Головна Військова справа Військово-науковий вісник ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ США НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ З ІРАКОМ
joomla
ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ США НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ З ІРАКОМ
Військова справа - Військово-науковий вісник

ПІДЛІСНИЙ А.Р.*

Досліджуються головні завдання, об’єкти, форми і технології інфор-маційно-психологічних впливів США у війні з Іраком на підготовчому, воєнному та повоєнному етапах, розглянуті психологічні операції всіх рівнів та їх перехід на стратегічному рівні у ранг державної політики, проаналізовано повоєнний період з точки зору інформаційно-психологічних впливів.

Ключові слова: інформаційно-психологічний вплив, США, Ірак, пси-хологічні операції, стратегічний, оперативний і тактичний рівні, засоби масової інформації.

Загальновизнаним серед військових фахівців є факт світової першості США у розробленні теорії і практики інформаційно-психологічного забезпечення бойових дій, яка базується на інформаційно-психологічних впливах. Найбільш масштабно та результативно технології цих впливів використовувалися США у війні з Іраком [1–4]. Але за твердженнями американців ця війна після фази закінчення активних бойових дій перейшла у форму “су-часного повстання” (за аналогією з афганською війною), яке триває значний час без вирішення політичних про-блем [5]. Очевидною стала необхідність проведення інфор-маційно-психологічних впливів як на підготовчому етапі бойових дій, під час них, так і в повоєнний період. Якщо деякі дослідники вивчали активну фазу бойових дій в Іраку в цьому плані, автор ставить за мету в рамках даної статті вперше дослідити всі три фази в комплексі.

Актуальність теми нашого дослідження продиктована загостренням інформаційно-психологічного протиборства у сучасних умовах. Другим актуальним чинником є роз-ширення участі Збройних Сил України у миротворчих операціях, а саме участь українських військових підрозді-лів у складі багатонаціональних сил зі створення умов стабільності та безпеки в Республіці Ірак (2003–2005 рр.).

*Підлісний Андрій Романович, кореспондент-організатор, Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів. © Підлісний А. Р., 2010

198


Детальний аналіз та вивчення об’єктивних закономір-ностей і принципів інформаційно-психологічної боротьби на прикладі іракської війни дасть можливість виявити позитивні результати та недоліки, які необхідно врахувати у розвитку воєнних засад і вимог щодо проведення інфор-маційно-психологічних операцій, а також при створенні відповідної нормативної бази для Збройних Сил України на стадії їх реформування. Вивчення інформаційно-психо-логічних впливів США у даній війні дозволить визначити основні напрямки протидії аналогічним впливам з боку ймовірного противника на особовий склад Збройних Сил України.

Наукова новизна роботи полягає у проведенні аналізу інформаційно-психологічних впливів не лише у ході бойо-вих дій коаліційних сил, а й під час початкової та кінцевої незавершеної фази цього конфлікту, тобто аналізується інформаційно-підготовчий, основний (активні бойові дії) і повоєнний етапи.

У ряді праць вітчизняних фахівців аналізуються бойові дії в Іраку (1991, 2003 р.) з погляду інформаційно-психо-логічного забезпечення [2, 4, 6, 7]. Але якщо в частині праць аналізуються окремі аспекти проблеми, то інші висвітлюють історію розвитку інформаційно-психологічного забезпечення армії США і використовують як приклад його застосування війну в Іраку. Проте відсутні праці, які б містили комплексний аналіз інформаційно-психологічного забезпечення, починаючи з підготовчого етапу до повного вирішення конфлікту.

Аналіз підготовки та ведення локальних конфліктів у другій половині ХХ ст. показав, що інформаційно-психологічні впливи виходять за межі діяльності тільки військових підрозділів психологічних операцій збройних сил США [2]. Разом із розширенням структури і розповсюдженням фун-кцій на стратегічний рівень до підготовки та здійснення психологічних операцій залучається і вища державна влада. Тому психологічні операції поступово піднімаються до рангу державної політики та спрямовуються на досяг-нення провідної ролі США у світі й завоювання ними переваги в інформаційній сфері.

