зростає ступінчасто, протягом 20 хвилин; BF_12 [1/min] - Частота дихання у групі спортсменів, які виконували роботу потужності, що зростає ступінчасто, протягом 12 хвилин

Граничного характеру їх підвищення є не таким спортсменів, у якій виконання такої роботи

Виразним порівняно з тією групою було меншої тривалості. На перших хвилинах

61


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


Виконання роботи величина частоти дихання у них становила 25 - 26 дихань·хв-1, а наприкінці її виконання 31 - 32 дихання·хв-1. У таких умовах в групі спортсменів з більшою у подальшому тривалістю виконання роботи граничного характеру величини частоти дихання підвищилися тільки на 23,1 %. Для спортсменів з меншою у подальшому тривалістю виконання роботи граничного характеру величини частоти дихання при цьому склали на початку роботи 28 - 29 дихань·хв-1, а в момент її

Закінчення 39 - 40 дихань·хв-1, що відповідає у таких умовах підвищенню рівня розбіжностей величин показника на 37,9 %.

Після закінчення виконання стандартної роботи у групі спортсменів з більшою у подальшому тривалістю виконання роботи граничного характеру відбувається і більш виражене зниження величин частоти дихання на початку відновлювального періоду порівняно з тією групою спортсменів, де така робота виконувалась менш тривалий час.

60,0

50,0 --

40,0 -

30,0


СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)14,0 12,0 10,0 8,0

20,0

6,0

10,0

4,0

2,0 0

0

0 3 6 9 12 15 18 21 24 27 30 33 36 39 42 45 48 51

Час, хв

Рис. 1. Розбіжності показників частоти дихання у продовж проведення обстежень у двох групах кваліфікованих спортсменів з різною тривалістю виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто: Ряд 1 - спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 20 хвилин - з 24 до 43 хвилини (n=10); Ряд 2 – спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 12 хвилин - з 24 до 35 хвилини (n=10); Ряд 3 та Ряд 4 – питома потужність роботи, що виконується.


Протягом 5 хвилин відновлення (ходьба зі швидкістю 5 км·год-1, 19-23 хвилина тестування) показники частоти дихання неухильно знижувалась в обох групах, але розбіжності їх величин між групами при цьому перебували на одному рівні та становили величину порядку 5-6 дихань·хв-1. До моменту завершення відновлювального періоду, слідом за яким починається виконання роботи граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто, мінімальні величини частоти дихання для групи спортсменів з тривалістю її виконання у подальшому протягом 20 хвилин становили 21-23 дихання·хв-1, а для спортсменів групи з тривалістю виконання у подальшому такої роботи протягом 12 хвилин величини частоти дихання досягли 26-28 дихань·хв-1, що складає 21,7 % за рівнем розбіжностей показника між цими двома групами.

У процесі безпосереднього виконання роботи граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто (біг зі швидкістю 10 км·год-1 починаючи з 24 хвилини тестування), величини

Частоти дихання серед спортсменів обох груп мають загальну тенденцію до зростання. І якщо у групі спортсменів, які виконували таку роботу протягом 20 хвилин така тенденція у перші 5 хвилин роботи практично відсутня, то у тій групі спортсменів, що виконували її тільки протягом 12 хвилин, підвищення частоти дихання починається з самого початку виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто, й триває аж до її завершення. У цей момент середня величина частоти дихання у цій групі спортсменів досягає 53 дихання·хв-1, що на 47,2 % перевищує середню величину у 36 дихань·хв-1, що була досягнута у цей момент у групі спортсменів з тривалістю виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто, протягом 20 хвилин. Для них така максимальна величина частоти дихання наприкінці роботи також склала 53 дихання·хв-1, але при цьому вони виконували таку роботу на 8 хвилин довше.

Порівняння характеру відновлення величин частоти дихання у спортсменів обох груп після


62


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


0 3 6 9 12 15 18 21 24 27 30 33 36 39 42 45 48 51

Час, хв

Рис. 2. Розбіжності показників абсолютних величин споживання кисню у продовж проведення обстежень у двох групах кваліфікованих спортсменів з різною тривалістю виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто: Ряд 1 - спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 20 хвилин – з 24 до 43 хвилини (n=10); Ряд 2 – спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 12 хвилин - з 24 до 35 хвилини (n=10); Ряд 3 та Ряд 4 – питома потужність роботи, що виконується.

СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)Закінчення роботи потужності, що зростає ступінчасто, свідчить про те, що у відновлювальному періоді (ходьба зі швидкістю 5 км·год-1 протягом 8 хвилин) зниження величин показників відбувається і швидше, і до нижчого рівня у спортсменів групи в якій довше виконували таку роботу. На 8-й хвилині відновлення величини частоти дихання склали в обох групах відповідно 26 - 28 та 30 - 32 дихання·хв-1, що досягає рівня розбіжностей між ними 14,3 %.

Таким чином, аналіз змін величин частоти дихання за результатами проведення тестування двох груп кваліфікованих спортсменів показав істотні розбіжності за характером прояву їх абсолютних величин між двома групами спортсменів з різною тривалістю виконання роботи граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто.

6000-5000-4000 3000-2000 1000- -

Для подальшого аналізу процесів, що
характеризують прояв аеробної

Продуктивності організму, розглянемо за результатами тестування двох груп кваліфікованих спортсменів характер змін залежно від питомої потужності виконуваного навантаження такого важливого для відтворення функціональних можливостей організму показника як абсолютна величина споживання кисню (Рис. 2). Слід зазначити, що середня вага спортсменів у групі з більшою тривалістю виконання роботи граничного характеру становила 68,3±2,2 кг, що на 15,5 % нижче середньої ваги у 78,9±2,4 кг спортсменів групи з меншою тривалістю такої роботи. Це значить, що розбіжності між двома групами спортсменів за абсолютними величинами споживання кисню залежали також від їх вагових показників.

10,0

9,0

8,0

7,0

■6,0

5,0

■4,0

■3,0

2,0

;■ 1,0 0



Аналізуючи отримані дані, що наведені на рисунку 2, можна зробити висновок про те, що в стані відносного спокою немає істотних розбіжностей за середніми показниками абсолютних величин споживання кисню між двома групами досліджуваних нами спортсменів і діапазон розкиду таких величин перебуває в межах 330 - 430 мл·хв-1. Такі розбіжності між групами починають формуватися у спортсменів в умовах ходьби. На 2 – 3-й хвилині абсолютні величини споживання кисню при цьому склали 1100 -1200 мл·хв-1 у тій групі спортсменів, що далі виконувала роботу граничного характеру

Протягом 20 хвилин, а у групі спортсменів, які виконували таку роботу протягом 12 хвилин ці величини склали відповідно 1200 - 1300 мл·хв-1. Під час виконання стандартної роботи у групі спортсменів з вищим у подальшому рівнем працездатності граничного характеру середні величини споживання кисню протягом першої хвилини виконання такої роботи досягли абсолютної величини порядку 2500 мл·хв-1 і стабілізувалися на такому рівні до моменту її закінчення. У спортсменів з менш високим у подальшому рівнем працездатності граничного характеру величини споживання кисню під час виконання такої роботи після


63


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


0 3 6 9 12 15 18 21 24 27 30 33 36 39 42 45 48 51

Час, хв

Рис. 3. Розбіжності показників кисневого пульсу у продовж проведення обстежень у двох групах кваліфікованих спортсменів з різною тривалістю виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто: Ряд 1 - спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 20 хвилин – з 24 по 43 хвилину (n=10); Ряд 2 – спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 12 хвилин - з 24 по 35 хвилину (n=10); Ряд 3 та Ряд 4 – питома потужність роботи, що виконується.


СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)Досить швидкого досягнення його рівня до порядку 2700 мл·хв-1 продовжували поступово підвищуватися при подальшому виконанні роботи і остаточно стабілізувалися тільки у другій її половині на рівні порядку 2900 - 3000 мл·хв-1. У цей період роботи різниця між величинами абсолютного споживання кисню серед двох груп спортсменів з різним рівнем працездатності граничного характеру склала 18,0 %.

У відновлювальному періоді після закінчення стандартної роботи істотних розбіжностей за величинами абсолютного споживання кисню між двома групами спортсменів не відмічається, за винятком трохи швидшого його зменшення у тій групі, де спортсмени досягли у подальшому вищого рівня працездатності граничного характеру.

Під час виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто, абсолютні величини споживання кисню у групі спортсменів з менш високим рівнем граничної працездатності постійно перевищували ці величини у спортсменів з її більш високим рівнем на 400 -500 мл·хв-1. Таке становище тривало до моменту закінчення ними роботи, виконання якої завершилося досягненням середньої для цієї групи абсолютної максимальної величини споживання спортсменами кисню на рівні 4100 мл·хв-1. Для спортсменів з більш високим рівнем працездатності граничного характеру

25,0


20,0


15,0


10,0


5,0


0


30,0

Величина споживання кисню в цей момент перебувала в межах 3800 – 3900 мл·хв-1. Вони виконували цю роботу ще протягом 8 хвилин і в момент її закінчення середня абсолютна максимальна величина споживання кисню для цієї групи досягла рівня порядку 4900 мл·хв-1, що на 19,5 % перевищує величину абсолютного максимального споживання кисню у групі спортсменів з менш високим рівнем працездатності граничного характеру.

