Головна Фізична культура і спорт Актуальні проблеми фізичної культури і спорт ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ
joomla
ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ
Фізична культура і спорт - Актуальні проблеми фізичної культури і спорт

Г.В. Коробейніков, О.К. Дудник, В.Ю. Дрожжин, Л.Д. Коняєва, К.В. Медвидчук, К.Р. Мазманян, Г.В. Россоха

Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту

Анотація. Г.В. Коробейніков, О.К. Дудник, В.Ю. Дрожжин, Л.Д. Коняєва, К.В. Медвидчук, К.Р. Мазманян, Г.В. Россоха. Технологія діагностики психофізіологічних станів у спортсменів-єдиноборців збірних команд України // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 14. – С. 69-74. Мета Роботи - Удосконалення технології діагностики психофізіологічних станів у спортсменів-єдиноборців збірних команд України. Методи Досліджень: Психофізіологічний стан спортсменів досліджувався за допомогою психологічного тестування, за характеристиками вегетативної регуляції ритму серця, сенсомоторними реакціями та методами математичної обробки даних. Результати: Аналіз даних свідчить, що динаміка емоційного стану під час навчально-тренувального збору у спортсменів є різноспрямованою, що пов’язане із станом втоми. Виявлено зростання детермінованості системи сприйняття та переробки інформації у спортсменів в процесі адаптації до напруженої м’язової діяльності. Оцінка психофізіологічних станів організму спортсмена за допомогою диференційних шкал дала змогу встановити шляхи корекції негативних станів. Висновки: Розроблена технологія діагностики психофізіологічних станів у спортсменів-єдиноборців збірних команд України показала свою ефективність протягом чотирирічного терміну підготовки до XXIX Олімпійських ігор в Пекіні. Ключові Слова: Психофізіологічний стан, сенсомоторні реакції, спортсмени.


Постановка Проблеми. Аналіз Останніх Досліджень І Публікацій

У спорті найвищих досягнень одне із головних місць займає вивчення та розробка засобів та методів діагностики та регуляції психічного стану спортсменів на різних етапах підготовки. У сучасній практиці спорту велику увагу приділяють розробці методичних підходів, які б допомогли оцінити психологічний та функціональний стан нервової системи спортсмена [1,2].

Для успішного виступу на змаганнях спортсмену високої кваліфікації в сучасних умовах потрібно мати відповідний рівень основних факторів підготовленості.

По-перше, рівень технічної майстерності. Технічна підготовленість обдарованого спортсмена відрізняється індивідуальними особливостями виконання рухових навичок, що забезпечує перевагу над суперниками [3].

По-друге, функціональний стан організму
спортсмена. Базовим фундаментом

Забезпечення рухової діяльності у спорті є функціональний стан, здатність мобілізувати резервні можливості організму [4].

По-третє, тактична стратегія. Спортсмен мусить знати все про суперників, план дії та набір алгоритмів поведінки в різних умовах змагальної діяльності.

Перелічені складники мають обмеження досконалості. Адже зростання технічної майстерності залежить від спроможності нервової системи забезпечувати процес формування нових рухових навичок. Однак наявність домінантного центру на рівні кори головного мозку внаслідок інерційності обмежує цей процес [5]. Шляхи зростання функціональних можливостей спортсмена лімітуються резервами організму [6]. Тактична

Стратегія залежить від багатьох чинників, і, також може бути обмежена [7].

Як відомо, психічні реакції, що виникають у спортсмена в умовах тренувальної і змагальної діяльності зумовлені, насамперед, змінами психофізіологічних функцій [8]. Тому доцільним є визначати не лише психологічні, а й психофізіологічні стани спортсменів.

Дослідження психофізіологічних станів дає додаткову інформацію про загальний функціональний стан спортсмена.

По-перше, психофізіологічні функції є біологічним фундаментом індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, що може бути використано у диференційній діагностиці функціонального стану організму людини.

По-друге, психофізіологічні функції

Характеризують процес формування і вдосконалення спеціальних навичок, що відображає стан функціональної системи організму, яка відповідає за рівень технічної підготовленості спортсменів.

По-третє, внаслідок наявності стомлення нервових центрів в умовах м’язової діяльності функціональний стан психофізіологічних функцій може бути чутливим індикатором розвитку втоми та перенапруження у спортсменів.

Психофізіологічний стан визначають за динамікою психофізіологічних функцій, емоційними реакціями і спрямованістю особистості спортсмена [9].