199


Оскільки основним змістом інформаційно-психологічного впливу є психологічні операції, необхідно розглянути напрацювання військових фахівців у цій сфері, а саме “Польовий статут армії США FM 33-1. Психологічні опе-рації”. У ньому психологічні операції визначаються “як планова пропагандистська і психологічна діяльність, яка проводиться в мирний або воєнний час і є розрахована на іноземні ворожі, дружні або нейтральні аудиторії, щоб вплинути на їх ставлення і поведінку в сприятливому напрямі для досягнення як політичних, так і воєнних національних цілей США. Метою психологічних операцій є досягнення цілей воєнних операцій своїх збройних сил як в мирний, так і у воєнний час шляхом різних способів зміни думок, почуттів та відносин, а в кінцевому резуль-таті поведінки груп людей, які є об’єктами психологічних операцій” [9].

Наступні польові статути FM 33-3 і FM 33-5 “Психоло-гічні операції” були дещо розширені й містили зміни в організаційній структурі частин та підрозділів психологі-чних операцій. Після аналізу результатів війни у зоні Перської затоки (1991 р.) в грудні 1992 р. вийшла дирек-тива Міністра оборони США NTS 3600.1 “Інформаційна війна”, яка містила основні положення концепції інфор-маційного протиборства. Наступними важливими докумен-тами були “Єдина перспектива – 2010”, “Доктрина суміс-них дій з проведення інформаційних операцій”, “Єдина перспектива-2020” [10], а також статут збройних сил США FM-100-23 “Миротворчі операції” [11].

Згідно з діючими статутами збройних сил США психо-логічні операції поділяються на три рівні: стратегічні, оперативні й тактичні. Стратегічні психологічні операції здійснюються в інтересах досягнення довгострокових цілей, які повинні створити сприятливу психологічну обстановку для ведення воєнних дій і носять, як правило, глобальний характер. Особлива роль у цих операціях відводиться публічній дипломатії, тобто різним методам впливу на іноземну аудиторію з метою переконання її у вірності впроваджуваної політики, намірів та дій американців. Основною формою досягнення цієї мети у війні з Іраком у 1991 р. було використання засобів інформації, які формували громадську думку не лише іракців, а й самих американців та світової спільноти.

200


Керуючись певними геополітичними причинами, США розпочали війну проти Іраку. Серед цих причин називають боротьбу США за нафтовий регіон, за стратегічно важливий у планетарному значенні та у відношенні комунікативних ланок регіон; за створення стратегічного плацдарму у майбутньому протистоянні з Китаєм, за створення енергетич-ного важеля впливу на Європу, а також спробу трансформу-вання та адаптації арабського світу до моделі США [12].

Початку бойових дій в операціях “Щит пустелі” і “Буря в пустелі” (1991 р.) передувала низка психологічних опе-рацій стратегічного рівня, які мали за мету підготовку громадської думки в США та світової спільноти про необ-хідність прямого збройного втручання, політичну ізоляцію Іраку, економічну блокаду Іраку. Ці інформаційно-пси-хологічні впливи проводилися за зовнішньополітичними каналами з посиленим використанням публічної дипломатії, економічних санкцій, інформаційно-пропагандистських кампаній на об’єкти впливу як поза межами США, так і безпосередньо на американців. Їх основною метою було забезпечення підтримки дій багатонаціональних сил сто-совно Іраку та укріплення їх позицій з одночасним посла-бленням позицій ворогуючої сторони.

Засобами здійснення психологічних операцій стратегі-чного рівня були, головним чином, ЗМІ (преса, радіо, телебачення, інформаційні системи, Інтернет), які висвіт-лювали виступи президента, міністра оборони та інших високопосадових осіб за вступ у так звану “справедливу війну”, яку Саддам Хусейн зробив неминучою [13]. Разом з тим не менш дієвими були федеральні відомства, такі як ЦРУ та науково-дослідні інститути, спеціальні підрозділи збройних сил США, а також дипломатичний корпус США.