У відновлювальному періоді після виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто, у групі спортсменів з вищим рівнем працездатності відбувається і швидше зниження величин споживання кисню порівняно з групою спортсменів, які досягали її менш високого рівня у продовж виконання роботи.

Таким чином, проведений аналіз показав, що існують певні розходження і за характером змін абсолютних величин споживання кисню в процесі тестування двох груп кваліфікованих спортсменів з різним рівнем працездатності граничного характеру.

Подальший аналіз отриманих результатів проведемо за такими показником як кисневий пульс. На рисунку 3 наведено характер змін величин кисневого пульсу у процесі тестування двох груп кваліфікованих спортсменів з різною тривалістю виконання роботи граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто.

■9,0

8,0

7,0

■6,0 5,0 ■4,0 ■3,0 ■ 2,0

0

10,0



Аналіз характеру змін величин кисневого пульсу показав, що немає істотних розбіжностей в його величинах під час

Проведення тестування, коли спортсмени виконували роботу однакових заданих параметрів навантажень. І у вихідному стані в


64


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)

СТРУКТУРА РЕАКЦІЙ СИСТЕМИ АЕРОБНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ В УМОВАХ НАПРУЖЕНОЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ЇЇ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНЮВАННЯ (Повідомлення ІI)

0 3 6 9 12 15 18 21 24 27 30 33 36 39 42 45 48 51

Час, хв

Положенні стоячи, і під час ходьби зі швидкістю 5 км·год-1, під час виконання стандартної роботи та після її закінчення, під час виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто, і у відновлювальному періоді після її закінчення розбіжності величин кисневого пульсу у двох групах спортсменів з різним рівнем граничної працездатності становили не більше 1 - 3 мл·удар-1. Єдина розбіжність між групами полягає у тому, що спортсмени групи, де був досягнутий вищий рівень граничної працездатності, досягли й вищої максимальної величини кисневого пульсу в процесі виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто. У момент її закінчення середнє за групою значення величини кисневого пульсу досягло у них величини порядку 25 мл·удар-1, а в групі спортсменів з менш високим рівнем граничної працездатності його величина

6,00 5,00 4,00

3,00 2,00

1,00 0

Досягла тільки 22 мл·удар-1, що складає 13,6 %
розбіжностей між цими групами. Таке
положення значною мірою пояснюється
зниженою абсолютною величиною

Максимального споживання кисню у групі
спортсменів з менш високим рівнем
працездатності граничного характеру

Порівняно із групою спортсменів, які мають вищий її рівень.

Останній показник, який ми розглядаємо у цьому повідомленні – це величини концентрації вуглекислого газу у повітрі, що видихується. На рисунку 4 наведено характер змін абсолютної величини таких показників у процесі проведення тестування двох груп кваліфікованих спортсменів з різною тривалістю виконання роботи граничного характеру потужності, що зростає ступінчасто.

12,0

2,0

0



8,0 6,0 4,0 2,0


Рис. 4. Розбіжності показників відсотка концентрації вуглекислого газу, що видихується, у продовж проведення обстежень у двох групах кваліфікованих спортсменів з різною тривалістю виконання роботи потужності, що зростає ступінчасто: Ряд 1 - спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 20 хвилин – з 24 до 43 хвилини (n=10); Ряд 2 – спортсмени з тривалістю виконання роботи протягом 12 хвилин - з 24 до 35 хвилини (n=10); Ряд 3 та Ряд 4 – питома потужність роботи, що виконується.


Аналіз отриманих даних показує, що в стані
спокою і в умовах ходьби істотних
розбіжностей між двома групами спортсменів
не відмічається. Основний характер таких
розбіжностей починає проявлятися під час
виконання спортсменами обох груп
стандартної роботи. Після досягнення на
початку роботи (через 1 - 1,5 хвилини)
абсолютних величин концентрації

Вуглекислого газу у повітрі, що видихується, в обох групах на рівні 4,60 % у спортсменів з більш високою у подальшому тривалістю виконання роботи граничного характеру ці величини мають слабко виражену (не більше

0,15 - 0,2 %) тенденцію до свого зниження до моменту закінчення спортсменами роботи. У групі з менш високою у подальшому тривалістю виконання спортсменами роботи граничного характеру зміна абсолютних величин концентрації вуглекислого газу у повітрі, що видихується, є більш вираженою і їх розбіжності між початком роботи та її закінченням за абсолютною величиною досягають до 0,50 %.

