Головна Фізична культура і спорт Актуальні проблеми фізичної культури і спорт ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
joomla
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ
Фізична культура і спорт - Актуальні проблеми фізичної культури і спорт

І.В. Коваль, Є.В. Бондаренко, Н.В. Вдовенко, В.В. Сазонов

Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту

Анотація. І.В. Коваль, Є.В. Бондаренко, Н.В. Вдовенко, В.В. Сазонов. Дослідження ефективності застосування топінгів спеціального призначення «Ранкове пробудження», «Денна енергія», «Вечірнє відновлення» в процесі підготовки кваліфікованих спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2007. - №13. - С. 26-32 Розроблено композиції спеціального призначення "Ранкове пробудження", "Денна енергія", "Вечірнє відновлення" із серії продуктів харчування для спортсменів "ТАЙМ-АУТ" та досліджено ефективність їх застосування в практиці підготовки спортсменів високого рівня, що спеціалізуються з легкої атлетики з метою підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів. Ключові Слова: Функціональні продукти, спортивне харчування, біологічно-активні речовини, спортивна працездатність, стан антиоксидантної системи, ергогенні засоби.


Постановка Проблеми. Аналіз Останніх Досліджень І Публікацій

Заняття спортом пред'являють особливі вимоги до організації спеціалізованого харчування спортсменів. Харчування повинно забезпечити надходження в організм усіх необхідних речовин для забезпечення нормальної його життєдіяльності, підтримки високого рівня здоров'я і фізичної працездатності. У дні найбільш напружених тренувальних та змагальних навантажень добові витрати енергії у спортсменів можуть досягати більше 7000 ккал, у той час як при звичайних режимах життєдіяльності людини вони рідко перевищують 2000 ккал на добу. Поповнення таких значних витрат енергії ставить перед спортсменами, тренерами та спортивними лікарями складну проблему: як за рахунок вживання звичайних продуктів харчування створити суворо збалансовану дієту спортсмена? Не можливо рекомендувати вживати в день по 5-6 кг вуглеводних продуктів (макарон і круп'яних виробів, хліба, солодощів), по 2-3 кг м'ясних продуктів, по декілька кілограмів овочів і фруктів при традиційному режимі харчування (сніданок, обід, вечеря). Така ж складна проблема в харчуванні спортсменів стоїть у відношенні вживання вітамінів і мінеральних речовин. При значному збільшенні рівня обміну речовин під час тренувальних та змагальних навантажень потреби організму в цих нутрієнтах різко зростають, і будь-який дефіцитний стан (нестача вітамінів і мікроелементів) негативно позначається на самопочутті і працездатності спортсменів. Найбільш простий вихід із цієї ситуації полягає в створенні спеціальних режимів харчування з вживанням продуктів підвищеної біологічної цінності (ППБЦ) та

Біологічно активних харчових добавок (БАХД), до складу яких у концентрованому вигляді входять усі необхідні харчові компоненти. За рахунок точного дозування і раціонального розподілу продуктів у добовому раціоні можна забезпечити надходження в організм усіх необхідних нутрієнтів у кількостях, що цілком задовольняють потреби спортсменів [1; 2; 3]

Враховуючи вище сказане, останнім часом все
більше уваги приділяється пошуку та
впровадженню у практику підготовки
спортсменів високого рівня БАДів, продуктів
спортивного харчування та ін., які, окрім
поновлення депо енергетичних ресурсів,
вітамінів і мінеральних речовин, мають
біостимулюючу, антиоксидантну та

Загальнозміцнюючу дію на організм в цілому.
Співробітниками Державного науково-

Дослідного інституту фізичної культури і спорту
(ДНДІФКС), Київського національного

Торгівельно-економічного університету,

Донецького національного університету
економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського були
розроблені композиції спеціального

Призначення "Ранкове пробудження", "Денна енергія", "Вечірнє відновлення" із серії продуктів харчування для спортсменів "ТАЙМ-АУТ".

Кожен з цих топінгів необхідно приймати в певний проміжок доби, що обумовлено біоритмами спортсмена і певним складом топінгу. Так, топінг "Ранкове пробудження", до складу якого входить L-карнітин, бурштинова кислота, кофеїн, сироп стевії, вітамін С, рекомендовано вживати зранку перед тренуванням. Завдяки своїм складовим він підвищує витривалість, тонус нервової системи, сприяє регенерації тканин, має антигіпоксичні та антиоксидантні властивості. Топінг "Денна енергія", складовими якого є екстракт левзеї, креатин, фолієва кислота, глюкоза, Na, K, Ca, Cl, Mn, Mg, краще вживати вдень в перерві між


26


Актуальні проблеми фізичної

Тренуваннями, що обумовлено здатністю
покращувати адаптацію організму до
підвищених навантажень, знижувати відчуття
втоми, збільшувати м’язову масу, брати участь у
синтезі амінокислот та утворенні еритроцитів,
задовольняти енергетичні потреби,

Підтримувати кислотно-лужну рівновагу та
нормальний сольовий склад крові.
Наповнювач "Вечірнє відновлення" включає в
себе бурштинову кислоту, екстракт кропиви
собачої, вітаміни А та Е, незамінні амінокислоти
(лейцин, ізолейцин, валін, треонін, лізин,
метіонін, фенілаланін, гістидин), а також замінні
амінокислоти (аргінін, цистеїн, тирозин, аланін,
серин, глутамінова та аспарагінова кислоти,
пролін, глікокол, гліцин). Доцільність його
вечірнього прийому зумовлена

Антиоксидантними, регенеративними

Властивостями, седативним ефектом та наявністю амінокислот, які є джерелом для синтезу білків та ферментів.