Сучасним спортивним єдиноборствам, і,
зокрема, боротьбі, притаманні висока
інтенсивність фізичних навантажень, підвищені
вимоги до системи вегетативного

Енергозабезпечення, координаційних

Спроможностей та психоемоційного настрою [10]. Керуючись структурою єдиноборств і спортивної боротьби, можна виділити три


69


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 14.


Основні складові психофізіологічного стану спортсмена, які забезпечують ефективну діяльність: вегетативна, координаційна та емоційна [11].

Таким чином, саме за такою структурою психофізіологічного стану доречно проводити дослідження серед спортсменів високої кваліфікації.

Зв’язок З Науковими Планами. Роботу виконано в рамках теми 2.4.8 «Діагностика психофізіологічних станів спортсменів високої кваліфікації» зведеного плану НДР науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.

Метою Роботи Було удосконалення технології діагностики психофізіологічних станів у спортсменів-єдиноборців збірних команд України.

Методи Й Організація Досліджень

На етапі безпосередньої підготовки до XXIX
Олімпійських ігор в Пекіні комплексною
науковою групою збірних команд з греко-
римської боротьби та дзюдо в практику
тренувального процесу було впроваджено
систему комплексної діагностики

Психофізіологічних станів організму на рівні
максимальної реалізації індивідуальних
можливостей спортсменів. Впроваджене
нововведення спрямоване на оптимізацію
функціональних станів і відновлення
працездатності організму спортсмена в умовах
тренувального процесу. Використання
запропонованої системи і рекомендацій дало
змогу об’єктивно оцінити психофізіологічні
стани організму і визначити заходи оптимізації
працездатності і функціональної

Підготовленості спортсмена в умовах тренувального процесу.

Структура обстеження спортсменів складалась з трьох основних блоків дослідження психофізіологічного стану:

- визначення регуляторної компоненти;

- визначення сенсомоторної компоненти;

- визначення психічної компоненти. Схему дослідження було схвалено Комісією

З біоетики Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (протокол №3 від 05.07.2008).

Результати Досліджень Та Їх Обговорення

Регуляторну компоненту психофізіологічного стану оцінювали за даними статистичного аналізу варіабельності ритму серця. Для цього використовували систему моніторингу серцевого ритму «Polar S810i».

Сенсорну компоненту психофізіологічного стану досліджували за допомогою комп’ютерної системи психофізіологічної діагностики «Діагност-1». Визначали показники латентних періодів простої та складної зорово-моторних реакцій (вибору двох з трьох подразників), реакції на рухомий об’єкт. На рис. 1 наведено схему структури сенсомоторної діяльності спортсмена.

Результат діяльності формується за
наявністю моторної програми, яка реалізується
за допомогою моторної та сенсорної ланок
сенсомоторної реакції. Покращення

Швидкісних та якісних характеристик сприйняття та переробки інформації відображається у скороченні латентних періодів простої та складної сенсомоторних реакцій, що впливає на ефективність тренувальної та змагальної діяльності.



ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ



Рис. 1. Схема структури сенсомоторної діяльності спортсмена.


Психічну компоненту визначали за допомогою опитувача Спілбергера, оцінки рівня реактивної тривожності й емоційної стабільності спортсменів. У динаміці оперативного контролю використовували методику «Градусник Ю. Я.Кисельова» для експрес-оцінки емоційних станів спортсмена за показниками: самопочуття, настрій, бажання тренуватися, задоволення від тренувального процесу, взаємини з товаришами, стосунки з

Тренером, спортивні перспективи (на найближче змагання), готовність до змагань.

На рис. 2 наведено динаміку емоційного стану спортсмена під час навчально-тренувального збору (за методикою «Градусник Ю. Я.Кисельова»). Аналіз рис. 2 свідчить про покращення емоційного стану у спортсмена Х-щ під час навчально-тренувального збору. У спортсмена Ч-й спостерігається погіршання емоційного стану в динаміці навчально-тренувального збору, що пов’язано із станом втоми.


70


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 14.

CПортсмен Ч-Й


ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ
ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ


♦—28.03.2007 31.03.2007 Й 04.04.2007


Самопо Чут Тя

ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ

Настрій------------------------

БAЖання Тренуватись

'Задоволення Від Тренувального процесу

Готовність До Змагань Спорт. Перспективи

Відносини З Тренером

Відносини З Товаришами

Спортсмен Х-Щ


♦—28.03.2007 ■ 31.03.2007 * 04.04.2007


Самопочут

ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ

Настрій

Бажання Тренуватись

/Задоволення Від Тренувального процесу

Готовність До Змагань Спорт. Перспективи

Відносини З Тренером

Відносини З Товаришами


Рис. 2. Емоційний стан спортсменів в динаміці навчально-тренувального збору.


