Головна Військова справа Військово-науковий вісник ПРОБЛЕМИ ІСТОРИЧНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ІМІДЖУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ
joomla
ПРОБЛЕМИ ІСТОРИЧНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ІМІДЖУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ
Військова справа - Військово-науковий вісник

ЩУРКО О.М.*

Розглянуто основні проблеми та визначено перспективи форму­вання іміджу Збройних Сил України на сучасному етапі суспільно-політичного розвитку держави.

, суспільство.

Ключові Слова: імідж, збройні сили,

Актуальність Дослідження. В сучасному глобалізова-ному світі, у складній системі міжнародних комунікацій важливого значення набуває міжнародний образ держави як інструмент досягнення суб’єктивних національних пріоритетів. Процеси трансформації сили на міжнародній арені, посилення інформаційних, соціокультурних елеме­нтів значно збільшують увагу держав, їхніх урядів до суб’єктивних детермінант зовнішньої та міжнародної по­літики, зокрема, до формування позитивного й привабли­вого образу держави та іміджів її суспільно-політичних інститутів й використання їх у процесі реалізації внутрі­шньої та міжнародної політики.

Стан Дослідження Проблеми. Окремі аспекти, пов’язані з проблемами конструювання позитивного іміджу Збройних Сил України, досліджували У. Ільницька, К. Рубель, зок­рема, у 2010 р. була видана книга “Імідж Збройних Сил України: теорія і практика формування” В. Алещенка. Проте ці дослідження недостатньо, фрагментарно розкри­вають спектр проблем, які виникають у трансформацій­них процесах воєнної організації держави в Україні.

Метою Автора Було комплексно розглянути основні проблеми та аспекти формування іміджу Збройних Сил України в умовах реформування на сучасному етапі.

Для вдалого позиціювання у світовому комунікативному просторі всі розвинені держави активно використовують усі можливі важелі та елементи, одним із яких є іміджі соціально-політичних інститутів, одним із найважливі­ших виступає імідж збройних сил держави.

*Щурко Олена Михайлівна, кандидат політичних наук, викладач кафедри, Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів.

© Щурко О. М., 2011

105


У сучасному значенні слово “імідж” уперше застосував З. Фройд – “імідж – це не стільки реальний образ людини чи предмета (Ego), скільки ідеальний образ (Super Ego), який, природно, відрізняється від реального” [7, 228]. О. Феофанов аналізує імідж як головний спосіб психологі­чного впливу рекламодавця на споживача [6, 194–197]. Як засіб досягнення запланованих цілей імідж здатний наділяти реальні об’єкти додатковими, навіть вигаданими чи штучно сконструйованими ознаками та цінностями. Імідж має здатність блокувати раціональне пізнання та може впливати на відображення реальності у свідомості “споживача”.

У політології “імідж” трактують як “образ, який цілеспря­мовано створюють і який наділяє об’єкт (особу, організацію, державу тощо) додатковими соціальними й політичними цінностями, що сприяє емоційнішому сприйняттю” [2, 78]. Фахівці з PR найчастіше відзначають інформаційну та комунікаційну природу іміджу, наголошуючи на його важ­ливості як інструмента для спілкування з масовою свідо­містю, щоб скерувати її у потрібному напрямі формування суспільних установок [1; 11].

Стосовно Збройних Сил варто зауважити, що армія як окремий і унікальний державний суспільно-політичний інститут, який призначений для забезпечення національ­ної і міжнародної безпеки держави, має важелі та механі­зми для застосування легітимного насилля, стає базовим елементом підтримки стабільності у суспільстві та в гео-політичному регіоні. Тому імідж армії виступає основним чинником, що впливає на формування та трансформацію іміджу держави як у міжнародному просторі, так і всере­дині неї. Формування та трансформація іміджу – процеси достатньо тривалі й вимагають застосування багатьох ін­струментів і технологій.

Імідж армії – штучно сконструйований образ соціально-політичного інституту (збройних сил), який виступає в державі основним елементом воєнної організації та ін­струментом здійснення легітимного насилля. Основними його когнітивними складовими виступають: імідж вищого військового командування (міністра оборони), імідж армії як цілісного соціально-політичного інституту та імідж окремих військовослужбовців (офіцерів, солдатів).