Запропоновані функціональні топінги спеціального призначення не мають у своєму складі речовин, заборонених Антидопінговим кодексом олімпійського руху.

Запропонована серія топінгів придатна як збагачувальна добавка у морозиво, сирні вироби, кефір, йогурт, пудинги, муси, желе, суфле, соки, безалкогольні напої, кондитерські вироби, молочні каші тощо.

Зв'Язок З Науковими Планами. Роботу виконано в рамках теми 2.4.11 «Дослідження ефективності використання ергогенних чинників в системі підготовки спортсменів високого рівня» Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.

Мета Роботи – визначити ефективність
застосування топінгів спеціального

Призначення "Ранкове пробудження", "Денна енергія", "Вечірнє відновлення" із серії продуктів харчування для спортсменів "ТАЙМ-АУТ" в практиці підготовки спортсменів високого рівня, що спеціалізуються з легкої атлетики з метою підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів.

Методи Та Організація Досліджень

Рішення поставлених наукових задач здійснювалося в лабораторії ергогенних чинників у спорті ДНДІФКС та під час навчально-тренувальних зборів (НТЗ).

Вплив композицій "Ранкове пробудження", "Денна енергія", "Вечірнє відновлення" на накопичення ТБК-активних продуктів в модельній системі “жовтковий ліпопротеїн (ЖЛП) – Fe2+” In vitro Визначали за методом [13] з деякими модифікаціями. В 0,8 мл фосфатного буферу (рН=8,3) та 0,1 мл ЖЛП вносили 0,05 мл розчину досліджуваної сполуки, потім реакцію запускали додаванням 0,1 мл 25 ммоль·л-1

Тури і спорту. - 2007. - №13.

FеSО4. Проби інкубували 30 хв при t=37°С у водяній бані при постійному перемішуванні. Реакцію зупиняли додаванням 0,1 мл 20% трихлороцтової кислоти та 0,05 мл розчину іонолу (10-2 ммоль·л-1) в етанолі. Центри­фугували протягом 15 хв при 3000 об. хв-1. Відбирали 1 мл супернатанту, до якого додавали 1 мл ТБК-реагенту (0,5 % розчин 2-тіобарбітурової кислоти в 0,3 % розчині додецилсульфату натрію). Суміш інкубували в киплячій водяній бані протягом 15 хв. Після охолодження проб вимірювали оптичну густину на ФЕКі при довжині хвилі 540 нм.

Дослідження впливу комплексного

Застосування топінгів «Ранкове пробудження»,
«Денна енергія», «Вечірнє відновлення» на
функціональний стан організму та стан
антиоксидантної системи організму

Спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики було проведено в лабораторії ергогенних чинників у спорті ДНДІФКС та на НТЗ спортсменів.

До дослідження, проведеного у змагальний період підготовки 2007 р., залучалися спортсмени, що спеціалізуються з легкої атлетики (Національна збірна команда України, спринт), у віці 18-25 р. зі спортивною кваліфікацією - МС і МCМК. Згідно даним календарних диспансерних обстежень, усі спортсмени на момент досліджень були практично здорові. Основні дослідження були проведені в лабораторії ергогенних чинників у спорті ДНДІФКС та на НТЗ на учбово-спортивній базі олімпійської підготовки “Святошин” (м. Київ).

Дослідження проводилося протягом двох мікроциклів (два тижні), під час яких спортсмени приймали топінги спеціального призначення за наступною схемою: по 50 г топінгу «Ранкове пробудження» до сиру та сирних виробів за 1-2 години перед фізичним навантаженням, по 50 г топінгу «Денна енергія» до соку, квасу, безалкогольних напоїв в обід за 1-2 години перед фізичним навантаженням, по 50 г топінгу «Вечірнє відновлення» до кефіру, йогурту, простокваші під час або після вечері.

Для вивчення впливу топінгів спеціального призначення «Ранкове пробудження», «Денна енергія», «Вечірнє відновлення» були використані біохімічні та психологічні методи досліджень.

З біохімічних методів досліджень
використовували наступні: визначення
динаміки концентрації сечовини в крові
(ранком натщесерце), визначення концентрації
гемоглобіну в крові (ранком натщесерце),
визначення концентрації глюкози в крові
(ранком натщесерце), визначення

Супероксиддисмутазної активності (СОД-
активності), що є основним ферментом
антиоксидантного захисту організму;

Визначення вмісту ТБК-активних продуктів, як інтегрального показника антиоксидантного статусу організму.


27


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2007. - №13.


Концентрацію гемоглобіну, гематокриту, еритроцитів, глюкози і сечовини в крові визначали в периферичній крові спортсменів на біохімічному аналізаторі LP-400 фірми "Dr. Lange" (Німеччина) за допомогою стандартних наборів реактивів цієї ж фірми.