Значень

В умовах навчально-тренувальних зборів
було впроваджено кількісні критерії оцінки
психофізіологічних станів спортсменів в умовах
поточного та оперативного контролю. З цією
метою було розроблено диференційні шкали
оцінки психофізіологічних станів організму та
шляхи корекції негативних наслідків
перенапруження і зниження працездатності з
урахуванням індивідуально-типологічних

Особливостей спортсмена.

Для розробки диференційованої оцінки психофізіологічного стану нами було застосовано технологію шкалування. Умовно

X

Було визначено 5 рівнів психофізіологічного стану. Для отримання відносних значень показників на основі їх абсолютних характеристик було здійснено градацію

Показників на функціональні

Класи з урахуванням величини

Середньоквадратичного відхилення (σ ) від

Середнього арифметичного X . Відповідно до цього було застосовано межі функціональних рівнів для величин психофізіологічних показників (табл.1).


Таблиця 1. Межі функціональних рівнів для величин психофізіологічних показників.

Показники

Рівень Оцінки Психофізіологічного Стану

Високий

Вищий середнього

Середній

Нижчий середнього

Низький

5

4

3

2

1

Xi

Х.≤Х

ХХ ≤х-0,25σ

Х-0,25σ Х ≤х+0,25σ

Х

-ХХ,


Для диференціювання психофізіологічних станів нами було розроблено спеціальну шкалу (табл. 2).

За результатами наших попередніх досліджень [12] було запропоновано кількісні значення диференційних шкал оцінки психофізіологічних станів для спортсменів, які спеціалізуються у єдиноборствах (табл. 2).

Однак ідея шкалювання та абсолютні значення латентних періодів простої і складної сенсомоторних реакцій та сили нервових процесів, які подано у таких шкалах, була запропонована Макаренком М. В. [13].

Визначався інтегральний показник за п’ятибальною шкалою (середня сума балів за досліджуваними показниками).


71


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 14. Таблиця 2. Диференційні шкали оцінки психофізіологічних станів спортсменів.

Показники

Рівень Оцінки Психофізіологічних Станів

Високий

Вищий середнього

Середній

Нижчий середнього

Низький

5

4

3

2

1

Регуляторна компонента

Мода R-R інтервалів ЕКГ, с

> 0,83

0,82-0,78

0,77-0,70

0,69-0,62

< 0,61

Середнє квадратичне відхилення RR-інтервалів, с

>0,098

0,097-0,086

0,085-0,051

0,05-0,021

<0,02

Сенсомоторна компонента

Латентний період простої реакції (мс)

< 189

190-236

237-268

269-315

> 316

Латентний період складної реакції (мс)

≤344

345 – 427

428 – 482

483 – 565

≥566

Психічна компонента

Реактивна тривожність

< 27

28-33

34-39

40-45

> 45


Здійснюючи діагностику за кожним з наведених в таблиці показником можна визначити не тільки якісну, але й кількісну характеристику психофізіологічного стану. Загальний висновок щодо психофізіологічного стану спортсмена проводиться за інтегральним критерієм – індексом психофізіологічного стану, який розраховується за сумою набраних спортсменом балів.

Протягом навчально-тренувального збору, за результатами обстеження проводилися консультативні наради з тренерським складом та лікарем збірної команди. Результати обстеження використовувалися для корекції тренувального процесу та здійснення медико-біологічних відновних заходів.

За результатами проведених обстежень було розроблено рекомендації стосовно

Корекції тренувального процесу спортсменів
збірної команди. З урахуванням індивідуальних
значень психофізіологічного стану організму
було внесено коректив в обсяг та інтенсивність
навантаження, пропозиції щодо поліпшення
психоемоційного стану спортсменів. Якщо
виникали негативні стани напруження та
перенапруження у спортсменів протягом
навчально-тренувального збору, то

Застосовувалась фармакологічна корекція (спільно з лікарем команди) дозволеними засобами.

У результаті аналізу було зроблено розподіл спортсменів-єдиноборців членів збірної команди України з греко-римської боротьби за рівнем психофізіологічних станів (табл. 3).


Таблиця 3. Значення індексу рівня психофізіологічних станів у спортсменів греко-римської боротьби (медіана, верхній і нижній квартиль).