Безпосередньо перед розв’язанням конфлікту в зоні Перської затоки президент Буш з серпня по грудень 1990 р. підписав три директиви, які визначали порядок організації і ведення психологічних операцій на весь пе-ріод кризи і регламентували діяльність розвідувальних служб, науково-дослідних закладів, які займалися про-блемами арабського світу, психологів та ряду армійських органів [14]. За даними газети “Нью-Йорк Таймс”, у цей

201


Же час значно зросла кількість виступів президента, в яких він висловлювався за “справедливу війну”. На етапі підготовки до початку бойових дій одним із головних напря-мів інформаційно-психологічних впливів було стратегічне дезінформування, спрямоване на переконання світової громадськості у необхідності вступу коаліційних сил у війну з Іраком. Отримавши в цьому підтримку Ради Без-пеки ООН, яка 8 серпня 1990 р. оголосила заяву Іраку про його фактичну анексію Кувейту як таку, що не має законної сили. 17 січня 1991 р. коаліційні сили, діючи згідно із резо-люцією Ради Безпеки ООН, завдають перших повітряних ударів по Іраку [15]. Вони, власне, і означали перехід до активної частини операції “Меч пустелі”. Потужні удари були завдані по Багдаду, центрах зв’язку, промислових підприємствах та оборонних об’єктах. Нападу передував ракетний залп із кораблів ВМС США по системі ППО Іраку, містах Багдад і Басра. Військові дії тривали всього 43 дні.

Підстави для посилення інформаційно-психологічних впливів США на Ірак та розробки нових психологічних операцій з’явилися у зв’язку з терористичними атаками 11 вересня 2001 р. на США. Тоді Білий Дім надіслав вка-зівки усім вищим американським представникам, щоб вони вжили заходів щодо формування позитивної оцінки американської політики і воєнних дій, які країна прово-дить в Іраку. Білий Дім, Пентагон і управління суспільної дипломатії Державного департаменту сформували поту-жну стратегічну структуру, діяльність якої зосереджува-лася на країнах ісламського світу.

Фактично інформаційний привід розпочати нову війну США проти Іраку тепер було змінено, і він базувався на боротьбі зі світовим тероризмом, який власне і виходить із країн ісламського світу. Саме тут США впроваджували психологічні операції, які класифікуються як стратегічне дезінформування, тобто переконання світової громадсько-сті і самих американців у доцільності ведення воєнних дій у зв’язку з наявністю в Іраку величезної кількості хімічної зброї і необхідності боротьби з тероризмом. Невдовзі після теракту Міністр оборони США Д. Рамсфельд заявляє, що в Іраку знаходяться члени “Аль-Каїди”, і що він володіє

202


Достовірними розвідданими про контакти на високому рівні між Іраком і міжнародною терористичною сіткою. Одночасно поширюються чутки про те, що за розсилкою в офіси США конвертів, які містять бацили сибірської язви, стоїть Багдад. Але незважаючи на значні зусилля публіч-ної дипломатії, промова держсекретаря США К. Пауелла, яка відбулася 5 грудня 2002 р. у Раді Безпеки ООН, не переконала представників-членів Ради Безпеки (Францію і Росію) у необхідності проведення негайних воєнних дій проти Іраку. І це зрозуміло, оскільки Росія мала багатомі-льярдні нафтові контракти з Іраком і була одним із найбі-льших постачальників зброї для С. Хусейна; Франція ж була проти, оскільки теж залежала від іракської нафти і прода-вала Іраку зброю без санкцій ООН. 20 березня 2003 р., коли минув термін ультиматуму президента США Саддаму Хусейну та його сім’ї, відповідно до якого іракський лідер повинен був покинути країну, президент Дж. Буш висту-пив з телевізійним зверненням до нації, в якому говорив про початок першої стадії воєнної операції в Іраку і попе-реджав, що війна може бути не такою короткою і легкою, як здавалося раніше. За словами Буша, цю операцію не-обхідно провести з метою роззброєння Іраку і визволення народу країни.