Вміст ТБК-активних продуктів та СОД-активність визначали в периферичній крові спортсменів до і після виконання ними тестуючого навантаження. Оптичну щільність супернатанта вимірювали на спектрофотометрі “Specord Uv Vis”.

Для оцінки емоційних станів спортсменів у період інтенсивних фізичних і психічних навантажень використовували психологічну методику, яка характеризує самопочуття, активність і настрій (САН), що дозволяє

Спостерігати в динаміці ці стани у період тренувальної та змагальної діяльності.

Зазначені види тестування проводили на початку і наприкінці дослідження.

Результати Досліджень Та Їх Обговорення

Для виявлення антиоксидантних

Властивостей досліджували дію топінгів у концентраціях 10%, 50%, 100%. Отримані результати порівнювали з контролем, в якості якого використовували дистильовану воду (табл.1).


Таблиця 1. Антиокисні властивості топінгів у модельній системі “жовтковий ліпопротеїн – Fе2+” (n=5;M±m).

Назва Топінгу

Концентрація В

Інкубаційній Суміші,

%

Окисна Активність Відносно Контролю

±∆, %

"Ранкове пробудження"

100 50 10

-37,51 ±2,82 -22,28±3,79 -17,28 ±4,86

"Денна енергія"

100 50 10

-1,6±0,89 -19,24±1,3 -12,26±2,25

"Вечірнє відновлення"

100 50 10

-20,59±2,94 -6,91±0,79 -6,87±1,70


За поданими в таблиці даними можна
стверджувати, що топінг "Ранкове

Пробудження" володіє антиоксидантними
властивостями в усіх досліджуваних
концентраціях, а також спостерігається
тенденція до зростання антиокисного ефекту
відповідно до збільшення концентрації.
Вірогідно, така закономірність обумовлена
наявністю у топінгу бурштинової кислоти та
вітаміну С, які виявляють виражену
антиоксидантну активність. Тому

Антиоксидантні властивості топінгу "Ранкове пробудження" прямопропорційно змінюються зі збільшенням концентрації бурштинової кислоти та вітаміну С, а відповідно й зі збільшенням концентрації топінгу.

При дослідженні топінгу "Денна енергія"
було виявлено, що при концентрації 10% та
50% він виявляє антиоксидантні властивості, а
при концентрації 100% не впливає на
накопичення ТБК-активних продуктів.

Вірогідно, антиоксидантні властивості топінгу у
концентраціях 10% та 50% обумовлені
наявністю в його складі екстракту левзеї, мікро-
та макроелементів, які виявляють
антиоксидантну активність. Відсутність впливу
на накопичення ТБК-активних продуктів у
концентрації 100% можливо пов’язана зі
збільшенням концентрації у суміші мікро - та

Макроелементів, які у високих концентраціях
виявляють прооксидантні властивості.

Доцільно продовжити дослідження для встановлення закономірності даного явища.

Топінг "Вечірнє відновлення" також виявляє антиоксидантні властивості, при чому вони значно виражені в 100% суміші, а в 10% та 50% сумішах слабо виражені. Вірогідно, анти­оксидантні властивості в 100% суміші обумовлені наявністю у складі топінгу бурштинової кислоти, вітамінів А, Е та амінокислот, які виявляють антиоксидантну активність. Слабо виражені антиоксидантні властивості в концентраціях 10% та 50% можливо пов’язані з недостатнім вмістом у даних сумішах бурштинової кислоти, вітамінів А, Е та амінокислот.

Порівнюючи антиокисні властивості топінгів між собою, можна стверджувати, що в "Ранковому пробудженні" вони найбільш виражені.

Отримані дані свідчать, що топінги "Ранкове пробудження", "Денна енергія", "Вечірнє відновлення" у визначених концентраціях мають антиоксидантну дію. Накопичення їх під час дії тренувальних і змагальних навантажень або використання їх напередодні, в залежності від концентрацій, може попереджати активацію пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ),


28


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2007. - №13.


Підтримання антиоксидантного статусу організму спортсменів під час напруженої м’язової діяльності.

Результати, отримані в експериментах In Vitro, стали підставою для наших подальших досліджень In vivo. За умов інтенсивних фізичних навантажень значно активується ПОЛ та відбувається виснаження АО-системи організму і, як наслідок, – зниження спортивної працездатності. Тому доцільним було проведення дослідження впливу топінгів "Ранкове пробудження", "Денна енергія", "Вечірнє відновлення" на динаміку ПОЛ в крові спортсменів за умов максимальних фізичних навантажень.

Аналіз даних (табл. 2) дозволяє говорити про позитивний вплив досліджуваного

Комплексу топінгів спеціального призначення «Ранкове пробудження», «Денна енергія», «Вечірнє відновленя» на окремі показники статусу антиоксидантної системи у крові спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики на фоні великих фізичних та психо­емоційних навантажень.

Так, у спортсменів вміст ТБК-активних продуктів у крові під впливом комплексного прийому топінгів спеціального призначення вірогідно знизився на 56 % у порівнянні з вихідними даними (рис. 1).