Показник

Рівень Психофізіологічних Станів

Високий N=14

Середній N=13

Індекс рівня психофізіологічних станів (ум. од.)

16,00 (16,00; 17,00)

14,00* (11,00; 14,00)

Примітка: * - p < 0,05, порівняно з групою спортсменів з високим рівнем психофізіологічних станів.


Результат аналізу розподілу спортсменів-єдиноборців членів збірної команди України з дзюдо за рівнем психофізіологічних станів наведено в табл. 4.

При вивченні психофізіологічного стану
спортсменів недостатньо розглядати лише
результат тестових і тренувальних
навантажень. Необхідно досліджувати

Функціональну систему, яка забезпечує формування психофізіологічного стану. З цією метою застосовується аналіз кількісної оцінки

Інформації за відповідними компонентами
психофізіологічного стану. Одним з таких
підходів є визначення ентропійних
характеристик кількості інформації

Психофізіологічних станів людини, що базується на теорії самоорганізації, яка була розроблена В. М.Глушковим, вивчення міри функціональної організації системи за оцінкою її відносної організації [12].


72


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 14.

Таблиця 4. Значення індексу рівня психофізіологічних станів у спортсменів-дзюдоїстів(медіана, верхній і нижній квартиль).

Показник

Рівень Психофізіологічних Станів

Високий N=17

Середній N=7

Індекс рівня психофізіологічних станів (ум. од.)

15,83 (12,43; 17,35)

13,00* (11,47; 15,01)

Примітка: * - p < 0,05, порівняно з групою спортсменів з високим рівнем психофізіологічних станів


На рис. 3 наведено значення міри організації системи сприйняття та переробки інформації у спортсменів з різним рівнем

Психофізіологічного стану в динаміці навчально-тренувального збору (початок, середина та кінець).



ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ


ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ


ТЕХНОЛОГІЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ СТАНІВ У СПОРТСМЕНІВ-ЄДИНОБОРЦІВ ЗБІРНИХ КОМАНД УКРАЇНИ


0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

0

R



Початок

Середина

Кінець


Високий ІПС Середній ІПС

Рис. 3. Значення міри організації системи сприйняття та переробки інформації (R) у спортсменів із різним рівнем індексу психофізіологічного стану в динаміці навчально-тренувального збору.


Аналіз рис. 3 свідчить, що протягом
навчально-тренувального збору відбувається
зростання показника міри організації системи
сприйняття та переробки інформації у
спортсменів з різним рівнем

Психофізіологічного стану. Однак в осіб з високим рівнем індексу психофізіологічного стану міра організації системи сприйняття та переробки інформації є більш детермінованою порівняно із особами середнього рівня психофізіологічного стану.

Виявлена тенденція вказує на

Закономірність зростання детермінованості
системи сприйняття та переробки інформації у
спортсменів в процесі адаптації до напруженої
м’язової діяльності. Крім того, особам, які
мають вищий показник індексу

Психофізіологічної організації, притаманна більша детермінованість системи сприйняття та переробки інформації.

Висновки

Розроблена технологія діагностики психофізіологічних станів у спортсменів-єдиноборців збірних команд України показала свою ефективність протягом чотирирічного терміну підготовки до XXIX Олімпійських ігор в Пекіні. Основою даної технології є: по-перше, її оперативність, по-друге – надійність, по третє – інформативність.

Спираючись на досвід роботи зі збірними командами, в майбутньому Олімпійському циклі планується удосконалення наявної технології діагностики психофізіологічних станів спортсменів-єдиноборців збірних команд України шляхом залучення сучасних інформаційних та інноваційних технологій.

Література

Принцип сопряжения в

1. Родионов А.В.

Психофизиологического


73


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – № 14.


Подготовке спортсменов-единоборцев

Высокой квалификации // Наука в олимпийском спорте. – 2003. – 1. – С. 143-146.

2. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях, – М.: Физкультура и спорт, 1981. – 112 с.

3. Туманян Г.С., Сагинян Б.3., Самвелян Л.А., Гибиньян Х.Л. Техническая подготовленность борцов различных весовых категорий // Теория и практика физической культуры. – 1969. – № 6. – С. 30–33.

4. Приймаков А.А., Дудин Н.П., Данько Т.Г. Текущий и опративный контроль функционального состояния сердца у спортсменов-борцов высшей квалификации на предсоревновательном этапе подготовки// Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2003. – №1. – С. 115-123.

5. Ухтомский А.А. Доминанта как фактор

Поведения // Журнал практикующего психолога. – 2005. – Т. 11. – С. 9-38.