Інформаційно-психологічний вплив США на підготовчому етапі проведення воєнних дій паралельно із публічною дипломатією передбачав розробку і впровадження інфор-маційно-психологічних операцій на оперативному рівні. Військові спеціалісти США вважають їх більш успішними, ніж стратегічні психологічні операції. Особливо результа-тивними формами їх впровадження були усне мовлення, друкована пропаганда, радіомовлення, телебачення. Так, ще у вересні 1990 р. в іракських містах почали поширюва-ти листівки із закликами повалення режиму С. Хусейна, який звинувачувався в організації масових вбивств і у геноциді. Ці листівки за силою впливу на моральний дух іракських військовослужбовців поступалися лише повіт-ряним бомбардуванням. І як результат їх дії – 70% ірак-ських військовополонених підтвердили, що саме вони вплинули на їх рішення дезертирувати або здатись у полон [14].

203


Напередодні бойових дій до 20 березня 2003 р. над тери-торією Іраку було скинуто 40 млн. листівок; за час операції “Свобода Іраку” коаліція поширила 28 млн. листівок, на 5 млн. більше, ніж під час операції “Буря в пустелі” [16]. У них містилися заклики до населення та військовослужбов-ців ігнорувати накази іракських лідерів, чільників партії “Баас”; погрози ліквідувати іракських військових, які чинитимуть опір, покладання вини за розв’язання війни на Саддама Хусейна. Показовою і дієвою у психологічному аспекті виявилася листівка з таким текстом: “Хто потребує тебе більше? Твоя сім’я чи режим? Повертайся до свого дому і сім’ї”. Пізніше з’явилися листівки з рекомендаціями налаштування на прослуховування американських каналів із зазначенням довжини радіохвиль та часу радіомовлення. Листівки друкувалися арабською мовою, доступною для більшості населення Іраку.

Як і під час операцій “Щит пустелі”, “Буря в пустелі”, так і під час операції “Свобода Іраку”, а також у проміжні періоди інформаційно-психологічний вплив значно зріс за рахунок використання радіопропаганди, яка здійснюва-лася з використанням усіх можливих засобів. На підроз-діли радіоелектронної боротьби було покладено завдання подавлення трансляцій іракської державної радіостанції “Голос Багдаду”. Також широко використовувалися військові засоби зв’язку для входження в радіомережу іракських підрозділів [14]. Активно працювали такі фінансовані американцями як “Радіо свобода Іраку”, “Радіо “SAWA” (Разом), “Аль-Мустакбаль”, “Радіо Nahrain” (Дві ріки), які здійснювали активну підтримку дій коаліції. Ці способи проведення психологічних операцій відносяться до “білої” пропаганди, коли точно відомо ким поширюється інформація.

До категорії «чорної” пропаганди необхідно віднести віднести роботу арабського “Радіо Тікріт”, яке в лютому 2003 р. запевняло слухачів, що є лояльним до діючого режиму іракців, які проживають у районі м. Тікріта. Але вже через кілька тижнів в передачах з’явилася критика існуючого тоді режиму С. Хусейна [17]. Радіопропаганда виявилася надзвичайно дієвим засобом, оскільки вже пізніше четверо із п’яти іракських військовополонених сказали, що слухали передачі радіостанції “Голос Затоки”,

204


Які проводилися спеціалістами 4-ої групи психологічних операцій збройних сил США. Також великий внесок у виконання психологічних операцій зробили американські радіостанції “Бі-Бі-Сі” та “Голос Америки”. Серед фінан-сованих американцями каналів великої популярності досяг арабський канал “Аль-Арабія”.

Стосовно телеканалів, то активну і привілейовану участь у висвітленні подій в Іраку отримав американський канал CNN, який першим транслював штурм м. Басри. Про заангажоване висвітлення іракської війни цим кана-лом у світових ЗМІ до сьогодні періодично відбуваються дискусії, але за його допомогою мета інформаційно-психологічного впливу США на американців, на іракців і на світову громадськість була досягнута.