Визначення активності СОД показало, що у спортсменів під впливом досліджуваного комплексу препаратів відзначалося вірогідне підвищення СОД-активності на 15 % у порівнянні з початковими даними (рис. 2).


Таблиця 2. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на окремі показники статусу антиоксидантної системи крові у спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики (n=10; М±m).

Показники

Вихідні дані (до прийому топінгів)

Експериментальні дані (після прийому топінгів)

ТБК-активні продукти,

Нмоль·мл-1

43,68±8,23

19,01±4,95*

СОД-активність, ОА·мгНb-1

0,56±0,03

0,66±0,02*

Примітка: *Р≤0,05 відносно вихідн

Их даних

ТБК-Продукти, Нмоль/Мл


50 40 30 20 10 0

*



До прийому топінгів

Після прийому топінгів


Рис. 1. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на вміст ТБК-активних продуктів у крові спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики (n=10; *Р≤0,05 по відношенню до вихідних даних).

29


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2007. - №13.

0,68 0,66 0,64 0,62 0,6 0,58 0,56 0,54 0,52

СОД, ОА/МгHb

Ф

До прийому топінгів після прийому топінгів

Рис. 2. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на рівень СОД-активності в крові спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики (n=10; *Р≤0,05 по відношенню до вихідних даних).


Отримані нами експериментальні дані свідчать про позитивний вплив прийому комплексу топінгів спеціального призначення на механізми антиоксидантного захисту організму від ушкоджуючого впливу пероксидного окиснення, ліпідів. Ці факти можна пояснити тим, що до складу топінгів входять речовини, що є антиоксидантами (вітаміни А, Е, С) або проявляють антиоксидантні властивості (незамінні та замінні амінокислоти, бурштинова кислота, екстракт левзеї сафлоровидної).

Таким чином, результати цього дослідження свідчать про те, що антиоксидантна дія топінгів спеціального призначення проявляється на тлі систематичного спортивного тренування вірогідним зменшенням вмісту ТБК-активних продуктів та зростанням СОД-активності.

Отримані дані свідчать про те, що курсове
застосування топінгів спеціального

Призначення "Ранкове пробудження", “Денна енергія” та “Вечірнє відновлення” позитивно впливає на окисно-відновні процеси в організмі спортсменів, що спеціалізуються у легкій атлетиці. (табл. 3). Це проявилось в вірогідному знижені концентрації сечовини в крові на 20 % у порівнянні з вихідними даними, що свідчило про повне відновлення організму спортсменів після значних фізичних навантажень (рис. 3).

Курсовий прийом комплексу топінгів спеціального призначення сприяв вірогідному підвищенню концентрації гемоглобіну на 11 % та достовірному підвищенню на 12 % гематокриту в крові обстежуваних спортсменів, а також при цьому відмічена тенденція до збільшення кількості еритроцитів у крові (рис. 4).


Таблиця 3. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на перенесення тренувальних навантажень спортсменами, що спеціалізуються у легкій атлетиці (n=10; М±m).

Показники

Вихідні дані (до прийому топінгів)

Експериментальні дані (після прийому топінгів)

Гемоглобін, г·л-1

133,47±9,69

149,88±7,62*

Сечовина, ммоль·л-1

5,60±0,92

4,48±0,44*

Глюкоза, ммоль·л-1

3,59±0,49

3,56±0,68

Еритроцити, х1012·л-1

4,13±0,35

4,37±0,35

Гематокрит, %

38,61±3,05

44,01±3,86*

Кольоровий показник

0,94±0,03

1,00±0,06

Примітка: *Р≤0,05 відносно вихідни

Х даних.


Спостереження за динамікою емоційного стану спортсменів (табл. 4), вираженого в показниках самопочуття, активності та настрою в період напруженої тренувальної діяльності показало, що курсовий прийом комплексу

Топінгів спеціального призначення "Ранкове пробудження", “Денна енергія” та “Вечірнє відновлення” позитивно вплинув на показники емоційного стану, що підтверджується вірогідними підвищенням активності та


30


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - 2007. - №13.

Сечовина, Ммоль/Л

&

0


ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИДо прийом у топінгів

Після прийом у топінгів


Рис. 3. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на рівень сечовини у крові спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики (n=10; *Р≤0,05 по відношенню до вихідних даних).


ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ



Рис. 4. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на рівень гемоглобіну у крові спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики (n=10; *Р≤0,05 по відношенню до вихідних даних).

Таблиця 4. Вплив курсового прийому топінгів спеціального призначення на емоційний стан (методика САН) спортсменів, що спеціалізуються з легкої атлетики (n=10; М±m).


Показники

Вихідні дані (до прийому напоїв)

Експериментальні дані (після прийому напоїв)

Самопочуття

6,77±0,51

7,74±0,31*

Активність

3,53±0,50

2,71 ±0,59*

Настрій

7,39±0,74

8,11±0,68

Примітка: *Р≤0,05 відносно вихідних даних.

Поліпшенням самопочуття спортсменів по відношенню до вихідних даних. Крім того, під впливом двотижневого комплексного прийому топінгів показник настрою спортсменів-легкоатлетів мав тенденцію до поліпшення в порівнянні з вихідними даними.