106


На імідж збройних сил впливають такі основні чинники, як “соціальна та історична пам’ять народу; реальна воєнно-політична обстановка, ступінь реальних загроз країні; офіційно заявлене призначення армії та її функції; масш­таби витрат на армію в зіставленні з можливостями країни; об’єктивний стан збройних сил; політичні технології як інструмент цілеспрямованої діяльності суб'єктів політики при формуванні іміджу армії” [5].

Основним суб’єктом конструювання іміджу армії виступає держава в особі вищих військово-політичних структур. Але варто зазначити, що в сучасному демократичному сус­пільстві, в Україні зокрема, активно долучаються до цих процесів і політичні партії, і громадські організації, і за­соби масової інформації (ЗМІ – особливо). Адже саме ци­вілізовані військово-цивільні відносини й відображають реальний образ збройних сил, а не використання офіційних іміджевих технологій. Основним каналом надходження в суспільство інформації про збройні сили і про військову службу є й самі військовослужбовці, особливо офіцери, які найбільше обізнані про реальний стан збройних сил.

Образ армії складається з синтезу знань та уявлень, які ґрунтуються на основі таких складових: інформація про збройні сили з офіційних джерел, власний досвід і чутки у суспільстві. Саме останні два компоненти найбільше впливають на сприйняття армії народом та визначають ступінь довіри до неї. Втрата довіри до армії – прямий шлях до втрати держави, тому питання іміджу військової організації, насамперед армії як її ключового компоненту, є питанням існування та розвитку держави і суспільства.

В Україні стан справ у Збройних Силах об’єктивно обумов­лений суспільно-політичними та економічними реаліями. Безумовно, відіграє роль і те, що Україна - досить молода незалежна держава, яка знаходиться на етапі трансфор­маційних перетворень переходу від старих радянських методів державного управління до становлення демокра­тичних цінностей на теренах держави.

Серйозні іміджеві втрати армії припадають на період 1989-1991 рр., причому наслідки цього ще не подолані у свідомості середнього покоління та суттєво впливають на формування ставлення до збройних сил сучасної молоді. Початком руйнування іміджу Радянської Армії були рішення

107


М. Горбачова та Верховної Ради СРСР, прийняті наприкінці 1988 р., про скорочення на 500 тис. чисельності особового складу ЗС СРСР (12%) та військового бюджету більш ніж на 7 млрд рублів (9%). Такі масштабні скорочення були здійснені без відповідного фінансового забезпечення, із засто­суванням адміністративних вольових кадрових рішень, які зламали долю не одного офіцера. В подальшому процеси руйнації армії набули дійсно катастрофічних масштабів. Авральне виведення радянських військ із Чехословаччини, Угорщини, Польщі та Німеччини без продуманої системи розташування з’єднань та частин скоріше нагадувало роз­гром армії. Таким чином, скоординована антиармійська кампанія в пресі, бездумне скорочення чисельності ЗС, затримки грошового забезпечення, масове дезертирство військовослужбовців, створена навколо військових атмос­фера ворожого ставлення, особливо місцевого населення у Прибалтиці, Молдові, Закавказзі, – лише складові зруй­нованого іміджу Збройних Сил СРСР.

Свідомий розвал ЗС СРСР, знищення їх бойового потен­ціалу, проблеми корупції, хабарництво, розпродаж армій­ського майна та техніки генералітетом, бездіяльність коман­дирів, наявність нестатутних взаємовідносин у солдатсь­кому середовищі призвели до послаблення, дискредитації і деморалізації та в подальшому – до розвалу Радянської Армії, із лав якої були сформовані Збройні Сили України [8, 498–502].

Можна простежити такі особливості й об’єктивні харак­теристики Збройних Сил України:

За Чисельністю: на 2009 рік – 190 тис. чол., на початок 2010 року – 140 тис. чол.;

За Витратами Військового бюджету на 1 особу Україна посідає 125 місце серед 150 армій світу;

Річні Витрати На одного військовослужбовця:

Збройні Сили України – 1,9 тис. дол.,

Польща – 14,0 тис. дол.,

США – 22,5 тис. дол.

108

У відповідності до Закону України “Про оборону” фінан­сування Збройних Сил України повинно бути 3% ВВП. У 2009 р. з боку Уряду України фінансування Збройних Сил стало критичним і становило 0,8% ВВП.