В інформаційно-психологічних операціях широко вико-ристовувалася інтернет-мережа. На підготовчому етапі бойових дій підрозділи психологічних операцій США роз-силали впливовим і рядовим користувачам Інтернету електронні листи про захист своїх сімей і закликали гро-мадян Іраку не брати участі в розробці та застосуванні зброї масового ураження. Американські фахівці психологіч-них операцій почали широко використовувати індивідуа-льні методи інформаційно-психологічних впливів, спря-мовані як на ключові фігури політичної та військової еліти Іраку, так і на рядових громадян. Про дієвість цих форм психологічного впливу свідчить той факт, що Ірак на 2 дні у 2003 р. заблокував доступ до Інтернету, що було спровоко-вано американською e-mail кампанією проти С. Хусейна.

На підготовчому етапі здійснювався масштабний психоло-гічний вплив через поширення відеокасет, в яких рекла-мувалася міць американської армії, озброєння і техніки, досконалий вишкіл американських військовослужбовців, а також піддавався критиці режим С. Хусейна. Вони поши-рювалися в сусідніх з Іраком країнах Кувейті та Йорданії, звідки і потрапляли безпосередньо в Ірак.

Під час воєнних дій 2003 р. США з метою здійснення інформаційно-психологічного впливу широко використо-вували усне мовлення через гучномовці, використовуючи для цього високопрохідні автомобілі та мотоцикли. Вони схиляли іракців до здачі в полон як до єдиної можливості

205


Вижити та дезінформували противника відносно перемі-щення частин багатонаціональних сил. Трансляція цих повідомлень переривалася східною музикою, що посилю-вало психологічну дію.

Практикувався своєрідний “зворотній відпуск”: війсь-ковополонених, яких спеціально навчали антиіракській пропаганді, відпускали в іракські частини. За словами саудівського генерала Х. Азіза, головним ядром “антисадда-мівського повстання” в Іраку стали військовослужбовці розгромленого у Кувейті окупаційного угруповання, які пройшли в американському полоні відповідну підготовку [14].

Після завершення активної фази бойових дій у 2003 р. американські фахівці з психологічних операцій опинили-ся перед новою для них проблемою. Проведення інформа-ційно-психологічного впливу США на населення Іраку різко знизилося, оскільки впроваджувані інформаційно-психологічні операції стосувалися підготовчого та бойового періоду. Виник своєрідний інформаційний вакуум, який намагалися заповнити у південній частині країни против-ники нової влади. Водночас в Іраку починають активізу-ватися виступи повстанців, які вивчили організацію і тактику збройних сил США і використовували її у боротьбі проти коаліційних сил.

Сьогодні військові фахівці США оцінюють іракську війну як війну “четвертого покоління”, використовуючи термін, який з’явився наприкінці 80-х років ХХ ст. і характе-ризує динаміку і майбутній напрямок війни [13]. Характерна відмінність війн четвертого покоління від попередніх – вплив на свідомість противника, зміна його політичної позиції на основі національного інтересу. Після закінчен-ня активних бойових дій 2003 р. в Іраку почався перехід війни, за твердженням американських фахівців інформа-ційно-психологічних операцій, до нової форми “сучасного повстання”, яке тривало довгий час. Аналогічна ситуація спостерігається сьогодні в Афганістані.

1 травня 2003 р. президент США Дж. Буш на палубі авіаносця “Авраам Лінкольн”, який повертався на свою базу після участі в бойових діях, проголосив, що “місія виконана” і війна закінчилася. Очевидно, він мав на увазі завершення активної фази бойових дій в операції “Свобода

206


Іраку”, але повстанці почали свої військові виступи бук-вально в тому ж місяці, коли відбулося кілька нападів на коаліційні сили [13].