Результати отриманих даних дозволяють говорити, що двотижневий курсовий прийом комплексу топінгів спеціального призначення

"Ранкове пробудження", “Денна енергія” та “Вечірнє відновлення” позитивно вплинув на протікання окисно-відновних процесів в організмі спортсменів після великих фізичних навантажень.

Таким чином, курсовий прийом комплексу топінгів спеціального призначення "Ранкове пробудження", “Денна енергія” та “Вечірнє відновлення” може бути рекомендований для


31


Постановка Проблеми. Аналіз Останніх Досліджень І Публікацій

Як відомо, однією з актуальних проблем сучасного спорту є оптимізація процесу підготовки [2; 4; 5; 8]. Один з головних аспектів цієї проблеми пов’язаний з використанням ефективних засобів та методів керування тренувальним процесом спортсменів. Якісне керування можливе зокрема за умов використання інформації про зміни в стані організму спортсменів, що відбуваються під впливом навантажень різної спрямованості та величини – як тренувальних, так і змагальних [4; 6; 8].

Особливої актуальності ця проблема набуває в практиці підготовки юних гравців у спортивних іграх, де ефективність тренувального процесу команди загалом обмежена якістю використання даних про вплив навантажень на кожного гравця окремо [4-6].

Якщо дослідження змін показників частоти серцевих скорочень (ЧСС) під впливом різних навантажень висвітлено у сучасній літературі досить широко, то інформація про енергетичні витрати юних спортсменів є фрагментарною і досить неоднозначною [1-5]. Так, наприклад, деякі фахівці [4;8] стверджують, що середні добові витрати енергії гравців, які спеціалізуються в спортивних іграх, становлять 4500-5500 ккал (з яких 1700-1800 ккал йде на забезпечення основного обміну, 150-200 ккал – на специфічно-динамічний вплив продуктів харчування та на виконання різних побутових дій). Зокрема, в хокеї з шайбою [7] аналогічні добові показники складають 3000-6000 ккал і більше. Сучасні вчені встановили, що витрати енергії залежать: від маси тіла спортсмена, рівня його підготовленості; спрямованості навантаження та часу його виконання. Так, за даними зарубіжних фахівців [7], під час гри у

Баскетбол спортсмени з вагою від 55 до 95 кг витрачають, відповідно, 7,8 – 13,8 ккал·хв-1. Ці ж вчені стверджують, що гравці в хокей з масою від 82 до 95 кг за 45 хв інтенсивних навантажень витрачають 544-630 ккал (12-14 ккал·хв-1). Встановили, що футболіст масою 75 кг в середньому за гру “спалює” 1530 ккал (17 ккал·хв-1), а енергетичні добові потреби представників цього виду спорту під час інтенсивних тренувань становлять: у чоловіків – 47-60 ккал·кг-1, у жінок – 45-50 ккал·кг-1 [7].

Зв’язок Роботи З Науковими Планами. Цю роботу виконано згідно з темою 2.2.3 “Удосконалення підготовленості спортсменів різної кваліфікації в групах видів спорту” Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Зазначене вище зумовило формулювання Мети Дослідження – встановити кількісні характеристики витрат енергії та ЧСС у юних футболістів під час виконання навантажень різної спрямованості, величини та характеру.

Методи Й Організація Досліджень

Використовувалися такі методи

Дослідження: теоретичне узагальнення, аналіз
та синтез інформації; медико-біологічні методи
(біохімічні дослідження складу крові);
пульсометрія (за допомогою “Polar Team
System”); електронне хронометрування;
реєстрація параметрів максимального

Споживання кисню (під час роботи на велоергометрі); реєстрація показників витрат енергії (за допомогою “Polar Team System”); методи математичної статистики.

У дослідженнях взяли участь 32 футболісти віком 15-16 років – учні Луганського вищого училища фізичної культури (відділення


57


Актуальні проблеми фізичн

“Футбол”) та ДЮСШ “Зоря” (м. Луганськ), які мали приблизно однаковий (Р>0,05) рівень підготовленості, стаж занять та масу тіла (62 - 68 кг).

Для реалізації поставленої мети дослідження спочатку було підібрано адекватні тренувальні програми, які згідно із сучасними уявленнями про навантаження класифікували за величиною впливу на організм як малі, середні та великі [9]. Для цього перед тренуванням, після його закінчення та через добу у юних спортсменів визначали рівень сечовини в крові; величина сечовини вказувала на ступінь відновлення організму гравців після виконання різних навантажень [1;3;8]. Сечовину визначали за допомогою діацетилмонооксимного методу (біотест Laxema, Чехія ).

За вказаною вище градацією навантажень перебування спортсмена на полі понад 35 хв під час двосторонньої гри класифікували як виконання великих навантажень.

За спрямованістю навантаження дифе­ренціювали на підставі загальновизнаної класифікації [8].

Під час досліджень також вивчали реакцію організму спортсменів на різні за характером навантаження – тренувальні та змагальні [8].

