Головна Будівництво Будівельне виробництво НОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОС­ПОДАРСТВІ
joomla
НОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОС­ПОДАРСТВІ
Будівельне виробництво - Будівельне виробництво

Пока Ота Но Ція О для зниження енергоспоживання бу­Динок, крім енергоефективних огорож, повинен бути об­ладнаний приладами обліку всіх енергоресурсів та остан­Німи досягненнями енергозберігальної техніки (наведено їх Перелік)

В мулшиляції, гарячого водопостачання, кондиціонуванняОТОпленИя, Вентиляции, горячего водоснабжения, конди-

The Ro Ummary For decreasing of consumption of energy the house with energy-effective walls must be instrumented for the count of all power resources and must be equipped of the modern means of thrift of energy. Keywords: Solar collector, thermal pump, accumulation of heat, automated heater systems, ventilation, hot-water facili-

Підвищення ефективності енергозбе­реження є однією з головних задач, які необхідно вирішувати в процесі реформу­вання житлово-комунального господарст­ва.

Що показує аналіз проблем ефектив­ності енергозбереження?

• У даний час споживачі енергоре­сурсів - мешканці й орендарі платять не за ту кількість енергії що спожили, а за однаковою для всіх нормою. Тому вони не зацікавлені у зниженні енергоспоживання. Якщо говорити про гаряче водопостачан­ня, то тут і самі норми завищені приблиз­но в 1,5 раза проти фактичного споживан­ня. В основу методики обчислення тари­фів на теплову енергію для населення по­кладено 1 кв м загальної площі примі­щення. При цьому власник квартири з ви­сотою стелі 5 м платить стільки ж, скільки і власник квартири з висотою стелі 2,5 м, хоча енерговитратність першої квартири приблизно в 1,5 раза перевищує енергови­тратність другої Виходить, що власник менш комфортабельного житла дотує вла


Сника більш комфортабельного. Не врахо-вується також ступінь засклення примі­щень, особливості об'ємно-планувального вирішення будинків та інші технічні фак­тори. При обчисленні тарифів на теплову енергію необхідно перейти від критерію оплати Грн./м2 До Грн/м3, Що значно по­вніше враховує всі фактори, що вплива­ють на енерговитратність приміщень.

. Виробники енергоресурсів, як це передбачено діючим положенням, крім прямих, визначених за показниками при­ладів витрат теплової енергії, вартість якої сплачують споживачі, включають та­кож витрати на компенсацію втрат трубо­проводами та інженерними спорудами те­плових мереж, експлуатаційні витрати, у т. ч. на технічне обслуговування. При такій системі розрахунків виробники і по­стачальники енергоресурсів списують на споживачів усе, що виробили, разом з ви­тіканнями і тепловими втратами при транспортуванні, і вони не зацікавлені в проведенні заходів з енергозбереження, а зацікавлені в нарощуванні об’ємів вироб­лення енергії, яка сплачується спожива­чем. Необхідно розробити положення про взаємовідносини виробника і споживача теплової енергії, відповідно до якого спо­живач сплачує тільки нормативні (з ура­хуванням термінів експлуатації устатку­вання) втрати енергопостачальника, а наднормативні втрати повинні усуватися постачальником енергії. Таке положення буде стимулювати енергопостачальників вживати енергозберігальних заходів у своєму господарстві без програм і дирек­тивних вказівок

. Оплата теплової енергії за об’ємом її споживання, тобто за показниками інди­відуальних поквартирних теплолічильни-ків, є найбільш об'єктивною, і такою, що стимулює мешканців і власників примі­щень до ефективного та ощадливого спо­живання теплової енергії і гарячої води. У багатьох європейських країнах практично усі будинки обладнані системами поквар-тирного обліку і регулювання теплоспо-живання і оплата за теплову енергію здій­снюється тільки за показниками приладів обліку, окремо за опалення (кондиціону-вання повітря) і гаряче водопостачання.

В Україні стан справ інший. Сформо­вана за часів планової економіки система централізованого теплопостачання перед­бачає керування подачею тепла на опа­лення і гаряче водопостачання з групових теплових пунктів, причому розводка теп­лопроводів систем опалення в більшій частині багатоквартирних будинків не до-зволяє робити поквартирний облік об’ємів споживання теплової енергії. Тому облік споживання теплової енергії здійснюють шляхом оснащення об'єкта індивідуальним тепловим пунктом з системою обліку і ре­гулювання параметрів теплоносія в цілому на будинок з наступною розбивкою по квартирах.

Найбільший енергозберігаючий ефект досягається при обладнанні квартир бага­топоверхових будинків системами опа­лення з індивідуальними настінними кот­лами, які дозволяють кожному мешканцеві керувати і вимірювати теплоспоживання аналогічно з електроенергією. Системи такого типу отримали масове поширення за рубежем

. У рамках різних програм і планів проводиться досить велика робота з під­вищення рівня енергетичної ефективності будинків різного призначення. Вона вклю­чає енергоаудит і паспортизацію будинків, збільшення термічного опору огороджува-льних конструкцій, застосування ефектив­ного інженерного устаткування тощо. До недоліків у цій галузі варто віднести від­сутність належного наукового обґрунту­вання і нормативної бази проектування і будівництва енергоефективних будинків європейського рівня у різних регіонах кра­їни. Сам термін "енергоефективний буди­нок" тлумачиться по-різному і з різних по­зицій: утеплений, отже, енергоефективний. На даному етапі під енергоефективним бу­динком доцільно розуміти можливо такий, що за теплотехнічними показниками від-повідає показникам європейських будинків останніх років. У скандинавських країнах, де клімат подібний нашому, енерговитрат-ність житлових будинків складає 120÷150 кВт· г/м2 на рік, а енергоефективних (за їх класифікацією) - 60÷80 кВт· г/м2 на рік (житлові будинки забудови останніх років в Україні споживають 300÷400 кВт· г/м2 на рік). Щоб досягти зниження показників енергоспоживання, будинок, крім енергоз­берігальних огорож, повинен бути облад­наний останніми досягненнями енергозбе­рігаючої техніки: сонячними колекторами, тепловими насосами, системами акумулю­вання тепла, економічними автоматизова­ними системами опалення, вентиляції, га­рячого водопостачання, кондиціонування повітря.

За розв’язання цих взаємопов’язаних проблем які не потребують значних капі­таловкладень, можна було б значно під­вищити ефективність енергозбереження у житлово-комунальному господарстві.

Похожие статьи