Незначний – 20 років – “вік” армії української держави також зумовлює складнощі у проведенні ефективних (пере­вірених часом) реформ та нововведень. Хоча варто зазначити, що армія як суспільно-політичний інститут традиційно користується довірою суспільства.

Стійка тенденція позитивного ставлення суспільства до Збройних Сил протягом останніх 20 років визначається їх близькістю до народу, суспільним значенням і залученістю до вирішення повсякденних проблем. Кризові явища в національній економіці лише посилили зв’язок суспільства з армією. Але виходячи з об’єктивно складного стану Зброй­них Сил з питань старіння основних зразків озброєння та військової техніки, стану військової дисципліни, комплекту­вання військ якісним призовним та добровільним контин­гентом важливою складовою формування позитивного імі­джу Збройних Сил України є економічна привабливість служби в комплексі діючого пакета соціальних гарантій.

На нашу думку, матеріальна складова зміцнення іміджу Збройних Сил повинна базуватися на наступних чинниках. По-перше, це повага до досвіду військової служби, який повинен бути реалізований у протекціоністському став­ленні роботодавця до перспектив використання та кадро­вого росту колишнього військовослужбовця.

Діюча система соціальної реабілітації військовослужбовців безумовно сприяє підготовці та адаптації військовослужбовця до умов цивільного життя, але не є гарантом обов’язкового працевлаштування після закінчення військової служби. Фактично завершеного циклу “навчання – працевлашту­вання” для колишніх військових в нашої державі не існує. Не існує також в системі Міністерства оборони України відповідного органу, який би займався питаннями соціаль­ного захисту ветеранів (в США – Департамент по ветеранах). Складається враження утилітарно-прагматичного ставлення військового відомства до своїх колишніх функціонерів.

По-друге, можливість отримання за рахунок держави спеціальної та вищої освіти. В умовах комерціалізації освіти ця можливість стає одним з ключових чинників. На жаль, у сучасних умовах розвитку Збройних Сил України, особ­ливо при залученні контингенту контрактників, ця скла­дова зміцнення іміджу армії не використовується взагалі.

109


Досвід збройних сил США свідчить про те, що наявність цієї можливості створює необхідні умови для забезпечення кадрової стійкості контингенту військовослужбовців-контрак-тників. Так, наприклад Міністерство оборони США знахо­диться у контрактних умовах з більш ніж 80 вищими на­вчальними закладами, які мають філіали у гарнізонах для навчання військовослужбовців. Причому для стиму­ляції контрактників у період першого контракту дозволя­ється вчитися лише у спеціальних технічних школах. Право на вищу освіту надається тільки через 5 років після закінчення першого контракту [4]. Міністерство оборони ФРН надає можливість військовослужбовцям пройти на­вчання за межами частини за обраною ними цивільною спеціальністю з розрахунку 664 євро на одну людину [10]. Військове відомство Великобританії сплачує стипендії студентам університетів, які заключили контракти про проходження служби після закінчення навчання [3].

По-третє, створення діючої системи соціальних пільг військовослужбовців. На сучасному етапі вони мають пе­реважно декларативний характер зі стійкою тенденцією до їх згортання. Припинення на незрозумілий термін права військовослужбовців на 50% знижку оплати кому­нальних послуг, фактично зруйнована система санаторно-курортного забезпечення, позбавлення права на безкош­товний проїзд у відпустку, провал програми забезпечення житлом військовослужбовців – найбільш яскраві приклади стану соціального захисту військовослужбовців. Звичайно, свою роль відіграє й економічна криза. Втім, складається враження перманентного стану кризи відносно людини у погонах впродовж 20 років існування Збройних Сил України.

По-четверте, оцінка грошового забезпечення всіх категорій військовослужбовців потребує більш детального аналізу, який не є метою нашого дослідження. Звернемо увагу лише на категорію військовослужбовців військової служби за контрактом. Соціологічні опитування, досвід іноземних армій свідчать про те, що для ефективного залучення на військову службу за контрактом, грошове забезпечення контрактника повинно бути на 10–20% більшим від сере­дньої заробітної плати в країні. На основі цих розрахунків слід визнати, що сучасний рівень грошового утримання контрактників не дозволяє в повному обсязі вирішувати питання залучення молоді до лав Збройних Сил України.