Згідно із задумом експерименту після того, як було підібрано тренувальні програми, юним гравцям пропонували виконувати ці програми із закріпленими датчиками “Polar Team System”. Слід відмітити, що перед цим у базу даних “Polar Team System” було “завантажено” такі показники кожного спортсмена: вік, зріст, масу тіла, вид спорту, величину ЧСС у спокої, показники максимального споживання кисню (МСК). Параметри МСК було визначено в лабораторних умовах під час роботи футболістів на велоергометрі на підставі використання загальновизнаної методики [1; 3; 8]. Треба відмітити, що витрати енергії вимірювали у ккал.

Під час досліджень у юних гравців фіксували такі середні показники ЧСС: найнижчі параметри ЧСС під час виконання навантажень; максимальні значення ЧСС під час роботи; пульсові зони, в яких більшу частину часу футболісти виконували ті чи інші навантаження; пульсову вартість навантажень (в занятті або грі). Крім того реєстрували енергетичну вартість (у ккал) різних навантажень (у тренувальному занятті або грі).

Згідно із задумом експерименту, досліджували реакцію організма юних спортсменів (витрати енергії та пульсові величини) на різні за спрямованістю та величиною навантаження, які найчастіше використовують тренери у спортивній практиці на етапі спеціалізованої базової підготовки (табл. 1). Як традиційні було обрано такіі програми, які найчастіше використовують у змагальному тижневому мікроциклі:

– Тренувальні заняття анаеробно-алактатної спрямованості (ці заняття проводили у фазі

Культури і спорту. – 2008. – № 15.

Суперкомпенсації, інтенсивність виконання вправ 96-100%): розминка 10-12 хв; після розминки-2 серії вправ: а) перша серія: біг з максимальною швидкістю 25 м×3 рази (відпочинок 1,5–2 хв після кожної пробіжки), біг на 25 м з м’ячем з максимальною швидкістю (умова – під час бігу на дистанції зробити не менш трьох торкань м’яча, після кожної пробіжки відпочинок 1,5-2 хв); в кінці серії – вправи на гнучкість та розслаблення (тривалість виконання – 3–6 хв); б) друга серія: така ж, як і перша. За величиною впливу на організм юних футболістів ці заняття було зараховано до малих навантажень.

– Тренувальні заняття анаеробно-аеробної (змішаної) спрямованості:

А) перший варіант: розминка 10–15 хв; гра у
“квадрат” 4×1 в один дотик та 4×2 у два дотики
(інтенсивність 60–75%) – тривалість 5 хв,
відпочинок 1–2 хв; вправа, що виконується
шістьма гравцями – передача на фланг,
прискорення, подача у штрафний майданчик,
прискорення, удар по воротах (інтенсивність
60–70%) – 16 хв, відпочинок 2 хв; двостороння
гра на одні ворота – 4 захисники проти 5
нападаючих (інтенсивність – до 90%) – 18 хв,
відпочинок 2-3 хв; вправи, спрямовані на
підвищення сили м’язів спини та брюшного
пресу (інтенсивність 40–50%) – 5–6 хв.
Величина навантажень на таких заняттях була
визначена як середня;

Б) другий варіант: розминка 10–15 хв; довгі
передачі м’яча партнеру, в парах (інтенсивність
виконання вправи 50–60%) – 10-11 хв;
жонглювання м’ячем 1–3 хв; вправа, що
виконується шістьма гравцями – передача на
фланг, прискорення, подача у штрафний
майданчик, прискорення, удар по воротах
(інтенсивність 60–70%) – 18 хв; жонглювання
м’ячем 1–2 хв; гра у “квадрат” 4×1 в один дотик,
передачі віддають тільки верхом (інтенсивність
60-65%) – 8 хв; “квадрат” 3×2 у три дотики
(інтенсивність 65-70%) – 4 хв; “утримування”
м’яча у повітрі (інтенсивність 45-55%) – 4 хв;
“квадрат” 3×2 у два дотики (інтенсивність
55-65%) – 5 хв; вправи на гнучкість та
відновлення дихання – 1–2 хв; двостороння гра
у два дотики, на четверо воріт та напівполя
(інтенсивність 75-95%) – 18 хв; вправи,
спрямовані на розвиток гнучкості та
відновлення дихання – 4–6 хв; вправи,
спрямовані на підвищення сили м’язів спини та
брюшного пресу (інтенсивність 40–50%) –
6–7 хв. Такі навантаження класифікували як
великі.

– Тренувальні заняття аеробної спрямо­ваності:

Розминка 10–15 хв; біг з максимальною швидкістю на 3.000 м; вправи на відновлення дихання та гнучкість – 5–7 хв. Ці заняття за величиною впливу на організм віднесли до малих навантажень.

З метою дослідження реакції організму юних спортсменів на змагальні навантаження


58


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 15.


Визначали показники ЧСС та витрат енергії (табл. 1) під час участі футболістів у матчах юнацького Чемпіонату України U-16. Як уже відмічали, участь гравців у матчах за величиною впливу на організм було оцінено як виконання великих навантажень. Паралельно із встановленням показників ЧСС та витрат енергії у юних спортсменів фіксували й параметри змагальної діяльності [6] – кількісні та якісні характеристики реалізації техніко-тактичних дій – ТТД (табл. 2 – за модифікованою методикою Ю. О. Морозова).