6. Дуров А.М., Аминева Т.В., Терехин В.А., Румянцева Ю.А. Оценка уровня функциональных возможностей и биологического возраста спортсменов : (хронобиологические аспекты// Теория и практика физической культуры. – 2005. – N 8. – С. 24-26.

7. Шиян В. В. Особенности проявления технического мастерства борцов на фоне физического утомления специфической нагрузки. – М.: РИО РГАФК, 1997. – 58 с.

8. Арютюнян А.А. Ослабление соревновательного напряжения у спортсменов после вербальной психорегуляции // Физиология человека. – 2004. – Т. 30, №2. – С. 135-137.

9. Boutcher S. H., Landers D. M. The effect of vigorous exercise on anxiety, heart rate and alpha activity of runners and nonrunners // Psychphysiology. – 1988. – V. 25, №6. – P. 696-702.

10. Ягелло Владислав Теоретико-методические аспекты осоновы системы многолетней физической подготовки юных дзюдоистов. – Warszawa-Киев, 2002. – 351 с.

11. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Діагностика психоемоційних станів у спортсменів // Спортивна медицина. – 2006. – №1. – С. 33-36.

12. Діагностика психофізіологічних станів спортсменів: Метод. посібник / Коробейніков Г. В., Дудник О. К., Коняєва Л. Д. та ін. – К., 2008. – 68 с.

13. Макаренко Н.В., Лизогуб В.С., Безкопильний А.П. Нейродинамічні властивості спортсменів

Різної кваліфікації та спеціалізації // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2004. – № 4. – С. 105-109.

Abstract. G.V. Korobeynikov, O.K. Dudnik, V.U. Drozhzhin, L.D. Konyaeva, K.V. Medvidchuk, K.R. Mazmanyan, G.V. Rossokha. Psychophysiological states diagnostics technology in national team wrestlers // Contemporary problems of physical culture and sports. – 2008. – № 14. – Р. 69-74. Background. The Aim Of work was an improvement of diagnostics technology of the psychophysiological states in national team wrestlers. Methods: The psychophysiological state of athletes has been studied by the set of psychological tests, estimation characteristics of vegetative heart rate regulation, sensorimotor reactions and methods of statistical analysis. Results: The data analysis shows that the dynamics of the emotional state tends to vary during training camps, which is related to fatigue. Adaptation to tense muscular activity leads to growth of determinedness of perception and information processing systems in athletes. Elaborated differential scales enabled to precisely estimate psychophysiological states of wrestlers and to set the appropriate ways of correction of the negative states. Conclusions: Developed psychophysiological states diagnostics technology for national team wrestlers revealed the efficiency of the approach during the preparation cycle to XXIX Olympic Games in Beijing. Keywords: psychophysiological state, sensorimotor reactions, wrestlers.

Аннотация. Г.В. Коробейников, О.К. Дудник, В.Ю. Дрожжин,
Л.Д. Коняева, К.В. Медвидчук, К.Р. Мазманян, Г.В. Россоха.
Технология диагностики психофизиологических состояний у
спортсменов-единоборцев сборных команд Украины //
Актуальные проблемы физической культуры и спорта. –
2008. – № 14. – С. 69-74. Целью Работы Было
усовершенствование технологии диагностики

Психофизиологических состояний у спортсменов-
единоборцев сборных команд Украины. Методы
исследований
: Психофизиологическое состояние

Спортсменов исследовалось с помощью психологического тестирования, оценки характеристик вегетативной регуляции ритма сердца, сенсомоторных реакций и методами математической обработки данных. Результаты: анализ данных свидетельствует, что динамика эмоционального состояния в течении учебно-тренировочного сбора у спортсменов протекала разнонаправленно, что связано с состоянием усталости. Обнаружен рост детерминированности системы восприятия и переработки информации у спортсменов в процессе адаптации к напряженной мускульной деятельности. Оценка психофизиологических состояний организма спортсмена с помощью дифференциальных шкал дала возможность установить пути коррекции негативных состояний. Выводы: Разработанная технология диагностики психофизиологических состояний у спортсменов-единоборцев сборных команд Украины показала свою эффективность в течение четырехлетнего срока подготовки к XXIX Олимпийским Играм в Пекине. Ключевые Слова: Психофизиологическое состояние, сенсомоторные реакции, спортсмены-единоборцы.



Статтю Отримано До Публікації: Вересень 2008. Статтю Прийнято До Публікації: Вересень 2008.

74


Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2008. – №14.

Похожие статьи