У відновлювальному періоді після
закінчення стандартної роботи характер змін
абсолютних величин концентрації

Вуглекислого газу у повітрі, що видихується, в


65


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


Обох групах спортсменів деяким чином
розрізняється. У групі спортсменів з вищим
рівнем працездатності граничного характеру
відразу після закінчення роботи відбувається
поступове зниження таких абсолютних величин
з 4,50 до 4,10 % та їх подальшою стабілізацією
на цьому рівні аж до початку виконання роботи
потужності, що зростає ступінчасто. У групі
спортсменів з менш високим рівнем
працездатності граничного характеру

Абсолютні величини концентрації вуглекислого газу у повітрі, що видихується, відразу після закінчення роботи підвищуються на деякий час (на 10 – 20 с) з 4,20 до 4,40 % і вже тільки потім вони мають тенденцію до свого зниження до рівня порядку 3,80 %. У спортсменів групи з вищим рівнем працездатності граничного характеру тенденції з підвищенням концентрації вуглекислого газу у повітрі, що видихується, на початку відновлювального періоду не відбувається.

На самому початку виконання роботи
потужності, що зростає ступінчасто, абсолютні
величини концентрації вуглекислого газу у
повітрі, що видихується, у спортсменів обох
груп перебувають приблизно на однаковому
рівні, що становить 4,00 - 4,10 %. Після цього
величини концентрацій газу починають по
різному змінюватись у кожній із груп
спортсменів. Для тієї групи, у якій спортсмени
досягли у подальшому вищого рівня граничної
працездатності, абсолютна величина

Концентрації вуглекислого газу поступово підвищувалась з самого початку виконання роботи (до 16 хвилини) і, досягнувши своєї максимальної величини на рівні порядку 4,85 %, почала поступово знижуватись упродовж її подальшого виконання. У момент закінчення роботи абсолютна величина концентрації вуглекислого газу у повітрі, що видихується, у цій групі спортсменів перебувала на рівні порядку 4,20 - 4,30 %. Абсолютна величина розбіжностей максимального та мінімального значення цього показника в умовах виконання спортсменами роботи потужності, що зростає ступінчасто, при цьому досягла 0,6 %

У групі спортсменів, де рівень граничної
працездатності у подальшому виявився
нижчим, абсолютна величина концентрації
вуглекислого газу після початку виконання
роботи досягла рівня порядку 4,20 % і
залишалася відносно стабільною протягом
перших 5 - 6 хвилин. Подальше виконання
спортсменами роботи призвело до
поступового зниження концентрації

Вуглекислого газу у повітрі, що видихується, і на момент закінчення роботи абсолютний рівень величини концентрації вуглекислого газу для цієї групи досяг значення 3,90 - 4,00 %. За абсолютною величиною розходження показника у таких умовах склала 0,25 %.

У відновлювальному періоді після закінчення роботи потужності, що зростає ступінчасто, істотних розбіжностей за

Характером змін абсолютних величин
концентрації вуглекислого газу у повітрі, що
видихується, між спортсменами обох груп не
відбувається за винятком того, що на початку
відновлення у спортсменів з вищим рівнем
працездатності граничного характеру

Абсолютні величини концентрації вуглекислого
газу за своїм абсолютним значенням на 0,20 %
перевищують такі величини у спортсменів з
менш високим рівнем працездатності.
Водночас, у групі спортсменів, де
працездатність граничного характеру

Виявилася більш низькою, також відмічається
аналогічна з відновлювальним періодом після
виконання стандартної роботи ситуація,
пов'язана з короткочасним збільшенням
відразу ж після виконання роботи абсолютної
величини концентрації вуглекислого газу в
повітрі, що видихується, на 0,15 % і з наступним
після цього її неухильним зниженням.
Наприкінці відновлювального періоду

Абсолютні величини концентрацій

Вуглекислого газу в обох групах спортсменів були приблизно однаковими і перебували на рівні 3,30 - 3,40 %.

Таким чином, аналізуючи особливості змін
абсолютних величин концентрації

Вуглекислого газу у повітрі, що видихується, ми виявили, що їх величини також є більш вираженими, поряд з іншими показниками, що аналізуються, у групі спортсменів з вищим рівнем працездатності граничного характеру порівняно з тією групою спортсменів, у якої такий рівень був нижчим за результатами проведення тестування.

Висновки

1. Тривалість виконання тестувального
навантаження граничного характеру у
кваліфікованих спортсменів у процесі
проведення обстежень залежить від
особливостей прояву функціональних
можливостей системи дихання та кровообігу.