110


Створенню позитивного іміджу Збройних Сил повинна сприяти чітка та скоординована система інформаційного забезпечення військового відомства у співпраці з цивільними ЗМІ. На цей час функцію створення іміджу армії засобами інформаційно-пропагандистського впливу в Збройних Силах України виконує низка друкованих та електронних засобів масової інформації, основні напрями роботи яких визначає Департамент преси та зв’язків із ЗМІ МО України. До їх складу входять 6 друкованих видань (“Народна Армія”, “Військо України”, “Флот України”, “Крила України”, “Атлан­тична панорама”, “Біла Книга”), Центральна телерадіостудія МОУ, телерадіостудія “Бриз”, 7 тактичних об’єднань. Пропа­ганда іміджу армії здійснюється через систему сайтів мережі Інтернет військових частин та ветеранських організацій.

Проте значна кількість комунікативних каналів викорис­товується недостатньо ефективно, відсутня чітка система скоординованих дій фахівців із Паблік Рілейшн із форму­вання іміджевих стратегій у Збройних Силах України, які б конструювали імідж армії у взаємозв’язку з керівними документами, що регулюють діяльність збройних сил у дер­жаві у відповідь на виклики та ймовірні загрози національ­ній безпеці України.

На наш погляд, ідеальна складова зміцнення іміджу Збройних Сил має відбуватися скоординовано на основ­них етапах з урахуванням таких чинників:

1. Чітке визначення ролі та місця Збройних Сил України в структурі органів державної влади та у політичній системі держави як ключового елемента забезпечення національної безпеки держави, у складній системі міжнародних кому­нікативних процесів у світі, який постійно змінюється.

2. Забезпечення функціонування дієвої системи військово-патріотичного виховання молоді, створення сучасних зра­зків кіно-, відео - та літературних творів, які пропагували б привабливість і перспективи військової служби.

3. Призупинення необумовлених деструктивних реформ
структур виховної роботи у Збройних Силах України.

Звичайно, це лише перший пакет необхідних об’єктивно зумовлених сучасними загрозами національній безпеці держави дій, які може здійснити держава для гальмування процесу деградації іміджу армії, виходячи зі своїх реальних можливостей та конструювання новітніх сучасних іміджів Збройних Сил держави.

111


На сучасному етапі український уряд схвалив проект нової воєнної доктрини і стратегічного оборонного бюле­теня, підготував і нову концепцію реформування Збройних Сил України до 2017 р. Це свідчить про початки сучасних трансформаційних процесів у ЗСУ та в перспективі – по­будови армії нового зразка, здатної відповідати на нові виклики сучасного глобалізованого світу. Разом зі збере­женням традиційного поділу на Сухопутні війська, Повіт­ряні сили і Військово-Морські Сили буде створено два оперативні командування – “Південь” і “Захід”, що об’єднують всі роди військ на підзвітних територіях. Крім того вводиться нова класифікація військових частин. Вони будуть поділені на три типи: сили постійної готовності, сили бойового чергування і сили нарощування. Пріоритет щодо фінансування віддадуть першим двом типам [11]. Передбачається якісно змінити стан озброєння та військової техніки Збройних Сил України на кінець 2017 р. – до 30% нових або модернізованих зразків. У найближчі 6 років буде збережено змішаний принцип комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями строкової служби та за контрактом (у 2017 р. до 80%).

Висновки. Отже, основні чинники, які здатні створити умови зміцнення іміджу Збройних Сил України в свідомості її громадян, це - матеріальна складова, зокрема, гарантоване забезпечення житлом, стабільні доходи, які регулярно під­вищуються, можливість на пільгових умовах отримати освіту. При відсутності продуманої системи пільг 60–70% військовослужбовців будуть звільнятися після закінчення першого контракту незалежно від категорій. Таку армію не можна вважати стабільною.

Армія як інститут і військова служба будуть ставати все більш відкритими і зрозумілими як для суспільства, так і для держави, яка виділяє чималі кошти на їх утримання. Варто звернути увагу і на твердження політолога С. Хай-тінгтона, який для уникнення конфліктів у суспільстві та підвищення професіоналізму війська пропонував наступне: “Використовуйте гроші, заощаджені на скороченні армії, для підвищення окладів, пенсій і пільг та поліпшення житлових умов. Це окупиться” [9].