Результати Дослідження Та Їх Обговорення

У табл. 1 наведено кількісні показники ЧСС та витрат енергії, які було зареєстровано у 15–16-річних футболістів під час виконання навантажень різної величини, характеру та спрямованості у змагальних тижневих мікроциклах. Під час досліджень встановлено, що виконання роботи анаеробно-алактатної спрямованості тривалістю 45 хв, класифікованої як мале навантаження, характеризується такими параметрами ЧСС: ЧСС min у кожного гравця в середньому складає 127,8 уд/хв (зареєстровано через 2–3 с після початку роботи), ЧСС max – 182,7 уд/хв. Середня пульсова вартість таких 45-ти хвилин занять для кожного гравця дорівнює 5098,5 уд, енергетична вартість – 324,1 ккал. Встановлено, що згадану вище роботу більшу частину часу виконують з показниками пульсу 140-160 уд/хв.

Аналіз показників, пов’язаних з виконанням 45-ти хвилинних аеробних навантажень малої величини, дав змогу визначити наступні параметри: середні значення ЧСС min у гравців під час виконання роботи становлять 144 уд/хв, ЧСС max – 198,1 уд/хв; пульсова вартість занять – 3109,8 уд; витрати енергії дорівнюють 206,3 ккал; пульсова зона, в якій більшість часу виконують навантаження – 160-190 уд.

Показники, зафіксовані у 15-16-річних гравців у процесі та після виконання роботи анаеробно-аеробної спрямованості тривалістю 60 хвилин, яку класифікували як навантаження середньої величини (варіант 1), виглядають так: ЧСС min під час роботи 129,8 уд/хв; ЧСС max – 179,1 уд/хв; пульсова вартість занять – 8425,3 уд.; енергетична вартість – 538,4·ккал; пульсова зона – 135-160 уд.

Аналогічні параметри, які було зареєстровано у юних футболістів в тренуваннях змішаної спрямованості (варіант 2: тривалість 100 хв, інтенсивність 60-95%, ступінь впливу на організм – велике навантаження), дорівнюють: середні значення ЧСС min у гравців 134 уд/хв, ЧСС max -194,8 уд/хв; середня пульсова вартість таких занять – 16287,4 уд; середні витрати енергії – 1257,3 ккал; пульсова зона, в якій більшу

Частину часу “працюють” спортсмени – 140-182 уд/хв.

У процесі дослідження показників змагальної діяльності юних футболістів паралельно із значеннями ЧСС та витрат енергії фіксували ще й параметри ТТД (відображені у табл. 2). Із табл. 2 видно, що в середньому за гру команди юних футболістів виконують 580,1 ТТД з 36-відсотковим браком. При цьому загальний обсяг дій складається з такої кількості прийомів: 109,3 коротких та середніх передач м’яча вперед, 125,4 коротких та середніх передач назад й поперек, 58,7 довгих передач, 43,2 ведень м’яча, 38,5 обведень суперника, 35,1 відбирань м’яча, 123,4 перехоплень м’яча, 35,3 прийомів гри головою, 11,2 ударів по воротах. За результатами досліджень, окрім зазначених вище показників ТТД, змагальна діяльність юних гравців характеризується такими параметрами ЧСС та витрат енергії. Під час виконання різноманітних дій у матчі ЧСС min в середньому дорівнює у футболістів 144,1 уд/хв, ЧСС max – 208,5 уд/хв. Середня пульсова вартість гри для кожного польового гравця складає 19885,6 уд, а витрати енергії сягають 1559,2 ккал. Більшу частину часу юні спортсмени виконують різні дії на пульсі 160-185 уд/хв.

Висновки

1. Уперше встановлено показники витрат
енергії паралельно з параметрами ЧСС у юних
футболістів під час виконання тренувальних
навантажень різної величини та спрямованості.
Так, під час виконання малих навантажень
анаеробно-алактатної спрямованості (трива­
лість заняття 45 хв) 15-16-річні гравці, в
середньому, втрачають 324,1 ккал; при цьому
пульсова вартість такого заняття становить
5098,5 уд.

В аеробних 45-ти хвилинних заняттях з малими навантаженнями аналогічні показники складають в середньому 206,3 ккал та 3109,8 уд.

Під час проведення анаеробно-аеробних занять було зафіксовано такі параметри:

– в 60-ти хвилинних тренуваннях (середні навантаження) – 538,4 ккал та 8425,3 уд;

– в 100 хвилиних тренуваннях (великі навантаження) – 1257,3 ккал та 16287,4 уд відповідно.

2. У процесі експериментальних досліджень паралельно із параметрами змагальної діяльності у юних гравців визначено пульсову та енергетичну вартість матчів. У середньому за гру команда 15-16-річних футболістів виконує 580,1 ТТД з 36-відсотковим браком. При цьому кожен гравець, який перебуває на полі понад 40 хв, в середньому за матч “спалює” 1559,2 ккал, а пульсова вартість такої гри становить для нього 19885,6 уд.

3. Отримані під час дослідження показники треба використовувати з метою корекції процесу підготовки юних футболістів на етапі


59


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 15.


ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ



ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПІНГІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «РАНКОВЕ ПРОБУДЖЕННЯ», «ДЕННА ЕНЕРГІЯ», «ВЕЧІРНЄ ВІДНОВЛЕННЯ» В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ, ЩО СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ


60


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 15.

Таблиця 2. Середні значення загальнокомандних параметрів ТТД, зафіксованих у піддослідних футболістів в матчах Чемпіонату України вікової групи U-16.

Техніко-тактичні дії

__

Х±m

1

Короткі й середні передачі вперед

Кількість

109,3±2,43

Брак, %

28,7±1,08

2

Короткі й середні передачі назад й поперек

Кількість

125,4±4,03

Брак, %

23,2±0,67

3

Довгі передачі

Кількість

58,7±3,82

Брак, %

56,0±1,44

4

Ведення

Кількість

43,2±1,79

Брак, %

7,9±0,51

5

Обведення

Кількість

38,5±1,25

Брак, %

42,9±1,36

6

Відбирання

Кількість

35,1 ±1,23

Брак, %

25,3±0,68

7

Перехоплення

Кількість

123,4±4,31

Брак, %

46,6±1,70

8

Гра головою

Кількість

35,3±1,28

Брак, %

40,1 ±1,54

9

Удари по воротах

Кількість

11,2±0,71

Брак, %

53,1 ±1,45

10

Всього

Кількість

580,1±13,27

Брак, %

36,0±1,19


Спеціалізованого базового тренування у двох пріоритетних напрямах:

1) під час планування тренувальних
навантажень на етапі безпосередньої
підготовки до відповідальних матчів
реалізовувати принцип взаємозв’язку
тренувальної та змагальної діяльності – для
цього орієнтуватися на пульсові та енергетичні
характеристики матчів за участю юних
спортсменів;

2) враховувати параметри витрат енергії,
складаючи раціон харчування гравців.

Перспектива Подальших Пошуків У Цьому Напрямі Полягає у дослідженні показників ЧСС та витрат енергії під час виконання різних навантажень у таких видах спортивних ігор, як баскетбол та міні-футбол.

Література

1. Биохимия мышечной деятельности и физической тренировки. / Мохан Р., Глессон М. и др. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 294 с.

2. Дрюков В. О., Коробейніков Г. В. Та Ін. Комплексна психофізіологічна оцінка функціонального стану п’ятиборців високої кваліфікації // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2005. – №8-9. – С. 18-24.

3. Корсун С. М. Основи біохімії м’язової діяльності. – Харків: ХДАФК, 2003. – 104 с.

4. Костюкевич В. М. Управление тренировочным процессом футболистов в годичном цикле подготовки. – Винница: Планер, 2006. – 683 с.

5. Лисенчук Г. А. Управление подготовкой футболистов. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 272 с.

6. Максименко И. Г. Основы отбора, обучения и тренировки футболистов. — Луганск: Знание, 2002.— 424 с.

7. Питание спортсменов / Под ред. К. Розенблюм. – К.: Олимпийская литература, 2006. – 536 с.

8. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические


61


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 15.


Приложения. – К.: Олимпийская литература, 2004. – 808 с. 9. Филин В. П. Теория и методика юношеского спорта. – М.:Физкультура и спорт, 1987. – 128 с.

Abstract. I. G. Maksymenko. Determining energy expenses and pulse rate parameters of young sportsmen during the training loading of different orientation, intensity and character (in soccer as an example) // Contemporary problems of physical culture and sports. – 2008. – №15. – P. 57-62. In modern soccer, the efficient management of training process should take into consideration parameters of young players’ organism’s reaction to different kinds of training loading. The energy expenses and pulse rate parameters of young sportsmen during training and competition loading of different orientation and intensity, which were determined by experiments, are presented in this article. The research of players’ organism’s reaction to competition loading shows that during the match every football player spends on the average 1559,2 kilo-calories, and an average pulse rate is 19885,6.

Key words: Energy expenses; pulse rate parameters; the training loading of different orientation, intensity and character; young sportsmen; testing.

Аннотация. И. Г. Максименко. Определение показателей расхода энергии и частоты сердечных сокращений у юных спортсменов при выполнении нагрузок различной направленности, величины и характера (на примере футбола) // Актуальные проблемы физической культуры и спорта. – 2008. – №15. – С. 57-62. В современном футболе эффективное управление процессом подготовки возможно в том числе на основе использования показателей реакции организма юных игроков на выполнение различных нагрузок. В статье представлены выявленные экспериментальным путем параметры расхода энергии и частоты сердечных сокращений, которые были зафиксированы в тренировках и на соревнованиях у юных футболистов при выполнении нагрузок различной направленности и величины. В ходе исследований реакции организма игроков на соревновательные нагрузки установлено, что во время матча каждый футболист в среднем тратит 1559,2 ккал, а средняя пульсовая стоимость игры равняется 19885,6 уд.

Ключевые Слова: Расход энергии; показатели частоты
сердечных сокращений; нагрузки различной

Направленности, величины и характера; юные спортсмены; тестирование.



Статтю Отримано До Публікації: Жовтень 2008. Статтю Прийнято До Публікації: Жовтень 2008.

62


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2007. – № 13.

Похожие статьи