Літо 2003 р. було періодом зародження організованих партизанських груп, які складалися, в основному, з акти-вістів партії “Баас” і прибічників С. Хусейна. Період ста-новлення антикоаліційного партизанського руху завер-шився восени 2003 р., коли під час Рамадана були збиті декілька американських вертольотів. Крім збройних висту-пів, повстанці почали організувати теракти. Оплотом пар-тизан був так званий “сунітський трикутник” на захід і північ від Багдада і провінція Аль-Анбар з містом Фаллуджа, які були окупаційною зоною, контрольованою ЗС США. Незважаючи на те, що 28 червня 2004 р. Тимчасова коалі-ційна адміністрація передала свої повноваження Перехідному урядові Іраку, війська міжнародної коаліції залишалися в країні згідно з проханням нового уряду і у відповідності з мандатом ООН (резолюція 1546 Ради Безпеки ООН від 8 червня 2004 р.). Але антикоаліційна партизанська війна та збройні сутички між шиїтами та сунітами тривали надалі.

Все це проілюструвало необхідність у розробленні та впровадженні нових психологічних операцій, які мали вирішити два важливих завдання: довести, що повстанці є загрозою для майбутнього Республіки Ірак і що тільки США як ніхто інший можуть допомогти населенню в еко-номічній, соціальній, військовій та інших сферах, а також у відбудові Іраку.

На думку американських спеціалістів, необхідно акти-візувати роботу сил і засобів психологічних операцій серед населення, враховуючи релігійні та національні відмінно-сті. У той же час необхідно активізувати розробку інформа-ційно-психологічних операцій на стратегічному рівні. У самих США зростало невдоволення громадськості діями Дж. Буша в Іраку зі зростанням тероризму і протестів в Іраку та ряді мусульманських країн. Завершена війна в Іраку, яка була “маніфестом великої війни з терором” поставила перед адміністрацією президента Буша нові завдання зі створення позитивної громадської думки як у самій Америці, так і в мусульманських країнах [5]. Така

207


Ситуація свідчить про необхідність здійснення інформа-ційно-психологічних впливів у повоєнний період, чому США не приділили належної уваги в іракській війні.

Висновки. Отже, дослідження інформаційно-психологічних впливів США на підготовчому, воєнному та повоєнному етапах іракської війни показало координацію зусиль держа-вного апарату США, органів психологічних операцій збройних сил США та ЗМІ. Психологічні операції пере-йшли у ранг державної політики і здійснювалися шляхом публічної дипломатії. Об’єктами інформаційно-психоло-гічного впливу напередодні та в ході війни в Іраку були військово-політичне керівництво Іраку і військовослужбо-вці, а також громадяни США та світова громадськість.

Якщо інформаційно-психологічні впливи на підготовчому етапі та на етапі воєнних дій були проведені з великою результативністю, то на повоєнний період при переході війни у фазу повстання вони не були розробленими. Від-повідно необхідно було активізувати роботу сил і засобів психологічних операцій для завоювання підтримки насе-лення у боротьбі з повстанськими антикоаліційними рухами із урахуванням релігійних і національних відмінностей населення Іраку. Саме такий комплексний підхід забез-печить високу ефективність інформаційно-психологічних операцій у воєнних кампаніях.

1. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції. Теоретико-аналітичні нариси: Монографія / О. В. Литвиненко. – К.: НІСД, 2003. – 240с.

2. Вилко В.М. Інформаційно-психологічне забезпечення зброй-них сил США в локальних війнах і збройних конфліктах 1950–2000 рр. (історичний аспект): автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 20.02.22 “Вій-ськова історія” / В. М. Вилко. – К., 2005. – 20 с.

3. Странніков А.М. Інформаційна боротьба у воєнних конф-ліктах другої половини ХХ століття: Монографія / А. М. Странніков– К.: Альтерпрес, 2006. – 192с.

4. Прибутько П.С. Інформаційні впливи: роль у суспільстві та сучасних воєнних конфліктах / П. С. Прибутько, І. Б. Лук’янець. – К.: Паливода А. В., 2007. – 252 с.

5. Patrick B. Winning the Peace: Paradox and Propaganda after the Invasion of Iraq / B. Patrick, T. Thrall // Global Media Journal. – 2004. – P. 3–30.