2. Кваліфіковані спортсмени з тривалістю
виконання роботи граничного характеру
потужності, що зростає ступінчасто, протягом
20 хвилин у процесі виконання на тредбані
програми бігових тестувальних навантажень
граничного та помірного характеру мають у
своїй основі більш виражені відмінності за
ступенем прояву функціональних можливостей
системи дихання та кровообігу за такими
показниками як частота дихання, абсолютна
величина споживання кисню, величина
кисневого пульсу та абсолютна величина
концентрації змішаного вуглекислого газу у
повітрі, що видихується, порівняно з
кваліфікованими спортсменами, у яких
тривалість виконання такого навантаження
відбувається протягом 12 хвилин.


66


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - 2006, - № 10.


Література

1. Адаптация в спорте //Под ред. Платонова В. Н. - К.: Здоров’я, 1988. – 216 с.

2. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 583 с.

3. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. - К.: Олімпійська література, 1995. - С. 41-108.

4. Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов. – К.: Здоров'я, 1990. – С. 145–166.

5. Физиология адаптационных процессов. (Руководство по физиологии). – М.: Наука, 1986. - С. 124–221.

Abstract. A. I.Pavlik, S. V.Drycov. The structure of reactions of aerobic productivity reactions of qualified athletes in conditions of intense muscular activity as a basis of its analysis and estimation // Contemporary problems of physical culture and sports. – 2006. - №10. – P. 58-67. An conditions of intense muscular activity the aerobic productivity processes of the qualified athletes organism are provided with various correlation of the level of display the ventilation, gas exchange and circulation reaction of cardio respiratory system in the complex a number of indices which characteristic its activity. The development of approaches to reveling the optimum character of such reaction formation and also the interrelation of intersystem and intersystem coordination of aerobic productivity processes open additional opportunities to the further improvement of the objectiveу estimation system of the qualified athletes functional training the analysis of the achieved results which are given in this paper testifies that the qualified athletes with the duration of accomplished work of the maximum character stepped accelerated capacity during 20-minutes period of time in the process of performing the testing loads programmers on race tract of limited and moderate character have in its basis more pronounced(manifested) differences in the level of display functional opportunities of respiratory and blood circulation systems on such indices as breathiny frequency, absolute quantity of oxygen consumption, quantity of oxygen pulse and absolute quantity concentration of mixed carbon dioxide in exhalleol air in comparison with qualified athletes whose duration of performance such a load lasts for 12 minutes.

Key words: Qualified athletes, testing of athletes aerobic productivity, sports capacity, ventilation, exchange of gas and circulatory reactions of the respiratory and blood circulations systems.

Аннотация. А.И.Павлик, С.В.Дрюков. Структура реакций
системы аэробной производительности

Квалифицированных спортсменов в условиях

Напряженной мышечной деятельности как основа ее
анализа и оценки (Сообщение ІI) // Актуальные проблемы
физической культуры и спорта. – 2006. - № 10. – С. 58-67. В
условиях напряженной мышечной деятельности процессы
аэробной производительности организма

Квалифицированных спортсменов обеспечиваются
различным соотношением уровня проявления
вентиляторных, газообменных и циркуляторных реакций
кардиореспираторной системы по комплексу ряда
показателей, характеризующих ее деятельность.
Разработка подходов к выявлению оптимального
характера формирования таких реакций, а также
взаимосвязей системной (внутрисистемной) и
межсистемной координации процессов аэробной
производительности открывает дополнительные

Возможности для дальнейшего совершенствования
системы объективной оценки функциональной
подготовленности квалифицированных спортсменов.
Анализ полученных результатов, которые приводятся в
настоящем сообщении, свидетельствует о том, что
квалифицированные спортсмены с продолжительностью
выполнения работы предельного характера

Ступенчатовозрастающей мощности на протяжении 20 минут в процессе выполнения на тредбане программы беговых тестирующих нагрузок предельного и умеренного характера имеют в своей основе более выраженные отличия по степени проявления функциональных возможностей системы дыхания и кровообращения по такими показателями как частота дыхания, абсолютная величина потребления кислорода, величина кислородного пульса и абсолютная величина концентрации смешанного углекислого газа в выдыхаемом воздухе по сравнению с квалифицированными спортсменами у которых продолжительность выполнения такой работы происходит на протяжении 12 минут.

Ключевые Слова: Квалифицированные спортсмены,
тестирование спортсменов, аэробная производительность,
спортивная работоспособность, вентиляторные,

Газообменные и циркуляторные реакции системы дыхания и кровообращения.



Статтю Отримано До Публікації: Вересень 2006. Статтю Прийнято До Публікації: Листопад 2006.

67


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2007. - № 13.

Похожие статьи