Таким чином, можна стверджувати, що керівництво держави та вище військове командування усвідомлюють

112


Важливу роль Збройних Сил України у міжнародному світо-порядку, тому проводяться активні реформи, спрямовані на реформування армії, що однозначно позитивно вплине на імідж війська у суспільстві та у світі в цілому. Важливим аспектом становлення України як демократичної держави є її Збройні Сили, які спроможні гарантувати суверенітет, територіальну цілісність країни, забезпечувати надійний захист національних інтересів від воєнних загроз. Мінли­вість та невизначеність сучасної геополітичної обстановки в глобальному і регіональному масштабах висувають нові вимоги до забезпечення національної безпеки України та адекватності її воєнно-політичної моделі викликам сього­дення. Розвиток Збройних Сил вже сьогодні повинен бути спрямований на досягнення тих якісних показників, які будуть необхідні для протистояння майбутнім викликам та загрозам.

113

1. Анохин М.Г. Политические технологии / М. Г. Анохин // Вест­ник Российского университета дружбы народов. Сер.: Поли­тология. – 2000. – № 2 – С. 101–104; Галумов Э. А. Междунаро­дный имидж России: стратегия формирования / Э. А. Галумов. – М.: Известия, 2003. – 450 с.; Лисовский С. Ф. Политическая реклама / С. Ф. Лисовский. – М.: Маркетинг, 2000. – 256 с.

2. Горбушина О.П. Имидж и имиджелогия: политический аспект / О. П. Горбушина // Имиджелогия: современное состояние и перспективы развития: матер. Первого Междунар. симпо­зиума “Имиджелогия–2003”. – М.: РИЦ “Альфа” МГОПУ им. М. А. Шолохова, 2003. – С. 77–81.

3. Коровников А.В. Социальная защита военнослужащих в зару­бежных государствах: правовое регулирование / А. В. Коров­ников. – М.: РАУ – Университет, 1997.– С. 95.

4. Подопригора Б. Солдатская лямка по-американски / Б. Подо-пригора // Независ. воен. обозрение. – 2007. – 8 июня.

5. Прудников Л.А. Политические технологии как фактор фор­мирования имиджа Вооруженных Сил Российской Федера­ции: Автореф. дис. …канд. полит. наук. – М., 2004. – С. 10.

6. Феофанов О.А. США: реклама и общество / О. А. Феофанов. – М.: Мысль, 1974. – 262с.

7. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого Я / З. Фрейд. – Минск: Беларусь, 1991. – 606 с

8. Фроянов И.Я. Погружение в бездну / И. Я. Фроянов // М.: Эксмо. – 2002. – 608 с.

9. Хантингтон С. Третья волна: демократизация в конце ХХ века / С. Хантингтон. – М.: РОССПЭН, 2003. – С. 271–272.

10. Шафранек П. Бундесвер – за сохранение воинской обязан­ности / П. Шафранек // Красная звезда. – 2003. – 22 июля.


11. Воulding, K. E. The Image: Knowledge in Life and Society / Kenneth E. Воulding. – Michigan: Ann Arbor Paperbacks, 1956.

12. Центр воєнної політики та політики безпеки // Режим дос­тупу // Http://defpol. org. ua/site/index. php/uk/arhiv/2010-01-06-09-33-10/6446-2011-07-20-10-51-19.

Надійшла до редколегії 05.10.2011 р.

Рецензент: І.М. Томюк, кандидат історичних наук, доцент, Львівський університет бізнесу та права, м. Львів.

Щурко О.М.

ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИЧЕСКОЙ ПЕРСПЕКТИВЫ ИМИДЖА ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕН­НЫХ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКИХ РЕАЛИЙ

Рассмотрены основные проблемы и определены перспективы фор­мирования имиджа Вооруженных Сил Украины на современном этапе общественно-политического развития государства.

Ключевые Слова: имидж, вооруженные силы, общество.

Shchurko O.

PROBLEMS OF HISTORICAL PERSPECTIVE IMAGE OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY SOCIAL AND POLITICAL REALITY

The main problems identified and the prospects of forming the image of the Armed Forces of Ukraine at the present stage of social and political development.

Key words: image, the Armed Forces, society.

114


Похожие статьи