208


6. Кириченко С.О. Розвиток світової миротворчої діяльності у
2005 році та участь у ній підрозділів Збройних Сил України //
Миротворча діяльність Збройних Сил України в операції
багатонаціональних сил зі створення умов стабільності та
безпеки в Республіці Ірак. – К.: ННДЦ ОТ і ВБ України,

2005. – С. 6–22.

7. Черник П.П. Інформаційно-психологічні операції у війнах та збройних конфліктах другої половини ХХ – початку ХХІ ст. / П. П. Черник, А. В. Шумка // Вісник НУ “Львівська Політех-ніка” “Держава та армія”, 2008. - № 634. – С. 126–133.

8. Гуржій О.І. Локальні війни та збройні конфлікти другої половини ХХ століття (історико-філософський аспект): Моно-графія / О. І. Гуржій, С. П. Мосов, В. Д. Макаров та ін. – К.,

2006. – 356 с.

9. Полевой устав армии США FM 33-1: Пер. с анг. [Электронный ресурс]. – М., 1988. – Режим доступа: Http://psyfactor//.org./-Lib/fm-33-1 htm.

10. Жуков В. Взгляды военного руководства США на ведение информационной войны / В. Жуков // Зарубежное военное обозрение. – 2001. – № 1. – С. 2–9.

11. Вилко В.М. Розвиток поглядів на інформаційно-психологічне забезпечення застосування збройних сил у воєнних конфліктах другої половини ХХ століття / В. М. Вилко, В. М. Грицюк // Військово-науковий вісник. – Випуск 10. – Львів: ЛВІ, 2008. – С. 216-230.

12. Черник П.П. Україна – Ірак: геополітичне тестування / П. П. Черник // Військово-науковий вісник. – Випуск 10. – Львів: ЛВІ, 2008. – С. 216–230.

13. Hammes Th. Insurgency: Modern Warfare Evolves into a Fourth Generation // Strategic Forum. – 2005 – No 214. – 7 p.

14. Токов Е. Ирак / Е. Токов, А. Касюк // Зарубежное военное обозрение. – 1996. – № 6. – С. 12–17.

15. Довідник НАТО (укр.) – Brussels: Office of Information and Press NATO. – 2001. – 608 с.

16. Collins S. Mind Games / S. Collins // NATO Review. – 2003. – Summer. – 18 p.

17. Pontoniere P. U. S. Launches Psyops War Against Iraq // New America Media. – 2003. – Mar. 13. – P. 3–4.

209


16.10.2010 р.

Рецензент: І.В. Буковський, кандидат історичних наук, доцент, Національний університет “Львівська політехніка”, м. Львів.

Пидлисный А. Р.

ИСТОРИЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННО-ПСИХО-ЛОГИЧЕСКИХ ВЛИЯНИЙ США НА РАЗНЫХ ЭТАПАХ ВОО-РУЖЕННОГО КОНФЛИКТА С ИРАКОМ

Исследуются главные задания, объекты, формы и технологии информационно-психологических влияний США в войне с Ираком. Рассмотрены психоло-гические операции всех уровней и их переход на стратегический уровень в ранг государственной политики. Проанализирован послевоенный период с точки зрения информационно-психологических влияний и необходимости их доработки на стадии восстания.

Ключевые слова: информационно-психологичесские влияния, США, Ирак, психологичесские операции, средства массовой информации.

Pidlisnyi A.

THE HISTORY OF USE OF THE USA INFORMATIONAL AND PSYCHOLOGICAL INFLUENCE AT DIFFERENT STAGES OF ARMED CONFLICT IN IRAQ

The main tasks, objects, forms and technologies of informative and psychological influences of USA war against Iraq have been investigated including the preparatory, war and postwar periods. The psychological operations of all equals and their transformation into the state policy are considered. The post war period is summarized including the informative and psychological influences and their future creation are proposed according to insurgency requirements.

Key words: informative and psychological influence, USA, Iraq, psychological operation, strategic, operative and tactical levels, mass-media.

210


УДК 94:355.422

Похожие статьи